Рішення

від 28.09.2022 по справі 906/703/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/703/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача -1: Гончаренко Д.С., виписка з ЄДР;

Михальчук К.О., виписка з ЄДР (була присутня в судовому

засіданні 01.08.2022);

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Дикий Л.В., ордер серії ЖТ №11457 від 28.09.2021;

за участю прокурора: Цеміної Н.Ю., службове посвідчення №058872 від 21.12.2020,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (м.Житомир), Хорошівської селищної ради (смт.Хорошів)

до Приватного підприємства "ТВТ" (смт.Іршанськ Хорошівського району Житомирської області)

про стягнення 4723303,09грн,

з перервами в судових засіданнях з 12.07.2022 до 01.08.2022, та з 01.08.2022 до 28.09.2022 відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Хорошівської сільської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ТВТ" збитків у розмірі 4723303,09грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 01.02.2018 по 26.10.2018, після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5141 від 10.02.2010, продовжував роботи по видобуванню габро на земельній ділянці родовища Адамівське-1, що знаходиться на відстані 1 км на південь від с.Гайки Хорошівського району Житомирської області, що суперечить ст.24 Кодексу України про надра та є підставою для стягнення з ПП "ТВТ" збитків, завданих державі внаслідок видобутку корисних копалин.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову; посилається на те, що у діях ПП "ТВТ" відсутній склад цивільного правопорушення. Зазначає, що підприємство не є самовільним користувачем ні земельної ділянки, ні надр, оскільки отримало у встановленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами від 10.02.2010 №5141. Зупинення дії дозволу зумовлено виключно внесенням постановою КМУ від 26.03.2008 №264 змін до положення №865 шляхом викладення п.25 цього положення у новій редакції, яка дійсно передбачала обов`язковість проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. Разом з тим, на момент винесення наказу №330 про зупинення дії спецдозволу, вимога щодо обов`язковості проведення повторної державної експертизи з боку законодавця була відсутня, відтак у відповідача був відсутній передбачений чинним на той час законодавством обов`язок вчиняти дії, передбачені цим наказом. Крім того, у період з 01.02.2018 по 26.10.2018 ПП "ТВТ" сплачувало у повному обсязі до Державного бюджету України, всі платежі, податки та збори, покладені на надрокористувача, а тому у спірних правовідносинах повністю відсутній такий елемент цивільного правопорушення, як завдана шкоди. Також вказує, що прокурором не доведено факт спричинення шкоди, її розмір, протиправність поведінки ПП "ТВТ", безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням шкоди (т.1, а.с.80-91).

У відповіді на відзив прокурор вказав, що відповідачем не оскаржувався наказ від 28.07.2017 №330, яким встановлено дату зупинення виданого спецдозволу на користування надрами №5141 від 10.02.2010. Предметом розгляду даної справи не є оцінка законності наказу Держгеонадр відвід 28.07.2017 №330, а дії ПП "ТВТ", що пов`язані з видобутком надр у період дії дозволу; відзначив, що акт перевірки від 26.10.2018 підписаний керівництвом ПП "ТВТ" без заперечень та в подальшому не оскаржувався, що свідчить про визнання відповідачем наведених у акті порушень (т.1, а.с.165-167).

Державною екологічною інспекцією Поліського округу подано відповідь на відзив, згідно якої позивач-1 зазначив, що наказ №28.07.2017 №330 зобов`язував відповідача на час зупинки дії спеціального дозволу №5141 зупинити видобуток корисних копалин, про що останній був обізнаний (т.1, а.с.204-205).

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Протокольною ухвалою від 28.09.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки суд дійшов висновку, що прокурором дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру", та про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Хорошівської сільської ради у даній справі.

02.11.2021відповідачем подано письмові пояснення та міркування щодо предмета спору, відповідно до яких відповідач проти позову заперечив у повному обсязі та відзначив, що позовна заява не містить посилання на порушення ПП "ТВТ" вимог природоохоронного законодавства, на обставини та сам факт спричинення діями відповідача екологічної шкоди довкіллю та матеріальної шкоди, завданої такими діями, причинно-наслідковий зв`язок між діями ПП "ТВТ" та матеріальними збитками, які прокурор просить стягнути. В матеріалах справи наявні документи, якими підтверджується проведення у 2019 році позивачем-1 планової перевірки дотримання ПП "ТВТ" вимог природоохоронного законодавства. В ході та за результатами перевірки не було встановлено самовільного користування надрами. Відтак, правовідносини, які виникли у зв`язку із зафіксованими Державною службою геології та надр України порушеннями ПП "ТВТ" не знаходяться в сфері дії спеціального законодавства, яке регулює охорону природного навколишнього середовища, а повноваження та дії Держекоінспекції в даному випадку щодо участі в цьому судовому процесі та надання ними доказів є безпідставними та необґрунтованими. Звернув увагу, що призупинення дії дозволу не можна вважати тотожнім відсутності дозвільної документації (т.2, а.с.66-73).

24.01.2022 до суду від позивача-1 надійшли пояснення по справі, у якому інспекція вказала, що доводи відповідача є необґрунтованими, такими, які суперечать нормам закону, що в свою чергу можуть ввести в оману суд та інших учасників справи (т.2, а.с135-137).

Ухвалою господарського суду від 07.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/703/21 до судового розгляду по суті на 12.07.2022.

У судових засіданнях під час розгляду справи по суті оголошувались перерви з 12.07.2022 до 01.08.2022, та з 01.08.2022 до 28.09.2022 відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Прокурор та представник позивача-1 у судовому засіданні 18.08.2022 підтримав позов у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник позивача-2 в судове засідання 18.08.2022 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2022 проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-1 та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджується, що 10.02.2010 Приватному підприємству "ТВТ" (відповідач) видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №5141 (далі - Дозвіл) з метою видобування габро на Адамівському-1 родовищі, яке розташоване на відстані 1км на південь від села Гайки Хорошівського району Житомирської області. Строк дії спеціального дозволу 20 років (т.2, а.с.32)

10.02.2010 між Держгеонадра та ПП "ТВТ" укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною (додатком №1) Дозволу. Предметом цієї Угоди є визначення умов користування надрами в межах Адамівського-1 родовища габро, наданих з метою видобування (т.2, а.с.4-6).

Відповідно до пункту 1 ст.8 Угоди, державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов Дозволу, державний нагляд за веденням робіт по ділянці надр та їх використання здійснює Мінприроди та його органи на місцях органи місцевого самоврядування та відповідні заінтересовані центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи на містах та в межах своєї компетенції.

Наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №330 від 28.07.2017 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр №489 від 19.12.2016, та №5 від 11.01.2017 Приватному підприємству "ТВТ" встановлено дату зупинення наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами №5141 від 10.02.2010, а саме - з 01.02.2018, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у порушення п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865 (т.1, а.с.46-47).

Листом №18280/03/14-17 від 28.08.2017 Держгеонадра України повідомила відповідача про прийняття зазначеного вище наказу, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.44-45).

26.10.2018 посадовими особами Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку дотримання ПП "ТВТ" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин).

За наслідками проведеної перевірки складено акт №06-02/23/2018-82/п (230) (т.1, а.с.32-42), в якому зазначено, що в порушення п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" ПП "ТВТ" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №5141 від 10.02.2010 (дія дозволу зупинена з 01.02.2018 відповідно до наказу Держгеонадр №330). Відповідно до довідки ПП "ТВТ" видобуток у період з 01.02.2018 склав 1797м.куб., у т.ч. Ікв.2018-418м.куб, ІІ кв.2018-498м.куб., ІІІкв.2018-881м.куб. Директор ПП "ТВТ" підписав акт без зауважень.

У зв`язку з наведеними обставинами Хорошівським ВП Коростишівського ВП ГУНП в області розслідувалось кримінальне провадження №12018060140000424 від 31.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України (т.1, а.с.26).

В ході розслідування кримінального провадження №12018060140000424 (на підставі ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 31.05.2019) призначено інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Який розмір збитків заподіяно державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини габро на земельній ділянці родовища Адамівське-1 Хорошівського району Житомирської області, наданій у спеціальне користування ПП "ТВТ" за період з 01.02.2018 по 26.10.2018.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11.07.2019 розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Адамівське 1, що знаходиться на відстані 1км на південь від с.Гайки Хорошівського району Житомирської області наданої у спеціальне користування ПП "ТВТ" ЄДРПОУ 36428049 за період з 01.02.2018 по 26.10.2018 становить 4723303,09грн (т.1, а.с.27-31).

Розрахунок збитків проведено відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології і природних ресурсів України від 29.08.2011 №303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.09.2011 №1097/19835.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував збитки, прокурор посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.24 Кодексу України про надра та інших нормативних актів чинного законодавства в сфері охорони надр, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з останнього на користь Іршанської селищної ради 4723303,09грн збитків за самовільний видобуток корисних копалин у період зупинення дії спецдозволу на користування надрами №5141 від 10.02.2010, а саме з 01.02.2018 по 26.10.2018.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Предметом даного спору є матеріально-правова вимога прокурора про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного видобування габро в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Статтями 16 та 19 Кодексу України про надра встановлено режим користування надрами, який вимагає отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно ч.3 ст.24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ТВТ" 10.02.2010 отримано спеціальний дозвіл №5141 на користування надрами (видобування незміненого габро, придатного для виробництва блоків) на Адамівському-1 родовищі, яке розташоване у 1км на південь від села Гайки Хорошівського району Житомирської області, зі строком дії 20 років.

Відповідно до ст.56 Кодексу України про надра однією із основних вимог у галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними та вина.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки особи нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

У акті перевірки №06-02/23/2018-82/п (230) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин) від 26.10.2018 зокрема, зазначено, що в порушення п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (з відповідними змінами), ПП "ТВТ" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №5141 від 10.02.2010. При цьому, вказано, що дія дозволу зупинена з 01.02.2018.

Наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №330 від 28.07.2017 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр №489 від 19.12.2016, №5 від 11.01.2017", дійсно встановлено дату зупинення наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами №5121 від 10.02.2010 , а саме - з 01.02.2018, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у порушення п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.

Разом з тими, як свідчать матеріали справи, фактично за рік до зупинення дії дозволу на користування надрами №5121 від 10.02.2010, з метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин 23.01.2017 між Приватним підприємством "ТВТ" (замовник) та ТОВ "Магма" (підрядник) укладено договір підряду №08/1 про виконання повторної геолого-економічної оцінки Адамівського-1 родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області (т.2, а.с. 94).

Пунктом 4.1 договору №08/1 від 23.01.2017 сторони передбачили, що роботи виконуються підрядником протягом шести місяців з моменту отримання передплати.

Листом від 10.03.2017 №13 відповідач проінформував Державну службу геології та надр України про укладення 23.01.2017 року з спеціалізованим геологічним підприємством договору щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що повторна державна експертиза та переоцінка запасів Адамівського-1 родовища габро буде проведена у ІІ кварталі 2018 року, згідно зареєстрованій Держгеонадра України формою 3-гр. Також у вказаному листі відповідач просив внести зміни в наказ Держгеонадра України від 01.02.2017 №50 та відтермінувати дату надання Протоколу ДЗК України і таким чином встановити дату призупинення дії спеціального дозволу до 01.07.2018 (т.1, а.с.95).

Вказаний лист Держгеонадра отримала 13.03.2017 за вх.№5666/02/14-17, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції на даному листі.

Однак Державна служба геології та надр України не врахувала викладені у листі обставини, та прийняла наказ №330 від 28.07.2017, яким зупинила дію дозволу з 01.02.2017.

Згідно платіжного доручення №173 від 18.06.2018 ПП "ТВТ" сплатило на користь Державної комісії України по запасам корисних копалин при Держгеонадрах 107806,85грн коштів за державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин (т.1, а.с.132).

31.08.2018 Державної комісії України по запасам корисних копалин при Держгеонадрах видала ПП "ТВТ" довідку №1040/07/2 в якій проінформувала, що 16.08.2018 відбулося пленарне засідання колегії ДЗК України (протокол №4476) з розгляду матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів Адамівського-1 родовища габро в Хорошівському районі Житомирської області. Протокол буде наданий після його оформлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, вживав всіх можливих заходів з метою проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та отримання відповідних висновків (результатів) до прийняття наказу №330 від 28.07.2017 про зупинення дії спеціального дозволу; затримка в оформленні відповідних висновків експертизи сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до змісту наказу №330 від 28.07.2017 підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами Державною службою геології та надр України визначено п.п.1 п.22 Порядку №615, а саме: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр (т.1, а.с.46-47).

При цьому, графою 7 Додатку 1 "Порушення вимог законодавства" визначено, що ПП "ТВТ" порушено п.25 Положення №865 щодо проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин через кожні 5 років.

Слід зазначити, що вищевказаний наказ №330 від 28.07.2017 Державної служби геології та надр України відповідачем не оскаржувався, однак оскаржувався іншими суб`єктами господарювання в порядку адміністративного судочинства.

У своєму рішенні від 30.01.2018 у справі № 806/3325/17, яке міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/104580099, Житомирський окружний адміністративний суд задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 28.07.2017 №330 та п.7 додатку 1 до цього наказу "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, яким відтерміновано дату зупинення" у частині зупинення з 01.02.2018 дії спеціального дозволу на користування надрами дійшов висновку, що н а д е н ь в и н е с е н н я о с к а р ж у в а н о г о н а к а з у в и м о г а щ о д о о б о в ' я з к о в о с т і п р о в е д е н н я п о в т о р н о ї д е р ж а в н о ї е к с п е р т и з и т а о ц і н к и з а п а с і в р о д о в и щ к о р и с н и х к о п а л и н ч е р е з к о ж н і п ' я т ь р о к і в е к с п л у а т а ц і ї д і л я н к и н а д р з б о к у з а к о н о д а в ц я б у л а в і д с у т н я.

Вказане рішення від 30.01.2018 у справі №806/3325/17, залишене без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018, та постановою Верховного суду від 31.05.2022.

Отже, незважаючи на те, що п.25 Положення №865 (у редакції на день винесення наказу від 28.07.2017 №330) фактично не містив обов`язку щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, відповідач вживав відповідних заходів з метою своєчасного проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин

За наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором та позивачами у даній справі вини відповідача та спричиненні останнім шкоди навколишньому природному середовищу на суму4723303,09грн.

Оскільки відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає цивільно-правову відповідальність, то відсутні підстави стягнення з відповідача збитків у розмірі 4723303,09грн, саме через відсутність у діях останнього вини.

Окрім того, суд вважає, що прокурором не обґрунтовано належним чином і розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, з огляду на наступне.

Як судом зазначалося вище, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди юридичними та фізичними особами, у тому числі іноземними особами та особами без громадянства в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про надра регулюється Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29.08.2011 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19.09.2011 за №1097/19835 (далі - Методика).

Пунктом 1.3 Методики визначено, що вона встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (пункт 2.1 Методики).

Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (пункт 3.1 Методики).

Для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження (пункт 3.1 Методики).

Проте, в матеріалах даної справи відсутні розрахунки спірної суми завданої навколишньому природному середовищу шкоди, здійснені безпосередньо на місці Державною екологічною інспекцією Поліського округу (1-ий позивач) .

Суд зазначає, що у травні 2019 року, територіальним органом 1-го позивача проведено планову перевірку дотримання ПП "ТВТ" вимог природоохоронного законодавства за результатами якої виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства в т.ч. за 2018 рік, серед яких відсутнє порушення, яке стосується самовільного користування надрами (т.1, а.с.145-154).

Водночас, варто зазначити, що розмір шкоди у даній справі прокурор обґрунтовує висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11.07.2019, здійсненої в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2018 за №12018060140000424. Згідно даного висновку розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Адамівське 1, що знаходиться на відстані 1км на південь від с. Гайки Хорошівського району Житомирської області, наданої у спеціальне користування ПП "ТВТ", за період з 01.02.2018 по 26.10.2018, становить 4723303,09грн .

Суд зауважує, що за результатами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2018 за №12018060140000424, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 Кримінального кодексу України (порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення), обвинувальний вирок судом не винесено.

Натомість з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за наслідками розслідування кримінального правопорушення зарито кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (т.1, а.с.26).

Таким чином, вказаний вище висновок судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11.07.2019 не може розцінюватися судом як належний доказ доведення обґрунтованості розміру збитків, спричинених навколишньому природному середовищу.

Враховуючи недоведення прокурором всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стягнення 4723303,09грн збитків, завданих внаслідок самовільного користування надрами не підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на Житомирську обласну прокуратуру.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.10.22

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 1 - у справу;

2 - позивачу-1 та на ел.пошту (polissya@dei.gov.ua);

3 - позивачу-2 та на ел.пошту (v-vselrada@ukr.net);

4 - відповідачу та на ел.пошту (11tiokam11@ukr.net).

5- Коростишівська окружна прокуратура та на ел.пошту (krpzpost@ukr.net);

- Житомирська обласна прокуратура на ел.пошту (prokzt@zhit.gp.gov.ua);