Рішення

від 25.10.2022 по справі 915/1656/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Справа № 915/1656/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «ДУМІТРАШ» (56610, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул. Степова, буд. 23; адреса електронної пошти: ppdumitrash@gmail.com; ідентифікаційний код 32143136)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІАЦ-МОНБЛАН» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 146-А, кв. 22; адреса електронної пошти: bumeranginfa@gmail.com; ідентифікаційний код 40277711)

про: стягнення 110 108,75 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Пономаренко В.Ю., адвокат за ордером,

від відповідача: Носов О.М., адвокат за ордером,

Суть спору:

12.11.2021 Приватне підприємство «ДУМІТРАШ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 11/11-21 від 11.11.2021 (з додатками), в якій просить суд:

1. Стягнути з відповідача на користь позивача:

- 100 000,00 грн основного боргу;

- 7520,00 грн інфляційних нарахувань;

- 2588,75 грн штрафних санкцій у вигляді 3 % річних.

2. Стягнути з відповідача на користь позивача - 2270,00 грн за сплату судового збору.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача - витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов Договору про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет від 21.09.2020; рахунку-фактури № 21-09/01 на суму 100 000,00 грн; платіжного доручення № 340 від 22.09.2020; листа № 98 від 28.10.2020 щодо надання звіту; Акту виконаних робіт № 19-10/01 від 19.10.2020 та листа (відмова від підписання акту) від 05.11.2020 № 100; претензії № 109 від 04.12.2020; листування позивача зі сторонніми юридичними особами (адвокатські запити адвокатські запити № 05/02 від 05.02.2021, № 05/02-1 від 05.02.2021, № 08/02 від 08.02.2021, з відповідями на них: № 151/2021 від 11.02.2021, № 8-21 від 12.02.2021, № 57 від 15.02.2021); листа від 0.04.2021 № 08/04/21 (Про розірвання Договору про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет та повернення суми попередньої оплати); застосування норм статей 526, 529, 530, 610, 628, 693 Цивільного кодексу України, статей 193, 220 Господарського кодексу України та мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, у зв`язку із чим у останнього існує заборгованість та обов`язок повернути позивачу сплачену передоплату за послуги, які надані не були.

Ухвалою суду від 17.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1656/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 16 грудня 2021 року о 09:15; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

10.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 08.12.2021 (вх. № 18647/21), в якому товариство просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у справі № 915/1656/21.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві аргументовані посиланням на норми чинного законодавства та мотивовані тим, що позивачем не надано до позовної заяви жодного належного та допустимого доказу на підтвердження виконання зазначених вище умов Договору, що свідчить про невиконання ним взятих на себе зобов`язань по Договору. Враховуючи те, що позивач у справі не виконав своїх зобов`язань в частині надання заявки на розміщення реклами у вигляді підписаного уповноваженим представником Замовника медіа-плану, а також текстів рекламного оголошення та рекламного матеріалу на електронному носії, відповідач в усній формі запропонував позивачу розміщення матеріалів стосовно кандидата на посаду Голови Новоодеської ОТГ Валерія Чєрнеуцана, в спосіб та на умовах, визначених Виконавцем на власний розсуд, в тому числі з залученням до виконання договору третіх осіб. Згідно Договору про розміщення про розміщення рекламних матеріалів від 25.09.2020 року, укладеного між ТОВ «ІАЦ-МОНБЛАН» та фізичною особою - підприємцем Поліщук Г.В., остання здійснила розміщення рекламних матеріалів відносно Чєрнеуцана Валерія Михайловича на інтернет ресурсах. Також відповідачем у фізичної особи-підприємця Прилепського Д.В. були замовлені послуги з дизайнерських робіт та поліграфічних робіт, виготовлення бордів, банерів та календариків, а також у ПП «Редакція Новоодеської газети Промінь» замовлена стаття, що містили рекламну інформації у відношенні кандидата на посаду Голови Новоодеської ОТГ Валерія Чєрнеуцана. Відповідач вважає, що він у повному обсязі виконав зобов`язання стосовно розміщення рекламної інформації у відношенні Валерія Чєрнеуцана

Також, відповідач вважає, що не зобов`язаний був надавати позивачу звіт про проведення рекламної компанії, кінцеві строки проведення якої не були визначені та з урахуванням того, що на той час термін дії договору також ще не закінчився, а сам позивач не виконав зобов`язання по ньому в частині надання медіа-плану.

14.12.2021 до суду від позивача надійшло клопотання № 14/12/21 від 14.12.2021 про відкладення розгляду справи, в якому заявник просить суд:

- відкласти розгляд справи № 915/1656/21, що призначена на 16.12.2021р. о 09:15 год., на більш пізніший строк;

- продовжити позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив;

- розгляд справи за відсутності представника позивача не проводити.

Ухвалою суду від 16.12.2021 було відкладено розгляд справи по суті на 20 січня 2022 року о 10:30. Крім того, вказаною ухвалою було продовжено позивачу строк для надання відповіді на відзив.

20.01.2022 на офіційну електронну пошту суду від учасників справи надійшла така кореспонденція:

- відповідь на відзив № 19/01-22 від 19.01.2022, у якому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- клопотання відповідача б/н від 20.01.2022 (вх. № 887/22), у якому товариство просить суд розглянути справу без участі відповідача та його представника за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.01.2022 розгляд справи по суті було відкладено на 10 лютого 2022 року об 11:10.

08.02.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 07.02.2022 (вх. № 1964/21), у яких виклав заперечення проти аргументів позивача та просив відмовити в задоволенні позову.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у даній справі судді Смородінової О.Г. у період з 10.02.2022 по 16.02.2022, засідання призначене на 10.02.2022 не відбулося.

Ухвалою суду від 18.02.2022 розгляд справи по суті було призначено на 15 березня 2022 року об 11:10.

Засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 15 березня 2022 року, не відбулося у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

25.07.2022 відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 було відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Враховуючи воєнну ситуацію та стан безпеки у Миколаївській області, з метою забезпечення розумного балансу між нормами ст. 3 Конституції України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», приймаючи до уваги обставини даної справи та достатність часу, наданого всім учасникам справи для висловлення своєї правової позиції, суд вважав за можливе продовжити розгляд справи, у зв`язку з чим ухвалою від 17.08.2022 було призначено розгляд даної справи по суті на 13 вересня 2022 року о 10:20.

22.08.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Пономаренко В.Ю. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 02.09.2022.

В судовому засіданні 13.09.2022, проведеному за участю представників обох сторін, судом було оголошено перерву на 11 жовтня 2022 року о 10:40.

06.10.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Пономаренко В.Ю. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 11.10.2022.

Судове засідання з розгляду даної справи по суті, яке було призначено на 11 жовтня 2022 року о 10:40, не відбулося оскільки у період з 07:41 по 13:18, зокрема, протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, у Миколаївській області тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи по суті було призначено на 25 жовтня 2022 року об 11:20.

14.10.2022 на офіційну електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Пономаренко В.Ю. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 24.10.2022.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

В судове засідання 25.10.2022 з`явилися повноважні представники обох сторін, яких суд заслухав.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.10.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІАЦ-МОНБЛАН», як виконавцем, та Приватним підприємством «ДУМІТРАШ», як замовником, було укладено Договір про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет (далі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з розміщення Рекламних матеріалів Замовника в мережі Інтернет, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1). Послуги, визначені в пункті 1.1. даного Договору, включають, але не обмежуються такими: послуги з розробки, реалізації, та розміщення реклами Замовника у мережі Інтернет (п. 1.2.1); розміщення рекламних матеріалів на веб-сайтах (п. 1.2.2); показ рекламних матеріалів на веб-сайтах (п. 1.2.3); розміщення інформаційних матеріалів на веб-сайтах в якості реклами (п. 1.2.4); адаптацію веб-сайту до пошукових машин в мережі Інтернет (п. 1.2.5); послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення (в т.ч. Веб-сайтів) (п. 1.2.6); послуги дизайну, виготовлення банерів тощо (п. 1.2.7); послуги з контентного наповнення та технічної підтримки сайтів (п. 1.2.8); послуги з оновлення структури і функціональності сайтів (п. 1.2.9); послуги з розробки промо-сторінок для розміщення на сайтах (п. 1.2.10); послуги з досліджень, моніторингу та виявлення суспільної думки (п. 1.2.11); інші послуги, згідно з умовами даного Договору та Додатків до нього (п. 1.2.12). Рекламні послуги надаються Виконавцем на підставі наданих йому Замовником рекламних матеріалів (надалі за текстом - «Рекламні матеріали»), якщо інше не передбачено умовами відповідного Додатку. 1.4. Виконавець на підставі інформації Замовника готує пропозицію із можливими етапами надання послуг, орієнтовну вартість послуг, тощо (п. 1.4). Рекламні матеріали надаються Замовником в електронному вигляді (п. 1.5).

Відповідно до розділу 2 Договору:

- для розміщення Реклами Замовник направляє Виконавцю Заявку на розміщення реклами у вигляді пописаного уповноваженим представником Замовника медіа-плану, а також надає Виконавцю текст рекламного оголошення та Рекламний матеріал на електронному носії. Замовник також зобов`язується на вимогу Виконавця надати всю документацію, необхідну для розміщення Реклами, передбачену діючим законодавством України (п. 2.1);

- у випадку виявлення Виконавцем недоліків в Рекламних матеріалах, які унеможливлюють розміщення рекламних матеріалів, Виконавець зобов`язується повідомити Замовника про такі недоліки протягом 2 (двох) робочих днів з моменту надання матеріалів Замовником (п. 2.2);

- засвідченням факту належного виконання послуг за цим Договором є Акт приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками Сторін. Після надання послуг. Виконавець направляє Замовнику два екземпляри Акта приймання-передачі виконаних послуг. Замовник зобов`язаний повернути підписаний екземпляр Акту протягом 15 робочих днів з моменту отримання, або у вказаний термін направити Виконавцю мотивовану відмову (п. 2.3).

До обов`язків Виконавця за Договором увійшло, зокрема:

- розміщувати Рекламні матеріали Замовника належним чином у обсягах і в строк, зазначених у Заявці, у відповідності з рекламними матеріалами, наданими Замовником (п. 3.1.1);

- надавати Замовнику звіт про проведення рекламної кампанії не пізніше 5 робочих днів з моменту завершення рекламної кампанії (п. 3.1.2).

Розділом 4 Договору сторони погодили таке:

- вартість послуг Виконавця по розміщенню рекламних матеріалів Замовника в кожному випадку визначається Сторонами відповідно до заявки Замовника і находить своє відображення в рахунку на оплату виставленого Виконавцем (п. 4.1);

- оплата послуг Виконавця здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати у безготівковій формі на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 4.2).

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони передбачили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 «грудня» 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Вказаний Договір скріплено підписами обох сторін.

Додатково суд зауважує, що за змістом Договору йде мова про графіки виходу рекламних матеріалів (п. 3.4.5) та додатки (п. 3.2.2, п. 5.3, п. 6.1), які не були надані сторонами до матеріалів справи.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як замовника, до відповідача, як виконавця, щодо стягнення з останнього заборгованості, а також інфляційних витрат та 3 % річних внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір б/н від 21.09.2020 про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет;

- рахунок-фактура № 21-09/01 від 21.09.2020;

- платіжне доручення № 340 від 22.09.2020;

- листи позивача: № 98 від 28.10.2020, № 100 від 05.11.2020;

- акт виконаних робіт № 19-10/01 від 19.10.2020;

- претензія № 109 від 04.12.2020;

- адвокатські запити № 05/02 від 05.02.2021, № 05/02-1 від 05.02.2021, № 08/02 від 08.02.2021, з відповідями на них: № 151/2021 від 11.02.2021, № 8-21 від 12.02.2021, № 57 від 15.02.2021;

- лист № 08/04/21 від 08.04.2021 «Про розірвання Договору про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет та повернення суми попередньої оплати».

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір б/н від 21.09.2020 про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет;

- акт надання послуг № 2/1 від 02.10.2020;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 54 від 25.09.2020, № 56 від 30.09.2020, № 62 від 07.10.2020;

- листи № 12-21 від 08.12.2021, № 879/2021 від 07.12.2021, б/н від 08.12.2021 (зі зразками поліграфічної продукції);

- рахунок № 152 від 29.09.2020.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІАЦ-МОНБЛАН» (відповідач) 21.09.2020 виставило Приватному підприємству «ДУМІТРАШ» (позивач) рахунок-фактуру № 21-09/01 на оплату послуг з розміщення реклами в мережі інтернет на суму 100 000,00 грн.

22.09.2020 позивач згідно вищевказаного рахунку № 21-09/01 від 21.09.2020 здійснив на розрахунковий рахунок відповідача платіж у сумі 100 000,00 грн, що підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 340 від 22.09.2020.

За умовами Договору (п. 4.2) цей платіж виступив як 100 % попередня оплата.

Суд відмічає, що відповідач у період з 25.09.2020 по 07.10.2020 за участю третіх (інших) осіб на договірних засадах оформив:

- акт надання послуг № 2/1 від 02.10.2020 на суму 50 000,00 грн (з ФОП Поліщук Г.В.);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 54 від 25.09.2020 на суму 22 000,00 грн (з ФОП Прилепський Д.В.);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 56 від 30.09.2020 на суму 9 438,00 грн (з ФОП Прилепський Д.В.);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 62 від 07.10.2020 на суму 22 980,00 грн (з ФОП Прилепський Д.В.).

- рахунок № 152 від 29.09.2020 на суму 8 850,00 грн (виставлений ПП «Редакція Новоодеської газети «Промінь»).

Вказані документи надані відповідачем на підтвердження виконання своїх зобов`язань перед позивачем у повному обсязі.

Разом із тим, відповідні документи (акти та рахунок) не взяті судом до уваги, оскільки оформлені за участю сторонніх осіб, які не знаходилися у договірних відносинах з позивачем.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем згідно рахунку № 21-09/01 від 21.09.2020, згідно Договору, було оформлено Акт виконаних робіт № 19-10/01 про надання послуг з створення та розміщення реклами в мережі інтернет на загальну суму 100 000,00 грн.

Разом із тим, позивач, отримавши вказаний Акт, листом № 98 від 28.10.2020 відмовив відповідачу у його підписанні, зокрема, за відсутності підтвердження якісного розміщення послуг, невиконання обов`язку надання звіту про проведення рекламної кампанії, передбаченого п. 3.1.2 Договору, а також просив виконавця надати звіт з вичерпними розгорнутими відповідями для визначення кількісно-якісних показників наданих послуг, належного розміщення рекламних матеріалів згідно наведених метрик.

Відповідь на вказаний лист відсутня в матеріалах справи.

05.11.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 100 від 05.11.2020, в якому, посилаючись на норми чинного законодавства та умови Договору, пропонував останньому не пізніше 5 робочих днів з дня отримання цього листа надати звіт після отримання якого та інформації викладеної в цьому листі, позивачем буде розглянуто Акт виконаних робіт № 19-10/01 від 19.10.2020.

Відповідь на цей лист також відсутня в матеріалах справи.

Надалі, 04.12.2020 позивач оформив та скерував на адресу відповідача претензію № 109, в якій на підставі ст. 222 Господарського кодексу України просив не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання цієї претензії повернути грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідь на претензію також відсутня в матеріалах справи.

В подальшому, як вбачається з наданих позивачем доказів, адвокат підприємства звертався з письмовими запитами до засобів масової інформації щодо з`ясування обставин виконання відповідачем договірних зобов`язань (адвокатські запити № 05/02 від 05.02.2021, № 05/02-1 від 05.02.2021, № 08/02 від 08.02.2021, з відповідями на них: № 151/2021 від 11.02.2021, № 8-21 від 12.02.2021, № 57 від 15.02.2021).

08.04.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 08/04/21 про розірвання Договору про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет та повернення суми попередньої оплати.

Відповідь на вказаний лист в матеріалах справи відсутня.

При цьому, суд звертає увагу позивача на умови п. 8.2 Договору згідно якого Договір може бути достроково припинений за взаємною згодою обох сторін, а, отже, за відсутності такої, слід вважати, що Договір б/н від 21.09.2020 про розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет не було розірвано на підставі листа позивача № 08/04/21 від 08.04.2021.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд встановив таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, регулюються положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, згідно з приписами статей 901, 902 та 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто.

У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не спростував відсутність в договорі, укладеному між сторонами, свого права на покладення виконання своїх обов`язків на інших осіб.

Отже, відповідач, як виконавець, порушив умови договору, не надавши послугу особисто.

Договір про розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет від 21.09.2020 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правове регулювання відносин за яким здійснюється у відповідності до глави 63 Цивільного кодексу України. Проте, нормами наведеної глави Цивільного кодексу України не врегульовано особливостей виконання зобов`язань з попередньої оплати та правового механізму її повернення. Зокрема, главою 64 Цивільного кодексу України не визначено особливостей виконання зобов`язань з попередньої оплати послуг, зокрема у випадку, коли авансові платежі виконавцем отримані, а фактично послуги на отриману суму авансу не надані, або надані не в повному обсязі.

Враховуючи наведене вище, суд погоджується з обґрунтуванням позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону щодо спеціальної норми ст. 693 ЦК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Правову позицію з приводу можливості застосування норми статті 693 Цивільного кодексу України до відносин, що виникли з правочинів іншої правової природи, зокрема, з надання послуг, наведено у постановах Вищого господарського суду України по справах від 30.10.2012 року, від 12.02.2013 року, від 04.04.2017 року № 23/5014/1039/2012, № 11/016-12, № 915/1918/15, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі 910/30188/15.

Судом також враховано, що ч. 2 ст. 570 ЦК України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18 у справі № 910/45382/17.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17, умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім цього, на переконання суду, виходячи зі змісту п. 4.1 Договору (вартість послуг Виконавця … випадку визначається Сторонами відповідно до заявки Замовника і находить своє відображення в рахунку на оплату виставленого Виконавцем) за результатом виставлення рахунку відповідачем вбачається погодження останнього з заявкою замовника.

Отже, суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що оскільки позивач не надав відповідачу заявку на розміщення реклами у вигляді підписаного уповноваженим представником Замовника медіа-плану, значить він не визначився з періодом, на протязі якого слід надавати послуги з розміщення реклами, тобто не визначився з датою закінчення рекламної компанії. У зв`язку з наведеним, на переконання відповідача, останній не зобов`язаний був надавати позивачу звіт про проведення рекламної компанії, кінцеві строки проведення якої не були визначені та з урахуванням того, що на той час термін дії договору також ще не закінчився, а сам позивач не виконав зобов`язання по ньому в частині надання медіа-плану.

Так, умовами п. 3.1.2 Договору передбачено, обов`язок виконавця надавати замовнику звіт про проведення рекламної кампанії не пізніше 5 робочих днів з моменту завершення рекламної кампанії.

При цьому, суд відмічає, що замовник двічі звертався до виконавця з листами про надання звіту, які були залишені виконавцем без відповіді.

Оплата відбулась 100 %, отже ця рекламна кампанія була оплачена повністю, а її закінчення саме і передбачає оформлення акту виконаних робіт.

Таким чином, не надання виконавцем звіту про проведення рекламної кампанії свідчить про неналежне виконання перед замовником передбаченого договором зобов`язання.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності повернення попередньої оплати у даному випадку закон покладає на виконавця.

Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасності повернення позивачу попередньої оплати за Договором, в зв`язку з чим підприємство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем суму заборгованості відповідача щодо суми попередньої оплати, яка підлягає поверненню, в розмірі 100 000,00 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

- інфляційні втрати за період з 19.12.2020 по 29.10.2021 в розмірі 7 520,00 грн;

- 3 % річних за період з січня 2021 року по вересень 2021 року в розмірі 2588,75 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України та відповідних умов Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивачем проведено правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІАЦ-МОНБЛАН» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 146-А, кв. 22; ідентифікаційний код 40277711) на користь Приватного підприємства «ДУМІТРАШ» (56610, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул. Степова, буд. 23; ідентифікаційний код 32143136) заборгованість в розмірі 100 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 520,00 грн, 3 % річних у розмірі 2588,75 грн, а також 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство «ДУМІТРАШ» (56610, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Троїцьке, вул.. Степова, буд. 23; ідентифікаційний код 32143136);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІАЦ-МОНБЛАН» (54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 146-А, кв. 22; ідентифікаційний код 40277711).

Повне рішення складено та підписано судом 31.10.2022.

Суддя О.Г. Смородінова