Ухвала

від 26.10.2022 по справі 463/4351/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/4351/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/600/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 представника ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та фізичної особи ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6

встановила:

ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .

Накладено арешт на корпоративні права ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211), а саме на частку у розмірі 33,3300% статутного капіталу ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211), що належить громадянину України ОСОБА_7 , частку у розмірі 33,3300% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину України ОСОБА_11 , частку у розмірі 16,6700% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину рф ОСОБА_12 , та на частку у розмірі 16,6700% статутного капіталу зазначеного підприємства, яка належить громадянину рф ОСОБА_13 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, у тому числі шляхом заборони органам реєстрації вносити зміни до засновників (учасників) зазначених підприємств.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зокрема, вказав, що постановою слідчого від 10.06.2022 частки у статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» визнано речовим доказом. При цьому, слідчий суддя зазначив, що з метою його збереження, з метою забезпеченняможливої конфіскації майна,відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливості подальшої націоналізації майната з метою унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, на таке майно слід накласти арешт.

На дану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 представник ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та фізичної особи ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 62022000000000337 про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211) та на частку у розмірі 33,3300% статутного капіталу ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211), що належить громадянину Держави Ізраїль ОСОБА_7 (справа № 463/4351/22, провадження № 1-кс/463/3043/22).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суддя постановив необґрунтоване, незаконне рішення всупереч законним правам та інтересам ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», у зв`язку з неповнотою розгляду клопотання, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Прокурор не надав слідчому судді жодних доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 , інших учасників та/або працівників ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» до вчинення кримінального правопорушення; що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Твердження про отримання дивідендів російськими власниками ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», не відповідає дійсності, так як не проводило нарахування та виплати дивідендів учасникам товариства.

Факт наявності серед учасників товариства з обмеженою відповідальністю громадян росії/білорусії не є доказом причетності їх чи працівників такого товариства до вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. З ст. 436-2 КК України.

На даний час у кримінальному провадженні № 62022000000000337 ОСОБА_7 чи іншим учасникам або працівникам ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» не здійснено повідомлення про підозру.

Наголошує, що слідчий суддя взагалі не вмотивував свій висновок про те, як саме арештоване майно відповідає ознакам речових доказів; на підставі яких доказів він прийшов до висновку, що безпосередньо це майно має зв`язок з кримінальними правопорушеннями у даному провадженні.

Окрім того, слідчий суддя в порушення положень п. 1 ч. 3 ст. 132 та п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України не врахував, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 , іншими учасниками чи працівниками ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» кримінального правопорушення, та жодним чином не мотивовано рішення про необхідність арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В розумінні приписів ст.ст. 96-3 та 96-4 КК України ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» у кримінальному провадженні №62022000000000337 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. З ст. 436-2 КК України, відповідно до чинного закону не може мати статусу юридичної особи, до якої застосовуються заходи кримінально-правового характеру.

Окрім того, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено накладення арешту на майно з метою забезпечення можливості подальшої націоналізації такого майна, що свідчить про порушення норм кримінального процесуального закону.

На апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 прокурор ОСОБА_8 подав заперечення.

Заслухавши доповідача, виступ представника власника майна адвоката ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтями 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, згідно з якими зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У свою чергу, викладені доводи також знайшли своє підтвердження в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

У ході апеляційного перегляду рішення слідчого судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05 січня 2022 року у справі №484/789/19, абз. 9 п. 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №11-164сап21).

Враховуючи наведене, апеляційному суду належить з`ясувати чи: наявна обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна; відповідало майно, на яке накладено арешт, критеріям речових доказів; існування необхідності в накладенні арешту на майно, ураховуючи принцип розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з матеріалами клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 62022000000000337 від 01 червня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

За версією слідства, на території України функціонує багатогалузевий механізм забезпечення системного контролю над ключовими сферами життя суспільства в Україні через російські та білоруські компанії, що включає: фінансування протиправної діяльності через підконтрольних юридичних та фізичних осіб, офшорні компанії, одержання прибутку від господарської діяльності на території України, забезпечення контролю цими суб`єктами на об`єктах критичної інфраструктури нашої держави громадянами російської федерації та республіки білорусь, шляхом впливу на фінансову діяльність відповідних підприємств, виведення коштів та здійснення їх легалізації (відмивання) через визначені банківські та фінансові установи за кордон тощо.

Окрім того, на території України здійснюють господарську діяльність ряд суб`єктів господарювання, службові особи яких з використанням засобів масової інформації виправдовують, визнають правомірною та заперечують збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представляючи збройну агресію російської федерації проти України як внутрішній громадянський конфлікт, та майно яких у свою чергу підпадає під засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території України функціонує підприємство з російським капіталом - ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211, юридична адреса - Житомирська обл., Бердичівський район, село Маркуші), бенефіціарними власниками якого є громадяни російської федерації - ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 .

Отриманий зазначеними підприємствами прибуток у подальшому фактично спрямовується через банківські та фінансові установи, в якості дивідендів для російських власників, які знаходяться на території російської федерації, внаслідок чого сплачуються відповідні податки та збори до бюджету країни-агресора та фінансується силовий блок, оборонно-промисловий комплекс російської федерації, а також протиправна діяльність, пов`язана зі збройною агресією проти України.

Так, шляхом отримання прибутку від діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», може здійснюватися фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, що також призводить до інших тяжких наслідків.

На цей час, існують підстави вважати, що службові особи ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», протягом тривалого часу вчиняли та продовжують вчиняти системні заплановані заходи, направлені на шкоду та підрив суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державної, економічної та інформаційної безпеки України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру за ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211) на праві власності зареєстровано нерухоме майно перелічене у клопотання прокурора.

Досудовим розслідуванням встановлено, що нерухоме майно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211) використовується кінцевими бенефіціарними власниками громадянами російської федерації у тому числі з метою отримання прибутку, який в подальшому розподіляється на території держави агресора та скеровується на фінансування збройної агресії проти України. Є підстави вважати, що у подальшому вказане майно буде реалізовано зазначеними особами, що значно ускладнить процес відшкодування шкоди, завданої фінансуванням дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

10 червня 2022 року нерухоме майно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» (код ЄДРПОУ 38284211) та громадянина російської федерації ОСОБА_7 визнано речовим доказом постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_14 .

16 червня 2022 року прокурор ОСОБА_15 , звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року клопотання прокурора ОСОБА_16 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62022000000000337 від 01 червня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України задоволено частково.

Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора і накладення арешту на майно. Кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за ознаками ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, майно, на яке в клопотанні прокурор просить накласти арешт, відповідно до постанови слідчого визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, є речовими доказами в розумінні положень КПК України. З метою забезпечення збереження речових доказів, майно повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, тому у слідчого судді було достатньо підстав для накладання арешту на це майно.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів.

Доводи сторони захисту, що прокурором не надав слідчому судді жодних доказів на підтвердження існування обґрунтованої підозри, колегія суддів до уваги не бере.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).

«Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

Використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», яке наведено у ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення злочину особою, а лише вказано про його вчинення.

В оскаржуваній ухвалі із посиланням на докази наведено відомості, котрі, на думку колегії суддів, можуть переконати особу, яка не зацікавлена у результатах розгляду цієї справи (об`єктивний спостерігач) у тому, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

При цьому та обставина, що жодній особі не повідомлено про підозру для вирішення питання щодо арешту майна не має жодного правового значення, оскільки, виходячи з положень ч. 8 ст. 615 КПК, ураховуючи укази Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» і від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, ще не сплинули.

Посилання апелянта на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності, та призведе до банкрутства ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи.

На думку колегії суддів, сторона обвинувачення довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, погодженого прокурором.

Покликання апелянта, що слідчим суддею не вмотивовано висновок про те, яким саме ознакам речових доказів відповідає арештоване майно є безпідставними, зважаючи на наступне.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК у справах про арешт майна з метою, наведеною у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

Як вбачається з матеріалів судової справи, майно ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та ОСОБА_7 відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, що можуть бути використані, як доказ фактів, що підлягають встановленню, окрім того постановою слідчого від 10 червня 2022 року вказане вище майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Що стосується доводів апелянтів, службові особи ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та ОСОБА_7 не мають жодного відношення до кримінального правопорушення, яке внесене до ЄРДР № 62022000000000337 від 01 червня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, не заслуговують на увагу колегії суддів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА», не проводила нарахування та виплати дивідендів учасникам товариства, не беруться до уваги колегії суддів, оскільки підлягають перевірці в ході досудового розслідування.

Що стосується підсудності клопотання прокурора, апеляційний суд зазначає, що відповідно до листа № 01.11/3/2022 від 17 травня 2022 року Голови Касаційного кримінального суд ОСОБА_17 , клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження першого та другого відділів Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності. Головного слідчого управління ДБР підсудні Личаківському районному суду м. Львова, а відповідно до наказу ДБР від 1 березня 2022 року визначено місце здійснення досудового розслідування першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління ДБР, на період воєнного стану, розташовано у м. Львові.

Відповідно до Наказу №120 дск від 01.03.2022 р. визначено місцем здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань з 01.03.2022 р на період дії воєнного стану в Україні до окремого наказу, Державного бюро розслідувань Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.

Покликання апелянта, що в розумінні приписів ст.ст. 96-3 та 96-4 КК України ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» не може мати статусу юридичної особи, до якої застосовуються заходи кримінально-правового характеру, не береться до уваги колегії суддів.

Відповідно до положень ст. 96-6 КК України до юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру, як штраф, конфіскація майна, ліквідація.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

Інші доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , поданої в інтересах ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЯГОДА» та ОСОБА_7 , не спростовують висновків слідчого судді та не можуть бути визнані як підстави скасування ухвали слідчої судді.

Враховуючи вищезазначене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, відтак підстави для задоволення апеляційних вимог та скасування ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року відсутні.

Керуючись ст.ст. 170-174, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 червня 2022 року про накладення арешту майно залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ТОВ «Українська Ягода» та фізичної особи ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_18 ОСОБА_4