Ухвала

від 01.11.2022 по справі 2-466/11

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-466/11

Провадження № 4-с/677/3/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 року м. Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Красилівського районного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 зі скаргою на постанову начальника Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинського П.В. від 11.08.2022 року по виконавчому провадженню № 36376729 про стягнення з неї на користь зазначеного відділу ДВС 205016, 33 грн. виконавчого збору.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є боржником у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-466/11, виданого на виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 19.07.2011 року, яким стягнуто в солідарному порядку з неї, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» по кредитному договору №1-2008/81/22пвм від 11.07.2008 року: заборгованість по кредиту простроченув сумі 2446 (доларів 82 цента США, заборгованість по кредиту строковув сумі 50104 доларів США, заборгованість по процентах простроченав сумі 3172 доларів 72 центиСША, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5078 гривень 08 копійок, пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 5535 гривень 41 копійку, а всього 55 723 доларів 54 центиСША та 10613 гривень 49 копійок; а також судові витрати: по сплаті судового збору в сумі 1700 гривень і оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень.

Постановою начальника Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинського П.В. від 11.08.2022 року по виконавчому провадженню № 36376729 вказаний виконавчий лист повернено стягувачу за його заявою. Також постановою начальника Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинського П.В. від 11.08.2022 року по виконавчому провадженню № 36376729 стягнуто з неї на користь зазначеного відділу ДВС 205016, 33 грн. виконавчого збору у розмірі 10% від загальної суми стягнення за виконавчим листом.

Вважає вказану постанову про стягнення з неї виконавчого збору, про яку вона дізналась 12.10.2022 року, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Д.О. від 03.10.2022 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа № 2-466/11, та постановою цього ж приватного виконавця від 03.10.2022 року з неї стягнуто основну винагороду у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню.

Вказує, що, основна винагорода приватного виконавця в розмірі 10% нарахована на ту ж саму суму боргу, на яку їй нараховано виконавчий збір в оскаржуваній постанові, що свідчить про подвійне стягнення з неї одного і того ж виду стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених під час виконання судового рішення, ухваленого у цивільній справі, визначений урозділі VII Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно дост.447ЦПК Українисторонивиконавчого провадженнямають правозвернутися досуду ізскаргою,якщо вважають,що рішенням,дією абобездіяльністю державноговиконавця чиіншої посадовоїособи органудержавної виконавчоїслужби абоприватного виконавцяпід часвиконання судовогорішення,ухваленого відповіднодо цьогоКодексу,порушено їхніправа чисвободи.

Статтею 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (надалі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду урегульований устатті 74 Закону № 1404-VIII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 статті 74Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі №759/15553/14-ц (провадження №14-579цс19) Верховний Суд дійшов висновку, що «юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №127/9870/16-ц (провадження №14-166цс18), від 06.06.2018 року у справі №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18), від 20.09.2018 року у справі №821/872/17 (провадження №11-734апп18), від 17.10.2018 року у справі №826/5195/17 (провадження №11-801апп18), від 16.01.2019 року у справі №279/3458/17-ц (провадження №14-543цс18), від 09.10.2019 року у справі 758/201/17 (провадження №14-468цс19), і підстав для відступлення від неї не вбачається».

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця про стягнення з неї виконавчого збору.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII, вказана постанова має бути оскаржена до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 про скасування виконавчого збору в межах виконавчого провадження №36376729 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки повинна розглядатися відповідним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, вважаю необхідним відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186ЦПК України відмовити ОСОБА_1 у відкриттіпровадження усправі, оскільки дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186,260 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадженняза скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: В.О.Шовкун