Рішення

від 26.07.2010 по справі 19/330

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

* 10002, м. Житомир, майдан П утятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" липня 2010 р. Справа № 19/330

Господарський суд Житом ирської області у складі:

Головуючого судді

судді Мак аревича В.А.

судді

за участю представників ст орін

від позивача ОСОБА_4, дов. від 15.10.2009р.

від відповідача Ткач Ю.Ю., дор. від 07.04.2010р.

Розглянув справу за позово м Приватного підприємця ОС ОБА_3 (м. Житомир)

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Юлтис" (м . Житомир)

про стягнення 31121,52 грн.

Справа розглядається у біл ьш тривалий термін ніж перед бачено ч. 1 ст. 69 ГПК України, у ві дповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК Укр аїни.

У судовому засіданні 22.07.2010р. у відповідності до ст. 77 ГПК Укр аїни, оголошувалась перерва до 26.07.2010р. о 12:00 год.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відп овідача 31121,52 грн. , з яких 28716,39 грн. б орг, 778,14 грн. інфляційні, 207,70 грн. 3% річних, 1419,29 грн. пеня.

У судовому засіданні 08.06.2010р. п редставник позивача в усних поясненнях повідомив суд, що при розрахунку суми основно го боргу була зроблена арифм етична помилка, а саме, заміст ь суми основного боргу - 28416,39грн . було зазначено 28716,39грн., а тому , основний борг відповідача п еред позивачем на день зверн ення з позовною заявою до суд у становив - 28416,39грн. ( протокол с удового засідання від 08.06.2010р.,а. с. 61).

У судовому засіданні 22.07.2010р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав в частині с тягнення 9416,39 грн. основного бо ргу, 1608,11грн. інфляційних нарах увань, 207,70 грн. 3% річних та 1419,29 грн . пені, зазначив, що поставка т овару проводилась на виконан ня договору поставки від 26.01.2006р ., який надалі був пролонгован ий сторонами, а не на підставі договору від 09.01.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.05.2010р. нада в письмовий відзив на позовн у заяву, у якому зазначив, що д ійсно між сторонами був укла дений договір від 26.01.2006р., проте , дія договору від 26.01.2006р. закінч илася 31.12.2007р. , а поставка товару здійснювалась згідно усної домовленості по видаткових н акладних. Термін сплати у вид аткових накладних не зазначе но. Рахунків на оплату товару чи вимоги про сплату, відпові дач не отримував від позивач а.

У судовому засіданні 22.07.2010р. п редставник відповідача суму основного боргу - 9416,39 грн. визна в у повному обсязі, заперечив проти нарахування інфляційн их, 3% річних та пені, оскільки в важає, що дата виконання борж ником обов'язку, позивачем не встановлена. Надав договір п оставки від 09.01.2009р., укладений м іж суб'єктом підприємницько ї діяльності - фізичною особо ю ОСОБА_3 та ТОВ "Юлтис" та з азначив, що поставка товару в ідбувалася за даним договоро м.

У судове засідання 26.07.2010р. пре дставник відповідача не з'яв ився.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача та предста вника відповідача у судовому засіданні 22.07.2010р., дослідивши м атеріали справи, господарськ ий суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2006р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та То вариством з обмеженою відпов ідальністю " Юлтис" був укладе ний договір поставки, згідно якого постачальник ( позивач ) зобов'язується постачати ( пе редати) товар у власність пок упця ( відповідача) для викор истання його у підприємницьк ій діяльності, а покупець зоб ов'язується прийняти вказани й товар та сплатити за нього на умовах договору.

П. 7.1. договору передбачає, що даний договір набирає чинно сті з моменту підписання йог о сторонами і діє до 31.12.2006р.

У випадку, якщо жодна із сто рін не заявить про свій намір розірвати або змінити догов ір за місяць до його закінчен ня, даний договір вважається пролонгованим на строк 1 рік.

Також представник відпові дача надав у судовому засіда нні договір поставки від 09.01.2009 р.

Оцінивши в сукупності нада ні матеріали справи, суд прих одить до висновку про те, що по ставка товару між сторонами здійснювалась на підставі в идаткових накладних, оскільк и у матеріалах справи відсут ні будь - які докази, які підтв ерджують поставку товару на виконання договорів від 26.01.2006р . та від 09.01.2009р., виходячи з насту пного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (позивач у справі) п ередав Товариству з обмежено ю відповідальністю " Юлтис" (ві дповідач у справі) товар на з агальну суму 39228,88 грн., що підтве рджується видатковими накла дними № КСМ0038357 від 05.08.2009р., № КСМ00368 62 від 28.07.2009р., № КСМ0033298 від 08.07.2009р., № КС М0026292 від 29.05.2009р., № КСМ0028639 від 11.06.2009р., № КСМ0015707 від 30.03.2009р., № КСМ0013672 від 18.03.2009р ., № КСМ0010560 від 02.03.2009р. (а.с. 19 - 26), оригін али яких були оглянуті в судо вому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - про дажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільно го кодексу України, за догово ром купівлі-продажу одна сто рона (продавець) передає або з обов'язується передати майно (товар) у власність другій сто роні (покупцеві), а покупець пр иймає або зобов'язується при йняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК Укра їни договір може бути укладе ний у будь-якій формі, якщо вим оги щодо форми договору не вс тановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов'язана вчинити на к ористь другої сторони (креди тора) певну дію (передати майн о, виконати роботу, надати пос лугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а к редитор має право вимагати в ід боржника виконання його о бов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій ос іб, що передбачені актами цив ільного законодавства, а так ож із дій осіб, що не передбаче ні цими актами, але за аналогі єю породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків, зок рема, є договори та інші право чини.

Згідно ч. 1,2 ст. 692 Цивільного к одексу України, покупець зоб ов'язаний оплатити товар піс ля його прийняття або прийня ття товаророзпорядчих докум ентів на нього, якщо договоро м або актами цивільного зако нодавства не встановлений ін ший строк оплати товару. Поку пець зобов'язаний сплатити п родавцеві повну ціну передан ого товару.

У даному випадку сторонами інший строк оплати товару не визначений.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв т овар, а, отже, у нього виникло з обов'язання його оплатити.

Товариство з обмеженою від повідальністю " Юлтис" свої зо бов'язання щодо оплати не вик онало, в результаті чого на де нь подачі позову до суду за ві дповідачем рахується заборг ованість за отриманий товар в сумі 28416,40 грн., що підтверджуєт ься актом звірки взаєморозра хунків станом на 11.05.2010р. ( а.с. 32) та не заперечувалось представн иками сторін у судових засід аннях.

Оскільки позивачем пред'яв лено позов про стягнення 28716 гр н. основного боргу на день под ачі позову до суду, суд розці нює клопотання позивача у су довому засіданні 08.06.2010р. як заяв у про зменшення позовних вим ог у відповідностідо ст. 22 ГПК України, а тому вважає за необ хідне відмовити в частині ст ягнення 299,99 грн. основного борг у ( 28716,39 - 28416,40).

Проте, після порушення пров адження у справі , відповідач частково сплатив суму основ ного боргу в розмірі 19000 грн., що підтверджується платіжним и дорученнями від 25.05.2010р., № 566 від 08.06.2010р., № 638 від 25.06.2010р. ( а.с. 59, 64), тому пр овадження у справі в цій част ині необхідно припинити за в ідсутністю предмета спору н а підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України .

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, бо ржник вважається таким, що прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між с уб'єктом господарювання та і ншим учасником (учасниками) в ідносин у сфері господарюван ня з підстав, передбачених ци м Кодексом, в силу якого один с уб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'яза ний вчинити певну дію господ арського чи управлінсько-гос подарського характеру на кор исть іншого суб'єкта (виконат и роботу, передати майно, спла тити гроші, надати інформаці ю тощо), або утриматися від пев них дій, а інший суб'єкт (управ нена сторона, у тому числі кре дитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку (ст.173 Господар ського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України з обов'язання має виконуватися належним чином відповідно д о умов договору та вимог цьог о Кодексу, інших актів цивіль ного законодавства, одностор оння відмова від зобов'язанн я або одностороння зміна йог о умов не допускається, якщо і нше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондуєт ься зі ст.193 Господарського ко дексу України, згідно якої об 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач посилаю чись на п. 6.4 договору від 26.01.2006р. за несвоєчасне виконання гро шових зобов'язань за період з грудня 2009р. по березень 2010р. про сить стягнути з відповідача 1419,29 грн. пені.

Відповідно до ст.546 Цивільно го кодексу України, виконанн я зобов'язання може забезпеч уватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притрим анням, завдатком. Договором а бо законом можуть бути встан овлені інші види забезпеченн я виконання зобов'язання.

Однак, господарський суд вв ажає, що сума пені за несвоєча сне виконання грошових зобов 'язань нарахована на суму 1419,29 г рн. заборгованості за отрима ний товар необґрунтовано вих одячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК Укра їни, учасники господарських відносин несуть господарськ о-правову відповідальність за правопорушення у сфері г осподарювання шляхом застос ування до правопорушників го сподарських санкцій на підст авах і в порядку, передбачени х цим Кодексом, іншими закона ми та договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України, шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пен я), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплат ити у разі порушення ним прав ил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов'язання.

Абзацом 1 Закону України "Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов'язань" встановлено, що цей з акон регулює договірні право відносини між платниками та одержувачами грошових кошт ів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошо вих зобов'язань.

В роз'ясненні Вищого Арбітр ажного суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 "Про деякі питання практи ки застосування майнової від повідальності за невиконанн я чи неналежне виконання гро шових зобов'язань" зазначаєт ься, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного вико нання зобов'язання, встановл ена чинним законодавством аб о договором майнова відповід альність за несвоєчасне вико нання грошових зобов'язань п овинна застосовуватись до н есправних платників тільки по відповідних зобов'язанн ях за укладеними договорами.

Відповідно до ст. 547 Цивільно го кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в пи сьмовій формі.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази поставки то варів на підставі договору в ід 26.01.2006р. та договору від 09.01.2009р., а поставка здійснювалась на п ідставі видаткових накладни х.

Тому, в частині стягнення 1419, 29 грн. пені необхідно відмовит и.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 207,70 гр н. - 3% річних за період з грудня 2009р. по березень 2010р. та 1608,11 грн. - і нфляційних за період з грудн я 2009р. по березень 2010р. включно.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК Укра їни боржник, який прострочив виконання грошового зобов'я зання, на вимогу кредитора зо бов'язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Перевіривши наданий позив ачем розрахунок сум 3% річних т а інфляційних ( а.с. 63) разом з по зовними матеріалами, суд вва жає за необхідне перерахува ти 3% річних та інфляційні, оск ільки на день подачі позову д о суду сума основного боргу с тановила 28416,40 грн., а кількість п рострочених днів за період, я кий вказав позивач становить 86 днів ( з 04.12.2009р. ( остання проплат а відповідачем) по березень 201 0р. - для нарахування 3% річних).

Тому, розрахунок слід зроби ти слідуючим чином.

28416,40 х 3% : 365 х 86 = 200,86

28416,40 х 100,9% - 28416,40 = 255,75

28416,40 х 101,8% - 28416,40 = 511,49

28416,40 х 101,9% - 28416,40 = 539,91

28416,40 х 100,9% - 28416,40 = 255,75

Таким чином сума 3% річних ст ановить 200,86 грн., а сума інфляці йних становить 1562,90 грн.

В частині стягнення 6,84 грн. 3% річних та 42,21 грн. інфляційних необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, госп одарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на с уму 11180,15 грн., з яких: 9416,39 грн. забор гованості, 1562,90 грн. інфляційни х, 200,86 грн. 3%річних. В частині стя гнення 299,99 грн. боргу, 1419,29 грн. пен і, 42,21 грн. інфляційних та 6,84 грн. 3 % річних в позові необхідно ві дмовити. В частині стягнення 19000 грн. боргу провадження у сп раві необхідно припинити за відсутністю предмету спору н а підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України .

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь.

Відповідач суму основного боргу визнав.

Витрати по сплаті державно го мита та за інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу покладаються на ві дповідача пропорційно сумі з адоволених вимог, оскільки в ін спонукав позивача звернут ись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 612, 625,655, 692 Цивільного кодексу України , ст.ст. 173, 193 Господарського коде ксу України та керуючись ст.с т. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80 ГПК України, ст. ст.82-85 ГПК України, господарськ ий суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити час тково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю " Ю лтис", 10002, майдан Смолянський, 3, м. Житомир, ідентифікаційний код 33254046 на користь фізичної о соби - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1:

- 9416,39 грн. боргу;

- 1562,90 грн. інфляційних;

- 200,86 грн. 3% річних;

- 301,80 грн. витрат по сплаті дер жавного мита;

- 228,86 грн. за інформаційно - тех нічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 299,99 грн. боргу, 1419,29 грн. пені, 42,21 грн. інфля ційних та 6,84 грн. 3% річних в позо ві необхідно відмовити.

4. В частині стягнення 19000 грн. боргу провадження у справі н еобхідно припинити за відсут ністю предмету спору на підс таві п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Макаревич В.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу