Рішення

від 15.08.2022 по справі 910/3232/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2022Справа № 910/3232/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Заїки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м.Запоріжжя, 69006 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065)

Міністерство енергетики України (вул. Хрещатик, буд. 50, м. Київ, 01601)

про зобов`язання вчинити дії

Представники учасників справи:

Від позивача: Лозовицький М.С.;

Від відповідача: Ільмухіна Т.Ф.;

Від третьої особи - 1: Панченко Ю.В.;

Від третьої особи - 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії, а саме здійснити реєстрацію Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в реєстрі споживачів постачальника на платформі оператора газотранспортної системи у квітні 2022 в обсягах, вказаних у прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та призначено підготовче засідання на 13.06.2022.

09.05.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

03.06.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справу третьої особи.

03.06.2022 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив.

Представник позивача у підготовчому засіданні 13.06.2022 заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримував та поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання про залучення до участі у справу третьої особи.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 13.06.2022 заперечував проти прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог та поклався на розсуд суду щодо розгляду клопотання про залучення до участі у справу третьої особи.

Представник третьої особи - 1 у підготовчому засіданні 13.06.2022 поклався на розсуд суду щодо розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримував та клопотання про залучення до участі у справу третьої особи.

Суд у підготовчому засідання 13.06.2022, розглянувши заяви про збільшення розміру позовних вимог, вирішив прийняти її до розгляду та розцінювати як заяву про зміну предмету позову, відповідно до положень статті 46 ГПК України, спір вирішується з її урахуванням.

Крім того, судом у підготовчому засіданні 13.06.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство енергетики України, та відкладено підготовче засідання на 13.07.2022.

15.06.2022 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" до Господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 1 надійшли письмові пояснення.

22.06.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.

27.06.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

11.07.2022 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення.

Представник третьої особи - 2 у підготовче засідання 13.07.2022 не з`явився про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 13.07.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.07.2022.

25.07.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Представник третьої особи - 2 у підготовче засідання 27.07.2022 не з`явився про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492618965.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 27.07.2022 просив суд відкласти підготовче засідання.

Представник позивача у підготовчому засіданні 27.07.2022 заперечував проти відкладення підготовчого засідання.

Представник третьої - 1 у підготовчому засіданні 27.07.2022 поклався на розсуд суду щодо розгляду питання про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 27.07.2022 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.08.2022.

02.08.2022 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

03.08.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Представник третьої особи - 2 у підготовче засідання 03.08.2022 не з`явився про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2022.

Присутній у судовому засіданні 15.08.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача заперечив проти задоволення позову.

Представник третьої особи висловив свою правову позицію, викладену в письмових пояснення наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 15.08.2022, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», до складу якого входить, зокрема, Відокремлений підрозділ «Запорізька теплова електростанція», розташована в м. Енергодар Запорізької області (надалі - Запорізька ТЕС), є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2019 № 871 та виробником теплової енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.01.2015 № 3.

Основним проектним паливом Запорізької ТЕС є вугілля, альтернативним - природний газ.

Господарська діяльність АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних Послуг 14.03.2018 № 307, Закону України «Про теплопостачання», Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та у сфері теплопостачання, інших нормативно-правових актів.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

В результаті бойових дій наприкінці лютого 2022 року, на території Запорізької області було пошкоджено залізничні колії в районі м. Василівка, якими для потреб Запорізької ТЕС залізничним транспортом на постійній основі постачалось вугілля.

Таким чином, після пошкодження залізничної колії та відсутності можливостей її відновити, позивач втратив можливість поставляти основне паливо для виробничих потреб Запорізької ТЕС.

06.03.2022 Постановою Кабінету Міністрів України № 222 затверджено «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі - Положення про ПСО).

Пунктом 4 Положення, покладено спеціальні обов`язки, зокрема, на відповідача - щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Згідно п.5 Положення, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Додатком №1 до Положення затверджено Перелік підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України, до якого, в тому числі, включено Запорізьку ТЕС.

10.03.2022 між Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (за договором - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (за договором - Постачальник) укладено договір № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити природний газ (надалі також - газ) Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.7. Договору плановий обсяг розподілу потужностей та обсяг (об`єм) споживання газу Споживачем (надалі - Плановий обсяг постачання/споживання газу), визначається в п. 2.1. цього Договору на кожен Період постачання.

У п. 2.1. договору Сторони визначили, що обсяг замовленої потужності та плановий обсяг газу, що постачається на умовах Договору:

в Період постачання з « 11» березня 2022 року до « 31» березня 2022 року, складає:

Газова доба (D) Періоду постачання - Обсяг тис.м.куб.: 01 - 0,000, 02 - 0,000, 03 - 0,000, 04 - 0,000, 05 - 0,000, 06 - 0,000, 07 - 0,000, 08 - 0,000, 09 - 0,000, 10 - 0,000, 11 - 198,000, 12 - 0,000, 13 - 0,000, 14 - 60,000, 15 - 0,000, 16 - 1385,000, 17 - 1523,000, 18 - 1385,000, 19 - 1385,000, 20 - 1385,000, 21 - 1385,000, 22 - 1385,000, 23 - 1385,000, 24 - 1385,000, 25 - 1385,000, 26 - 1385,000, 27 - 1385,000, 28 - 1385,000, 29 - 1385,000, 30 - 1385,000, 31 - 1385,000. Всього - 22 556,000.

в Період постачання з « 01» квітня 2022 року до « 30» квітня 2022 року, складає:

Газова доба (D) Періоду постачання - Обсяг тис.м.куб.: 01 - 1385,000, 1385,000, 03 - 1385,000, 04 - 1385,000, 05 - 1385,000, 06 - 1385,000, 07 - 1385,000, 08 - 1385,000, 09 - 1385,000, 10 - 1385,000, 11 - 1385,000, 12 - 1385,000, 13 - 1385,000, 14 - 1385,000, 15 - 1385,0000, 16 - 1385,000, 17 - 1385,000, 18 - 1385,000, 19 - 1385,000, 20 - 1385,000, 21 - 1385,000, 22 - 1385,000, 23 - 1385,000, 24 - 1385,000, 25 - 1385,000, 26 - 1385,000, 27 - 1385,000, 28 - 1385,000, 29 - 1385,000, 30 - 1385,000. Всього - 42 102,000.

Згідно п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу природний газ у загальному потоці газу. Передача природного газу від Постачальника до Споживача оформлюється Комерційним актом приймання-передачі природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ та цього Договору.

Обсяг замовленої потужності та обсяг (об`єм) постачання газу на Газову добу (D) визначається на підставі Заявок Споживача в межах Планового обсягу постачання/споживання газу, визначеного в п. 2.1. Договору.

Заявки подаються споживачем на відповідну Газову добу (D) в розрізі кожної точки входу/виходу на електронну пошту Постачальника, визначену у розділі 9 Договору. Форма такої заявки на замовлення потужності та постачання газу встановлена Додатком №1 до Договору (надалі - Заявка) або електронним повідомлення на електронну пошту Постачальника з наступних електронних адрес: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7.

У п. 2.4. Договору зазначено, що згідно з п.2.1 Договору на відповідний період постачання:

2.5.1. Постачальник, за умови дотримання Споживачем умов договору, забезпечує реєстрацію Споживача в реєстрі споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС на відповідний період постачання.

2.5.2. Споживач самостійно визначає обсяги замовленої потужності та обсяг (об`єм) постачання газу на Газову добу (D) і несе відповідальність за правильність їх визначення. Актуальність планових добових обсягів постачання газу підтверджується Споживачем щоденно у порядку, передбаченому цим Договором.

2.5.3. Споживач зобов`язується щоденно до 12:00 Газової доби (D-1) направляти Постачальнику Заявку на електронну пошту, визначену в розділі 9 цього Договору. На Підставі отриманої Заявки Постачальник не пізніше ніж до 15:00 Газової доби (D-1) подає Оператору ГТС номінацію з обсягами замовленої потужності, обсяг якої відповідає обсягам газу, які будуть подані Постачальником до газотранспортної системи для потреб Споживача протягом відповідної Газової доби (D) Періоду постачання. Відповідна підтверджена Оператором ГТС номінація, є підтвердженням розподілу потужності для споживача. У разі необхідності коригування обсягів, підтверджених Оператором ГТС, природного газу у Газовій добі (D), Споживач має право надіслати скориговану Заявку про збільшення або зменшення підтвердженого Оператором ГТС обсягу газу на Газову добу не пізніше ніж до 02-00 Газової доби (D). У випадку відсутності Заявки від Споживача на відповідну Газову добу (D) обсяг газу відповідатиме обсягу, який встановлений п.2.1 Договору.

2.5.4. На підставі отриманої Заявки Постачальник для забезпечення постачання газу Споживачу, замовляє потужність віртуальної точки входу/виходу газотранспортної системи відповідно до вимог Кодексу ГТС. Величина використаного обсягу потужності точок виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів Споживача газу у відповідних точках виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несе Споживач відповідно до умов Договору.

2.5.5. Доступ до потужностей точок входу/виходу на добу наперед надається на підставі номінації, підтвердженої Оператором ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. 2.5.6. Обсяг Заявки на зміну підтвердженої оператором ГТС номінації (надалі - Реномінація) не може перевищувати обсяг потужності, яка розподілена Постачальнику (надалі - Розподілена потужність) у відповідній точці входу або виходу відповідної Газової доби (D). У разі, якщо після Реномінації, плановий та фактичний обсяг газу менше від обсягу розподіленої потужності, вартість сплаченої різниці за розподіл потужності Споживачу не повертається.

2.5.8. На підставі отриманих даних Інформаційної платформи Оператора ГТС Постачальник протягом 3-х (трьох) Робочих днів готує та надає Споживачу два примірники Комерційного акту за відповідний період постачання, підписані уповноваженим представником Постачальника, та рахунок на оплату/доплату за спожитий газ та, у випадку необхідності, рахунок на оплату добового небалансу та/або на сплату тарифу на послуги транспортування, що може включати в себе суму додаткової плати, яка виникла в результаті від`ємного значення між обсягом, який був зазначений в Заявці Споживача, та фактично відібраний обсягом природного газу Споживачем за Газову добу (D), зазначеного в інформаційній платформі Оператора ГТС за відповідну Газову добу (D).

2.5.9. Споживач протягом 2-х (двох) Робочих днів з дати одержання Комерційного акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу Комерційного акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання та оплати виставлених Постачальником рахунків.

2.5.10. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу Комерційного акту та/або ненадання письмової обґрунтованої відмови проти підписання Комерційного акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за Періодом постачання, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а остаточна Договірна Вартість поставленого протягом відповідного періоду постачання газу розраховується відповідно до умов Договору.

2.5.11. Звірка фактичного об`єму спожитого газу за договором на певну дату чи протягом відповідного періоду постачання, проводиться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу об`єм газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС, на підставі яких оформлюються Комерційні акти.

Згідно п. 3.1.2. Договору Постачальник має право ініціювати припинення (обмеження) постачання газу Споживачу у порядку та на умовах, визначених договором та чинним законодавством України, зокрема, але не виключно, у разі:

- проведення Споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за Договором;

- перевитрати добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з Постачальником;

- розірвання або припинення Договору;

- відмови Споживача від підписання Комерційного акту за відповідний період постачання без відповідного письмового обґрунтування;

- настання заходів, передбачених Правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про ринок природного газу» та поширюються на споживачів, що не є захищеними відповідно до зазначених Правил;

- настання заходів, передбачених Національним планом дій, що розроблений на виконання статті 6 Закону України «Про ринок природного газу»;

- відмови Споживача від підписання Додаткової угоди щодо зміни ціни газу у випадках, передбачених цим Договором.

У п. 3.2.3. Договору зазначено, що Постачальник зобов`язується забезпечити подання всіх необхідних документів для підтвердження Оператором ГТС необхідного Споживачу обсягу газу за умови, що Споживач виконав власні обов`язки перед Постачальником для замовлення необхідного Споживачу обсягу газу та потужностей.

Відповідно до п. 3.3.1 Договору Споживач має право на отримання природного газу в обсягах та на умовах, визначених п. 2.1. Договору.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що усі повідомлення, зміни і доповнення до Договору повинні бути викладені в письмовій формі, підписані повноважними представниками Сторін, скріплені печатками Сторін (за їх наявності) та оформлені додатковими угодами (крім визначених п.8.3. Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору.

Даний Договір набирає чинності з 10 березня 2022 року і діє в частині поставки газу до 30.04.2022, а в частині розрахунків за газ - до повного їх виконання. Продовження Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 8.1. Договору).

На виконання умов договору позивач у погоджений сторонами спосіб подавав відповідачу заявки на постачання природного газу обсягом 1400,000 тис.м.куб. на період з 20.04.2022 по 30.04.2022 включно.

Позивач листом звернувся до відповідача з листами №01/122 від 14.04.2022 щодо забезпечення газопостачання відповідно до вимог Положення про ПСО.

Відповідач листом №125/6-1263 від 15.04.2022 повідомив позивача та його відокремлений підрозділ про зупинення надання номінацій в рамках Положення про ПСО та припинення газопостачання з 19.04.2022.

Листом від 16.04.2022 Позивач повідомив про протиправність дій Відповідача та витребував копію листів Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 26/1.2-4.4- 4963 та ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 13.04.2022 № 01/14607.

Листом від 16.04.2022 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» направив Позивачу повідомлення-вимогу, в якій повідомив останнього про необхідність самостійного припинення споживання природного газу, оскільки АТ «ДТЕК Дніпроенерго» відсутнє в реєстрі споживачів постачальника. У випадку відмови повідомив про примусове припинення транспортування природного газу.

Листом від 18.04.2022 Позивач направив відповідь на лист Оператора ГТС про невідповідність таких дій Положенням про ПСО.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» припинило постачання природного газу АТ «ДТЕК Дніпроенерго», що підтверджується Актом №1 від 20.04.2022.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» здійснити реєстрацію АТ «ДТЕК Дніпроенерго» в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора газотранспортної системи у квітні 2022 року, а саме газові доби 20-30 в обсягах природного газу 1400,000 тис.м.куб.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Розпорядження своїм правом на захист є засадничим принципом цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як встановлено судом, вимога позивача щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» здійснити реєстрацію АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора газотранспортної системи у квітні 2022 року мотивована тим, що в порушення узгоджених сторонами зобов`язань за Договором постачання відповідач не включив позивача до Реєстру споживачів постачальника, що, на його думку, є односторонньою відмовою відповідача від виконання взятих на себе договірних зобов`язань та не узгоджується з положеннями статті 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання) постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.

Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу.

До загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу належать, зокрема, національна безпека, а також безпека постачання природного газу; стабільність, належна якість та доступність енергоресурсів.

Рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати:

1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу;

2) обсяг спеціальних обов`язків;

3) коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки;

4) обсяг прав суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для виконання таких обов`язків;

5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки;

6) територію та строк виконання спеціальних обов`язків;

7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті.

Рішення Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади застосовуються в частині, що не суперечить рішенню Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу.

Згідно положень п.1 глави 1 розділу XI Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2493, номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу.

Замовник послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу окремим категоріям споживачів, подає окремі номінації/реномінації в рамках виконання спеціальних обов`язків для кожної точки входу/виходу, з/до якої такий замовник має намір подати/відбирати природний газ у відповідну газову добу.

Як встановлено судом, Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», до складу якого входить, зокрема, Відокремлений підрозділ «Запорізька теплова електростанція», розташована в м. Енергодар Запорізької області (надалі - Запорізька ТЕС), є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2019 № 871 та виробником теплової енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.01.2015 № 3.

Основним проектним паливом Запорізької ТЕС є вугілля, альтернативним - природний газ.

Господарська діяльність АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних Послуг 14.03.2018 № 307, Закону України «Про теплопостачання», Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та у сфері теплопостачання, інших нормативно-правових актів.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

В результаті бойових дій наприкінці лютого 2022 року, на території Запорізької області було пошкоджено залізничні колії в районі м. Василівка, якими для потреб Запорізької ТЕС залізничним транспортом на постійній основі постачалось вугілля.

Таким чином, після пошкодження залізничної колії та відсутності можливостей її відновити, позивач втратив можливість поставляти основне паливо для виробничих потреб Запорізької ТЕС.

Як зазначалось вище, 06.03.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 222 затверджено «Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Положення про ПСО), яке визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов`язків, що покладаються на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації.

Пунктом 4 Положення про ПСО покладено спеціальні обов`язки, зокрема, на Відповідача - щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Згідно п.5 Положення про ПСО, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Додатком №1 до Положення затверджено Перелік підприємств, що генерують теплову та/або електричну енергію для забезпечення безперебійного функціонування об`єднаної енергетичної системи України, до якого, в тому числі, включено Запорізьку ТЕС.

Вказані обставини стали передумовою для укладення Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» Договору № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022.

Суд зазначає, що враховуючи втрату можливості забезпечити Запорізьку ТЕС основним паливом - вугіллям, у зв`язку із бойовими діями на території України, позивач з огляду на чинне на той момент законодавство, в тому числі Положення про ПСО (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022), уклав з відповідачем Договір № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 з метою забезпечення належного та безперебійного функціонування електростанції, та обґрунтовано очікував на його належне виконання.

Відповідач, а свою чергу, обґрунтовує правомірність своїх дій щодо припинення надання номінацій на платформі оператора ГТС та припинення постачання природного газу позивачу за Договором № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 внесенням змін до Положення про ПСО постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022 та наступним.

Згідно з п. 5 Положення про ПСО (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022) ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згiдно з переліком, зазначеним у додатку 1, 3 дати укладення договору і до 30 квітня 2022 (включно) за ціною 7080 грн з урахуванням ПДВ за 1 000 куб метрів, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Для теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, що використовують вугілля як основний вид палива, постачання природного газу на умовах, визначених цим пунктом, здійснюється лише в разі відсутності внаслідок воєнних дій можливості щодо постачання вугільної продукції в обсягах, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та/або теплової енергії.

Міненерго за поданням НЕК «Укренерго» повідомляє ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про необхідність початку постачання природного газу для кожного такого підприємства на умовах, визначених цим пунктом.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що Положення про ПСО визначає суб`єкта за повідомленням якого ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» здійснює постачання природного газу для кожної визначеної у ньому теплоелектростанції та теплоелектроцентралі, а також визначає критерії, яким має відповідати таке підприємство для отримання природного газу на умовах, встановлених цим Положенням.

З метою забезпечення сталого функціонування об`єднаної енергетичної системи України та недопущення порушення безпеки постачання електричної енергії у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про ринок природного газу» та на виконання Положення про ПСО, наказом Міненерго від 18.03.2022 № 128 затверджено перелік теплоелектроцентралей, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та теплової енергії, у якому Запорізька ТЕС АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у відсутня.

Листом від 13.04.2022 №01/14607 HEK «Укренерго» надало актуалізований перелік підприємств, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та теплової енергії та повідомило, що НЕК «Укренрго» підтверджує необхідність забезпечення сталої роботи наступних TEC та ТЕЦ для підтримання операційної безпеки OEC України: Київська ТЕЦ-5, Київська ТЕЦ-6, Дарницька ТЕЦ, Харківська ТЕЦ-5, Шосткинська ТЕЦ, Чернігівська ТЕЦ та Слов`янська ТЕС. Запорізька ТЕС АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у вказаному переліку теплоелектростанції та теплоелектроцентралі відсутня.

Одночасно, НЕК «Укренерго» інформувало Міненергетики, що відсутність генерації на Запорізькій TEC суттєво не впливає на режим роботи OEC України. Тому НЕК «Укренерго» не підтверджує необхідність роботи Запорізької ТЕС в генераторному режимі для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (зі змінами від 16.03.2022 №298).

В подальшому, листом від 13.04.2022 №26/1.2-4.4-4963 Міненерго звернулось до НАК «Нафтогаз України» з проханням виключити з переліку підприємств, яким здійснюється постачання природного газу відповідно до Положення про ПСО Вуглегірську ТЕС ПАТ «Центренерго» та Запорізьку ТЕС АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» направлено лист на Міненерго (від 14.04.2022 №125/6/1-1256) щодо надання вичерпного переліку підприємств (теплоелектростанцій), яким необхідно забезпечити постачання природного газу на умовах Положення про ПСО.

На вказаний вище лист була надана відповідь від 21.04.2022 №26/1.2-4.4-5339, в якій Міненерго визначило вичерпний перелік теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, яким має здійснювати постачання природного газу на умовах Положення про ПСО. Запорізька ТЕС АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в даному переліку була відсутня. При цьому, Міненерго зазначило, що зазначений перелік відповідає наказу Міненерго від 18.03.2022 №128 та актуалізованим пропозиціям НЕК «Укренерго», надісланих листами від 19.03.2022 №01/11499, від 13.04.2022, №01/14607 та від 20.04.2022 №01/15351.

В свою чергу, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» листом від 15.04.2022 №125/6-1263 повідомило АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та відокремлений підрозділ Запорізьку TEC AT «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» про те, що вимушене зупинити подання номінацій в рамках виконання спеціальних обов`язків та припинити газопостачання з 19.04.2022.

Враховуючи, повідомлення Міненерго від 13.04.2022 №26/1.2-4.4-4963 (винесене з урахуванням пропозицій (подання) НЕК «Укренерго» від 13.04.2022 №01/14607) про необхідність виключення Запорізької ТЕС з переліку теплоелектростанцій, яким необхідно здійснювати постачання природного газу у відповідності до Положення про ПСО, відповідач вважає зупинення подання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» номінацій в рамках виконання спеціальних обов`язків до кожної з АТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО» точок входу/виходу до газотранспортної системи у відповідну газову добу на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, з 20.04.2022 правомірним.

Суд вважає такі висновки відповідача хибними, а дії щодо припинення надання номінацій на платформі оператора ГТС та припинення постачання природного газу позивачу за договором № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 неправомірними з огляду на наступне.

Так, положеннями Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору.

Отже, саме договір є єдиною та безумовною підставою для постачання природного газу споживачам.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що уклавши Договір № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» взяло на себе зобов`язання поставити природний газ позивачу.

Умова статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено, що на момент укладення сторонами Договору № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 його положення відповідали нормам чинного законодавства, в тому числі чинному на той час Положенню про ПСО в редакції постанови КМУ № 222 від 06.03.2022.

Так, Положенням про ПСО в редакції постанови КМУ № 222 від 06.03.2022 на відповідача покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, у якому є Запорізька ТЕС, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Згідно п.5 Положення, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, у якому є Запорізька ТЕС, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Щодо внесення змін до Положення про ПСО постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022 після укладення сторонами Договору № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).

Статтею "Дія актів цивільного законодавства у часі" 5 ЦК України визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами: конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

Таким чином, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено в пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися 1) негайно (безпосередня дія); 2) шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма); 3) шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Під зворотною (ретроактивною) дією акта цивільного/господарського законодавства розуміється поширення його дії на відносини, що виникли до набрання ним чинності.

Системний аналіз викладеного дає змогу виокремити два випадки зворотної дії норм цивільного/господарського законодавства: 1) коли акт законодавства пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність; 2) якщо законодавець встановлює спеціальні випадки зворотної дії актів законодавства.

Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Отже, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі № 1-зп).

Водночас цивільне/господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою, але виключно тоді, коли зворотна дія цих актів, по-перше, встановлена в них самих, а по-друге, якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта) під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до положень статей 626 - 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки на момент укладення Договору № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 діяло Положенню про ПСО в редакції постанови КМУ № 222 від 06.03.2022, то внесення до нього змін жодним чином не може відмінити укладений до внесення таких змін договір та звільнити сторін від обов`язку його виконання, в тому числі обов`язку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» здійснювати поставку газу позивачу.

Крім того, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що внесення змін до Положення про ПСО постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022 відмінено спеціальні обов`язки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо постачання природного газу Запорізькій ТЕС.

Як неодноразово вже зазначалось судом, Положенням про ПСО в редакції постанови КМУ № 222 від 06.03.2022 на відповідача було покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, у якому є Запорізька ТЕС, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Згідно п.5 Положення, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, у якому є Запорізька ТЕС, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Положенням про ПСО в редакції постанови КМУ № 298 від 16.03.2022 на відповідача було покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, у якому є Запорізька ТЕС, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.

Так, згідно з п.5 Положення про ПСО в редакції постанови КМУ № 298 від 16.03.2022 ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згiдно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 (включно) за ціною 7080 грн з урахуванням ПДВ за 1 000 куб метрів, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.

Для теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей, що використовують вугілля як основний вид палива, постачання природного газу на умовах, визначених цим пунктом, здійснюється лише в разі відсутності внаслідок воєнних дій можливості щодо постачання вугільної продукції в обсягах, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та/або теплової енергії.

Міненерго за поданням НЕК «Укренерго» повідомляє ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про необхідність початку постачання природного газу для кожного такого підприємства на умовах, визначених цим пунктом.

Разом з тим, Положення про ПСО в редакції постанови КМУ № 298 від 16.03.2022 не містить умов, які б передбачали право ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» припинити постачання природного газу для ТЕС, зазначеним у додатку 1, в тому числі Запорізької ТЕС, за раніше укладеними договорами.

Пунктом 3 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (далі - Правила постачання природного газу в редакції, станом на дату укладення Договорів постачання) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до п. 5 Правил постачання природного газу постачальник із спеціальними обов`язками - це суб`єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу; Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Отже, Положення про ПСО визначає коло суб`єктів, з якими постачальник, в даному випадку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», зобов`язаний укласти договір постачання природного газу за їх вимогою.

Положенням про ПСО в редакції постанови КМУ № 222 від 06.03.2022 на відповідача було покладені спеціальні обов`язки з постачання природного газу Запорізькій ТЕС та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» не мало права відмовити останній в укладенні з нею договору постачання природного газу.

Внаслідок викладеного, 10.03.2022 між Акціонерним товариством «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» укладено Договір № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу.

Вказаний договір є чинним і обов`язковим до виконанням сторонами.

Внесення змін до Положенням про ПСО постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022 не відміняє чинність Договору № ТЕС-ЗЕЗ на постачання природного газу від 10.03.2022 та не звільняє сторін від виконання взятих на себе згідно вказаного договору зобов`язань.

Згідно з п. 2 глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу даним споживачем.

Пунктом 3 глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи визначено, що якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов`язками Реєстр закріплених за ними споживачів. У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками. У разі якщо постачальник із спеціальними обов`язками з причин заборгованості споживача (неналежних розрахунків) хоче відмовитись від фізичного постачання природного газу такому споживачу в певному періоді постачання, він повинен ініціювати заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу відповідно до Правил постачання природного газу.

З огляду на встановлені вище обставини справи та норми законодавства, суд вважає невключення Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» позивача до Реєстру споживачів постачальника в спірний період протиправним.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судом враховано, що приписами ст. 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, за змістом ч. 2 якої, питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 суд зазначив: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права."

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 231, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) здійснити реєстрацію Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872) в реєстрі споживачів постачальника на платформі Оператора Газотранспортної системи у квітні 2022 року в наступних обсягах природного газу:

Газова доба (D) Періоду Обсяг, тис.м.куб.

20 1410,000

21 1410,000

22 1410,000

23 1410,000

24 1410,000

25 1410,000

26 1410,000

27 1410,000

28 1410,000

29 1410,000

30 1410,000

Всього : 15420,00

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 00130872) судовий збір в розмірі 2 481 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.10.2022.

Суддя М.Є. Літвінова