Постанова

від 27.10.2022 по справі 528/1289/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 528/1289/21

провадження № 61-7558св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Горбань Владислав Володимирович,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Хорольського районного нотаріального округу Горбань Н. В., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

за касаційною скаргою адвоката Гордієнка Юрія Петровича як представника ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Одринської Т. В., Панченка О. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позову

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Гребінківської міської ради Лубенського району Полтавської області, у якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , один місяць з часу набранням рішення суду законної сили.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. Вказує, що він є єдиним спадкоємцем померлого, інших спадкоємців немає. У встановлений законом шестимісячний строк він не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через хворобу. Після звернення до нотаріальної контори нотаріус повідомив, що він на два дні пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини, та зазначав про необхідність звернення до суду.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Гребінківський районний суд Полтавської області ухвалою від 17 лютого 2022 року замінив первісного відповідача належним, ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Гребінківський районний суд Полтавської області рішенням від 18 травня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за правничу допомогу в розмірі 24 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не був позбавлений можливості подати заяву нотаріусу до спливу строку та не довів поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Полтавський апеляційний суд постановою від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визначив ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 лише на один день, що є незначним, з поважних причин - у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні. При цьому позивачу стало відомо про смерть ОСОБА_3 наприкінці лютого 2021 року, під час перебування на лікуванні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 04 серпня 2022 року, адвокат Гордієнко Ю. П. як представник ОСОБА_2 просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 1272 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18, від 14 грудня 2021 року у справі № 398/3651/19, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19, від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20.

На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

ОСОБА_1 не надав суду достатніх і належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Полтавський апеляційний суд без жодного належного доказу взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 , викладені у позовній заяві. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

07 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину земельної ділянки площею 1,9984 га з кадастровим номером 5320884900:00:004:0045; 1/2 частину земельної ділянки площею 4,91 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Слободо-Петрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з кадастровим номером 5320884900:00:006:0513.

11 квітня 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_1

26 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до компетентного органу нотаріату заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Хорольського районного нотаріального округу Полтавської області Горбаня В. В. від 01 березня 2021 року, 01 березня 2021 року нотаріус отримав заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка подана після сплину шестимісячного строку, тому спадкоємцю роз`яснено необхідність звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини і у строк, визначений судом подати заяву про прийняття спадщини або встановити факт прийняття спадщини після померлого.

Згідно з довідкою лікаря ОСОБА_4 поліклінічного відділення КНП «Гребінківська міська лікарня» Гребінківської міської ради Полтавської області від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в Гребінківській міській лікарні з 10 до 25 лютого 2021 року.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року, ухваленим у справі № 548/1887/21 за позовом ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, визначено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_3 терміном два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з матеріалами спадкової справи № 250/2021 щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2021 року у справі № 548/1887/21, прийняла спадщину після його смерті.

25 січня 2022 року ОСОБА_2 видано два свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого батька, ОСОБА_3 , зокрема : на 1/2 частину земельної ділянки площею 4,91 га з кадастровим номером 5320884900:00:006:0513 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у с. Слободо Петрівка Гребінківського району Полтавської області, та 1/2 земельної ділянки площею 1,9984 га з кадастровим номером 5320884900:00:004:0045 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Слободо Петрівка Гребінківського району Полтавської області.

ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності (інвалід з дитинства), що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0079876 від 24 грудня 2019 року. ОСОБА_2 є підопічною Грабарівського психоневрологічного будинку-інтернату Лубенського (Пирятинського) району Полтавської області та перебуває у зазначеному закладі на постійному місті проживання з 27 червня 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обставиною, яка свідчить про поважність причин пропуску строку, за умови її доведеності, може бути і, зокрема, хвороба спадкоємця.

При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Встановивши, що позивач пропустив строк на подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 лише на два дні, оскільки дізнався про смерть спадкодавця під час перебування на лікуванні після тяжкої операції у зв`язку із втратою зору та хворобою ока в кінці лютого 2021 року, адже ні нотаріус, ні дирекція інтернату, в якому перебував ОСОБА_3 , не повідомили його про смерть спадкодавця, та враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, апеляційний суд дійшов правильного висновку про визнання причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини поважною.

Саме по собі посилання заявника у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , не є підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18, від 14 грудня 2021 року у справі № 398/3651/19, від 17 грудня 2021 року у справі № 369/6254/19, від 13 квітня 2022 року у справі № 373/118/20, оскільки фактичні обставини у зазначених заявником справах та у справі, яка переглядається, є різними.

Аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують, зводяться до незгоди з ними та необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Гордієнка Юрія Петровича як представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 28 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов