Постанова

від 09.03.2023 по справі 589/4161/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м.Суми

Справа №589/4161/21

Номер провадження 22-ц/816/120/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне підприємство «Грегер», Шосткинська міська рада Сумської області.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 серпня 2022 року, в складі судді Лєвши С.Л., ухвалене у м. Шостка,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду в жовтні 2021 року, позивач просив суд визнати технічну документацію із землеустрою, виготовлену ПП «Грегер» щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачу на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , - недійсною. Стягнути з ПП «Грегер» вартість їх послуг за неякісне виготовлення технічної документації у розмірі 1650 грн. відповідно до прибуткового ордеру від 23.03.2017 року.

Свої позовні вимоги мотивував тим, щоу січні 2017 року він звернувся до ПП «Грегер» із заявою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі на місцевості для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна земельна ділянка) по АДРЕСА_1 . Грошові кошти в сумі 1650 грн позивач оплатив у повному обсязі за послуги ПП "Грегер". Заказ на виготовлення технічної документації приймала ОСОБА_2 . При виготовленні технічної документації, межі в натурі на місцевості не відновлювалися, а було зроблено відчуження частки земельної ділянки на користь ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , території, яка служить для обслуговування господарських будівель (гараж, сарай, навіс). При виготовленні технічної документації була зменшена ширина земельної ділянки на 0,55 п/м. Так, у проекті забудови від 22 квітня 1981 року, затвердженим депутатами районної ради і архітектором району А. Білокопитовим, вказано межі земельної ділянки позивача. Згідно із проектом забудови земельної ділянки від 22 квітня 1981 року, на АДРЕСА_1 , виходить 28 м. При виготовленні технічної документації із землеустрою ПП «Грегер» була зменшена ширина земельної ділянки на 0,55 м, а саме на сторінці 5-6 технічної документації, виготовленої останнім, вказано розмір земельної ділянки по ширині двору 27,45 м із розрахунку - 21,68 + 4,23 + 1,54. Крім того, ширину 3,90 м уступив йому сусід ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , для проїзду сільгосптехніки.Таким чином, позивач вважає, що ПП «Грегер» зменшив ширину його земельної ділянки на 0,55 м з розрахунку (із 28 м до 27,45м). Вказує,що на місцевість для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, ПП «Грегер» не виїжджало. Межові знаки не встановлювалися і не закріплювались. Проект забудови земельної ділянки 1981 року ОСОБА_2 не були взяті до уваги. У зв`язку з неякісним виготовленням технічної документації підписувати позивач їх відмовився.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 серпня 2022 рокув задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування, на підставі яких орган місцевого самоврядування, реалізує власну компетенцію, приймаючи рішення про передачу громадянам безоплатно земельні ділянки у власність, а тому позивачем у даній справі обраний неналежний спосіб захисту (визнання недійсною технічної документації), без оспорювання (визнання незаконним) рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію (п.10 ч.2 ст. 16, ст. 21 ЦК України), який не передбачений законом і не може бути застосований судом. Сама по собі технічна документація не може бути визнана судом недійсною, оскільки це лише сукупність текстових та графічних матеріалів, які не мають самостійного правового значення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи,просить скасувати рішення судупершої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити (відновити) межу до того становища, яке було до порушення.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що межова лінія від Б до В знесена в сторону його земельної ділянки на один метр від господарських споруд, площа яка слугувала для обслуговування споруд зникла. Межею стали стіни споруд які побудовані за один метр до межи. Вказує, що місце встановлення меж у натурі не робили, вимірювань не проводили. Вказує, що його садиба обісцінилась на 100000 грн. діями відповідача. Межові знаки не закріплені, порушено проект забудови від 23.04.1981р. Внаслідок криша його споруд стала за межею до сусіда. Вказує, що 07.03.2013 року ФОП ОСОБА_5 присвоїв собі функції органів центральної влади і встановив ОСОБА_6 межу за його відсутності.

Від відповідачів відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Сторони до суду не прибули, про дату, місце, та час розгляду справи повідомлені належним чином завчасно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з копії проекту забудови земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення виконкому Шосткинської районної ради від 23 квітня 1981 року №125, площа ділянки складає 0,15 га. Опис меж суміжних ділянок в проекті забудови земельної ділянки відсутній, вказано лише довжину в 28.0 м межі земельної ділянки з АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Розмір цієї ділянки в 0,15 га зокрема співпадає з даними розміру ділянки за кадастровим номером земельної ділянки №5925355300:03:002:0425 (а.с. 8), який, в свою чергу, співпадає з розмірами ділянки 0,15 га та описом суміжних меж з планом меж земельної ділянки технічної документації ПП «Грегер» (а.с. 26). Разом з цим, довжина межі земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_1 за описом меж суміжних землевласників (землекористувачів) за кадастровим номером земельної ділянки №5925355300:03:002:0425 та технічною документацією ПП "Грегер", позначена як від А до Б та становить 30,89 м.

Як вбачається з листа Воронізької селищної ради за №1489 від 21 грудня 2018 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 грудня 2018 року, визначивши суть звернення в тому, що суміжний землевласник ОСОБА_3 здійснив захват частини присадибної ділянки ОСОБА_1 зі сторони сараю та встановив паркан, чим створив перешкоду для користування присадибною земельною ділянкою та обслуговування будівлі споруди, ОСОБА_1 повідомлено наступне. Зокрема, що в процесі розгляду питання встановлено, що ОСОБА_3 згідно із договором дарування від 13 жовтня 2013 року є власником суміжної з ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га з кадастровим №5925355300:03:002:0372, за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленою ФОП ОСОБА_7 04 квітня 2013 року було виконано процес формування земельної ділянки, що згідно статті 791 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка для будівництва і обслуговування індивідуального будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га з кадастровим №5925355300:03:002:0425 за адресою: АДРЕСА_1 , була сформована на підставі виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП «Грегер» 10 березня 2017 року та згідно рішення 24 сесії 07 скликання Воронізької селищної ради від 30 травня 2017 року було передано у приватну власність ОСОБА_1 .Відповідно до зазначеного вище, визначення меж та взаємного положення земельної ділянки ОСОБА_1 та суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_3 , відбулось та зареєстровано у відповідних реєстрах. Окрім того, в процесі визначення та встановлення меж, згідно вимог ч. 1,2,4-6 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 за №858-ІV (далі - Закон №858-ІV) в поворотних точках меж земельних ділянок закріплюються межові знаки встановленого зразка (згідно «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»). Встановлені межові знаки пред`являються та передаються на зберігання землевласникам або землекористувачам. Відповідальність за їх знищення регулюється пунктом «е» частини першої статті 211 ЗК України та статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.При цьому, у відповіді зазначено, що у доданих до заяви матеріалах відсутні будь які матеріали, що підтверджують можливість визначити межі ділянки ОСОБА_1 або суміжної з нею ділянки за рахунок раніше встановлених межових знаків.Зважаючи на вищевикладене, у відповіді надано висновок, що оскільки межі суміжних земельних ділянок визначені, а їх взаємне накладання або перетин меж не допустимий, вирішення питання ОСОБА_1 полягає в визначенні меж земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості та визначення наявності на ній незаконних будівель, споруд чи інших об`єктів благоустрою збудованих без відома ОСОБА_1 , дозволу або участі. Визнати факт захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_1 і як наслідок вимагати від ОСОБА_3 звільнення її та демонтажу встановленого паркану без визначення меж земельних ділянок не має можливості. Згідно із ст. 26 Закону №858-ІV та п. 1.3 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» передбачено вимоги до виконавця робіт із землеустрою, зокрема робіт із встановлення та відновлення меж земельних ділянок. Не відповідаючи цим вимогам Воронізька селищна рада, визначати межі суміжних земельних ділянок у разі втрати межових знаків не має права. (а.с. 9).

Згідно із ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту порушених цивільних прав передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Колегія суддів зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно зі ст. 55 Закону №858-ІV, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Відповідно до приписів ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав, а саме визнання недійсною технічної документації не призводить до поновлення прав позивача, оскільки сама по собі технічна документація це лише сукупність текстових та графічних матеріалів, які не мають самостійного правового значення.

Відповідно до частин 1,2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Принцип змагальності сторін за змістом частин 1-4 ст.12 цього Кодексу передбачає здійснення цивільного судочинства на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства, це коли суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 13 Конституції України встановлює, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання. Основний Закон України також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб`єктів права власності і гарантує кожному з них захист його прав і свобод. Наведені конституційні приписи мають визначальне значення і для суб`єктів земельних правовідносин. Принципові положення Конституції безпосередньо втілені у земельному законодавстві.

Редакцією ст. 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків;д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що фактично позивач не погоджується із розміром свої земельної ділянки для будівництва і обслуговування індивідуального будинку господарських будівель і споруд, оскільки вважає що суміжний власник земельної ділянки ОСОБА_3 володіє частиною його земельної ділянки через неправильне визначення розміру його земельної ділянки у виготовленій йому технічній документації землеустрою.

Отже предметом оскарження може бути спірна частина земельної ділянки, але вимоги щодо відновлення його, як він вважає порушеного права, у спосіб наведений в ст. 152 ЗК України, позивачем заявлено не було, а тому суд першої інстанції, позбавлений можливості вийти за межі позову, при відсутність її власника, який не був стороною у справі, правильно відмовив у позові, бо обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, що збігається з правовим висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 року по справі № 910/10011/19.

Враховуючи межі доводів апеляційної скарги, предметом апеляційного перегляду відповідно до частини ч.1 ст. 367 ЦПК України не було питання щодо вирішення по суті вимоги про стягнення на користь позивача з ПП «Грегер» вартість послуги за неякісне виготовлення технічної документації у розмірі 1650 грн.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 серпня 2022 року в оскарженій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 березня 2023 року.

Головуючий - С. С. Ткачук

Судді: О. Ю. Кононенко

В. І. Криворотенко