ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2022 року Справа № 280/1143/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаряПрус Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС АГРО» (далі - ТОВ «ПРОГРЕС АГРО», позивач,) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом ( далі суд) із адміністративним позовм до Головного управління ДПС в Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управлінням державної податкової служби у Запорізькій області від 25.11.2021 за №0176320705, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) за вересень 2019 року у розмірі 994480 гривен.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОГРЕС АГРО»з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ПП «ЛАРТ ХОЛ» (код за ЄДРПОУ 42679964) у вересні 2019 року при визначенні показників декларації з податку на додану вартість, за результатами перевірки складено Акт від 24.09.2021 за №8995/08-01-07-05/32636746.
На підставі акту винесено вказанеподаткове повідомлення-рішення.
В якості аргументів своїх висновків Відповідач посилаєтьсяна той факт, що первинні документи, виписані ТОВ «ЛАРТ ХОЛ» у вересні 2019 року на адресу ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» суперечать вимогам діючого законодавства України, у зв`язку з не підтвердженням фактичного постачання товарів та внесення в ці документи даних, які не відповідають дійсності. До того ж, документально оформлені операції ПП «ЛАРТ ХОЛ» з ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів.
Ухвалою судді від 25.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 10.02.2022 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
10.02.2022 підготовче засідання не відбулося в зв`язку з відсутністю судді Батрак І.В. на роботі в період з 09.02.2022 по 15.02.2022 відповідно до листка непрацездатності.
Розгляд справи призначений на 10 березня 2022 о 10 год. 30 хв.
Відповідач позов не визнав, 21.02.2022 надав до суду відзив ( вх. № 12293), у якому підтвердив свою позицію, відображену у Акті перевірки та просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ПРОГРЕС АГРО».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан. Враховуючи очевидні загрози здійснення кібератак на програмне забезпечення органів державної влади, в Запорізькому окружному адміністративному суді на період з 25.02.2022 по 06.05.2022 комп`ютерна програма «Діловодство спеціалізованого суду була примусово відключена та з розгляду були зняті всі адміністративні справи в зазначений період.
Підготовче засідання призначене на 31.05.2022 об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 31.05.2022 провадження у справі зупинено на час, необхідний сторонам для примирення. Наступне підготовче судове засідання призначено на 15.09.2022 о 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 15.09.2022 провадження по справі поновлено.
В підготовчому засіданні 15.09.2022 судом вирішено питання та закрито підготовче провадження та призначена справа до розгляду в судовому засіданні на 11.10.2022 о 15 год. 00 хв.
Відповідно до Наказу №36 від 10.10.2022 «Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» були зняті з розгляду всі адміністративні справи призначені до розгляду в період зх 11.10.2022 по 14.10.2022.
Судове засідання призначено на 27 жовтня 2022 року о 15 год.00 хв.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
У період з 09 по 17 вересня 2021 року співробітниками Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ПП «ЛАРТ ХОЛ» у вересні 2019 року при визначенні показників декларації з податку на додану вартість. За результатами перевірки складений Акт від 24.09.2021 за №8995/08-01-07-05/32636746.
Як зазначено у висновку акту перевірки було встановлено порушення:п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі ПК України), що нібито призвело до завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість) за вересень 2019 року у розмірі 994480 гривень.
В ході перевірки встановлено, що між ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» мало господарські взаємовідносини з ПП «ЛАРТ ХОЛ» у вересні 2019 року. Так, між ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» (Покупець) та ПП «ЛАРТ ХОЛ» (Постачальник) укладено Договір поставки №ЛХ-2009-ПА від 20.09.2019 за умовами якого Постачальник зобов`язується порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану (далі Товар). Товар, постачається окремими партіями, які визначаються у Додатках до цього договору. Покупець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити кожну партію товару.
Відповідно до додатку №1 до вказаного Договору визначено, що загальна вартість партії товару складає 5966800 грн., у тому числі ПДВ 994480 грн. Умови поставки товару склад: EXW Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88, згідно з інкотермс редакції 2020 року.
На підставі видаткових накладних №41 від 23.09.2019; №42 від 23.09.2019; №43 від 23.09.2019; №44 від 23.09.2019; №45 від 23.09.2019; №46 від 23.09.2019; №47 від 23.09.2019; №48 від 23.09.2019 та Актів приймання-передачі товару №1 від 23.09.2019; №2 від 23.09.2019; №3 від 23.09.2019; №4 від 23.09.2019; №5 від 23.09.2019; №6 від 23.09.2019; №7 від 23.09.2019; №8 від 23.09.2019 року ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» отримало від ПП «ЛАРТ ХОЛ» Товар, а саме: олію сиру нерафіновану, загальною кількістю 310 т на суму 5966880 грн., в тому числі ПДВ 994 480,00 гривень. Разом з товаром надано сертифікатом якості №31Л від 23.09.2019, яким засвідчено якість товару та виробника - ТОВ «Агроком Нова Водолага» (код за ЄДРПОУ 33001687).
ПП «ЛАРТ ХОЛ» за правилами першої події, відповідно до п.п. «Б» п.187.1, ст.. 187 ПК України, а саме на дату отримання документу, що засвідчує постачання товару, були сформовані податкові накладні за №31 від 23.09.2019; №32 від 23.09.2019; №33 від 29.09.2019; №34 від 23.09.2019; №35 від 23.09.2019; №36 від 23.09.2019; №37 від 23.09.2019; №38 від 23.09.2019, які зареєстровано у ЄРПН.
Окрім цього,08.08.2019 укладено Договір комісії №0808П від 08.08.2019 між ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» (Комітент) та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» (Комісіонер). Відповідно до умов вказаного договору Комісіонер ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» зобов`язується за дорученням Комітента ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» здійснити від свого імені та за рахунок Комітента за винагороду реалізацію Товару, що належить Комітенту на експорт.
У подальшому, на виконання вказаного договору здійснено передачу Товару відТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» до ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» на підставі акту приймання-передачі №1 від 23.09.2019 на весь обсяг придбаного у ПП «ЛАРТ ХОЛ» товару за вересень 2019 року, а саме 310 тон. Відповідно до вказаного Акту, місцем приймання-передачі Товару від Комісіонера до комітента є Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88.
Після передачі Товару ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» (Комітенту), відповідно до вказаного Договору та Акту приймання-передачі №1 від 23.09.2019, його було відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» по рахунку 283 «товари на комісії».
На виконання умов Договору комісії №0808П від 08.08.2019, відповідно до звіту Комісіонера №4 від 29.10.2019, який надано Комітенту, зазначено, що здійснено експорт вказаного товару на підставі ВМД UA504120/2019/109048 від 29.10.2019 року. Експорт Товару здійснено на виконання міжнародного контракту №UF-040919РА від 04.09.2019, укладеного Комісіонером з підприємством-нерезидентом АLPEX PROJEKT LTD.
В основу порушення вказаних норм податкового законодавства покладено висновки щодо нереальність придбання у вересні 2019 року ТОВ «ПРОГРЕС АГРО» у ТОВ «ЛАРТ ХОЛ» олію соняшникову сиру, нерафіновану за договором поставки №ЛХ-2009-ПА від 20.09.2019 та у зв`язку з цим винесене податкове повідомлення рішенняформи «В4» за №0176320705, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 994 480,00 грн.
Позивач не погодившись з прийнятим 25.11.2011 податковим повідомленням - рішенням форми «В4» за №0176320705, звернувся до суду із вказаним позовом.
Враховуючи викладене, всебічно і повноз`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України N 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Так, згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац другий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац третій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).
Отже, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон N 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до статті 1 Закону N 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
За приписами статті 3 Закону України N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга цієї статті).
У відповідності до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Так, проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства.
Аналізуючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до такого.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» (Покупець) та ПП «ЛАРТ ХОЛ» (Постачальник) укладено Договір поставки №ЛХ-2009-ПА від 20.09.2019 за умовами якого Постачальник зобов`язується порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати у власність) Покупцеві: олію соняшникову сиру, нерафіновану (далі Товар). Товар, постачається окремими партіями, які визначаються у Додатках до цього договору. Покупець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити кожну партію товару.
Відповідно до додатку №1 до вказаного Договору визначено, що загальна вартість партії товару складає 5966800 грн., у тому числі ПДВ 994480 грн. Умови поставки товару склад: EXW Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88, згідно з інкотермс редакції 2020 року.
На підставі видаткових накладних №41 від 23.09.2019; №42 від 23.09.2019; №43 від 23.09.2019; №44 від 23.09.2019; №45 від 23.09.2019; №46 від 23.09.2019; №47 від 23.09.2019; №48 від 23.09.2019 та Актів приймання-передачі товару №1 від 23.09.2019; №2 від 23.09.2019; №3 від 23.09.2019; №4 від 23.09.2019; №5 від 23.09.2019; №6 від 23.09.2019; №7 від 23.09.2019; №8 від 23.09.2019 року ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» отримало від ПП «ЛАРТ ХОЛ» Товар, а саме: олію сиру нерафіновану, загальною кількістю 310 т на суму 5966880 грн., в тому числі ПДВ 994 480,00 гривень. Разом з товаром надано сертифікатом якості №31Л від 23.09.2019, яким засвідчено якість товару та виробника - ТОВ «Агроком Нова Водолага» (код за ЄДРПОУ 33001687).
ПП «ЛАРТ ХОЛ», за правилами першої події, відповідно до п.п. «Б» п.187.1, ст.187 ПК України, а саме на дату отримання документу, що засвідчує постачання Товару, були сформовані податкові накладні за №31 від 23.09.2019; №32 від 23.09.2019; №33 від 29.09.2019; №34 від 23.09.2019; №35 від 23.09.2019; №36 від 23.09.2019; №37 від 23.09.2019; №38 від 23.09.2019, які у ЄРПН.
Отримання товару відбулось за адресою, відповідно до умов вказаного Договору, а саме: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88.
Також, 08.08.2019 укладено Договір комісії №0808П від 08.08.2019 між ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» (Комітент) та ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» (Комісіонер). Відповідно до умов вказаного договору Комісіонер ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» зобов`язується за дорученням Комітента ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» здійснити від свого імені та за рахунок Комітента за винагороду реалізацію Товару, що належить Комітенту на експорт.
У подальшому, на виконання вказаного договору здійснено передачу Товару від ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» до ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» на підставі акту приймання-передачі №1 від 23.09.2019 на весь обсяг придбаного у ПП «ЛАРТ ХОЛ» товару за вересень 2019 року, а саме 310 тон. Відповідно до вказаного Акту, місцем приймання-передачі Товару від Комісіонера до комітента є Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88.
На виконання умов Договору комісії №0808П від 08.08.2019, відповідно до звіту Комісіонера №4 від 29.10.2019, який надано Комітенту, зазначено, що здійснено експорт вказаного товару на підставі ВМД UA504120/2019/109048 від 29.10.2019 року. Експорт Товару здійснено на виконання міжнародного контракту №UF-040919РА від 04.09.2019, укладеного Комісіонером з підприємством-нерезидентом АLPEX PROJEKT LTD.
У Звіті Комісіонера зазначено, що перевезення вказаного Товару з місця зберігання до місця подальшого експорту товару здійснювалась транспортом, відповідно до товарно-транспортних накладних: №38 від 02.10.2019; №003418 від 02.10.2019; №00025 від 02.10.2019; №22 від 02.10.2019; №41 від 02.20.12019; №120 від 02.10.2019; №122 від 02.10.2019; №005 від 03.10.2019; №272789 від 03.10.2019; №15 від 03.10.2019; №013 від 04.10.2019; №192 від 04.10.2019; №005 від 04.10.2019; №8832 від 09.10.2019; №45152 від 09.10.2019; №070 від 09.10.2019; №61 від 10.10.2019; №003 від 11.09.2019; №300 від 11.10.2019 року.
Відповідно до п.1.1.3 предмету Договору комісії №0808П від 08.08.2019 визначено, що Комісіонер зобов`язується зберігати та самостійно транспортувати отриманий на комісію Товар, відповідно до базису поставки за укладеними Договорами.
ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» здійснено оплату за придбаний товар на адресу ТОВ «ЛАРТ ХОЛ», що підтверджено, відповідними банківськими документами.
Взаєморозрахунки ТОВ «ПРОГРЕС-АГРО» з ПП «ЛАРТ-ХОЛ» також підтверджуються Актом звірки за період з травня 2019 по грудень 2020 року.
Окрім цього, ТОВ «ПРОГРЕС АГРО», на адресу ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» здійснено оплату у повному обсязі за надані послуги, відповідно до зазначеного Договору комісії, що підтверджено відповідними платіжними документами.
Наведені вище документи, які були додані до матеріалів справи та проаналізовані судом під час прийняття рішення по справі, свідчать про реальність здійснених операцій між позивачем та його контрагентами.
Щодотранспортування придбаних у ПП «ЛАРТ-ХОЛ» товарів (олію соняшникову сиру, нерафіновану) суд дійшов висновку, що за умовами Договору поставки №ЛХ-2009-ПА від 20.09.2019 та Додатку №1 до нього здійснювалось за рахунок постачальника, за адресою: Україна, Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Станична, 88, де останній було отримано Позивачем, саме у місці наступної поставки такого товару, визначеному у Договорі комісії №0808 П від 08.08.2019 за яким, Комісіонер ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ»за дорученням Комітента ТОВ «ПРОГРЕС АГРО», повинен здійснити від свого імені реалізацію такої продукції. Отже аргументи податкового органу про відсутність факту перевезень та відсутності в розпорядженні Позивача об`єктів промислової нерухомості на зазначеній вище адресі безпідставні, адже поставка товару здійснювалась в місці його послідуючої передачі з метою подальшої реалізації. Транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.
Стосовно ненадання на перевірку документів з якості на товар, судом встановлено, що відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Сертифікати якості на товари та інші такого виду документи, не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій.Такі документи, як сертифікати якості на товари, згідно до ст.83 ПК України, не входять до кола матеріалів, які є підставами для висновків під час перевірки, та у відповідності до ст.85 ПК України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.08.2018 по справі №806/1437/14, податкове законодавство не ставить право платника на формування податкової вигоди у залежність від наявності у нього таких документів, як сертифікати якості на товари.
Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статті 228 Цивільного кодексу України та статей 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі N 21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім цього, Суду звертаєм увагу на те, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.06.2018 за №497(надалі Наказ N 497) затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Згідно п. 1 Інструкції, інструкція визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» (далі ІП «Гарпун») інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Окрім цього, пунктом 3 Інструкції визначено, що метоюІП «Гарпун»є:об`єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп`ютерного та телекомунікаційного обладнання;забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків;моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено;забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.
В матеріалах перевірки відсутні відомості стосовно перебування транспортних засобів, що використовувались Комісіонером ТОВ «ЮНІВЕРСАЛ ФІРМ» під час здійснення операцій з транспортування Товару у розшуку в рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду, тому інформація про ці засоби і відсутня в системіІП «Гарпун».
Окрім цього,Головним управління Національної поліції в Запорізькій області зазначається, що інформація із системиІП «Гарпун»не входить до переліку процесуальних джерел доказів, що свідчить про відсутність доказового значення інформації викладеної у листі від 15.07.2021 за №1879/2/02-2021, в тому числі у частині нереальності господарських операцій позивача та його контрагентів.
Суд прийшов до висновку, що ІП «Гарпун» за своїм призначенням не здійснює фіксацію автотранспортних засобів суцільним методом, а лише у випадках передбачених відповідною Інструкцією, а в деяких випадках взагалі не була введена в експлуатацію, вважаєм, що посилання податкового органу на відомості, отримані від ГУ НП у Запорізькій області з ІП «Гарпун» є безпідставним, незаконним та не можуть бути використані як доказ відсутності вантажних перевезень та здійснення господарської операції в цілому.
Стосовно посилань на фігуруванняпостачальника ПП «ЛАРТ ХОЛ» - ТОВ «ВЕРАКС ІМПОРТ» є фігурантом кримінального провадження №32019080000000056 від 10.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2051 Кримінального кодексу України суд дійшов висновку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частина перша статті 72 вказаного Кодексу визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до частини першої статті 18 Кримінального кодексу України суб`єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Тобто, згідно норм Кримінального кодексу саме фізична, а не юридична особа є суб`єктом злочину.
Обставини щодо діяння фізичної особи, встановлені під час розгляду кримінальної справи відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.
Відповідачем ненаведено жодного доказу з матеріалів справи, або рішення слідчого, які б доводили відсутність постачання товарів на адресу позивача чи інші порушення з його боку. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові по справі №822/2198/17 від 12.06.2018. Відповідно до якого наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів підприємства не є підставою для визнання операцій нереальними. Якщо контролюючий орган посилається на відкрите кримінальне провадження як на доказ, то він повинен надати підтвердження причетності підприємства до злочинів, щодо яких здійснюються кримінальні провадження. Окрім цього необхідно зауважити, що відповідно до чинного законодавства та судової практики, лише вирок суду у кримінальній справі, який набув законної сили, та матеріали кримінального провадження, якими встановлено діяння, що впливають на визначення грошових зобов`язань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.
Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу з`ясування обставин справи.
Правова оцінка доказам зібраним під час досудового слідства у кримінальному провадженні надається виключно судом під час судового розгляду кримінальної справи.
Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт отримання позивачем товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.
В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.
В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит або право на формування витрат у випадку, коли постачальники такого платника податків не виконують якісь вимоги діючого законодавства, а платник податку в свою чергу виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.
Висновки про те, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладених з позивачем договорів, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов`язань від даних умов.
Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.
Щодо доводів відповідача, про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.
Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.
Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договорів, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчинених правочинів з контрагентом.
Враховуючи, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ЛАРТ ХОЛ» були спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на податок на додану вартість, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС АГРО» (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, буд. 2 «А», код ЄДРПОУ 32636746) до Головного управління ДПС в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» за №0176320705 від 25.11.2021, яким зменшено ТОВ «ПРОГРЕС АГРО» розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 994 480,00 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«ПРОГРЕС АГРО» суму судового збору у розмірі 14917,21 грн., (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривен двадцять одну копійку).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2022 |
Оприлюднено | 31.10.2022 |
Номер документу | 107006682 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні