Постанова

від 22.03.2023 по справі 906/703/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року Справа № 906/703/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивачів - не з`явились

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

від органу прокуратури - Манжаюк Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 (повний текст складено 28 жовтня 2022 року, суддя Соловей Л.А.)

за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу (м.Житомир), Хорошівської селищної ради (смт.Хорошів)

до Приватного підприємства "ТВТ" (смт.Іршанськ Хорошівського району Житомирської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба геології та надр України

про стягнення 4723303,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу та Хорошівської сільської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "ТВТ" збитків у розмірі 4723303,09грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 відмовлено у задоволенні позову Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу, Хорошівської селищної ради до Приватного підприємства "ТВТ" про стягнення 4723303,09 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність прокурором та позивачами у даній справі вини відповідача та спричиненні останнім шкоди навколишньому природному середовищу на суму4723303,09 грн. Оскільки відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає цивільно-правову відповідальність, то відсутні підстави стягнення з відповідача збитків у розмірі 4723303,09 грн, саме через відсутність у діях останнього вини. Окрім того, на переконання суду першої інстанції, прокурором не обґрунтовано належним чином і розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 та ухвалити нове про задоволення позову.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що наказ Державної служби геології та надр України №330 від 28 липня 2017 року, яким встановлено дату зупинки спеціального дозволу на користування надрами, відповідачем не оскаржувався. Статтею 56 Кодексу України про надра та абзацом 3 пункту 21 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами визначено імперативний обов`язок надрокористувачів недопускати самовільного користування надрами та припинити видобування корисних копалин з моменту зупинення дії спецдозволу. Судом не взято до уваги, що відповідачем вимоги наказу Державної служби геології та надр України №330 від 28 липня 2017 року не виконано. Зокрема, у матеріалах судової справи містяться документи про укладення договору підряду з ТОВ "Магма" на проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин /т.1, а.с.95, т.2 а.с.94/, однак відповідачем не надано доказів виконання вимог щодо припинення видобування корисних копалин на період зупинення дозволу. З-поміж іншого, укладення вищевказаного договору не підтверджує проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Прокурор стверджує, що судом першої інстанції зазначено, про відсутність вини відповідача, посилаючись на те, що ПП "ТВТ" вживало всіх можливих заходів з метою проведення експертизи, зокрема 18 червня 2018 року сплатило на користь Державної комісії України по запасам корисних копалин при Держгеонадрах 107806,85 грн. за державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин, а 16 серпня 2018 року відбулося засідання колегії ДЗК України (протокол №4476) з розгляду матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів Адамівського-1 родовища габро в Хорошівському районі. При цьому, судом не взято до уваги, що вказані дії відповідача здійснювалися через чотири місяці після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами (після 01 лютого 2018 року) і були спрямовані вже на поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами (спеціальний дозвіл був поновлений 23 квітня 2019 року).

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що протиправна поведінка відповідача повністю підтверджується матеріалами справи, оскільки на дату зупинення спеціального дозволу на користування надрами повторна державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проведена не була. Судом не враховано, що акт перевірки ПП "ТВТ" №06-02/23/2018-82/п(230) від 26 жовтня 2018 року, яким виявлено факт самовільного видобутку надр, а також наказ Держгеонадр України від 28 липня 2017 року №330, яким встановлено дату зупиненні дії спецдозволу на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року ПП "ТВТ" не оскаржувались, ніким не скасовані і є чинними. Необгрунтованим є посилання суду на рішення судів в адміністративній справі №806/3325/17, оскільки відповідачем наказ №330 від 28 липня 2017 року не оскаржувався, тому є чинним.

Крім того, апелянт зазначає, що безпосередні вказівки у наказі Держгеонадр України від 28 липня 2017 року №330, як на підставу зупинення спецдозволу на користування надрами ПП "ТВТ", порушення саме 5-річної періодичності переоцінки запасів корисних копалин - відсутні. Зокрема, як докази порушення ПП "ТВТ" умов угоди про користування надрами зазначено порушення вимог статей 24, 51, 53, 56 Кодексу України про надра, статті 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", НПАОН 00.0-1.01-85 Єдиних правил охорони надр при розробці родовищ твердих корисних копалин.

Прокурор стверджує, що необхідні обміри для визначення обсягу видобутих корисних копалин ПП "ТВТ" за період з 01 лютого 2018 року по 26 жовтня 2018 року отримані згідно звітності та маркшейдерської документації ПП "ТВТ", що становить 1797 м3 габро. Достовірність вказаних об`ємів не спростована під час розгляду справи, оскільки вона відповідає об`ємам, відображеним у звітності форми 5-гр, яку подавало ПП "ТВТ" за вказаний період до Державної служби геології та надр України. Доказів недостовірності обсягу видобутку габро ПП "ТВТ" за вказаний період не здобуто. Крім того, під час розгляду справи Державна екологічна інспекція Поліського округу приймала участь у розгляді справи і підтвердила правильність і точність проведених експертом розрахунків. Зокрема, розмір збитків визначено шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр помноженого на базову ставку відшкодування збитків і на величину мінімальної заробітної плати.

Листом №906/703/21/6320/22 від 24 листопада 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

07 грудня 2022 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/703/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 грудня 2022 року, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Грязнова В.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 грудня 2023 року у справі №906/703/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 та призначено дату судового засідання на "18" січня 2023 р. об 11:30год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 року у справі №906/703/21 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 08 лютого 2023 року.

02 лютого 2023 року від ПП "ТВТ" надійшла заява у якій відповідач зазначає, що йому не було відомо про розгляд апеляційної скарги та на адресу підприємства не надходило жодних документів. Заявник просив суд надіслати на поштову адресу ПП "ТВТ" апеляційну скаргу та відзиви на неї інших учасників, надати термін для ознайомлення з апеляційною скаргою та відзивами на неї, та підготовки на неї відзиву.

Супровідним листом №906/703/21/803/23 від 03 лютого 2023 року на поштову адресу ПП "ТВТ", з метою забезпечення процесуальних прав учасника справи, було направлено копію апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 з додатками.

06 лютого 2023 року від Коростишівської окружної прокуратури надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача, а саме заявник просить залучити Державну службу геології та надр України. Клопотання обґрунтоване тим, що саме внаслідок зупинення Державною службою геології та надр України дії спецдозволу на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року у відповідача - ПП "ТВТ" виник обов`язок зупинити здійснення видобутку габро на родовищі Адаміському-1. Також, актом перевірки Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №06-02/23/2018-82/п(230) від 26 жовтня 2018 року встановлено факт незаконності видобутку надр ПП "ТВТ" на зазначеному родовищі. Вказане свідчить, що рішення у наведеній справі може вплинути на права та обов`язки Державної служби геології та надр України, адже питання правомірності нарахування збитків, завданих внаслідок видобутку надр в період зупинення дії спецдозволу на користування надрами та оцінка правомірності дій відповідача впливає на оцінку правомірності рішень прийнятих указаним контролюючим органом щодо діяльності ПП "ТВТ". Крім того, розгляд питання законності видобутку надр в період зупинення дії спецдозволу на користування надрами № 5141 від 10 лютого 2010 року впливає на підстави подальшого продовження або анулювання указаного спеціального дозволу Державною службою геології та надр України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2023 року у справі №906/703/21 задоволено клопотання Коростишівської окружної прокуратури про залучення до участі у справі третьої особи на стороні позивача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну службу геології та надр України (03057, м.Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031). Зобов`язано Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури направити листом з описом вкладення Державній службі геології та надр України копію позовної заяви з додатками та копію апеляційної скарги з додатками у даній справі. Докази направлення вказаних документів третій особі надати колегії суддів через канцелярію суду. Запропоновано Державній службі геології та надр України після отримання копій позовної заяви та апеляційної скарги надати пояснення щодо позову та апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 22 лютого 2023 року.

20 лютого 2023 року від відповідача ПП "ТВТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

22 лютого 2023 року від Прокуратури Володарсько-Волинського району Житомирської області надійшов лист до якого додано докази направлення позовної заяви з додатками та апеляційної скарги Державній службі геології та надр України.

Як встановлено колегією суддів з даних доказів, вказані документи були направлені третій особі 14 лютого 2023 року та отримані 17 лютого 2023 року. Державною службою геології та надр України пояснень щодо позову та апеляційної скарги не надано, будь-яка правова позиція третьої особи щодо спору відсутня. В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповіді на відзив ПП "ТВТ", який був отриманий 20 лютого 2023 року та для надання можливості Державній службі геології та надр України надати пояснення щодо даної справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2023 року у справі №906/703/21 розгляд апеляційної скарги відкладено на 08 березня 2023 року, в межах розумного строку перегляду справи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

15 березня 2023 року від Державної служби геології та надр України надійшли пояснення щодо позову. Ознайомившись із заявленими позовними вимогами, підставами й доказами, якими позивач їх аргументує, Держгеонадра вважає, що заявлені вимоги грубо суперечать фактичним обставинам справи, є надуманими й не грунтуються на вимогах закону.

Представники позивачів, відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та письмових пояснень, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 15 грудня 2009 року №11 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 15 грудня 2009 року №19/9-09 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 10 лютого 2010 року видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №5141 (далі - Дозвіл) з метою видобування габро на Адамівському-1 родовищі, яке розташоване на відстані 1км на південь від села Гайки Хорошівського району Житомирської області. Строк дії спеціального дозволу 20 років /т.2, а.с.32/.

10 лютого 2010 року між Держгеонадра та ПП "ТВТ" укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною (додатком №1) Дозволу. Предметом цієї Угоди є визначення умов користування надрами в межах Адамівського-1 родовища габро, наданих з метою видобування /т.2, а.с.4-6/.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Угоди, державний контроль за дотриманням правил і нормативів користування ділянкою надр, умов Дозволу, державний нагляд за веденням робіт по ділянці надр та їх використання здійснює Мінприроди та його органи на місцях органи місцевого самоврядування та відповідні заінтересовані центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи на містах та в межах своєї компетенції.

Наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №330 від 28 липня 2017 року "Про внесення змін до наказів Держгеонадр №489 від 19 грудня 2016 року та №5 від 11 січня 2017 року" Приватному підприємству "ТВТ" встановлено дату зупинення наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року, а саме - з 01 лютого 2018 року, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у порушення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865 /т.1, а.с.46-47/.

Листом №18280/03/14-17 від 28 серпня 2017 року Держгеонадра України повідомила відповідача про прийняття зазначеного вище наказу, про що свідчить відповідна відмітка у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /т.1, а.с.44-45/.

26 жовтня 2018 року посадовими особами Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено перевірку дотримання ПП "ТВТ" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин).

За наслідками проведеної перевірки складено акт №06-02/23/2018-82/п (230) /т.1, а.с.32-42/, в якому зазначено, що в порушення пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" ПП "ТВТ" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року (дія дозволу зупинена з 01 лютого 2018 року відповідно до наказу Держгеонадр №330). Відповідно до довідки ПП "ТВТ" видобуток у період з 01 лютого 2018 року склав 1797м.куб., у т.ч. І кв.2018 - 418м.куб, ІІ кв.2018 498 м.куб., ІІІ кв.2018 - 881м.куб. Директор ПП "ТВТ" підписав акт без зауважень.

У зв`язку з наведеними обставинами Хорошівським ВП Коростишівського ВП ГУНП в області розслідувалось кримінальне провадження №12018060140000424 від 31 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України /т.1, а.с.26/.

В ході розслідування кримінального провадження №12018060140000424 (на підставі ухвали слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду від 31 травня 2019 року) призначено інженерно-екологічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: "Який розмір збитків заподіяно державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини габро на земельній ділянці родовища Адамівське-1 Хорошівського району Житомирської області, наданій у спеціальне користування ПП "ТВТ" за період з 01 лютого 2018 року по 26 жовтня 2018 року.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11 липня 2019 року розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Адамівське 1, що знаходиться на відстані 1 км на південь від с.Гайки Хорошівського району Житомирської області наданої у спеціальне користування ПП "ТВТ" ЄДРПОУ 36428049 за період з 01 лютого 2018 року по 26 жовтня 2018 року становить 4723303,09 грн /т.1, а.с.27-31/.

Розрахунок збитків проведено відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології і природних ресурсів України від 29 серпня 2011 року №303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2011 року №1097/19835.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував збитки, прокурор посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 24 Кодексу України про надра та інших нормативних актів чинного законодавства в сфері охорони надр, звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з останнього на користь Іршанської селищної ради 4723303,09 грн збитків за самовільний видобуток корисних копалин у період зупинення дії спецдозволу на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року, а саме з 01 лютого 2018 року по 26 жовтня 2018 року.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, з чим погоджується колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку наявності/відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі в суді, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Разом із тим у розумінні положень пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежним чином.

"Нездійснення захисту" має прояв у пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 18 серпня 2020 року у справі №914/1844/18, від 08 грудня 2020 року у справі №908/1664/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №910/6144/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Колегія суддів зазначає, що даний позов подано в інтересах Державної екологічної інспекції Поліського округу та Хорошівської селищної ради.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даній справі предметом захисту інтересів держави є суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища, зокрема законодавчо визначений порядок користування надрами, в частині відшкодування збитків, завданих їх самовільним використанням.

За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в статті 324 Цивільного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку користування надрами, а також невідшкодування спричинених такими порушеннями збитків перешкоджає реалізації державної політики щодо забезпечення ефективної охорони, належного захисту та раціонального використання надр, а відтак є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Коростишівською окружною прокуратурою 22 квітня 2021 року повідомлено Хорошівську селищну раду про необхідність стягнення у судовому порядку збитків заподіяних самовільним користуванням надрами ПП "ТВТ".

У відповіді від 14 травня 2021 року Хорошівська селищна рада повідомила Коростишівську окружну прокуратуру про відсутність коштів для сплати судового збору для звернення з указаним позовом до суду, а також просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру в інтересах держави для стягнення з ПП "ТВТ" завданих збитків.

Зважаючи на викладені обставини, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Коростишівською окружною прокуратурою (яка є правонаступником Коростишівської місцевої прокуратури) листом від 09 червня 2021 року повідомлено Державну екологічну інспекцію Поліського округу про пред`явлення даного позову до суду.

Також Коростишівською окружною прокуратурою 09 червня 2021 року повідомлено Хорошівську селищну раду про пред`явлення даного позову до суду.

З огляду на викладене, суд встановив обставини дотримання прокуратурою вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки уповноважені у спірних правовідносинах органи заходів для усунення виявлених порушень шляхом подачі до суду відповідного позову не вжили, про такий намір прокуратуру не повідомили, що свідчить про їх бездіяльність.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник щодо шкоди, завданої порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, через стверджувані прокурором винні дії відповідача щодо самовільного видобування габро в період зупинки дії спеціального дозволу на користування надрами.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Статтями 16 та 19 Кодексу України про надра встановлено режим користування надрами, який вимагає отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно частини 3 статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що 10 лютого 2010 року ТОВ "ТВТ" отримано спеціальний дозвіл №5141 на користування надрами (видобування незміненого габро, придатного для виробництва блоків) на Адамівському-1 родовищі, яке розташоване у 1 км на південь від села Гайки Хорошівського району Житомирської області, зі строком дії 20 років.

Відповідно до статті 56 Кодексу України про надра однією із основних вимог у галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними та вина.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки особи нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

У акті перевірки №06-02/23/2018-82/п (230) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин) від 26 жовтня 2018 року, зокрема, зазначено, що в порушення пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України №615 від 30 травня 2011 року "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" (з відповідними змінами), ПП "ТВТ" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №5141 від 10 лютого 2010 року. При цьому, вказано, що дія дозволу зупинена з 01 лютого 2018 року.

Наказом Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) №330 від 28 липня 2017 року "Про внесення змін до наказів Держгеонадр №489 від 19 грудня 2016 року, №5 від 11 січня 2017 року", дійсно встановлено дату зупинення наявного в нього спеціального дозволу на користування надрами №5121 від 10 лютого 2010 року, а саме - з 01 лютого 2018 року, у зв`язку з не проведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин у порушення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року №865.

Таким чином, акт перевірки №06-02/23/2018-82/п (230) дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічних руд, неметалічних корисних копалин, горючих твердих корисних копалин) від 26 жовтня 2018 року є належним доказом підтвердження неправомірної поведінки ПП "ТВТ.

Разом з тими, як свідчать матеріали справи, фактично за рік до зупинення дії дозволу на користування надрами №5121 від 10 лютого 2010 року, з метою проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, 23 січня 2017 року між Приватним підприємством "ТВТ" (замовник) та ТОВ "Магма" (підрядник) укладено договір підряду №08/1 про виконання повторної геолого-економічної оцінки Адамівського-1 родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області /т.2, а.с. 94/.

Пунктом 4.1 договору №08/1 від 23 січня 2017 року сторони передбачили, що роботи виконуються підрядником протягом шести місяців з моменту отримання передплати.

Листом від 10 березня 2017 року №13 відповідач проінформував Державну службу геології та надр України про укладення 23 січня 2017 року з спеціалізованим геологічним підприємством договору щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що повторна державна експертиза та переоцінка запасів Адамівського-1 родовища габро буде проведена у ІІ кварталі 2018 року, згідно зареєстрованій Держгеонадра України формою 3-гр. Також у вказаному листі відповідач просив внести зміни в наказ Держгеонадра України від 01 лютого 2017 року №50 та відтермінувати дату надання Протоколу ДЗК України і таким чином встановити дату призупинення дії спеціального дозволу до 01 липня 2018 року /т.1, а.с.95/.

Вказаний лист Держгеонадра отримала 13 березня 2017 року за вх.№5666/02/14-17, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції на даному листі.

Державна служба геології та надр України не врахувала викладені у листі обставини, та прийняла наказ №330 від 28 липня 2017 року, яким зупинила дію дозволу з 01 лютого 2017 року.

Згідно платіжного доручення №173 від 18 червня 2018 року ПП "ТВТ" сплатило на користь Державної комісії України по запасам корисних копалин при Держгеонадрах 107806,85 грн коштів за державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин /т.1, а.с.132/.

31 серпня 2018 року Державної комісії України по запасам корисних копалин при Держгеонадрах видала ПП "ТВТ" довідку №1040/07/2 в якій проінформувала, що 16 серпня 2018 року відбулося пленарне засідання колегії ДЗК України (протокол №4476) з розгляду матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів Адамівського-1 родовища габро в Хорошівському районі Житомирської області. Протокол буде наданий після його оформлення.

Крім того, надаючи оцінку наявності вини відповідача у деліктному зобов`язані суд зауважує, що відповідно до змісту наказу №330 від 28 липня 2017 року підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами Державною службою геології та надр України визначено підпункт 1 пункту 22 Порядку №615, а саме: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр /т.1, а.с.46-47/.

При цьому, графою 7 Додатку 1 "Порушення вимог законодавства" визначено, що ПП "ТВТ" порушено пункт 25 Положення №865 щодо проведення державної експертизи та оцінки корисних копалин через кожні 5 років.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно із частиною першою статті 4-1 Закону України "Про довільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення №1174) є Держгеонадра, як згідно з покладеними на них завданнями, зокрема, видають в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) (підпункт 9 пункту 4 Положення).

Пунктом 9 Положення №1174 визначено, що Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди, видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Пунктом 25 Положення №865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення №865 та викладено у наступній редакції:

"Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

Конституційний Суд України у рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Крім того, у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Водночас із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №1236 зміни та доповнення до Положення №865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення не відновлювалась.

Відновлення чинності пункту 25 Положення №865 мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", якою пункт 25 Положення №865 викладено у новій редакції.

З огляду на вищезазначене, станом на час прийняття Державною службою геології та надр України наказу №330 від 28 липня 2017 року норма пункту 25 Положення №865 була нечинною, а підставою для встановлення строку для усунення недоліків та зупинення дії спеціального дозволу є порушення ПП "ТВТ" зазначеного пункту, а тому фактично відсутні підстави вважати, що відповідач допустив порушення умов користування надрами.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52).

Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia "суд знає закони" (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Вказаним спростовуються доводи прокурора стосовно того, що відповідачем не оскаржувався наказ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, вживав всіх можливих заходів з метою проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та отримання відповідних висновків (результатів) до прийняття наказу №330 від 28 липня 2017 року про зупинення дії спеціального дозволу; затримка в оформленні відповідних висновків експертизи сталася не з вини відповідача, а сам наказ був винесений безпідставно, відтак, прокурором не доведено наявність такого елементу деліктної відповідальності як вина, яка є обов`язковою умовою для покладення на ПП "ТВТ" відповідальності у виді відшкодування збитків.

Оскільки відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає цивільно-правову відповідальність, то відсутні підстави стягнення з відповідача збитків у розмірі 4723303,09 грн, саме через відсутність у діях останнього вини.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що прокурором не обґрунтовано належним чином і розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди юридичними та фізичними особами, у тому числі іноземними особами та особами без громадянства в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про надра регулюється Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29 серпня 2011 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2011 року за №1097/19835 (далі - Методика).

Пунктом 1.3 Методики визначено, що вона встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (пункт 2.1 Методики).

Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (пункт 3.1 Методики).

Для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження (пункт 3.1 Методики).

Проте, в матеріалах даної справи відсутні розрахунки спірної суми завданої навколишньому природному середовищу шкоди, здійснені безпосередньо на місці Державною екологічною інспекцією Поліського округу.

У травні 2019 року, територіальним органом 1-го позивача проведено планову перевірку дотримання ПП "ТВТ" вимог природоохоронного законодавства за результатами якої виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства в т.ч. за 2018 рік, серед яких відсутнє порушення, яке стосується самовільного користування надрами /т.1, а.с.145-154/.

Водночас, розмір шкоди у даній справі прокурор обґрунтовує висновком експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11 липня 2019 року, здійсненої в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2018 року за №12018060140000424. Згідно даного висновку розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - габро, на земельній ділянці родовища - Адамівське 1, що знаходиться на відстані 1 км на південь від с. Гайки Хорошівського району Житомирської області, наданої у спеціальне користування ПП "ТВТ", за період з 01 лютого 2018 року по 26 жовтня 2018 року, становить 4723303,09грн.

Як встановлено судами та не заперечується сторонами, за результатами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2018 року за №12018060140000424, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України (порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення), обвинувальний вирок судом не винесено.

Натомість з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що за наслідками розслідування кримінального правопорушення зарито кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України /т.1, а.с.26/.

Таким чином, вказаний вище висновок судової інженерно-екологічної експертизи №1047/19-25 від 11 липня 2019 року не може розцінюватися судами як належний доказ доведення обґрунтованості розміру збитків, спричинених навколишньому природному середовищу.

Враховуючи недоведення прокурором всіх елементів, необхідних для застосування до відповідача деліктної відповідальності, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10 лютого 2010 року, у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2022 року у справі №906/703/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/703/21 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "24" березня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.