Ухвала

від 31.10.2022 по справі 904/345/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

31.10.2022м. ДніпроСправа № 904/345/22

За заявою: Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про видачу дублікату наказу у справі:

За позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Приватного підприємства "Альфа-Мур", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 214 752,37 грн. за договором про організацію та експлуатацію майданчика для паркування

Суддя Назаренко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.

Представники:

Від позивача ( заявника): Луценко Н.В., представник

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Альфа-Мур" з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 214 752,37 грн, з яких: основний борг у розмірі 156 100,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 516,63 грн, пеня у розмірі 13 073,91 грн, 3% річних у розмірі 14 061,83 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2022 позовні вимоги Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради до Приватного підприємства "Альфа-Мур" про стягнення заборгованості у розмірі 214 752,37 грн. за договором про організацію та експлуатацію майданчика для паркування задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Альфа-Мур" на користь Комунального підприємства "Траспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради основний борг у розмірі 156 100,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 20 947,76 грн, пеню у розмірі 1 758,23 грн, 3% річних у розмірі 8 913,75 грн та судовий збір у розмірі 2 815,79 грн.

27.06.2022 на виконання рішення суду видано наказ.

13.10.2022 від Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради надійшла заява про видачу дублікату наказу, яка обґрунтована втратою наказу стягувачем.

Ухвалою суду від 18.10.2022 прийнято заяву Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради про видачу дублікату наказу та призначити її до розгляду у судовому засіданні на 31.10.2022.

31.10.2022 заявник в судовому засіданні підтримав заяв,у просив суд її задовольнити.

Боржник в судове засідання не з`явився.

Вивчивши заяву, суд прийшов до висновку про її задоволення, на підставі наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на час пред`явлення виконавчого документа до виконання) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, судом встановлено, що строк для пред`явлення судового наказу у справі № 904/345/22 - до 04.05.2025.

Суд враховує, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).

Суд відзначає, що для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) «кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 «Глоба проти України», пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява зазначена позивача підлягає задоволенню.

Керуючись п. 19.4 Розділу XI "Перехідні положення", ст.ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради про видачу дубліката судового наказу - задовольнити.

Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2022 по справі № 904/345/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 31.10.2022 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко