Рішення

від 24.10.2022 по справі 127/6627/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6627/22

Провадження № 2/127/878/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2022 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувсядо судуз позовомдо Вінницької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовну заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла мати позивача ОСОБА_4 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 22 липня 2009 року, актовий запис № 1300, а факт родинних відносин із спадкодавцем - свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим відділом РАЦСу м. Кривий Ріг 08 серпня 1978 року.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить у тому числі і право на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області, яку спадкодавець в свою чергу, успадкувала після смерті її матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав на неї.

За життя ОСОБА_4 належним їй майном не розпорядилася. Позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після її смерті та спадщину прийняв, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Родіоновій Н.В. в установлений ст. 1268 ЦК України строк. Крім нього, інших спадкоємців, які би прийняли спадщину чи претендували на неї немає.

14 лютого 2022 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Родіонової Н.В. щодо видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області, на яку, він претендує в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу, успадкувала дану земельну ділянку після смерті її матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав на неї.

Проте нотаріус відмовила у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно мотивуючи тим, що з наданих документів та матеріалів спадкової справи № 48742364 вбачається, що позивач являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу є спадкоємицею першої черги спадкування за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , однак державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано на ім`я останньої після її смерті, що унеможливлює оформлення спадщини нотаріусом.

Вказані обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 лютого 2022 року.

Так, право на цю земельну ділянку ОСОБА_4 в свою чергу набула в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниця.

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області 02 лютого 1999 року, а той факт, що ОСОБА_4 була її дочкою - повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області 24 червня 1999 року.

Крім того, з свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 серпня 1999 року, виданого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Циц Н.В. на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 5-770, спадкова справа № 431/99, вбачається, що остання на підставі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час відкриття спадщини) являлася спадкоємицею за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

За життя ОСОБА_5 була членом КСП «Батьківщина» смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області і мала право на земельну частку (пай) в землях, що перебували в колективній власності даного КСП відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ВН б/н від 25 січня 1996 року.

Рішенням 15 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 17 лютого 2000 року ОСОБА_5 була включена до списку громадян, які помилково пропущені при розподілі земель колективної власності КСП «Батьківщина» за № 43 та відповідно, цим же рішенням передано в колективну власність даного КС 146,0 га земель резервного фонду для забезпечення пропущених членів господарства земельними паями.

Крім цього, даним рішенням внесено зміни в технічну документацію з паювання земель КСП в зв`язку з включенням до списків пропущених осіб ( п. 1.7) та вирішено замовити в ДП Інститут землеустрою» проєктно - технічну документацію щодо виділення земельних паїв в, натурі (п. 1.10).

Вказані обставини підтверджуються архівною копією рішення 15 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 17 лютого 2000 року та архівною довідкою від 02.06.2018 року № 247/01-29.

В подальшому така технічна документація була виготовлена та затверджена рішенням 25 сесії 3 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 20 грудня 2001 року. Цим же рішенням в рахунок належної ОСОБА_5 за життя земельної частки (паю) було виділено в натурі земельну ділянку за № НОМЕР_5 площею 1,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Вказані обставини підтверджуються архівною копією рішення 25 сесії 3 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 20 грудня 2001 року.

20 березня 2002 року на підставі вищевказаного рішення сесії на ім`я ОСОБА_5 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ВН № 044433, яким підтверджено її право на земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 1,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Вказаний державний акт було зареєстровано відповідно до вимог чинного на той час законодавства у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 442, про що в державному акті зроблено відповідну відмітку.

Оскільки на час видачі державного акту ОСОБА_5 померла, оригінал державного акту було видано на руки - ОСОБА_4 як її спадкоємиці.

В подальшому вже за заявою позивача відомості про цю земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий номер 0510100000:01:123:0011, уточнено її площу - 1,3903 га. В Державному земельному кадастрі дану земельну ділянку зареєстровано як приватну власність ОСОБА_5 .

Всі вищевикладені обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -6300274342022 від 02.02.2022 року.

Просив суд, визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу, успадкувала дану земельну ділянку після смерті її матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав на неї.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, за обставин викладених в справі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , в судовому засіданні, заперечувала, щодо задоволення позовних вимог.

12.09.2022 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача ОСОБА_2 , у яких зазначено, що відповідно до правових норм ст. 9 ЦК України 1963 року (чинним на момент виникнення правовідносин) цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права і обов`язки) громадянина виникла в момент його народження і припинилася зі смертю.

ОСОБА_5 за життя не набула права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території м. Вінниці (колишня територія Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області), а відтак ця земельна ділянка не увійшла до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті та відповідно не могла бути успадкована матір`ю позивача ОСОБА_4 .

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла мати позивача ОСОБА_4 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 22 липня 2009 року, актовий запис № 1300 (а.с.13).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 20.12.2001 року ОСОБА_5 належить земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області (19-21).

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_3 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області 02 лютого 1999 року (а.с.14), а той факт, що ОСОБА_4 була її дочкою - повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області 24 червня 1999 року (а.с.16).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 серпня 1999 року, виданого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Циц Н.В. на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 5-770, спадкова справа № 431/99, вбачається, що остання на підставі ст. 549 ЦК УРСР 1963 року чинного на час відкриття спадщини) являлася спадкоємицею за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (а.с.18).

14 лютого 2022 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Родіонової Н.В. щодо видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області, на яку, він претендує в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу, успадкувала дану земельну ділянку після смерті її матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав на неї.

Проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно мотивуючи тим, що з наданих документів та матеріалів спадкової справи № 48742364 вбачається, що позивач являється спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу є спадкоємицею першої черги спадкування за законом щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , однак державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано на ім`я останньої після її смерті, що унеможливлює оформлення спадщини нотаріусом.

Вказані обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 лютого 2022 року (а.с.46-47).

За життя ОСОБА_5 була членом КСП «Батьківщина» смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області і мала право на земельну частку (пай) в землях, що перебували в колективній власності даного КСП відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ВН б/н від 25 січня 1996 року (а.с.22-25).

Рішенням 15 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 17 лютого 2000 року ОСОБА_5 була включена до списку громадян, які помилково пропущені при розподілі земель колективної власності КСП «Батьківщина» за № 43 та відповідно, цим же рішенням передано в колективну власність даного КС 146,0 га земель резервного фонду для забезпечення пропущених членів господарства земельними паями (а.с.39-40).

Крім цього, даним рішенням внесено зміни в технічну документацію з паювання земель КСП в зв`язку з включенням до списків пропущених осіб ( п. 1.7) та вирішено замовити в ДП Інститут землеустрою» проєктно - технічну документацію щодо виділення земельних паїв в, натурі (п. 1.10).

Вказані обставини підтверджуються архівною копією рішення 15 сесії 23 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 17 лютого 2000 року та архівною довідкою від 02.06.2018 року № 247/01-29 (а.с.38-40).

В подальшому така технічна документація була виготовлена та затверджена рішенням 25 сесії 3 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 20 грудня 2001 року. Цим же рішенням в рахунок належної ОСОБА_5 за життя земельної частки (паю) було виділено в натурі земельну ділянку за № НОМЕР_5 площею 1,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с.42-45).

20 березня 2002 року на підставі вищевказаного рішення сесії на ім`я ОСОБА_5 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ВН № 044433, яким підтверджено її право на земельну ділянку № НОМЕР_5 площею 1,39 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Вказаний державний акт було зареєстровано відповідно до вимог чинного на той час законодавства у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 442, про що в державному акті зроблено відповідну відмітку (а.с.19).

В подальшому вже за заявою позивача відомості про цю земельну ділянку були внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий номер 0510100000:01:123:0011, уточнено її площу - 1,3903 га. В Державному земельному кадастрі дану земельну ділянку зареєстровано як приватну власність ОСОБА_5 .

Всі вищевикладені обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ -6300274342022 від 02.02.2022 року (а.с.20-21).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинили внаслідок його смерті.

ОСОБА_3 вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла його мати ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить у тому числі і право на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011 площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради Вінницької області, яку спадкодавець в свою чергу успадкувала після смерті її матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав на неї.

Однак, вказане твердження позивача не відповідає дійсним обставинам справи, так як згідно відомостей, визначених у свідоцтві про право на спадщину за законом серії АВВ № 089963, яке видане 13 серпня 1999 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Циц Н.В. слідує, що на підставі ст. 529 ЦК України, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочка - ОСОБА_4 , в тому числі на 1/2 частку в зв`язку з відмовою на її користь дочки померлої. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: грошових вкладів з нарахованими відсотками та компенсаціями, що зберігаються в відділенні № 80 Ощадного банку міста Вінниці на рахунках № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № 05741461, в філії № 80/060 відділення Ощадного банку міста Вінниці на рахунку № НОМЕР_9 , в філії № 80/046 відділення Ощадного банку міста Вінниці на рахунку № НОМЕР_10 , в філії № 8320/055 відділення Ощадного банку міста Вінниці на рахунку № НОМЕР_11 , належних померлій на підставі ощадних книжок виданих цими ж відділеннями та філіями (а.с.18).

Відомості у вищевказаному свідоцтві про право на спадщину за законом, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011, площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відсутні (а.с.18).

Натомість, на підтвердження факту належності ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку, до матеріалів позовної заяви долучено копію Державного атку на право приватної власності на землю серії І-ВН № 044433, виданого Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області 20 березня 2002 року на підставі тішення 25 сесії з скликання Стрижавської селищної ради від 20 грудня 2001 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 442, тобто після її смерті (а.с.19-20).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14), а рішення селищної ради, відповідно до якого вона була включена до списків як помилково допущена, було прийнято 17.02.2000р.(а.с.39), тобто через 1 рік і 1 міс. після її смерті.

Також, рішення селищної ради № 11 щодо затвердження технічної документації щодо передачі земельних ділянок у власність прийнято 20.12.2021 р. (а.с.41), тобто через 2 роки після і смерті ОСОБА_5 .

Крім того, до вказаного рішення не додано документи, які дають можливість встановити хто саме був замовником вказаної технічної документації.

Ще одним фактом, який підтверджує неправомірність позовних вимог позивача є те, що державний акт на право власності на ім`я ОСОБА_5 був виданий 20.03.2002 р. (більше, ніж через 2 роки з дати її смерті), а в самому акті одержувачем значиться померла ОСОБА_5 .

Окрім того, згідно витягу з ДЗК дата державної реєстрації спірної земельної ділянки 02.02.2022 р., форма власності приватна, власник ОСОБА_5 . Отже, державна реєстрація земельної ділянки була здійснена через 22 роки з моменту смерті ОСОБА_5 (а.с.20).

Відповідно до п. 108 постанови КМУ № 1051 від 17.10.2017 р. «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:

1)особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

2)власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

3)органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);

4)замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву);

5)власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

6)особи, визначеної частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця.

Однак, позивач не відноситься до жодної з перелічених категорій заявників, а вказана земельна ділянка не входить до складу спадщини, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом АВВ № 089963 та постановою нотаріуса № 13/02-14 від 23.02.22 р.

Враховуючи викладене, позивачем не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до правових норм cm. 9 ЦК України 1963 року (чинним на момент виникнення правовідносин) - цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права і обов`язки) громадянина виникала в момент його народження і припинялася зі смертю.

Враховуючи та аналізуючи у сукупності вказані обставини, ОСОБА_5 за життя не набула права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:01:123:0011, площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Яка розташована на території міста Вінниці (колишня територія Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області), а відтак ця земельна ділянка не увійшла до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, та відповідно не могла бути успадкована матір`ю позивача ОСОБА_4 .

Таким чином, право власності на земельну ділянку площею 1,3903 га з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території міста Вінниці (колишня територія Стрижавської селишної ради Вінницького району Вінницької області) не входить бо складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим відсутні правові підстави визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:01:123:0011, площею 1,3903 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вінницької міської ради в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з п. 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У ч. 9 ст. 5 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст. 6 цього Кодексу .

Згідно із ч. 1 ст. 22 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У ч. 2 ст. 23 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Порядку паювання земель має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Правову позицію щодо порядку набуття права на пай членами КСП, роз`яснив Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 617/537/19 (провадження № 61-14184св20).

Тому суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 16, 1216, 1217, 1218 ЦК України, ст. ст. 12,81,141,223, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 01.11.2022 року.

Суддя: