Рішення

від 31.10.2022 по справі 910/7134/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022Справа № 910/7134/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трек Ком»

про стягнення 69 827,90 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трек Ком» про стягнення 69 827,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання електричної енергії споживачу №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021 у частині оплати поставленої електричної енергії за січень- травень 2022, з огляду на що просить суд стягнути з відповідача 69 827,90 грн, з яких основний борг у розмірі 57 052,96 грн та штрафні санкції у розмірі 12 774,94 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Оскільки у справі № 910/7134/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

17.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

29.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

05.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву разом з клопотанням про розгляд справи у загальному провадженні, розглянувши яке суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що предметом позову є стягнення 69 827,90 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду справи № 910/7134/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання позивача.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

Із преамбули Договору про постачання електричної енергії споживачу, в редакції від 01.11.2021, вбачається, що договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (позивач, постачальник, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трек Ком» (відповідач, споживач, покупець), шляхом підписання комерційної пропозиції №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021, укладено Договір постачання електричної енергії споживачу №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником виключно після надання Споживачем Заяви на постачання електричної енергії за формою відповідно до Додатку № 1 відповідної Комерційної пропозиції, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією (Додаток №2).

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору (п. 4.1. Договору).

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6 Додатку №1 до Договору (Заяви-приєднання) ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку - Донецька обл., смт. Нікольське, вул. Паркова, буд. 2. ЕІС-код: 62Z7735358437300.

Згідно п. 7 Заяви приєднання, найменування оператора, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Зі змісту заяви-приєднання вбачається, що початком постачання є 01.04.2021.

Відповідно до акту прийому-передачі електроенергії за січень №01/22/50 від 31.01.2022 продавець передав, а покупець прийняв 8 493,00 квт/год. вартістю 31 836,22 грн з ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі електроенергії №UC00-001175 від 28.02.2022 продавець передав, а покупець прийняв 8 625,00 квт/год. вартістю 25 437,42 грн з ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі електроенергії № UC00-001855 від 30.04.2022 продавець передав, а покупець прийняв 3 822,00 квт/год. вартістю 12 205,87 грн з ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі електроенергії № UC00-001175 від 31.05.2022 продавець передав, а покупець прийняв 2 371,00 квт/год. вартістю 7 573,45 грн з ПДВ.

Як вбачається з інформації щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднанні до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за ЕІС-кодом ТКОЕЕ №62Z7735358437300, по ЄДРПОУ споживача 41976706 за січень 2022 фактичний корисний відпуск електричної мережі становить 8 493,00 квт/год.; за лютий 2022 - 8 625,00 квт/год.; за березень 2022 - 0 квт/год.; за квітень 2022 - 3 822,00 квт/год.; за травень 2022 - 2 371,00 квт/год.

Отже, загальна вартість спожитої електричної енергії складає 77 052,96 грн.

За змістом п.14 Комерційної пропозиції інформування споживача, з яким укладено Договір про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, може здійснюватись шляхом направлення відповідної інформації: через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану у договорі; СМС-повідомленням на номер, який зазначений у договорі, тощо.

Відповідно до Комерційної пропозиції електронною поштою споживача є trek.com2018@gmail.com, тел.: +38 (050) 774-54-66.

Так, позивачем додано до позову роздруківки з електронної пошти, з яких вбачається, що постачальником направлялись вищевказані акти та рахунки адресату під назвою «Трек-Ком» 04.01.2022, 10.02.2022, 18.03.2022, 24.04.2022, 11.05.2022 та 09.06.2022.

Крім того, постачальником направлялись покупцю рахунки на оплату листом з описом вкладення №0101046830963, яке як вбачається з наданого позивачем трекінгу направлено 22.07.2022 та 26.07.2022 «відправлення у точці видачі/доставки».

Відповідно до платіжного доручення №1063 від 10.02.2022 споживач сплатив постачальнику 5 000,00 грн; призначення платежу: «Часткова сплата рах.№ЕЕ/22-01/018 від 20.01.2022р. за електричну енергію ПДВ 20% 833,33 грн».

Відповідно до платіжного доручення №1067 від 16.02.2022 споживач сплатив постачальнику 10 000,00 грн; призначення платежу: «Часткова сплата рах.№ЕЕ/22-02/699 від 20.01.2022р. за електричну енергію ПДВ 20% 1666,67 грн».

Відповідно до платіжного доручення №1088 від 22.02.2022 споживач сплатив постачальнику 5 000,00 грн; призначення платежу: «Часткова сплата рах.№ЕЕ/22-02/699 від 20.01.2022р. за електричну енергію ПДВ 20% 833,33 грн».

Таким чином, споживачем було частково сплачено постачальнику 20 000,00 грн вартості електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання електричної енергії споживачу №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021 у частині оплати поставленої електричної енергії за січень- травень 2022, з огляду на що просить суд стягнути з відповідача 69 827,90 грн, з яких основний борг у розмірі 57 052,96 грн та штрафні санкції у розмірі 12 774,94 грн.

Відповідач у відзиві визнає суму заборгованості у розмірі 37 273,66 грн, що виникла за період січень - лютий 2022. Поряд з цим, відповідач заперечує проти вимог про стягнення заборгованості у розмірі 19 779,32 за період квітень - травень 2022 та штрафних санкцій, оскільки, підприємство з початку війни перебуває в окупації та господарська діяльність не провадиться. Також, відповідач зазначає, що акти за квітень - травень, які направлені електронною поштою, споживачем не затверджувались та не підписувались у зв`язку з відсутністю споживання електричної енергії за вказані місяці з боку підприємства. Відповідач також заперечує проти стягнення з нього штрафних санкцій з огляду на дію обставин непереборної сили.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що споживачем не надано доказів того що ним не приймалась електрична енергія у період квітень - травень 2022 та доказів щодо повідомлення постачальника про настання обставин непереборної сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ТОВ «Ю.Комодітіз» та ТОВ «Трек Ком», шляхом підписання комерційної пропозиції №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021, укладено Договір постачання електричної енергії споживачу №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021, відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Судом було встановлено, що на виконання умов Договору постачальником передавалась, а споживачем приймалась електрична енергія, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії та інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднанні до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» за період січень - травень 2022, загальною вартістю 77 052,96 грн, за яку споживачем частково сплачено 20 000,00 грн, внаслідок чого в останнього утворився борг у розмірі 57 052,96 грн.

Разом з тим, відповідач у відзиві визнає суму заборгованості у розмірі 37 273,66 грн, що виникла за період січень - лютий 2022 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Згідно ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Стосовно вимоги про стягнення заборгованості за період березень - травень 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2. Договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

1) об`єкт Споживача підключений до мереж Оператора системи, у встановленому законодавством порядку;

2) електропостачальник за договором з Оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності Оператора системи розподілу (передачі);

3) Споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) Споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує Оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей Споживач, або точки комерційного обліку Споживача не обладнанні засобами вимірювальної техніки з можливістю реалізації функції погодинного обліку та/або дистанційного зчитування даних;

5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;

6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;

7) Споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.

Згідно п. 4.7. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, якщо інші строки не встановлені у Комерційній пропозиції (Додаток № 2). Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, рахунки на оплату та акти надсилались постачальником покупцю засобами електронного та поштового зв`язку, при цьому відповідачем не заперечно даних обставин та не зазначено що дані документи ним не отримано.

Відтак, суд, враховуючи п.5 Комерційної пропозиції та п. 4.7. Договору дійшов висновку, що строк оплати поставленої електричної енергії за спірний період є таким, що настав.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів того що об`єкт споживача був відключений від мереж оператора; постачальник не мав змоги постачати електричну енергію споживачу; споживач відмовився від постачання електричної енергії; а також доказів припинення Договору №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 57 052,96 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 57 052,96 грн, а відтак, задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 12 774,94 грн, з яких 6416,57 грн інфляційних втрат та 6358,37 грн пені.

Відповідач проти стягнення штрафних санкцій заперечує, оскільки точка комерційного обліку знаходиться за адресою: Донецька обл., смт. Нікольське, вул. Паркова, буд. 2, яке з початку війни перебуває в окупації, відтак господарська діяльність через бойові дії (обставину непереборної сили) не провадиться. При цьому, відповідач посилається на лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб.

Позивач у відповіді на відзив заперечує проти наведених аргументів відповідача та зазначає, що відповідачем не доведено обставин неможливості виконати зобов`язання у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За містом ч.1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим листом засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до п. 11.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс- мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору (п. 11.2. Договору).

Згідно п. 11.4. Договору Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідно до умов Договору постачання електричної енергії споживачу №ЮК/21/12/64/С від 16.12.2021 сторона зобов`язана негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не надано будь-яких доказів того, що він звертався до позивач з повідомленням про настання обставин непереборної сили.

Поряд з цим, суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

З огляду на зазначене суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 4.8. Договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. За порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник в односторонньому порядку має право нарахувати санкції, передбачені Договором за таке порушення, та здійснити зарахування вже отриманих від Споживача коштів по Договору в рахунок стягнення суми зазначених санкцій.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та пені за періоди з 08.02.2022 по 27.07.2022 щодо суми боргу 11 836,22 грн, з 09.03.2022 по 27.07.2022 щодо суми боргу 25 437,42 грн, з 09.05.2022 по 27.07.2022 щодо суми боргу 12 205,87 грн та з 08.06.2022 по 27.07.2022 щодо суми боргу 7 573,45 грн, суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення 6 416,57 грн інфляційних втрат та 6 358,37 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трек Ком» (01030, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 6А, оф. 17; ідентифікаційний код: 41976706 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 3А; ідентифікаційний код: 42601505) основний борг у розмірі 57 052 (п`ятдесят сім тисяч п`ятдесят дві) грн 96 коп., пеню у розмірі 6 358 (шість тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 416 (шість тисяч чотириста шістнадцять) грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева