ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1922/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Шевченко О.В.;
від відповідача: Кияненко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (м. Кам`янське Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором поставки № 183 від 19.10.2021 у розмірі 6 435 900 грн. 00 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 183 від 19.10.2021 у розмірі 6 435 900 грн. 00 коп.
Ціна позову складається з суми основного боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 183 від 19.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату. Позивач стверджує, що за товар, узгоджений у Специфікаціях № 8 від 12.01.2022, № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022 на загальну суму 9 419 400 грн. 00 коп. позивачем у повному обсязі була здійснена попередня оплата: а саме в період з 11.01.2022 по 15.02.20222 позивачем сплачено 9 419 400 грн. 00 коп. Однак, свої зобов`язання за договором поставки № 183 від 19.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару відповідач виконав не у повному обсязі, а саме: поставив товар лише частково на суму 2 983 500 грн. 00 коп. Так, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість щодо повернення попередньої оплати товару в сумі 6 435 900 грн. 00 коп. (9 419 400,00 - 2 983 500,00).
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.
Ухвалою суду від 14.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.2022.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 25703/22 від 09.08.2022), в якому він повідомляє про те, що отримав позовну заяву від позивача у неповному обсязі (без додатків), тому просить суд надати матеріалами справи для ознайомлення та видати копію ухвалу суду про відкриття провадження у справі.
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 25726/22 від 09.08.2022), в якому він просить надати доступ до електронної справи в підсистемі "Електронний суд".
Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду №26018/22 від 10.08.2022), в якому він просить суд відкласти підготовче засідання, у зв`язку з участю представника позивача в іншому судовому засіданні.
У підготовче засідання 11.08.2022 з`явився представник відповідача, представник позивача у вказане засідання не з`явився, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, яке було задоволено судом.
Крім того, судом було враховано наявність клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.08.2022 підготовче засідання було відкладено на 06.09.2022.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 27665/22 від 23.08.2022), в якому він просить суд поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:
- до 24.02.2022 з боку ТОВ "ТТК Вест" не було жодної претензії щодо виконання умов договору, у той же час, позивачем у пред`явленій позовній заяві зазначено, що відповідачем не виконані свої зобов`язання по специфікації № 7 від 10.22.2022, проте, такої специфікації між сторонами взагалі не укладалось. За даним договором була підписана специфікація № 7, але від 17.12.2021 на поставку товару - добрива рідкі азотні КАС марки КАС23 кількістю 54,08 т на загальну вартість 901 337 грн. 84 коп., яка була виконана. З урахуванням викладеного дана позовна вимога не може бути задоволена судом в цій частині;
- предметом укладеного договору між ТОВ "Хімпромгруп" та ТОВ "ТТК Вест" є добрива рідкі азотні КАС. Для виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ "Хімпромгруп" 09.02.2022 уклало договір поставки - контракт з компанією "Ardor Intertrade L.P." Dept. 1351, 1 St Floot, 211 Dumbarton Road, Glasgow, G11 6AA, Scotland" щодо придбання карбаміду гранульованого для сільськогосподарського використання вартістю 670 доларів США за метричну тонну на загальну суму 2 010 000,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями № 35, № 37, № 38, № 39;
- оскільки для виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а саме для підготовки необхідних добрив, ТОВ "Хімпромгруп" уклало договір поставки з "Ardor Intertrade L.P.", а строк доставки на виконання цього контракту зазначено 27.02.2022 - час коли вже розпочалось в країні повномасштабне вторгнення з боку Російської Федерації, то в результаті надзвичайної і невідворотної події, яку відповідач не міг передбачити або відвернути її наслідки у випадку передбачення, а саме: неможливість відвантаження у порту, розташованому у м. Миколаїв, ТОВ "Хімпромгруп" позбавлений можливості, з об`єктивно не залежних від нього причин, виконати замовлення ТОВ "ТТК Вест";
- беручи до уваги розділу 8 договору та існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), внаслідок яких були порушенні зобов`язання відповідачем, існує необхідність у відмові в задоволенні позову, з огляду на те, що відповідачем належним чином доведено настання обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити їх, причинний зв`язок між цими обставинами і неможливістю виконання зобов`язань за договором, що є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язань, передбаченої умовами договору;
- оскільки на виконання вимог контракту, укладеного з "Ardor Intertrade L.P." передоплата була фактично 100% (а саме: 30 % необхідно було сплатити впродовж 3-х днів після підписання договору та 70 % до закінчення завантаження та відплиття судна) ТОВ "Хімпромгруп" позбавлений можливості повернути сплачені ТОВ "ТТК Вест" грошові кошти, які були сплачені останнім на виконання договору № 183 від 19.10.2021.
- ТОВ "Хімпромгруп" не відмовляється від виконання взятих на себе обов`язків після припинення форс-мажорних обставин.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 28527/22 від 31.08.2022), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:
- позивачем було подано разом із позовною заявою єдину укладену між сторонами специфікацію № 7 від 10.02.2022 , яка є додатком до договору поставки № 183 від 19.10.2021. Вказана специфікація підписана обома сторонами з відповідними печатками підприємств. Жодної іншої специфікації не існує. Надана відповідачем специфікація № 7 не може бути належним та допустимим доказом, оскільки не містить підписів та печаток сторін договору поставки № 183 від 19.10.2022, тому остання не була укладена у розумінні приписів законодавства України;
- ТОВ "ТТК ВЕСТ" відхиляє будь-які доводи про існування будь-якої іншої специфікації, ніж тієї, що була надана разом із позовною заявою, а саме специфікація № 7 від 10.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп., за якою постачальник повинен поставити товар - добрива рідкі азотні КАС марки КАС 32 у кількості 69 тон; терміни поставки: 12.01.2022 - 28.02.2022;
- ТОВ "Хімпромгруп", виконуючи умови договору, повинно було повідомити ТОВ "ТТК Вест" про настання форс-мажорних обставин до 02.03.2022, але не виконало цю умову договору, у зв`язку з чим позбавляється права посилатись на такі обставини непереборної сили, тому всі посилання на форс-мажор та зобов`язання із третьою стороною є незаконними;
- позивач вважає, що відповідачем не було доведено, що порушення взятого на себе зобов`язання сталося внаслідок непереборної сили, а ті договори із третіми особами, які він додав до відзиву на позовну заяву не свідчать про наявність поважних причин не повертати отриману передоплату.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про забезпечення судових витрат (вх. суду № 29189/22 від 05.09.2022), в якому він просить суд зобов`язати сторону позивача внести на депозитний рахунок Господарського суду Дніпропетровської області попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на положення статті 125 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що оскільки позовна заява має всі ознаки безпідставно поданої, наявні підстави для задоволення клопотання про забезпечення попередньо визначеної суми судових витрат у розмірі 75 000 грн. 00 коп.
Від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду № 29342/22 від 06.09.2022), в якому він просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" наступні письмові докази:
- засвідчену належним чином копію контракту № TR.-797-2/09FEBRUARY2022 від 09.02.2022, укладений між ТОВ "Хімпромгруп" та компанією "Ardor Intertrade L.P.";
- засвідчену належним чином специфікацію до контракту;
- засвідчені належним чином копії усіх платіжних доручень на загальну суму 201 000 доларів США;
- засвідчену належним чином копію коносаменту;
- завірений належним чином комерційний інвойс;
- засвідчений належним чином сертифікат походження товару;
- засвідчений належним чином звіт (висновок) сюрвеєра про кількість та якість товару;
- засвідчений належним чином нотіс (N.O.R.) про готовність передати товар;
- засвідчені належним чином листи (повідомлення) про наявність форс-мажору в Україні (при наявності);
- засвідчені належним чином додаткові угоди про розірвання контракту (при наявності).
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що витребовувані документи (письмові докази), можуть підтвердити або спростувати наявність події щодо укладення та виконання контракту із третьою особою, або ж навпаки, у випадку ненадання усіх вище зазначених доказів, спростувати взагалі існування такого контракту. В такому випадку, на думку позивача, подія щодо укладення контракту повинна бути визнана судом, як не встановлена.
У підготовче засідання 06.09.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні розгляд клопотання позивача про витребування доказів було відкладено до наступного судового засідання. Також судом відзначено, що строк на подачу заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву не закінчився.
У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 12.09.2022, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.09.2022 строк проведення підготовчого провадження був продовжений на 30 днів, а саме: по 12.10.2022 включно; у підготовчому засіданні 06.09.2022 протокольно було оголошено перерву до 23.09.2022.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №31063/22 від 19.09.2022), в якому він просить суд залучити до матеріалів справи копію ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2022 у справі № 203/1700/22 та протоколу обшуку від 22.06.2022. Крім того, у вказаному клопотанні відповідач зазначає, що з приводу поданого позивачем клопотання про витребування доказів, а саме: контракту та документів, які до нього додаються, то ТОВ "Хімпромгруп" наразі позбавлений можливості надати до суду вказані документи, так як 22.06.2022, відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2022 (справа №203/1700/22) у багатофункціональному приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Стуса Василя, будинок 15б, приміщення 82, слідчими відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук та були вилучені всі документи, пов`язані із господарською діяльністю ТОВ "Хімпромгруп", які наразі перебувають у володінні слідчого, а тому не можуть бути надані для підтвердження вказаних обставин. Відповідачем до слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області було направлено клопотання від 05.09.2022 про повернення вказаних документів, однак відповіді не надійшло.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №31495/22 від 21.09.2022), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з тим, що витребувані у слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області документи не надані та наразі в ТОВ "Хімпромгруп" наявні лише документи в електронному вигляді, які збереглись в бухгалтерських програмах.
У підготовче засідання 23.09.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для отримання доказів по справі та підготовки заперечень, на відповідь на відзив на позовну заяву, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 23.09.2022 протокольно було оголошено перерву до 04.10.2022.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №32913/22 від 03.10.2022), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: копію ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2022; копію клопотання (повторне) від 27.09.2022 про повернення документів (контракту та належних до нього документів); копію клопотання про повернення документів (договору з ТОВ "ТТК "Вест" та належних до нього документів) від 20.09.2022 та скарги до суду на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду зазначеного клопотання; копію скарги до начальника Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України; копію скарги на бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України; заяву про злочин за частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України відносно групи слідчих СУ ГУНП в Дніпропетровській області; копію відповіді на адвокатський запит від ДП "СК Ольвія". Також, відповідач просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості отримання у слідчого та надання до суду та позивачу документів. У вказаному клопотанні відповідач посилається на таке:
- 22.06.2022 відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2022 (справа № 203/1700/22) слідчими відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук та були вилучені всі документи, пов`язані із господарською діяльністю ТОВ "Хімпромгруп", які наразі перебувають у володінні слідчого, а тому не можуть бути надані для підтвердження обставин справи;
- вилучені в ході обшуку документи мають безпосереднє значення для правильного вирішення даної справи;
- до слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області було направлено клопотання про повернення документів або надання належним чином засвідчених копій;
- наразі відповіді від слідчого не надходило, його бездіяльність було оскаржено в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська, та відповідно до ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2022 (справа № 203/3397/22) скаргу представника ТОВ "Хімпромгруп" було задоволено;
- відповідач просить взяти до уваги, що представниками ТОВ "Хімпромгруп" вчиняються усі можливі дії для отримання від держави, в особі Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, документів, необхідних для спростування викладених у позовній заяві обставин справи.
Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №33108/22 від 04.10.2022), в якому він просить суд, на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин справи, долучити до матеріалів справи протокол опитування директора ТОВ "Хімпромгруп".
У підготовче засідання 04.10.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для отримання доказів по справі, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 04.10.2022 протокольно було оголошено перерву до 07.10.2022.
У підготовче засідання 07.10.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.
Безпосередньо у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником відповідача заявлено та подано клопотання (вх. суду № 33490/22 від 06.10.2022), в якому він просить суд продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 11.11.2022) та задовольнити подане ним клопотання про витребування доказів. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що документи, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Хімпромгруп", наразі перебувають у володінні слідчого, а тому не можуть бути надані до суду та позивачу для підтвердження викладених відповідачем обставин.
Безпосередньо у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником відповідача заявлено та подано клопотання про допит свідка (вх. суду № 33501/22 від 06.10.2022), в якому він просить суд допитати в якості свідка директора ТОВ "Хімпромгруп" ОСОБА_1 , який на даний час знаходиться за межами України, в режимі відеоконфекренції поза межами приміщення суду за допомогою власного програмного забезпечення месенджера WhatsApp або іншого мобільного месенджера.
Безпосередньо у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником відповідача заявлено та подано клопотання (вх. суду № 34095/22 від 07.10.2022), в якому він просить суд задовольнити подане ним клопотання про витребування доказів та долучити до матеріалів справи фотокопію конверту підтвердження направлення стороні відповідача повідомлення про неможливість виконання договірних зобов`язань - настання форс-мажорних обставин та безпосередньо копію листа-повідомлення, а також наказ про запровадження дистанційної роботи на ТОВ "Хімпромгруп". Крім того, у зазначеному клопотанні відповідач просить суд витребувати у Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області оригінали або належним чином засвідчені копії наступних доказів:
- контракту № TR.-797-2/09FEBRUARY2022 від 09.02.2022, укладеного між ТОВ "Хімпромгруп" та компанією "Ardor Intertrade L.P."; специфікацій до контракту; всіх платіжних доручень;
- договору поставки № 183 від 19.02.2022, укладеного між ТОВ "ТТК "Вест" та ТОВ "Хімпромгруп", специфікацій до нього, рахунків та видаткових накладних;
- листи-повідомлення щодо настання форс-мажорних обставин від 01.03.2022, 12.04.2022 та іншу переписку між ТОВ "Хімпромгруп" та ТОВ "ТТК "Вест" з підтвердженням направлення та отримання. Відповідач зазначає, що вказані докази були вилучені 22.06.2022 відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2022 (справа № 203/1700/22) у багатофункціональному приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Стуса Василя, будинок 15б, приміщення 82, в рамках кримінального провадження № 12020400000000200 від 19.04.2022.
Безпосередньо у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником позивача були подані заперечення на клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи протоколу опитування директора ТОВ "Хімпромгруп" (вх. суду № 34095/22 від 07.10.2022), в яких він зазначив наступне:
- поданий відповідачем "протокол опитування директора ТОВ "Хімпромгруп" (далі - протокол опитування) не може бути прийнятий судом як допустимий доказ, оскільки: протокол опитування не відповідає формі, передбаченій Господарським процесуальним кодексом України; протокол опитування поданий із порушення порядку його подання і строків його подання; протокол опитування не може підміняти письмове повідомлення, яке повинен був направити відповідач про настання форс-мажорних обставин, як це передбачено договором поставки; клопотання представника відповідача не містить обґрунтувань про наявність поважної причини неподання доказу із відзивом на позовну заяву.
Безпосередньо у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником позивача були подані заперечення на клопотання відповідача про допит свідка (вх. суду № 34093/22 від 07.10.2022), в яких він вказує про таке:
- відповідачем не було подано заяву свідка у формі та порядку, як це передбачено Господарським процесуальним кодексом України;
- відповідач у своєму клопотанні не обґрунтував необхідність та чіткі підстави такого допиту свідка, враховуючи приписи частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України;
- відповідачем порушується порядок та форма інституту "допит свідка", передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.
У підготовчому засіданні 07.10.2022 були розглянуті та заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданого позивачем клопотання про витребування доказів, а також поданих відповідачем клопотань, а саме: про забезпечення судових витрат у справі; про витребування доказів; про допит свідка; про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Розглянувши у підготовчому засіданні 07.10.2022 клопотання відповідача про забезпечення судових витрат, суд вважав його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Згідно з частиною 4 статті 125 Господарського процесуального кодексу України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
При цьому, частиною 5 статті 125 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини 4ї статті 126, частини 5ї статті 127 та частини 5 статті 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Таким чином, склад та розміри витрат, пов`язаних з правничою допомогою, входять до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані підтверджуючі документи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 707/396/17 та від 29.07.2020 у справі № 748/2581/18.
Так, частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених приписів господарського процесуального закону вбачається, що для забезпечення судових витрат необхідно не лише встановити, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов, а й встановити, що розмір судових витрат, які відповідач просить забезпечити, є обґрунтованим, розумним і співмірним.
Також, частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Таке право гарантоване позивачу процесуальним законом і не залежить від волі інших учасників процесу.
Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому, однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18, від 24.10.2019 у справі №910/16413/18, від 18.11.2021 у справі № 910/4650/21, від 14.06.2022 у справі №910/10680/21.
Подання позивачем позову є реалізацією передбаченого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом за недоведеності обставин, зазначених у частині 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.
Суд звертав увагу, що встановлення наявності чи відсутності підстав для пред`явлення позову здійснюється судом під час розгляду справи по суті в нарадчій кімнаті після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, на підставі чого є неприпустимим надавати на стадії підготовчого провадження будь-які оцінки щодо поданих сторонами доказів та зазначення передчасних висновків щодо безпідставності або штучності позову, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Їх належність, допустимість, достовірність оцінюються як кожного окремо, так і їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності у нарадчій кімнаті.
Отже, твердження відповідача про те, що позовна заява має всі ознаки безпідставно поданої, мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Доказів, що позивач вчиняє дії щодо відчуження майна чи інші дії, що можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови в позові, також відповідачем не надано.
З урахуванням не доведення відповідачем факту існування вказаних вище підстав для забезпечення судових витрат, суд не вбачає правових підстав для зобов`язання позивача вносити на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу), оскільки позивач має зареєстроване в установленому законом порядку місце знаходження на території України, та на даний час у суду відсутні підстави вважати, що поданий позивачем позов має ознаки завідомо безпідставного, а також на теперішній час у суду відсутні відомості, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у задоволенні позовних вимог.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" долучено до свого клопотання про забезпечення судових витрат попередній розрахунок витрат на адвокатські послуги згідно з договором від 25.07.2022 (а.с. 87).
Згідно з вказаним розрахунком, попередня сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 75 000 грн. 00 коп.
Також матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової допомоги) №1146972 від 08.08.2022, відповідно до якого адвокат Кияненко Д.О. наділена повноваженням представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп".
Жодних інших документів (безпосередньо договору, акту виконаних робіт тощо) відповідачем суду не надано, що унеможливлює надання судом оцінки обґрунтованості, розумності і співмірності заявлених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Сам по собі факт погодження між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" та адвокатом фіксованого розміру вартості послуг правової допомоги (гонорару) жодним чином не свідчить про їх обґрунтованість, співмірність та розумність, а відтак і про обов`язковість покладення витрат (повністю чи частково) на іншу сторону та відповідно про можливість забезпечення таких витрат.
Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено, що заявлена до забезпечення сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 75 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою, розумною і співмірною із складністю справи, витраченим адвокатом часом на виконання робіт, обсягом наданих адвокатом послуг (або обсягом послуг, що планує надати адвокат під час розгляду даної справи), а відтак суд прийшов до висновку про необхідність відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" у задоволенні клопотання про забезпечення судових витрат.
Також, у підготовчому засіданні 07.10.2022 розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, в якому він просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" документи.
Так, у підготовчому засіданні 07.10.2022 представником позивача було заявлено усне клопотання про відкликання та залишення його клопотання про витребування доказів без розгляду, оскільки потреба у витребуванні вказаних доказів у відповідача для позивача відпала.
З цього приводу суд зазначив, що оскільки до моменту прийняття клопотання позивача про витребування доказів від 06.09.2022 до розгляду та безпосереднього його розгляду у судовому засіданні, позивачем було заявлено усне клопотання про його відкликання, що узгоджується з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачав підстав для розгляду та задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Розглянувши у підготовчому засіданні 07.10.2022 клопотання відповідача про витребування у ГУНП в Дніпропетровській області доказів, суд вважав його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвалою суду від 14.07.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 14.07.2022 була доставлена на офіційну електронну пошту відповідача - hpg@ukr.net - 14.07.2022 (а.с.49 у томі 1).
Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 14.07.2022 отримав ухвалу суду від 14.07.2022.
При цьому, вказану ухвалу суду було направлено відповідачу на електронну пошту hpg@ukr.net, яку зазначено у спірному договорі, цю ж електронну пошту в процесі розгляду справи зазначав відповідач у всіх своїх заявах по суті справи та численних клопотаннях (а.с. 68, 122, 140, 154, 160, 179, 184 у томі 1), отже вказана електронна пошта визнана судом офіційною, відповідно, повідомлення на офіційну електронну пошту відповідача є належним.
Враховуючи дату отримання ухвали суду відповідачем за електронну пошту - 14.07.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 29.07.2022 включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву відповідачем було подано 23.08.2022 разом з клопотанням про поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву.
Отже, поданням відзиву на позовну заяву, а також своїм клопотанням про поновлення строку відповідач підтвердив, що подання відзиву на позовну заяву 23.08.2022 до суду відбулось з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 14.07.2022.
Відповідно до частин 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Клопотання про витребування доказів подане відповідачем до суду 06.10.2022 (через півтора місяці після подання відзиву на позовну заяву) без клопотання про поновлення строку та без зазначення причин неможливості подання такого клопотання у встановлений частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України строк.
Більше того, суд вважав, що обставини, на підтвердження яких відповідач вважає за необхідне надати витребовувані ним докази, можуть бути встановлені за результатом аналізу вже наявних у справі доказів.
Також слід відзначити, що відповідачем не доведено, що докази, які він просить витребувати були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська, оскільки такі документи не містяться в переліку вилучених документів Протоколу обшуку від 22.06.2022 (а.с. 143-148 у томі 1).
Розглянувши у підготовчому засіданні 07.10.2022 клопотання відповідача про допит свідка, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Положеннями статті 88 Господарського процесуального кодексу України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Враховуючи викладене, суд відзначив, що подане відповідачем клопотання не відповідає вказаним вище положенням закону, зокрема, матеріали справи не містять заяви свідка, відповідно, клопотання подане за відсутності на те підстав, оскільки свідок викликається у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Також, в засіданні розглянуто клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2022 строк проведення підготовчого провадження вже було продовжено на 30 днів, а саме: по 12.10.2022 включно. При цьому, норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості декількох продовжень строку підготовчого провадження кожного разу на 30 днів.
Враховуючи вказане та достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважав, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У підготовчому засіданні 07.10.2022 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 07.10.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про забезпечення судових витрат було відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про витребування доказів - відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про допит свідка - відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20.10.2022.
Від відповідача надійшла заява про відвід судді (вх. суду № 3387/22 від 14.10.2022), в якій він просив суд відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В. від розгляду справи. В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач посилався на те, що в процесі підготовчого засідання, яке відбулося 07.10.2022, представником відповідача було заявлено ряд клопотань, після розгляду яких суддя видалилася до нарадчої кімнаті, в якій перебувала разом з представником позивача. Отже, на думку відповідача, під час прийняття ухвали суду від 07.10.2022 було порушено таємницю нарадчої кімнати. Крім того, відповідач посилається на те, що повний текст ухвали суду від 07.10.2022 було складено 11.10.2022 та в електронній підсистемі "Електронний суд" відсутні відомості щодо оголошення вступної та резолютивної частини ухвали, а також у відповідача відсутні відомості щодо перебування судді у нарадчій кімнаті до 11.10.2022 включно. Ухвалою суду від 07.10.2022 було відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та закрито підготовче провадження, що, на думку відповідача, свідчить про упередженість судді. Як зазначає відповідач у заяві, вказаними вище діями було порушено засади рівності всіх учасників перед законом та судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені вище обставини викликають у відповідача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, що виключають об`єктивність та безсторонність судді при розгляді справи, а отже є підставою для відводу судді від розгляду справи № 904/1922/22. У заяві відповідач також просить витребувати відеозаписи із камер відеоспостереження за 07.10.2022, а також список справ, призначених до слухання 07.10.2022, 10.10.2022 та 11.102022.
Ухвалою суду від 14.10.2022 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В. від розгляду справи визнано необґрунтованою; матеріали справи передано для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Фещенко Ю.В., складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №371 від 17.10.2022 призначений повторний автоматичний розподіл матеріалів справи за вх. №4-3387/22 справи №904/1922/22 у зв`язку з надходженням заяви про відвід судді Фещенко Ю.В.
За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про відвід судді Фещенко Ю.В. передана на розгляд судді Новікової Р.Г. для вирішення питання про відвід.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Новікова Р.Г.) від 19.10.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про відвід судді Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/1922/22 - відмовлено.
Листом від 19.10.2022 матеріали справи передано Господарському суду Дніпропетровської області (судді Фещенко Ю.В.) для розгляду справи по суті.
Від відповідача надійшли зауваження щодо призначеного у справі судового засідання (вх. суду № 35172/22 від 19.10.2022).
Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 35269/22 від 20.10.2022), в якому він просив суд відкласти судове засідання з метою надання сторонам часу для мирного врегулювання спору.
У судове засідання 20.10.2022 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з метою надання часу для мирного врегулювання спору, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.10.2022 у судовому засіданні 20.10.2022 було оголошено перерву до 26.10.2022.
Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 35507/22 від 20.10.2022), в якій він зазначив причину неявки у судове засідання 20.10.2022.
У судове засідання 26.10.2022 у призначений судом час о 14:20 з`явився представник позивача, представник відповідача у призначений час до судового засідання не з`явився, будь-яких клопотань до початку розгляду справи по суті від відповідача не надходило.
Судом було відзначено, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим судом було розпочато розгляд справи по суті, що потверджується протоколом судового засідання від 26.10.2022 (а.с. 24 у томі 2).
В подальшому із запізненням з`явився представник відповідача, у зв`язку з чим судом протокольно було оголошено перерву у судовому засіданні, з метою надання представнику відповідача можливості прийняти участь у судовому засіданні 26.10.2022. При цьому, до появи із запізненням представника відповідача у судове засідання судом вже було надано представнику позивача право вступного слова.
Після перерви судом було продовжено судове засідання зі стадії, на якій суд оголосив перерву (вступне слово учасників - виступ представника позивача), але представник відповідача перебивала представника позивача, не виконувала вимоги суду та вимагала розглянути клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, яке представник приніс із собою у судове засідання.
У судовому засіданні 26.10.2022 після завершення вступного слова представником позивача, судом було надано слово представнику відповідача, який заявив клопотання про проведення процедури врегулювання спору за участю судді у відповідності до положень статті 186 Господарського процесуального кодексу України та зупинення провадження у справі.
Розглянувши у судовому засіданні 26.10.2022 клопотання відповідача про проведення процедури врегулювання спору за участю судді, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Тобто, для проведення процедури врегулювання спору за участю судді необхідні дві одночасно існуючі обставини:
1) згода обох сторін;
2) до початку розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 26.10.2022 судом було з`ясовано наявність згоди позивача на проведення процедури врегулювання спору за участю судді. Так, представник позивача у судовому засіданні 26.10.2022 повідомив суду, що позивач такої згоди не має та заперечує проти проведення вказаної процедури.
Крім того, як було вказано вище, у судовому засіданні 26.10.2022 вже було розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 26.10.2022 протокольно оголошувалась перерва на одну годину - до 16:00, у зв`язку з тривалістю судового засіданні понад відведений час та наявністю призначеної у суду на 15:00 годину іншої справи.
У судове засідання 26.10.2022 о 16:00 годині з`явилися представники позивача та відповідача.
Представником відповідача у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача не може приймати участь у судовому засіданні у призначений судом час, а саме: о 16:00 год 26.10.2022.
Судом було відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, з огляду на таке.
У судовому засідання 26.10.2022 представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував, посилався на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та просив суд здійснити розгляд справи.
Більше того, представник відповідача вже був присутній у судовому засіданні, поважність причин неможливості участі у вказаному засіданні представником відповідача не доведена.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У судовому засідання 26.10.2022 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та всіх заявах по суті справи та додаткових поясненнях позивача.
У судовому засідання 26.10.2022 представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у поданих відповідачем заявах по суті справи та додаткових поясненнях.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 26.10.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Так, 19.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" (далі - покупець, позивач) було укладено договір поставки №183 (далі - договір, а.с. 9-11 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю і відвантажити за його замовленням товари у кількості, асортименті та в терміни, відповідність якісним нормативам (ГОСТ, ДСТУ, ТУ тощо), що передбачені специфікацією, що додається до договору і є його невід`ємною частиною. Кожна специфікація узгоджується та підписується сторонами окремо на кожну партію товару.
У пункті 10.1 договору сторони погодили, що договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а щодо розрахунків, включаючи виплати штрафних санкцій, гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Дія договору кожного разу автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії.
Доказів зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У пункті 1.2. договору визначено, що загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма специфікаціями відповідно до умов договору протягом його дії.
Згідно з пунктом 2.1. договору ціна на товар визначається в специфікації.
Відповідно до пункту 3.1. договору сума договору дорівнює сумі всіх специфікацій.
У відповідності до вказаних умов договору, позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, такі Специфікації до договору:
- Специфікація № 8 від 12.01.2022 (додаток № 1 до договору № 183 від 19.10.2021), за умовами пункту 1.1. якої сторони погодили поставку наступного товару: добрива рідкі азотні КАС марки КАС32 у кількості 175,00 тонн загальною вартістю (без ПДВ) 3 675 000 грн. 00 коп.; добрива рідкі азотні КАС марки КАС28 у кількості 23,00 тонн загальною вартістю (без ПДВ) 425 500 грн. 00 коп. Загальна сума Специфікації разом з ПДВ складає: 4 920 600 грн. 00 коп. Терміни поставки: 12.01.2022 - 28.02.2022. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, на підставі виставленого рахунку (а.с. 9 у томі 1);
- Специфікація № 7 від 10.02.2022 (додаток № 7 до договору № 183 від 19.10.2021), за умовами пункту 1.1. якої сторони погодили поставку наступного товару - добрива рідкі азотні КАС марки КАС32 у кількості 69,00 тонн загальною вартістю (без ПДВ) 1 449 000 грн. 00 коп. Загальна сума специфікації разом з ПДВ складає 1 738 800 грн. 00 коп. Місце поставки (місце/адреса передачі товару покупцеві): м. Кам`янське, вулиця Дніпробудівська, 35. Покупець повинен надати транспортну заявку за день до запланованої дати відвантаження; термін поставки: 12.01.2022 - 28.02.2022. У пункті 3 Специфікації вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки товару (а.с. 14 у томі 1);
- Специфікація № 11 від 14.02.2022 (додаток № 11 до договору № 183 від 19.10.2021), за умовами пункту 1.1. якої сторони погодили поставку наступного товару: добрива рідкі азотні КАС марки КАС32 у кількості 115,00 тонн загальною вартістю (без ПДВ) 2 300 00 грн. 00 коп. Загальна сума специфікації разом з ПДВ складає 2 760 000 грн. 00 коп. Згідно з пунктом 2 Специфікації товар поставляється на умовах EXW у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2020. У пункті 3 Специфікації вказано, що оплата за товар здійснюється покупцем по факту поставки товару. Відповідно до пункту 4 Специфікації місце поставки (місце/адреса передачі товару покупцеві): м. Кам`янське, вулиця Дніпробудівська, 35. Покупець повинен надати транспортну заявку за день до запланованої дати відвантаження. Термін поставки: 14.02.2022 - 10.03.2022 (пункт 5 специфікації) (а.с.16 у томі 1).
Судом не приймається до уваги надана відповідачем Специфікація № 7 від 17.12.2021 на суму 1 081 605 грн. 41 коп. (а.с.85 у томі 1), оскільки вона не містить необхідних реквізитів документа (підписів та печаток сторін), на відміну від наданої позивачем Специфікації № 7 від 10.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп.
Крім того, суд відзначає, що у судовому засіданні 26.02.2022 судом було оглянуто оригінал Специфікації № 7 від 10.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп., який повністю відповідає наявній у матеріалах справи копії.
Відповідно заперечення відповідача в частині вимог за Специфікацією № 7 від 10.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп. відхиляються судом, як такі, що спростовуються наявними у справі доказами.
Відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
За умовами пунктів 3.2., 3.3. договору оплата за договором здійснюється покупцем на умовах, зазначених у специфікації (додатку) до договору. Розрахунки за договором здійснюються в українській валюті гривні. Моментом оплати вважається момент зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з пунктами 3.4., 3.5. договору розрахунки за поставлені товари здійснюються між сторонами шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника. Перед здійсненням попередньої оплати покупець повинен отримати від постачальника текстове підтвердження ціни (рахунок на передоплату).
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні 26.10.2022 в процесі виконання договору сторонами було досягнуто згоди щодо зміни порядку розрахунку за товар, що буде поставлятися за Специфікаціями № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022 та узгоджено, що товар за ними буде оплачений позивачем на умовах 100% попередньої оплати, як це було узгоджено щодо товару за Специфікацією № 7 від 10.02.2022.
Вказане підтверджується тим, що за всіма Специфікаціями, а саме: № 8 від 12.01.2022, № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022 відповідачем були виставлені рахунки на оплату, всього на загальну суму 9 419 400 грн. 00 коп., а саме:
- рахунок на оплату № 9 від 12.01.2022 на суму 4 920 600 грн. 00 коп. (а.с. 16);
- рахунок на оплату № 90 від 10.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп. (а.с. 17);
- рахунок на оплату № 101 від 14.02.2022 на суму 2 760 000 грн. 00 коп. (а.с. 18).
Як вбачається з матеріалів справи, вказані рахунки були у повному обсязі оплачені позивачем відповідно до таких платіжних доручень:
- платіжним дорученням № 591 від 12.01.2022 на суму 510 000 грн. 00 коп. (а.с. 19);
- платіжним дорученням № 592 від 12.01.2022 на суму 4 410 000 грн. 00 коп. (а.с. 21);
- платіжним дорученням № 594 від 13.01.2022 на суму 600 грн. 00 коп. (а.с. 20);
- платіжним дорученням № 637 від 11.02.2022 на суму 1 738 800 грн. 00 коп. (а.с. 22);
- платіжним дорученням № 644 від 15.02.2022 на суму 2 760 000 грн. 00 коп. (а.с. 23). Всього за вказаними платіжними дорученнями позивачем було сплачено на користь відповідача 9 419 400 грн. 00 коп.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Відповідно до пункту 4.1. договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю товар на умовах Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2020, зазначених у специфікації (додатку) до договору.
У пункті 4.3. договору визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати поставки. Датою поставки є дата фактичного отримання покупцем товару у місці поставки, що підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної.
Як було вказано вище, строки поставки були узгоджені сторонами у кожній з підписаних Специфікацій № 8 від 12.01.2022, № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022.
В той же час, матеріалами справи підтверджується, що зобов`язання відповідача щодо повної та своєчасної поставки товару за специфікаціями № 8 від 12.01.2022, № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022 були відповідачем порушені, товар відповідачем було поставлено позивачу лише частково - на загальну суму 2 983 500 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:
- видатковою накладною № 16 від 13.01.2022 на суму 504 828 грн. 00 коп. (а.с. 27);
- видатковою накладною № 146 від 09.02.2022 на суму 575 064 грн. 00 коп. (а.с. 28);
- видатковою накладною № 152 від 10.02.2022 на суму 620 424 грн. 00 коп. (а.с. 29);
- видатковою накладною № 156 від 11.02.2022 на суму 644 112 грн. 00 коп. (а.с. 30);
- видатковою накладною № 159 від 12.02.2022 на суму 639 072 грн. 00 коп. (а.с. 31).
Як зазначає позивач, та що не заперечувалось відповідачем під час розгляду даної справи, відповідачем зобов`язання з поставки товару, за який позивачем було здійснено 100% попередню оплату, не було виконано у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із Претензією № 1204/22 від 12.04.2022, в якій вимагав від відповідача повернути отриману попередню оплату в сумі 6 430 128 грн. 00 коп. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії (а.с.33-34 у томі 1).
На вказану претензію відповідачем було надано відповідь, в якій відповідач повідомив про настання форс-мажорних обставин, пов`язаних із початком з 24.02.2022 військової агресії проти України та запровадження воєнного стану, долучивши до відповіді лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 (а.с.35-36 у томі 1).
Отже, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 183 від 19.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату. Позивач стверджує, що за товар, узгоджений у Специфікаціях № 8 від 12.01.2022, № 7 від 10.02.2022 та № 11 від 14.02.2022 на загальну суму 9 419 400 грн. 00 коп. позивачем у повному обсязі була здійснена попередня оплата: а саме в період з 11.01.2022 по 15.02.20222 позивачем сплачено 9 419 400 грн. 00 коп. Однак, свої зобов`язання за договором поставки № 183 від 19.10.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару відповідач виконав не у повному обсязі, а саме: поставив товар лише частково на суму 2 983 500 грн. 00 коп. Так, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість щодо повернення попередньої оплати товару в сумі 6 435 900 грн. 00 коп. (9 419 400,00 - 2 983 500,00).
Відповідач у свою чергу проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на існування обставин непереборної сили (форс-мажору). Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
При цьому, відповідно до положень статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань, позивачем, як було зазначено вище, була здійснена 100% попередня оплата товару на загальну суму 9 419 400 грн. 00 коп., але відповідачем станом на момент вирішення спору товар поставлено лише на суму 2 983 500 грн. 00 коп., отже товар на залишкову суму здійсненої позивачем попередньої оплати у розмірі 6 435 900 грн. 00 коп. відповідачем поставлено не було; доказів протилежного в матеріали справи не долучено.
При цьому, грошові кошти в сумі 6 435 900 грн. 00 коп., що становлять 100% вартості товару, оплаченого позивачем в період з 1201.2022 по 15.02.2022 у вигляді попередньої оплати, відповідачем також позивачу не повернуто.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи, що попередня оплата позивачем проведена, а товар відповідачем не поставлений, відповідно до положень частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його.
Суд зазначає, що вибір способу захисту своїх прав та порушених інтересів є правом позивача. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 по справі № 1-2/2002, положення частини другої статті 124 Конституції України передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п`ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа, має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у тому числі - судовий захист.
При цьому, обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
У свою чергу, у відповідності з положеннями частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Звернення позивача із Претензією № 1204/22 від 12.04.2022, в якій позивач вимагав від відповідача повернути отриману попередню оплату в сумі 6 430 128 грн. 00 коп. протягом 7 календарних днів з моменту отримання даної претензії (а.с.33-34 у томі 1), свідчить про те, що поставка обумовленого сторонами товару на залишкову суму 6 435 900 грн. 00 коп. для нього на теперішній час втратила інтерес.
Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 6 435 900 грн. 00 коп., а відповідач не поставив позивачу товар, повернення попередньої оплати у повному обсязі не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, яка встановлює, зокрема, право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, відповідач зобов`язаний повернути позивачу 6 435 900 грн. 00 коп. суму неповернутої попередньої оплати.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повернення залишку попередньої оплати в сумі 6 435 900 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 6 435 900 грн. 00 коп.
З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору поставки № 183 від 19.10.2021, як і не доведено наявність обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.
Посилання відповідача у Відповіді на претензію від 12.04.2022 № 1204/22 та повідомленні про настання обставин форс-мажору на настання форс-мажорних обставин розцінюється судом критично, з огляду на таке.
Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
Більше того, з Наказу № П-25/02 від 25.02.2022 вбачається, що ТОВ "Хімпромгруп" продовжує свою роботу, шляхом запровадження дистанційної роботи співробітників (а.с.197 у томі 1).
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.
Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально та такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути наслідків несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.
З приводу посилання відповідача на повідомлення позивача про виникнення обставин непереборної сили листом без номера та без дати, який було долучено до матеріалів справи відповідачем лише 12.10.2022, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження існування обставин непереборної сили (форм-мажору) у даній справі є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування. До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке:
- відповідно до пункту 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове невиконання зобов`язань за договором, якщо це стало наслідком обставин нездоланної сили, що виникли після підписання договору в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними засобами (форс-мажор), а саме: пожежі, повені, землетруси, страйки, війни, видання нормативних актів владних структур, що роблять неможливим виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, і якщо ці обставини безпосередньо призвели до неможливості виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором. Пунктом 8.2. договору передбачено, що сторона, що не може виконати свої зобов`язання за договором, повинна негайно, але не пізніше ніж протягом 5-ти календарних днів після настання обставин форс-мажору, письмово повідомити про це іншу сторону, те ж саме стосується моменту закінчення дії обставин форс-мажору. Несвоєчасне повідомлення про настання обставин форс-мажору позбавляє відповідну сторону права посилатися надалі на зазначені вище обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання, або неналежне виконання, цілком, або частково, взятих на себе зобов`язань за договором;
- в матеріалах справи міститься Відповідь на претензію від 12.04.2022 № 1204/22 та повідомленні про настання обставин форс-мажору на настання форс-мажорних обставин, з якої вбачається, що таке повідомлення здійснене відповідачем з порушенням умов договору (пізніше, ніж протягом 5-ти календарних днів після настання обставин форс-мажору). І саме на вказану Відповідь посилався відповідач у відзиві на позовну заяву та приклав вказану відповідь до відзиву на позовну заяву;
- судом критично розцінюється лист без номеру та без дати (а.с.196 у томі 1), наданий відповідачем лише 12.10.2022 без пояснення причин, чому про існування такого листа відповідач не повідомив суд раніше, з якого взагалі неможливо встановити дату його складання. Більш того матеріали справи не містять належних доказів направлення вказаного листа відповідачу. Долучена відповідачем копія конверту, з якого навіть не вбачається дата штемпеля АТ "Укрпошти" не є належним доказом такого направлення, оскільки не дозволяє суду встановити перелік документів, що були вмістом цього конверту;
- судом критично розцінюється Протокол опитування адвокатом особи за її згодою від 04.10.2022, оскільки він не є належним доказом існування форс-мажорних обставин по спірному договору, а також не є доказом належного повідомлення позивача про існування таких обставин, як це передбачено умовами розділу 8 договору;
- більше того посилання відповідача спочатку на Відповідь на претензію від 12.04.2022 № 1204/22 та повідомленні про настання обставин форс-мажору на настання форс-мажорних обставин, як на повідомлення про настання форс-мажорних обставин, що було здійснено відповідачем у відзиві на позовну заяву (а.с.69 у томі 1), а на стадії розгляду справи по суті вже на інший новий доказ - лист без номеру та без дати, розцінюється судом як допущення відповідачем нелогічної та суперечливої поведінки;
- пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Водночас необхідно зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 11.08.2021 у справі № 909/436/20, від 06.10.2021 у справі № 925/1546/20). Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20). Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладається на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 96 538 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" про стягнення заборгованості за договором поставки № 183 від 19.10.2021 у розмірі 6 435 900 грн. 00 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромгруп" (51918, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Дніпробудівська, будинок 35; ідентифікаційний код 40497752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово транспортна компанія Вест" (49040, м. Дніпро, вулиця Космічна, будинок 49Г; ідентифікаційний код 43643677) 6 435 900 грн. 00 коп. - основного боргу та 96 538 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складений та підписаний 28.10.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 01.11.2022 |
Номер документу | 107010423 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні