Рішення

від 28.10.2022 по справі 149/2186/22

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2186/22

Провадження №2/149/551/22

Номер рядка звіту 76

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2022 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфановій О. Ю.,

при секретарі Зоріній О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Якименка Олексія Олексійовича до Комунального некомерційного підприємства "Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги" Хмільницької міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поновлення на роботі та виплату заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Якименко О. О. звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги" Хмільницької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поновлення на роботі та виплату заробітної плати.

Позов мотивований тим, що позивач працювала сестрою медичного пункту здоров`я (ПЗ) с. Соколова та була звільнена із займаної посади згідно наказу директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Л. Дубової від 26 липня 2022 року № 157/к-тр на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку із заявою ОСОБА_3 про достроковий вихід на роботу з відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею чотирьохрічного віку.

Вказаний наказ позивач вважає незаконним, враховуючи, що відповідно до наказу № 57 від 01 вересня 2016 року вона була прийнята на посаду завідувача-фельдшера фельдшерським пунктом с. Соколова, тимчасово, на час відпустки ОСОБА_4 08 червня 2017 року позивачу була надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років, терміном з 08 червня 2017 року по 18 квітня 2020 року. На період відпустки позивача на роботу була тимчасово прийнята ОСОБА_3 . В серпні 2018 року основний працівник ОСОБА_4 звільнилась з роботи, у зв`язку із чим наказом № 143 від 27 серпня 2018 року позивач була переведена на постійну посаду завідувача-фельдшера фельдшерським пунктом с. Соколова. Однак в 2022 році до трудової книжки позивача було внесено запис про недійсність цього запису. Весною 2019 року позивач вийшла на роботу під час відпустки по догляду за дитиною до трьох років. На початку 2022 року, позивача, у зв`язку із реорганізацією посади, переведено на посаду сестри медичної пункту здоров`я с. Соколова амбулаторія ЗПСМ м. Хмільник. Позивач зазначає, що її не було ознайомлено з наказом від 22 липня 2022 року, вона вважає його незаконним, оскільки він стосується обставин, які склались чотири роки тому. Крім того, при виході на роботу ОСОБА_4 11 серпня 2018 року для ОСОБА_1 закінчився строк трудового договору та вона підлягала звільненню, однак звільнена не була, що свідчить про те, що вона стала постійним працівником. Враховуючи викладене представник позивача просить скасувати накази директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Хмільницької міської ради Л. Дубової від 22 липня 2022 року № 236/к-тм та від 26 липня 2022 року № 157/к-тр; поновити її на посаді сестри медичної пункту здоров`я (ПЗ) с. Соколова; стягнути на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30 липня 2022 року по дату винесення рішення та понесені судові витрати.

Представник КНП "ХЦПМСД" адвокат Чешковський В. А. у встановлений судом строк надав відзив, відповідно до якого у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 просив відмовити повністю, враховуючи, що 23 жовтня 2015 року постійному працівнику ОСОБА_4 було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, у зв`язку із чим у лікарні існувало вакантне місце завідуючої фельдшерським пунктом с. Соколова. З 01 вересня 2016 року на посаду завідуючої-сестри фельдшерського пункту с. Соколова за тимчасовим договором приймається ОСОБА_1 з умовою - на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_4 . З ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 було надано декретну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Таким чином, у лікарні знову з`явилось вакантне місце завідуючої фельдшерським пунктом с. Соколова. З 07 квітня 2017 року на дану посаду за тимчасовим договором було прийнято ОСОБА_3 з умовою - на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 основний працівник ОСОБА_4 звернулась із заявою про бажання перервати відпустку по догляду за дитиною до трьох років, у зв`язку із чим керівник лікарні видав наказ, яким зобов`язав ОСОБА_4 з 11 серпня 2018 року приступити до роботи. При цьому, тимчасового працівника ОСОБА_3 звільнено у зв`язку із закінченням строку договору не було та було допущено до роботи згідно робочого графіку. Також, ОСОБА_4 08 серпня 2018 року звернулась із заявою, в якій просила звільнити її за згодою сторін з 11 серпня 2018 року. 11 серпня 2018 року керівництво лікарні видає наказ, яким звільняє основного працівника ОСОБА_4 за угодою сторін. Таким чином, на роботі 11 серпня 2018 року фактично була присутня основний працівник завідувач фельдшерським пунктом с. Соколова ОСОБА_4 та працівник, яка працювала за строковим договором ОСОБА_3 . Отже, допуск до роботи ОСОБА_3 11 серпня 2018 року є обставиною, яка дає підстави стверджувати, що в цей день трудовий договір, укладений між ОСОБА_3 та лікарнею на визначений строк, став безстроковим.

06 лютого 2019 року ОСОБА_3 було відкрито листок непрацездатності у зв`язку із вагітністю та пологами, а з 12 червня 2019 року їй надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. З 01 квітня 2019 року, завчасно перериваючи відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, виходить ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 була прийнята на роботу тимчасово та після наданої їй відпустки, була допущена до роботи під час відсутності на роботі основного працівника, яким на той час вже була ОСОБА_3 .

Щодо наказу № 143 від 27 серпня 2018 року про переведення ОСОБА_1 на постійну посаду завідувача фельдшерським пунктом с. Соколова. представник відповідача стверджує, що при перевірці наявних в архіві лікарні документів, заяви ОСОБА_1 про переведення її на постійне місце роботи, заяви ОСОБА_3 про переведення її на посаду завідувача фельдшерським пунктом с. Соколова тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_1 , не виявлено. Також не виявлено доказів ознайомлення даних працівниць із вказаним наказом, що дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не могла написати даної заяви, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною. Отже, наказ № 143 від 27 серпня 2018 року мав бути скасований, а всі записи, які виконані на підставі цього наказу, є такими, що не мають законних підстав та мають бути вказані як помилкові, що і було зроблено на підставі наказу № 236/к-тм від 22 липня 2022 року.

04 жовтня 2022 року представник позивача адвокат Якименко О. О. надав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позицію позовної заяви та зазначив про хибність позиції відповідача.

06 жовтня 2022 року третя особа ОСОБА_3 , залучена до розгляду справи на підставі ухвали Хмільницького міськрайонного суду від 23 вересня 2022 року, надала пояснення на позовну заяву, згідно яких вона 07 квітня 2017 року була прийнята до КНП "ХЦПМСД" на посаду завідуючої-сестри медичної фельдшерського пункту с. Соколова за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного ріку основного працівника ОСОБА_4 08 серпня 2018 року основний працівник ОСОБА_4 звернулась до лікарні із заявою про бажання перервати відпустку по догляду за дитиною та з 11 серпня 2018 року приступила до роботи. При цьому, керівництво лікарні питання про розірвання трудових відносин із нею не ставило. 11 серпня 2018 року ОСОБА_3 була на робочому місці та фактично пропрацювала встановлені години. Одночасно із зверненням про бажання перервати відпустку, ОСОБА_4 звернулась до керівництва лікарні із заявою про її звільнення за згодою сторін та 11 серпня 2018 року була звільнена. Таким чином, на роботі 11 серпня 2018 року фактично були присутні основний працівник ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка працювала за трудовим договором на строк знаходження основного працівника ОСОБА_4 у декретній відпустці. Тому, ОСОБА_3 вважає, що допуск її до роботи 11 серпня 2018 року є обставиною, яка дає підстави стверджувати, що в цей день трудовий договір, укладений із нею на визначений строк, перейшов у безстроковий.

ОСОБА_3 безперешкодно працювала на посаді завідуючої-сестри медичної фельдшерського пункту с. Соколова до відкриття 06 лютого 2019 року листка непрацездатності у зв`язку із вагітністю та пологами, а з 12 червня 2019 року їй було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 19 липня 2022 року ОСОБА_3 вирішила перервати відпустку по догляду за дитиною. Оскільки, ОСОБА_3 з 11 серпня 2018 року є основним працівником, а ОСОБА_1 приймалась на посаду завідуючої-сестри медичної фельдшерського пункту с. Соколова за строковим договором, на період відпустки основного працівника, саме ОСОБА_1 підлягає звільненню.

Щодо наказу № 143 від 27 серпня 2018 року ОСОБА_3 стверджує, що у період оформлення даного наказу працювала та була присутня на своєму робочому місці, однак із зазначеним наказам ознайомлена не була, ніяких заяв щодо цього наказу особисто не писала.

Суд не приймає до розгляду заяву адвоката Якименка О. О. від 22 вересня 2022 року про зміну (доповнення) підстав позову, оскільки вона не відповідає вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України, так як доповнення підстав позову процесуальним законом не передбачено, а подана заява за своєю суттю підстави позову не змінює.

Аналогічно суд не приймає поданий адвокатом Чешковським В. А. 26 вересня 2022 року відзив на заяву про зміни (доповнення) підстав позову від 19 вересня 2022 року, оскільки подання такого документу не передбачено ЦПК України.

Дослідивши подані учасниками заяви по суті справи, письмові докази у справі, судом встановлено наступні обставини.

22 жовтня 2015 року завідувач фельдшерського пункту с. Соколова Потєєва В. М. звернулась до головного лікаря Хмільницького РМЦ ПМД Барабаша М. В. із заявою про надання їй відпустки по догляду за дитиною до трьох років з 23 жовтня 2015 року по 10 серпня 2018 року (а.с. 36, 37).

29 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Хмільницького РМЦ ПМД Барабаша М. В. із заявою, в якій просила прийняти її на посаду завідувача-фельдшера фельдшерського пункту с. Соколова з 01 вересня 2016 року тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_4 (а.с. 7).

Із журналу оперативних наказів головного лікаря (а.с. 8-9) слідує, що ОСОБА_1 було прийнято на посаду завідувача фельдшерського пункту с. Соколова з 01 вересня 2016 року тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_4 (а. с. 9).

З 02 лютого 2017 року по 07 червня 2017 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (а. с. 38).

13 березня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до головного лікаря Хмільницького РМЦ ПМСД Барабаша М. В. із заявою, в якій просила прийняти її на посаду завідувача - сестри медичної фельдшерського пункту с. Соколова з 07 квітня 2017 року тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_4 (а.с. 39). На підставі вказаної заяви 6 квітня 2017 року було видано наказ № 36 (а.с. 40).

08 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до головного лікаря Хмільницького РМЦ ПМД Барабаша М. В. із заявою про надання їй відпустки по догляду за дитиною до трьох років з 08 червня 2017 року по 18 квітня 2020 року (а.с. 10). На підставі вказаної заяви 08 червня 2017 року було видано наказ № 160 (а.с. 11).

08 серпня 2018 року завідувач ФП с. Соколова ОСОБА_4 звернулась до директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Барабаша М. В. із заявою про звільнення із займаної посади з 11 серпня 2018 року за угодою сторін (а.с. 43).

10 серпня 2018 року директором ЦПМСД ОСОБА_5 було видано наказ № 205 А, відповідно до якого ОСОБА_4 , завідувача ФП с. Соколова, вважати на роботі 11 серпня 2018 року та надати їй відпустку без збереження заробітної плати на 1 день 11 серпня 2018 року (а.с. 41).

10 серпня 2018 року директором ЦПМСД ОСОБА_5 було видано наказ № 140, відповідно до якого завідувача ФП с. Соколова ОСОБА_4 звільнено за угодою сторін з 11 серпня 2018 року (а.с. 44).

Із наказу директора ЦПМСД Барабаша М. В. № 143 від 27 серпня 2018 року слідує, що ОСОБА_1 , завідувача ФП с. Соколова, переведено на постійну посаду завідувача ФП с. Соколова з 13 серпня 2018 року, а ОСОБА_3 - завідувача ФП с. Соколова переведено на посаду завідувача ФП с. Соколова тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_1 (а.с. 50).

З 06 лютого 2019 р. по 11 червня 2019 р. ОСОБА_3 перебувала на лікарняному (а. с. 45).

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Барабаша М. В., відповідно до якої просила вважати її на роботі з 01 квітня 2019 року під час відпустки по догляду за дитиною до трьох років (а.с. 12). На підставі вказаної заяви 29 березня 2019 року було видано наказ № 40 (а.с. 13).

12 червня 2019 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Барабаша М. В. про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 12 червня 2019 року по 22 квітня 2022 року (а.с. 46, 47). На підставі вказаної заяви 13 червня 2019 року було видано наказ № 111 (а.с. 48).

18 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до директора КНП "Хмільницький ЦПМСД" Дубової Л. М. відповідно до якої просила перевести її на посаду сестри медичної ПЗ с. Соколова з 19 січня 2022 року (а.с. 14). На підставі вказаної заяви 19 січня 2022 року було видано наказ № 28 (а.с. 15).

22 липня 2022 року директор КНЗ "Хмільницький ЦПМСД" Дубова Л. М. видає наказ № 236/к-тм про скасування наказу від 27 серпня 2018 року № 143, згідно з яким усі посилання у внутрішніх документах підприємства на вказаний наказ вважаються не дійсними (а.с. 51). Згідно даного наказу, його прийнято, у зв`язку із результатами проведеної перевірки наказів підприємства з кадрових питань, з метою своєчасного реагування на виявлені порушення щодо процедури видання наказу від 27 серпня 2018 року № 143 (відсутність особистих заяв працівників, яких цей наказ стосується, та відсутність доказів про ознайомлення з цим наказом даних працівників), відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно з наказом директора КНЗ "Хмільницький ЦПМСД" Дубової Л. М. № 157/к-тр від 26 липня 2022 року ОСОБА_1 , сестру медичного пункту здоров`я (ПЗ) с. Соколова, звільнено у зв`язку із закінченням строку трудового договору (а.с. 6).

Відповідно до наказу директора КНЗ "Хмільницький ЦПМСД" Дубової Л. М. № 163/к-тр від 28 липня 2022 року, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею чотирьохрічного віку ОСОБА_3 , завідувача ФП с. Соколова, перервано з 01 серпня 2022 року. як слідує з тексту наказу - підстава - заява ОСОБА_3 від 19 липня 2022 року (а.с. 49).

Зазначені обставини підтверджено також копією трудової книжки ОСОБА_1 (а. с. 16) та табелем обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за серпень 2018 року (а.с. 42).

Згідно довідки № 7 від 29 липня 2022 року , за січень- червень 2022 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в розмірі 71 715, 95 грн., при цьому за травень, червень 2020 року - нараховано по 13 500 грн (а. с. 17).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Згідно ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Згідно приписів, які містяться в п. 7 ПП ВСУ № 9 від 06 листопада 1992 року, згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

При укладенні трудового договору на визначений строк, цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є: закінчення строку (п.п. 2 і 3 ст. 23КЗпП України ), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 39 1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (п.п. 2 і 3 ст. 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про відпустки", право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 179 КзпП України, на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 3 ст. 179 КЗпП України) надаються за заявою матері дитини повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Аналогічні приписи містять ст. ст. 17, 18, 20 ЗУ "Про відпустки".

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Таким чином строк трудового договору позивача ОСОБА_1 при прийнятті її на роботу був встановлений за погодженням сторін і визначався настанням певної події - виходом з відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ОСОБА_4 .

Як вбачається з наданих доказів - ОСОБА_4 вийшла з відпустки про догляду за дитиною до 3-х років 11 серпня 2018 року, тобто строк трудового договору ОСОБА_1 закінчився.

З огляду на те, що після закінчення строку трудового договору ОСОБА_1 трудові відносини фактично тривали і жодна із сторін не вимагала їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк згідно приписів ст. 39 1 КЗпП України. При цьому відповідач не був позбавлений можливості звільнити ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України з дотриманням вимог ст. 184 КЗпП України, однак вказаною можливістю не скористався, а навпаки видав наказ № 143 від 27 серпня 2018 року, яким перевів ОСОБА_1 на постійну посаду, залишивши ОСОБА_3 на тимчасовій посаді та продовживши її трудовий договір на час відпустки ОСОБА_1 .

При цьому суд бере до уваги той факт, що самі по собі заява ОСОБА_1 про переведення її на постійну посаду, як і окреме видання наказу про це не являється необхідною умовою для продовження трудового договору ОСОБА_1 на невизначений строк, оскільки його було продовжено в силу приписів закону - ст. 39 1 КЗпП України.

Надаючи оцінку наказу від 22 липня 2022 року № 236/к-тм про скасування наказу № 143 від 27 серпня 2018 року, суд приходить до висновку про його незаконність, з наступних підстав.

Наказ № 143 від 27 серпня 2018 року за своєю юридичною суттю являється локальним актом підприємства індивідуального характеру, дія якого вичерпується його виконанням, його приписи, звернені до окремих індивідів, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, оскільки після його прийняття позивач та третя особа виконували свої трудові обов`язки протягом більше трьох років, вказаний акт не може бути скасованим після його реалізації.

Це є гарантією стабільності суспільних відносин між учасниками трудових правовідносин, породжуючи у їх учасників впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

В рішеннях Конституційного Суду України, зокрема, від 16.04.2009 №7-рп/2009 та від 13.05.1997 №1-зп, зазначено, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Крім того суд приймає до уваги те, що наказ № 236/к-тм від 22 липня 2022 року не містить посилань на конкретні норми законодавства; доказів проведення перевірки, її підстав суду не надано; зазначена в наказі мета винесення: "своєчасне реагування на виявлені порушення", після майже чотирьох років з дня винесення та реалізації, не виглядає логічною, а також його винесення майже одразу після отримання заяви ОСОБА_3 від 19 липня 2022 року про вихід з відпустки по догляду за дитиною. З наведеного суд робить висновок про те, що відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ з дійсною метою змінити в односторонньому порядку врегулювані трудові відносини ОСОБА_1 з відповідачем для її подальшого звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

За наведених обставин наказ № 236/к-тм від 22 липня 2022 року підлягає скасуванню.

Щодо наказу № 157/к-тр від 26 липня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 36 КЗпП України, суд бере до уваги наступне.

Оскільки на час звільнення ОСОБА_1 працювала на посаді сестри медичної пункту здоров`я (ПЗ) с. Соколова на підставі безстрокового трудового договору, згідно наказу № 28 від 19 січня 2022 року, заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року, в яких жодних строків сторонами не встановлено, а також оскільки трудовий договір ОСОБА_1 на посаді завідувача-фельдшера ФП с. Соколова з серпня 2018 року продовжено на невизначений строк, підстав для звільнення позивача за п. 2 ст. 36 КЗпП України не було, відтак наказ № 157/к-тр від 26 липня 2022 року підлягає скасуванню.

При цьому суд не надає оцінки трудовим відносинам відповідача з третьою особою ОСОБА_3 , оскільки вказані відносини не є предметом судового розгляду.

Згідно ч. 1-2, ч. 8 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Таким чином середньоденний заробіток з вирахуванням податків і зборів ОСОБА_1 з згідно наданої нею довідки про доходи становить: 13 500 грн. (нарахованої заробітної плати) х 2 (за травень-червень 2022 року) = 27000 грн. : 44 робочих дня (по 22 дні в травні та липні 2022 року) = 613 грн. 60 коп.

Період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 30 липня 2022 року по 28 жовтня 2022 року становить: 65 робочих днів.

Отже заробітна плата за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 613 грн. 60 коп. х 65 днів = 39 886 грн. 36 коп. Зазначена сума визначена судом без урахування податків і зборів. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань і зменшує суму, призначену судом, на суму нарахованих податків, що відповідає позиції ВС, викладеній у постанові у справі № 359/10023/16-ц.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого.

Розподіл судових витрат провести згідно ст. 141 ЦПК України, з урахуванням п. 1.1, 1.2 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", відтак стягненню з відповідача на користь держави підлягає в загальному 2 977 грн. 20 коп. (992, 4 грн. х 3).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 23, 39 1 , 179, 181, 235, КЗпП України, 2,10, 18, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 274,275, 279, 430 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати накази директора комунального некомерційного підприємства "Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги" Хмільницької міської ради Л. Дубової від 22 липня 2022 року № 236/к-тм Про скасування наказу від 27 серпня 2018 року № 143 та від 26 липня 2022 року № 157/к-тр Про звільнення ОСОБА_6 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної пункту здоров`я (ПЗ) с. Соколова.

Стягнути зкомунального некомерційногопідприємства "Хмільницькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги"Хмільницької міськоїради накористь ОСОБА_1 середній заробітокза часвимушеного прогулуз 30липня 2022року по28жовтня 2022року врозмірі 39886(тридцятьдев`ятьтисяч вісімсотвісімдесят шість)грн.36(тридцятьшість)коп. без урахування податків і зборів.

Стягнути зкомунального некомерційногопідприємства "Хмільницькийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги"Хмільницької міськоїради накорись держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001,код класифікації доходів бюджету: 22030106) 2 977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць, в розмірі місячного заробітку, допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 28 жовтня 2022 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. с. Соколова, Хмільницького району Вінницької обл., 22009, РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача-адвокат ЯкименкоОлексій Олексійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 185 від 19 грудня 2003 р., видане Вінницькою обласною КДКА на підставі рішення № 2 від 16 грудня 1993 р., АДРЕСА_1 .

Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Хмільницький центр первинної медико-санітарної допомоги" Хмільницької міської ради, 22000, м. Хмільнику Вінницької обл., вул. Пушкіна, 64, код ЄДРПОУ 36905591.

Представник відповідача - адвокат Чешковський Володимир Анатолійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ВЛ серії № 1285 від 22 січня 2021 р., видане на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 22 січня 2021 року № 2/59-7, 22100, АДРЕСА_2 .

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , директор КНП "Хмільницький ЦПМСД", 22000, м. хМільник Вінницької обл., вул. Пушкіна, 64.

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Суддя:/підпис/

З оригіналом вірно: