Рішення

від 01.08.2022 по справі 589/4161/21

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/4161/21

Провадження № 2/589/371/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвші С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грегер», Шосткинської міської ради Сумської області,

- про визнання технічної документації із землеустрою не дійсною,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства «Грегер» (далі - ПП «Грегер») та Шосткинської міської ради Сумської області, в якому просить визнати технічну документацію із землеустрою, виготовлену ПП «Грегер» щодо встановлення (відновлення) меж земельної діялнки в натурі (на місцевості) позивачу на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , - не дійсною.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що у січні 2017 року він звернувся до ПП «Грегер» із заявою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна земельна ділянка) по АДРЕСА_1 . Грошові кошти в сумі 1650 грн позивач оплатив у повному обсязі за послуги ПП "Грегер". Заказ на виготовлення технічної документації приймала ОСОБА_2 .

При цьому позивач вказує, що при виготовленні технічної документації, межі в натурі на місцевості не відновлювалися, а було зроблено відчуження частки земельної ділянки на користь ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , території, яка служить для обслуговування господарських будівель (гараж, сарай, навіс). При виготовленні технічної документації була зменшена ширина земельної ділянки на 0,55 п/м.

Так, у проекті забудови від 22 квітня 1981 року, затвердженим депутатами районної ради і архітектором району А. Білокопитовим, вказано межі земельної ділянки позивача. Згідно із проектом забудови земельної ділянки від 22 квітня 1981 року, на АДРЕСА_1 , виходить 28 м. При виготовленні технічної документації із землеустрою ПП «Грегер» була зменшена ширина земельної ділянки на 0,55 м, а саме на сторінці 5-6 технічної документації, виготовленої станнім, вказано розмір земельної ділянки по ширині двору 27,45 м із розрахунку - 21,68 + 4,23 + 1,54.

Також позивач вказав, що ширину 3,90 м уступив йому сусід ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , для проїзду сільгосптехніки.

Таким чином, позивач вважає, що ПП «Грегер» зменшив ширину його земельної ділянки на 0,55 м з розрахунку (із 28 м до 27,45м).

Крім того, позивач зазначає, що на місцевість для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, ПП «Грегер» не виїжджало. Межові знаки не встановлювалися і не закріплювались. Проект забудови земельної ділянки 1981 року ОСОБА_2 не були взяті до уваги. У зв`язку з неякісним виготовленням технічної документації підписувати позивач їх відмовився.

07 жовтня 2021 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз`яснено сторонам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачам роз`яснено право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу суду від 07 жовтня 2021 року про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу ПП «Грегер» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця знаходження, яке повернуто до суду 30 грудня 2021 року. (а.с. 25, 26) Представник відповідача Шосткинської міської ради Сумської області отримав особисто 19 жовтня 2021 року ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї. (а.с. 24)

Отже, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

13 квітня 2022 року позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому заявив, що ціна позовної заяви складає 50000 грн.

Станом на 01 серпня 2022 року відзив на позов та заперечення від відповідачів до суду не надійшли.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, також не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії проекту забудови земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення виконкому Шосткинської районної ради від 23 квітня 1981 року №125, площа ділянки складає 0,15 га. Опис меж суміжних ділянок в проекті забудови земельної ділянки відсутній, вказано лише довжину в 28.0 м межі земельної ділянки з АДРЕСА_2 . (а.с. 6) Розмір цієї ділянки в 0,15 га зокрема співпадає з даними розміру ділянки за кадастровим номером земельної ділянки №5925355300:03:002:0425 (а.с. 8), який, в свою чергу, співпадає з розмірами ділянки 0,15 га та описом суміжних меж з планом меж земельної ділянки технічної документації ПП «Грегер» (а.с. 26). Разом з цим, довжина межі земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_2 за описом меж суміжних землевласників (землекористувачів) за кадастровим номером земельної ділянки №5925355300:03:002:0425 та технічною документацією ПП "Грегер", позначена як від А до Б та становить 30,89 м.

При цьому, позивач вважає, що ПП "Грегер" зменшив ширину його земельної ділянки на межі від А до Б на 0,55 м, оскільки ширину 3,90 м йому уступив сусід ОСОБА_4 , який мешкав за адресою АДРЕСА_2 , для проїзду сільгосптехніки.

Як вбачається з листа Воронізької селищної ради за №1489 від 21 грудня 2018 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року, визначивши суть звернення в тому, що суміжний землевласник ОСОБА_3 здійснив захват частини присадибної ділянки ОСОБА_1 зі сторони сараю та встановив паркан, чим створив перешкоду для користування присадибною земельною ділянкою та обслуговування будівлі споруди, ОСОБА_1 повідомлено наступне. Зокрема, що в процесі розгляду питання встановлено, що ОСОБА_3 згідно із договорому дарування від 13 жовтня 2013 року є власником суміжної з ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га з кадастровим №5925355300:03:002:0372, за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленою ФОП ОСОБА_5 04 квітня 2013 року було виконано процес формування земельної ділянки, що згідно статті 791 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування індивідуального будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га з кадастровим №5925355300:03:002:0425 за адресою: АДРЕСА_1 , була сформована на підставі «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» виготовленою ПП «Грегер» 10 березня 2017 року та згідно рішення 24 сесії 07 скликання Воронізької селищної ради від 30 травня 2017 року було передано у приватну власність ОСОБА_1 .

Відповідно до зазначеного вище, визначення меж та взаємного положення земельної ділянки ОСОБА_1 та суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_3 , відбулось та зареєстровано у відповідних реєстрах. Окрім того, в процесі визначення та встановлення меж, згідно вимог ч. 1,2,4-6 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 за №858-ІV (далі - Закон №858-ІV) в поворотних точках меж земельних ділянок закріплюються межові знаки встановленого зразка (згідно «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»). Встановлені межові знаки пред`являються та передаються на зберігання землевласникам або землекористувачам. Відповідальність за їх знищення регулюється пунктом «е» частини першої статті 211 ЗК України та статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, у відповіді зазначено, що у доданих до заяви матеріалах відсутні будь які матеріали, що підтверджують можливість визначити межі ділянки ОСОБА_1 або суміжної з нею ділянки за рахунок раніше встановлених межових знаків.

Зважаючи на вищевикладене, у відповіді надано висновок, що оскільки межі суміжних земельних ділянок визначені, а їх взаємне накладання або перетин меж не допустимий, вирішення питання ОСОБА_1 полягає в визначенні меж земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості та визначення наявності на ній незаконних будівель, споруд чи інших об`єктів благоустрою збудованих без відома ОСОБА_1 , дозволу або участі. Визнати факт захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_1 і як наслідок вимагати від ОСОБА_3 звільнення її та демонтажу встановленого паркану без визначення меж земельних ділянок не має можливості. Згідно із ст. 26 Закону №858-ІV та п. 1.3 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» передбачено вимоги до виконавця робіт із землеустрою, зокрема робіт із встановлення та відновлення меж земельних ділянок. Не відповідаючи цим вимогам Воронізька селищна рада, визначати межі суміжних земельних ділянок у разі втрати межових знаків не має права. (а.с. 9)

За нормами ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як зазначив Верховний Суд України у постановах, зокрема, від 23.10.2013 (справа №6-93цс13), від 25.06.2014 (справа №6-67цс14) статтями 116, 118 ЗК України визначено підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Частиною 3 ст. 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до приписів ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Згідно зі ст. 55 Закону №858-ІV, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування, на підставі яких орган місцевого самоврядування, реалізує власну компетенцію, приймаючи рішення про передачу громадянам безоплатно земельні ділянки у власність.

Таким чином, обраний позивачем у даній справі спосіб захисту (визнання недійсною технічної документації), без оспорення (визнання незаконним) рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію (п.10 ч.2 ст. 16, ст. 21 ЦК України), не передбачений законом і не може бути застосований судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про те що, оскільки позивачем рішення Воронізької селищної ради про затвердження оскаржуваної технічної документації не оскаржувалось, сама по собі технічна документація не може бути визнана судом не дійсною, оскільки це лише сукупність текстових та графічних матеріалів, які не мають самостійного правового значення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 вересня 2019 року (справа №710/2564/2012; провадження №61-19250св18).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 223, 258, 259, 263-268, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грегер» та Шосткинської міської ради Сумської області про визнання технічної документації із землеустрою недійсною - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_4 .

Відповідач - Приватне підприємство «Грегер», ідентифікаційний код юридичної особи - 33326780, адреса місцезнаходження юридичної особи: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд. 47, поштовий індекс 41100.

Відповідач - Шосткинська міська рада Сумської області, ідентифікаційний код юридичної особи - 36080075, адреса місцезнаходження юридичної особти: Сумська область, мі. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд.14, поштовий індекс 41100.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша