Постанова

від 17.10.2007 по справі 18/319

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"17" жовтня 2007 р.                                        Справа

№ 18/319

Позивач: Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Відповідач: Державна

податкова інспекція у місті Чернігові

14000, м. Чернігів, вул.

Кирпоноса, 28

про  скасування податкових повідомлень -рішень

Суддя  А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання

І.В.Морська

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -предст.,

дов. нотар. посв. від 18.09.2007р.

від відповідача: Довгаль С.М.

-держподатінспектор, дов. від 11.01.2007р. № 53/9/10-010

Постанова виноситься після перерв,

оголошених в судововому засіданні з 04.10.2007р. по 09.10.2007р. та з

09.10.2007р. по 17.10.2007р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного

судочинства України.

В судовому засіданні 17.10.2007р.,

на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України,

оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єктом підприємницької

діяльності -фізичною особою ОСОБА_1(надалі -Позивач) заявлено адміністративний

позов до Державної податкової інспекції у місті Чернігові (надалі -Відповідач)

про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 01.03.2007р. № 0000811720/0,

яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі

13334,00 грн. (в т.ч. 4167,00 грн. основного платежу та 9167,00 грн. штрафних

санкцій);

від 01.03.2007р. № 0000821720/0,

яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі

2754,80 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач

вказує на безпідставність висновків податкового органу про неможливість

віднесення до складу валових витрат 20833,33 грн., сплачених

сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Агропромсервіс”

в якості орендної плати за землю за квітень -червень 2006 року, згідно

договорів суборенди землі від 10.04.2006р. № 01-04-06 та № 02-04-06. Також, є

безпідставним і висновок Відповідача про неможливість віднесення до складу

податкового кредиту з податку на додану вартість сум цього податку, сплачених в

складі орендної плати за землю за квітень -червень 2006 року. Позивач зазначає,

що основним видом його діяльності є здавання в суборенду землі та торгово

-посередницька діяльність при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва в Україні потрібно

нести витрати цілий рік для того щоб отримати разовий прибуток. Перевіряючими

не прийнято до уваги, що операції по здаванню землі в суборенду включені до валового

доходу декларації по податку на прибуток за 2006 рік.

Крім того, Позивач посилається на

порушення контролюючим органом вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України

„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” при нарахуванні штрафних санкцій по податку на

додану вартість на суму недоплати, адже порушення було виправлено Позивачем

самостійно в наступному податковому періоді і ніяких донарахувань Відповідач не

проводив.

Відповідач позовні вимоги не

визнає, мотивуючи свої заперечення тим, що суборендна плата за землю за квітень

-червень 2006 року, сплачена Позивачем сільськогосподарському товариству з

обмеженою відповідальністю „Агропромсервіс”, не являється витратами,

пов'язаними із здійсненням підприємницької діяльності та отриманням доходу.

Земельна ділянка, суборендована Позивачем, в квітні -червні 2006 року не

використовувалась у господарській діяльності, оскільки Позивач самостійно не

виконувала роботи по вирощуванню сільськогосподарських культур, а придбавала

зазначені роботи у СТОВ „Агропромсервіс” і в цей період доходу від використання

землі не отримувала. В липні 2006 року Позивач передала дану земельну ділянку в

суборенду ПП Арагац плюс”, а також уклала з цим підприємством договір купівлі

-продажу, згідно якого реалізовувала придбані у СТОВ „Агропромсервіс” роботи по

вирощуванню сільськогосподарських культур. На думку Відповідача, штрафні

санкції по податку на додану вартість були нараховані у точній відповідності з

вимогами п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами

державної податкової служби.

Розглянувши подані документи і

матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши

фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована в якості

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи 23.12.2005р., про що у

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесені

відомості за НОМЕР_1.

Позивач взятий на облік в якості

платника податків ДПІ у місті Чернігові 26.12.2005р. за № 21 та зареєстрований

платником податку на додану вартість 10.04.2006р. (свідоцтво про реєстрацію від

11.04.2006р. НОМЕР_2, видане ДПІ у місті Чернігові).

Основними видами діяльності СПД

ОСОБА_1, згідно довідки органу статистики, є вирощування зернових та технічних

культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Державною податковою інспекцією у

місті Чернігові було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово

-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного

законодавства Позивачем за період з 26.12.2005р. по 31.12.2006р.

Перевірка проводилась на підставі

направлень від 01.02.2007р. № 264, від 16.02.2007р. № 317, виданих ДПІ у м.

Чернігові, та відповідно до плану -графіку проведення документальних перевірок

суб'єктів господарювання. Письмове повідомлення про проведення виїзної

перевірки було отримане Позивачем 17.01.2007р.

          За результатами перевірки складено

акт від 22.02.2007р. № 93/17-219/ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з акту перевірки,

перевіркою встановлено порушення, зокрема ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів

України „Про прибутковий податок з громадян”, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону

України „Про оподаткування прибутку підприємств”, СПД ОСОБА_1 протягом періоду,

що перевіряється визначала валовий дохід по факту відвантаження товарів

покупцям, а не по факту надходження коштів на розрахунковий рахунок та в касу

за реалізований товар, до валового доходу не включала суми банківських

відсотків, нарахованих на залишки коштів на рахунку, в результаті чого завищила

суму валового доходу за 2006 рік на 373812,58 грн.

Також, СПД ОСОБА_1 протягом

періоду, що перевіряється визначала валові витрати по факту отримання товарів,

а не відповідно фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу, до

складу валових витрат включала суми коштів, фактично не сплачених за отримані

товари (роботи, послуги), проводила заокруглення сум валових витрат під час

перенесення до декларації про доходи, включала до складу валових витрат

витрати, не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності та отриманням

доходу. В результаті допущених порушень СПД ОСОБА_1 занизила суму чистого

доходу за 2006 рік на 21189,26 грн. Всього донараховано податку з доходів

фізичних осіб -2754,88 грн.

Перевіркою встановлено порушення

п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.п.

5.3.1, п.п. 5.3.2 п. 5.3 Порядку заповнення та подання декларації по податку на

додану вартість. СПД ОСОБА_1 невірно перенесла обсяги продажу товарів (робіт,

послуг) з реєстру виданих податкових накладних за листопад 2006 року до

податкової декларації з ПДВ за листопад 2006 року в результаті чого занизила

обсяги продажу товарів (робіт, послуг) за листопад 2006 року на 3 грн., що

призвело до заниження суми податкових зобов'язань за листопад 2006 року на 1

грн.

Перевіркою встановлено порушення

п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. СПД

ОСОБА_1 включала до податкових зобов'язань у податкових деклараціях з ПДВ

виписані податкові накладні в наступних за датою виникнення податкових

зобов'язань періодах. В результаті допущеного порушення СПД ОСОБА_1 занизила

суму податкового зобов'язання за травень 2006 року на 18333,00 грн. та завищила

суму податкового зобов'язання за червень 2006 року на 18333,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення

п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. СПД

ОСОБА_1 включила до складу податкового кредиту в червні 2006 року суми

сплаченого ПДВ з вартості придбаної суборендної плати за землю за квітень,

травень та червень 2006 року не пов'язаної з господарською діяльністю.

Всього по акту перевірки

донараховано ПДВ в сумі 4167,00 грн.

На підставі акту перевірки від

22.02.2007р. № 93/17-219/ІНФОРМАЦІЯ_1, Відповідачем прийняті податкові

повідомлення -рішення від 01.03.2007р. № 0000811720/0, яким визначено податкове

зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 13334,00 грн. (в т.ч. 4167,00

грн. основного платежу та 9167,00 грн. штрафних санкцій) та від 01.03.2007р. №

0000821720/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів

фізичних осіб в сумі 2754,80 грн.

В результаті здійснення Позивачем

процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, рішеннями

про результати розгляду скарг ДПІ у м. Чернігові від 23.04.2007р. №

9574/М/25-008, ДПА в Чернігівській області від 23.05.2007р. № 140/М/25-020, №

141/М/25-020, ДПА України від 26.07.2007р. № 3771/М/25-0315 були залишені без

змін податкові повідомлення -рішення від 01.03.2007р. № 0000811720/0 та від

01.03.2007р. № 0000821720/0, а також прийняті нові податкові повідомлення

-рішення від 23.04.2007р. № 0000811720/1, від 23.04.2007р. № 0000821720/1, від

01.06.2007р. № 0000811720/2, від 01.06.2007р. № 0000821720/2.

Проте, суд вважає, що деякі

висновки були зроблені податковим органом без урахування усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення, виходячи з наступного:

На підставі договорів суборенди

землі від 10.04.2006р. № 01 -04 -06 та № 02 -04 - 06, укладених між СПД ОСОБА_1

та СТОВ „Агропромсервіс”, Позивач отримав у строкове платне користування

земельні діялнки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

загальною площею 1111 га, які знаходяться на території Подільської сільської

ради Срібнянського району Чернігівської області.

Також, між СПД ОСОБА_1 та СТОВ

„Агропромсервіс” був укладений договір підряду від 02.04.2006р. № 03-04-06.

Згідно умов даного договору СТОВ „Агропромсервіс” (Підрядник) зобов'язався на

свій ризик виконати за дорученням СПД ОСОБА_1 (Замовника) роботи по вирощуванню

кукурудзи фуражної на площі 887 га, гороху на площі 134 га, овса на площі  90 га, а саме: оранку землі, культивацію,

закриття вологи, посів насіння, внесення добрив, внесення засобів захисту

рослин, обмолот кукурудзи прямим комбайнуванням, транспортування на елеватор.

Пунктами 4.1, 4.3 договору підряду

передбачено, що роботи по вирощуванню кукурудзи фуражної, гороху та овсу

виконуються із матеріалів та на суборендованих землях замовника технікою

підрядника.

Фактичне виконання СТОВ

„Агропромсервіс” своїх зобов'язань за договором підряду від 02.04.2006р. №

03-04-06 в червні 2006 року підтверджується первинними документами, перелік

яких наведено у додатку № 6 до акту перевірки. Крім того, в ІІ кварталі 2006

року Позивачем було придбано насіння сільськогосподарських культур, мінеральні

добрива та засоби захисту рослин.

Ці обставини дають підстави

вважати, що Позивач в квітні -червні 2006 року використовував суборендовані

земельні ділянки за їх цільовим призначенням для ведення товарного

сільськогосподарського виробництва.

Оскільки основними видами

діяльності Позивача являються вирощування зернових та технічних культур, оптова

торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, то витрати по сплаті

суборендної плати в квітні -червні 2006 року, суд вважає витратами, пов'язаними

з його господарською діяльністю.

Згідно ст. 13 розділу ІV Декрету

Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від

26.12.1992р. № 13-92 (який відповідно до п. 22.10 ст. 22 Закону України „Про

податок з доходів фізичних осіб” продовжує діяти у частині оподаткування

доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю і застосовується

з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону -до набрання чинності

спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності), оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто

різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і

документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням

доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони

враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за

нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за

погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по

сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо

пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу

валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом

України „Про оподаткування прибутку підприємств".

За змістом п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.

5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові

витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат

платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,

здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються

(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у

власній господарській діяльності.

До складу валових витрат

включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного

періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,

продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з

придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень,

установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових

витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,

платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких

передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5

Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону

України „Про оподаткування прибутку підприємств", установлення додаткових

обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім

тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В обґрунтування своїх заперечень

Відповідач посилається на додаток № 7 до Інструкції про оподаткування доходів

фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом

Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993р. № 12 та

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.1993р. за № 64, згідно

якого до податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки

прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають

фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від

визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Будь-які суми витрат фізичної особи

- суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від

результату такої діяльності є його власним ризиком згідно статті 1 Закону

України „Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може

бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд

видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Дані заперечення судом

відхиляються, оскільки такий порядок визначення валових витрат фізичної особи

-підприємця не відповідає положенням ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України

„Про прибутковий податок з громадян” та п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9

п. 5.3, п. 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку

підприємств".

За правилами ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного

судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта

Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту

суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 

Крім того, матеріалами справи

підтверджується факт отримання доходу Позивачем в ІІІ та ІV кварталах 2006 року

від здійснення господарської діяльності по вирощуванню сільськогосподарських

культур на суборендованих земельних ділянках (договір купівлі -продажу від

10.07.2006р., укладений з ПП „Арагац плюс”, перелік первинних документів,

наведений у додатку № 5 до акту перевірки).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України

«Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (надалі -Закон

«Про ПДВ»), податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити

податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7

Закону «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою

пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного

періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку;

придбанням (будівництвом,

спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних

матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Приписом п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7

Закону «Про ПДВ»встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового

кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів

(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності з п.п. 7.5.1 п. 7.5

ст. 7 Закону «Про ПДВ», датою виникнення права платника податку на податковий

кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата

виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної,

що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З підстав викладених вище, суд не

погоджується з висновками податкового органу про невикористання протягом квітня

-червня 2006 року Позивачем в своїй господарській діяльності суборендованих

земельних ділянок загальною площею 1111 га, а тому суми податку на додану

вартість, сплачені Позивачем у складі суборендної плати, згідно квитанцій до

прибутково -касових ордерів від 13.04.2006р. № 785, від 23.05.2006р. № 797, від

27.05.2006р. № 801, підтверджуються податковими накладними від 30.04.2006р. №

6/2 на суму 2575,74 грн. (ПДВ -515,15 грн.), від 30.04.2006р. № 7/2 на суму

2824,93 грн. (ПДВ -564,99 грн.), від 31.05.2006р. № 20/2 на суму 4035,62 грн.

(ПДВ -807,12 грн.), від 31.05.2006р. № 21/2 на суму 3679,64 грн. (ПДВ -735,93

грн.), від 30.06.2006р. № 52 на суму 4035,62 грн. (ПДВ -807,12 грн.), від

30.06.2006р. № 51 на суму 3679,64 грн. (ПДВ -735,93 грн.) і правомірно були

включені Позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин позовні вимоги

про скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення

податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4166,00 грн.

(основного платежу) та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2709,63 грн.

являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Донарахування податкового

зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1,00 грн. у зв'язку з

невірним перенесенням обсягів продажу товарів (робіт, послуг) з реєстру виданих

податкових накладних за листопад 2006 року до податкової декларації з ПДВ за

листопад 2006 року в результаті чого занижено обсяги продажу товарів (робіт,

послуг) за листопад 2006 року на 3 грн., нарахування штрафних санкцій по

податку на додану вартість в сумі 0,40 грн., а також неправомірність

невключення до складу валового доходу сум банківських відсотків, нарахованих на

залишок коштів на рахунку, в розмірі 5,74 грн. фактично Позивачем не

оспорюється. Тому позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень

в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в

сумі 1,40 грн. (в т.ч. 1,00 грн. основного платежу та 0,40 грн. штрафних

санкцій) та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 45,17 грн. задоволенню не

підлягають.

Також, не підлягають задоволенню

позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2007р.

№ 0000811720/0 в частині визначення податкового зобов'язання по податку на

додану вартість в сумі 9166,60 грн. (штрафних санкцій), виходячи з наступного:

Під час проведення перевірки було

встановлено, що 12.04.2006р. Позивач отримала від ВАТ „Біловодський комбінат

хлібопродуктів” на поточний рахунок передплату за кукурудзу, згідно договору №

57/03 від 12.04.2006р., в сумі 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ -11666,67 грн.

СПД ОСОБА_1 було виписано ВАТ

„Біловодський комбінат хлібопродуктів” податкову накладну від 12.04.2006р. № 1

на загальну суму 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ -11666,67 грн. Дана податкова

накладна не включена до реєстру виданих податкових накладних в травні 2006

року, сума податкового зобов'язання не перенесена до податкової декларації з

ПДВ за травень 2006 року. Зазначена податкова накладна включена до реєстру

виданих податкових накладних в червні 2006 року та до суми податкових

зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за червень 2006 року. 

23.05.2006р. Позивач отримала від

ВАТ „Біловодський комбінат хлібопродуктів” на поточний рахунок передплату за

кукурудзу, згідно договору № 84/03 від 23.05.2006р., в сумі 20000,00 грн., в

т.ч. ПДВ -3333,33 грн.

26.05.2006р. Позивач отримала від

ВАТ „Біловодський комбінат хлібопродуктів” на поточний рахунок передплату за

кукурудзу, згідно договору № 84/03 від 23.05.2006р., в сумі 20000,00 грн., в

т.ч. ПДВ -3333,33 грн.

СПД ОСОБА_1 були виписані ВАТ

„Біловодський комбінат хлібопродуктів” податкові накладні від 23.05.2006р. № 2

на загальну суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ -3333,33 грн. та від 23.05.2006р. №

3 на загальну суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ -3333,33 грн. Дані податкові

накладні не включені до реєстру виданих податкових накладних в травні 2006

року, сума податкового зобов'язання не перенесена до податкової декларації з

ПДВ за травень 2006 року. Зазначені податкові накладні включені до реєстру

виданих податкових накладних в червні 2006 року та до суми податкових

зобов'язань в податковій декларації з ПДВ за червень 2006 року. 

У відповідності з п.п. 7.3.1 п. 7.3

ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, датою виникнення

податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка

припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що

сталася раніше:

або дата зарахування коштів від

покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів

(робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт,

послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника

податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у

банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а

для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання

робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає

сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як

різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та

сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми,

розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті

(перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного

податкового періоду.

Податковим періодом є один

календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний

квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником

податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим

періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується

останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість”).

Таким чином, Позивачем було

занижено суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за травень

2006 року на 18333,33 грн. та завищено суму податкових зобов'язань по податку

на додану вартість за червень 2006 року на 18333,33 грн.

Відповідно до п.п. «б»п.п. 4.2.2 п.

4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами”, контролюючий орган

зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника

податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності

платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових

зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17

Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли

контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника

податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2

статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у

розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового

зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку,

збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який

припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає

отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого

органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,

незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи виявлення контролюючим

органом заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість

за травень 2006 року на суму 18333,33 грн., суд вважає правомірним нарахування

штрафних санкцій в розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

За таких обставин позовні

підлягають частковому задоволенню.

У відповідності з ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь

сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені

нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або

відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого

самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов

задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому

відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини

вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 5 Закону України „Про

оподаткування прибутку підприємств”, ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок

на додану вартість», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий

податок з громадян”, ст. 4, 17 Закону України „Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

ст. ст. 2, 9, 71, 94, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від

01.03.2007р. № 0000811720/0 в частині визначення суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (код ІНФОРМАЦІЯ_1) податкового зобов'язання

по податку на додану вартість в сумі 4166,00 грн. (основного платежу).

Скасувати податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від

01.03.2007р. № 0000821720/0 в частині визначення суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 (код ІНФОРМАЦІЯ_1) податкового зобов'язання

по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2709,63 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету

України (Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в

ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) на користь

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код

ІНФОРМАЦІЯ_1) 01 грн. 45 коп. судового збору.

Дана постанова може бути оскаржена

до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про

апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції

викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який  ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне

оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня

її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної

сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано

заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної

сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі

22 жовтня 2007 року.

Суддя                                  (підпис)                               А.С.Сидоренко