Постанова

від 19.10.2022 по справі 904/160/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/160/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Селюк М.Я., довіреність № 08 від 27.05.2022 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 (суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 18.07.2022) у справі №904/160/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 3, ідентифікаційний код 41457307)

до Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №10/01 від 10.01.2022 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що отримавши аванс за договором №200501 про надання послуг з розробки дизайн-проекту від 11.06.2020 на загальну суму 250 963,75 грн., за платіжними дорученнями:

- №171 від 17.07.2020 на суму 150 963,75 грн.;

- №212 від 21.12.2020 на суму 100 000,00 грн.,

відповідач роботи не виконав, грошові кошти позивачу в добровільному порядку не повернув, продовжує безпідставно ними користуватися, без реагування залишив лист позивача №25/11 від 25.11.2021 та повідомлення про розірвання договору і повернення безпідставно набутих грошових коштів №20/12 від 20.12.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" до Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича про стягнення 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів та витрати по сплаті судового збору у сумі 3764,46 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Фізична особа-підприємець Шаленний Микита Сергійович, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, визнання встановленими обставин справи недоведені позивачем, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що в даному випадку вся комунікація в процесі виконання договору № 200501 від імені замовника здійснювалася одним із засновників (учасників) ТОВ «Дніпровське рибне господарство» - ОСОБА_1 , який здійснював особисте узгодження складу документації дизайн-проекту (додаток № 1 до договору № 200501), визначав загальний напрямок та побажання щодо дизайну бази відпочинку, надавав і коригував вихідні дані, надавав виконавцю додаткову, уточнюючу інформацію та здійснював приймання завершеного дизайн-проекту у складі документації, обумовленої Додатком № 1 до договору № 200501, що узгоджується із правом власника здійснювати управління підприємства в розумінні ст. 65 ГК України.

ФОП Шаленним М.С. надано замовнику основний обсяг розробленої документації дизайн-проекту у складі планувальних рішень схеми генерального плану та безпосереднього дизайн-проекту 03.09.2020, які були погоджені замовником 14.09.2020, що підтверджується особистим підписом учасника ТОВ «Дніпровське рибне господарство» ОСОБА_1 на екземплярі дизайн-проекту виконавця, копія якого додається. В подальшому, на підставі узгодженого дизайн-проекту були доопрацьовані окремі елементи дизайнерських рішень, виходячи з уточнених побажань замовника, здійснених на підставі отриманої візуалізації дизайн-проекту (загальної концепції бази відпочинку), та 16.12.2020 відповідач після письмового узгодження передав розроблений дизайн-проект представнику замовника, що підтверджується особистим підписом учасника ТОВ «Дніпровське рибне господарство» ОСОБА_1 .

Після отримання дизайн-проекту ГОВ «Дніпровське рибне господарство» 21.12.2020 року здійснено наступну частину оплати вартості послуг за договором № 200501 в розмірі 100 000,00 грн. Таким чином, конклюдентні дії позивача (щодо здійснення оплати 100 000.00 грн) свідчать про факт отримання дизайн-проекту та схвалення дій засновника - ОСОБА_1 (ст.241 ЦК України).

ФОП Шаленний М.С. засвідчує, що ним не отримувалось жодного з наведених листів та вперше він дізнався про їх існування за результатами ознайомлення з матеріалами даної справи в межах судового спору.

Щодо доводів Позивача та висновків суду першої інстанції про статус отриманих відповідачем грошових коштів за договором № 200501, як безпідставно отриманих, та необхідність їх повернення на підставі ст. 1212 ЦК України, зазначає про цілковиту неспроможність та безпідставність таких доводів і висновків, їх невідповідність фактичним обставинам реалізації договірних відносин сторін та неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство", проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає, що незрозуміло на якій підставі ФОП Шаленний М.С. вважає ОСОБА_1 належною особою для прийняття робіт з розробки дизайн-проекту за договором підряду № 200501 від 11.06.2020.

Підписання ОСОБА_1 декількох аркушів з візуалізацією будиночків не свідчить про розробку ФОП Шаленний М.С. в установлений договором строк дизайн-проекту бази відпочинку на території с. Веселе Синельниківського району Дніпропетровської області (за умовами договору повинен бути розроблений і переданий для прийняття до 24.11.2020); не є доказом прийняття дизайн-проекту уповноваженою на такі дії особою.

Твердження ФОП Шаленний М.С. про те, що разом з дизайн-проектом ОСОБА_1 були передані акти здачі-приймання робіт виконаних робіт від 16.12.2020 р. не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом.

Відповідач не передавав акти здачі-приймання робіт виконаних робіт ні ОСОБА_1 , ні директору ОСОБА_2, також не надсилав і засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «Дніпровське рибне господарство».

Виглядає дивно, якщо дизайн-проект був розроблений ще в 2020 році, але такий тривалий час ФОП Шаленний М.С. не звертався для його передачі замовнику у встановленому законодавством порядку та з метою підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (що безпосередньо і засвідчує факт належного виконання робіт - якісно, вчасно та з очікуваним для замовника результатом).

Скаржник наполягає, що 16.12.2020 роботи ним були виконані та акти здачі- приймання виконаних робіт від 16.12.2020 були передані для підписання ОСОБА_1

Однак, навіть на сторінках 69-86, 99-106, 109, 111-113 наданого самим же Скаржником до суду проекту зазначено дату виконання 26 січня 2021 року (візуалізація СПА, візуалізація адміністративного будинку, плани підлоги, стелі, монтажу освітлювальних пристроїв, плану розміщення розеток та виводів, розкладки приміщення, великої альтанки, малої альтанки, зони барбекю тощо).

Такі дії свідчать про намагання Скаржника ввести суд в оману щодо належного виконання своїх договірних зобов`язань.

Тільки в червні 2022 року на адресу ТОВ «Дніпровське рибне господарство» надійшов дизайн-проект бази відпочинку та акт здачі-приймання робіт - тобто вже після відкриття Господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі про стягнення з ФОП Шаленний М.С. безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 250 963,75 грн. в примусовому порядку.

Листом № 20/12 від 20.12.2021 ФОП Шаленний М.С. було повідомлено про розірвання договору підряду № 200501 від 11,06.2020 і про те, що з огляду на суттєве порушення ним строку виконання робіт ТОВ «Дніпровське рибне господарство» втратило інтерес до розробки дизайн-проекту.

Відповідно, дизайн-проект вже не може розглядатись замовником, а акти здачі- приймання виконаних робіт не можуть бути підписані сторонами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Дармін М.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 у справі №904/160/22; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.09.2022.

В судовому засіданні 26.09.2022 оголошено перерву до 05.10.2022.

В судовому засіданні 05.10.2022 оголошено перерву до 10.10.2022.

10.10.2022 згідно даних активної карти повітряних тривог (сайту Офіційна карта повітряних тривог України (ukrainealarm.com)) на території Дніпропетровської області з 07:04 було оголошено повітряну тривогу, яка станом на час проведення судового засідання не завершилася.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, керуючись статтею 3 Конституції України, статті 29 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, ухвалою суду оголошено перерву до 19.10.2022.

В судовому засіданні 19.10.2022 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

11 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" (далі - позивач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шаленним Микитою Сергійовичем (далі - відповідач, виконавець) укладено договір №200501 про надання послуг з розробки дизайн-проекту (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає та зобов`язується прийняти та сплатити результат виконаних робіт, а виконавець приймає на себе зобов`язання згідно узгодженого составу (Додаток № 1) розробити дизайн-проект бази відпочинку, розташованої за адресою: Україна, Дніпропетровська область, Синельниківський район, територія села Веселе.

Види робіт, об`єм та зміст технічної документації, вартість робіт, що є предметом договору, визначаються змістом дизайн-проекту (Додаток № 1 до договору), договірною ціною на розробку дизайн-проекту, зазначеній в п. 4.1 договору.

Додатком №1 до договору (п.7) сторонами затверджено зміст документації дизайн-проекту та визначено, що проектні матеріали передаються замовнику на паперовому носії в 2-х екземплярах, на електронному носії - в 1 екземплярі. Текстові матеріали в електронному вигляді передаються в форматі PDF, графічні матеріали в електронному вигляді передаються в форматі PDF.

Згідно з п.2.5 договору виконавець зобов`язаний виконати дизайн-проект протягом 90 робочих днів з дня отримання авансового платежу.

Відповідно до п.3.3 договору виконання дизайн-проекту включає в себе комплекс наступних послуг:

- надання планувальних рішень схеми генерального плану (п.3.3.1 договору);

- розробка дизайн-проекту гостьових будинків, інфраструктури, елементів благоустрою (п.3.3.2 договору);

- розробка проектної документації до дизайн-проекту (п.3.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору документація до кожної із вищеперелічених послуг письмово узгоджується із замовником. Передача розробленої проектної документації відбувається поетапно, в об`ємах, визначених в Додатку 1 до договору.

Відповідно до п.3.8 договору здача робіт проводиться поетапно, шляхом підписання сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 4.1 договору визначено вартість робіт за договором у розмірі 301 927,50 грн.:

- протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору замовник сплачує виконавцю аванс 50% від вартості договору суму - 150 963,75 грн., а виконавець приступає до роботи, відповідно до Додатку №1 до договору, по домовленості із замовником (п.4.1.1 договору);

- протягом 5 робочих днів з моменту надання дизайн-проекту, замовник сплачує виконавцю сума в розмірі 50% від вартості договору суму - 150 963,75 грн.

Строк дії договору вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.5.1 договору).

На виконання умов договору, позивач оплатив вартість робіт у розмірі 250 963,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- №171 від 17.07.2020 на суму 150 963,75 грн.;

- №212 від 21.12.2020 на суму 100 000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом №25/11 від 25.11.2021 про повернення авансу.

Також позивач звернувся до відповідача з повідомленням №20/12 від 20.12.2021 про розірвання договору та повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення умов договору, роботи не виконав, дизайн-проект не надав, отримані кошти в розмірі 250 963,75 грн. не повернув, що і стало причиною звернення позивач до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив того, що Позивач, керуючись ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, яка передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду та п.5.3 договору, направив Відповідачу повідомлення про розірвання договору за вих. № 20/12 від 20.12.2021.

Факт направлення повідомлення про розірвання договору підтверджується поштовою накладною 4905122382122 від 20.12.2021 та описом вкладення від 20.12.2021.

Судом встановлено, що Відповідачем роботи по договору не виконані, доказів складання між сторонами актів виконаних робіт за договором договору №200501 про надання послуг з розробки дизайн-проекту від 11.06.2020 не надано.

З огляду на викладене та враховуючи, що положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України не визначають умов повернення виконаного Замовником по договору підряду, суд дійшов висновку, що відмова Замовника від договору підряду відповідно до положень частини 4 вказаної статті, є підставою для задоволення вимоги про повернення авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 цього Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Згідно з частиною першою та третьою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 02.02.2022 у справі № 922/3961/20.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору №200501 про надання послуг з розробки дизайн-проекту від 11.06.2020, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою він є договором підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Саме такий правовий висновок наведено у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

У цій справі сторони строк Договору №200501 про надання послуг з розробки дизайн-проекту від 11.06.2020 окремо не визначили (п. 5.1. - до повного виконання зобов`язань за договором), а погодили строк виконання робіт - протягом 90 робочих днів з дня отримання авансового платежу (п. 2.5 Договору.)

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя).

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта).

З аналізу статті 849 Цивільного кодексу України вбачається, що вказана стаття встановлює три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами другою, третьою наведеної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість, частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини другої статті 849 Цивільного кодексу України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої наведеної статті.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19, від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18, від 18.11.2021 у справі № 915/212/20.

Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину другу статті 849 Цивільного кодексу України, обов`язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з позовної заяви, обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні), Позивач, крім посилання на узгоджену сторонами у спірному договорі можливість його одностороннього розірвання та на дотримання Позивачем відповідного порядку, також зазначив про порушення Відповідачем умов вказаного договору, а також про направлення на адресу Відповідача листів №25/11 від 25.11.2021 про повернення авансу; №20/12 від 20.12.2021 про розірвання договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України та повернення безпідставно набутих грошових коштів.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Оскільки сторони у Договорі №200501 від 11.06.2020 окремо не визначили строк його дії (п. 5.1. - до повного виконання зобов`язань за договором), матеріали справи не містять доказів повного виконання сторонами зобов`язань за договором, то колегія суддів вважає, що на момент звернення Позивача із листами про повернення суми отриманої оплати та розірвання договору, строк Договору №200501 від 11.06.2020 не сплив та Договір був чинним.

Відповідно до п.5.3. Договору № 200501 замовник вправі відмовитися від виконання даного договору, письмово попередивши виконавця не менш ніж за 5 робочих днів до даті розірвання договору.

Таким чином, обов`язковою передумовою відмови замовника від договору є попереднє повідомлення виконавця про таку відмову, що передбачає забезпечення обізнаності виконавця із фактом майбутнього припинення договірних відносин.

До матеріалів справи позивачем додані два листи:

- лист ТОВ «Дніпровське рибне господарство» № 25/11 від 25.11.2021 з вимогою про повернення суми отриманої оплати в розмірі 250 963.75 гри.;

- лист ТОВ «Дніпровське рибне господарство» «Повідомлення про розірвання договору» № 20/12 від 20.12.2021.

Також позивачем додані докази направлення таких листів:

- до листа № 25/11 від 25.11.2021 року - опис вкладення, накладна № 4905122335221 від 07.12.2021;

- до листа № 20/12 від 20.12.2021 року - опис вкладення № 4905122382122, накладна № 4905122382122 від 23.12.2021.

ФОП Шаленний М.С. наполягає на тому, що ним не отримувалось жодного з наведених листів та вперше він дізнався про їх існування за результатами ознайомлення з матеріалами даної справи в межах судового спору.

При цьому, за інформацією за функцією відстеження поштових відправлень на офіційному сайті AT «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/trackin» UA.html) поштові відправлення № 4905122335221, № 4905122382122 знаходяться «у точці видачі/доставки» (роздрукована інформація за функцією відстеження - т. 1 а.с. 58, 59), тобто не вручені одержувачу - відповідачу по даній справі.

Крім того, представником Відповідача був направлений адвокатський запит до Дніпропетровської дирекції AT «Укрпошта» № 03/1 від 03.02.2022 щодо надання інформації про причини не вручення ФОП Шаленний М.С. поштових відправлень за штрих-кодовими ідентифікаторами № 4905122335221 та № 4905122382122. а також інформації щодо місцезнаходження вказаних поштових відправлень (т. 1 а.с. 60-61).

У відповіді Дніпропетровської дирекції AT «Укрпошта» № 39-А-02-440 від 15.02.2022 на вказаний адвокатський запит поштовим оператором зазначено, що:

«Поштове відправлення Укрпошта Стандарт № 4905122335221 від 25.11.2021 на адресу: 49005, м. Дніпро. ФОГІ Шалений М.С., надійшло до відділення поштового зв`язку № 49005 м. Дніпро, 49005, 26.11.2021.

СМС повідомлення про надходження вищезазначеного відправлення направлялося на зазначений на оболонці телефон одержувача - 0661010100.

З вини працівника відділення поштового зв`язку № 49005 м. Дніпро повідомлення про надходження відправлення не було доставлено на адресу ФОП Шалений М.С.

Вищезазначене відправлення повернене за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 14.02.2021.

Поштове відправлення Укрпошта Стандарт № 4905122382122 від 20.12.2021 па адресу: 49005, м. Дніпро, ФОП Шалений М.С., надійшло до відділення поштового зв`язку № 49005 м. Дніпро, 49005, 21.12.2021.

СМС повідомлення про надходження вищезазначеного відправлення направлялося на зазначений на оболонці телефон одержувача - 093228829 (номер телефони співпадає з номером телефону відправника).

З вини працівника відділення поштового зв`язку № 49005 м. Дніпро повідомлення про надходження відправлення не було доставлено на адресу ФОП Шалений М.С.

Вищезазначене відправлення повернене за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 12.02.2021.

Повернене поштове відправлення № 4905122382122 надійшло за зворотною адресою до відділення поштового зв`язку № 49051 м. Дніпро 13.02.2022 та значиться врученим на адресу відправника 14.02.2022.» (т. 1 а.с. 62-63).

Таким чином, AT «Укрпошта» підтверджується факт невручення поштових відправлень № 4905122335221 та № 4905122382122 Відповідачу з вини працівника відділення, а також те, що вказані відправлення (листи) наразі повернені за зворотною адресою, тобто на адресу ТОВ «Дніпровське рибне господарство».

Відповідно до пп. 1 п.42 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила № 270), на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається:

- найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також якщо відомо посада, ім`я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім`я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім`я та по батькові адресата зазначаються повністю;

-за наявності номер мобільного телефону адресата (для реєстрованих поштових відправлень).

Згідно з абз. 3 п.56 Правил № 270 не підлягають пересиланню поштові відправлення, поштові перекази, порядок адресування яких не відповідає вимогам, визначеним цими Правилами.

Пунктом 91 Правил № 270 встановлено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Таким чином:

- саме відправник зазначає номер мобільного телефону адресата;

- за наявності номера телефону адресата повідомлення про надходження поштового відправлення надсилається виключно у формі смс-повідомлення, оскільки залишення в поштовій скриньці бланку повідомлення передбачено тільки для випадків відсутності номера телефону адресата.

Вищенаведене спростовує твердження Позивача про те, що працівник поштового відділення самостійно на власний розсуд вніс невірний номер телефону адресата у двох поштових відправленнях, а також що листоношею були залишені у поштовій скриньці відповідача бланк повідомлення встановленого зразка, оскільки це не передбачено Правилами № 270 для випадків, коли номер телефону адресата зазначений відправником.

Щодо листа начальника поштового відділення № 05 Дніпровської дирекції AT «Укрпошта» Черняк В.О. від 23.02.2022 та заяви від 30.12.2021, автор якого в заяві не ідентифікований (за твердженням позивача така заява складена та подана саме ТОВ «Дніпровське рибне господарство»), необхідно зазначити, що останні заслуговують на критичну оцінку суду, виходячи з наступного (т. 1 а.с. 232, 233).

Відповідно до п.130 Правил № 270 будь-яка інформація про поштове відправлення, поштовий переказ, відправника (найменування, поштова адреса) надається лише адресату або йога законному представнику за його заявою.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що «ТОВ «Дніпровське рибне господарство» було виявлено невідповідність зазначених у накладних телефонів, зразу ж начальнику поштового відділення 49005 Дніпровської дирекції AT «Укрпошта» було подано заяву з проханням доставити поштові відправлення накладна № 4905122335221 від 25.11.2021 та накладна № 4905122382122 від 20.12.2021 на ім`я Шаленного М.С.

Факт прийняття заяви засвідчується особистим підписом начальника відділення 49005 Черняк В.О. та проставленням печатки відділення».

В той же час, заява від 30.12.2021 (а.с.233) містить наступні недоліки форми та змісту:

- не зазначена особа, яка склала вказану заяву: ані в «шапці», ані на місці підпису не зазначена особа заявника;

- після тексту заява містить дату її складання « 30.12.2021 г.» та підпис без ідентифікації особи підписанта;

- заява датована 30.12.2021, однак поштовим відділенням вона нібито прийнята 28.12.2021 (відбиток календарного штемпеля на заяві), тобто за два дні до дати її складання.

У відповідь на звернення ТОВ «Дніпровське рибне господарство» листом від 23.02.2022 начальник поштового відділенням 49005 Дніпровської дирекції AT «Укрпошта» Черняк В.О. підтвердила, що на підставі поданої заяви ТОВ «Дніпровське рибне господарство» листоноша декілька разів намагалась вручити повідомлення про поштове відправлення Шаленному М.С., однак адресат двері не відчиняв.

На підставі викладеного колегія суддів констатує наступні фактичні обставини:

- позов подано 11.01.2022;

- станом на 30.12.2021 (або 28.12.2021) Відповідач, ФОП Шалений М.С., не отримував листів Позивача про розірвання договору та повернення суми попередньої передплати, про що прямо зазначено самим Позивачем у наданій ним заяві від 30.12.2021 (або 28.12.2021) на адресу начальника відділення 49005 Черняк В.О.;

- відповідь начальника поштового відділенням 49005 Дніпровської дирекції AT «Укрпошта» Черняк В.О. від 23.02.2022 не містить інформацію про дати виходу працівників пошти на адресу Відповідача та дати відмови останнього від отримання кореспонденції (до 11.01.2022, тобто до дати звернення Позивача із даним позовом до суду, чи після).

Крім того, зміст вказаного листа спростовується офіційною відповіддю Дніпропетровської дирекції AT «Укрпошта» № 39-А-02-440 від 15.02.2022, в якій чітко зазначено про факт невручення поштових відправлень № 4905122335221 від 25.11.2021, № 4905122382122 від 20.12.2021 з вини поштового оператора, а також у зв`язку з невірним зазначенням відправником номеру телефону одержувача.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного колегія суддів вважає більш вірогідними доводи заявника апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів того, що станом на момент звернення Позивача із позовом (11.01.2022) ФОП Шалений М.С. отримав листа Позивача про розірвання Договору.

Отже, листами AT «Укрпошта» підтверджується факт невручення поштових відправлень № 4905122335221 та № 4905122382122 Відповідачу з вини працівника відділення, а також те, що вказані відправлення (листи) наразі повернені за зворотною адресою, тобто на адресу ТОВ «Дніпровське рибне господарство»

Таким чином, факт неотримання відповідачем листів ТОВ «Дніпровське рибне господарство» № 25/11 від 25.11.2021, № 20/12 від 20.12.2021 свідчить про неповідомлення замовником виконавця про відмову від договору № 200501, про необізнаність Відповідача із намірами замовника відмовитися від договору, тобто не дотримання вимог п.5.3. договору № 200501, що унеможливлює обрахування 5-денного строку для визначення дати, з якої договір № 200501 буде вважатися припиненим у зв`язку з відмовою від нього замовника.

Отже, на момент звернення Позивача із позовом Договір № 200501 не був розірваним, зберігав свою чинність, що свідчить про безпідставність тверджень Позивача про його відмову від Договору, з огляду на недотримання обумовленої договором процедури такої відмови.

За таких обставин колегія суддів вважає недоведеними вимоги Позивача про повернення у повному обсязі грошових коштів, сплачених як попередня оплата на виконання умов укладеного сторонами договору, та як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки грошові кошти отримані відповідачем в рамках реалізації договірних відносин сторін із Позивачем, які на момент звернення останнього із Позовом не припинені, то відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" до Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича про стягнення 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів - відмовити у повному обсязі.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 у справі №904/160/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 у справі №904/160/22 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" до Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича про стягнення 250 963,75 грн. безпідставно набутих грошових коштів - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за подачу позову покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровське рибне господарство" на користь Фізичної особи-підприємця Шаленного Микити Сергійовича 5646,70 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.10.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін