Постанова

від 19.10.2022 по справі 927/50/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 927/50/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

АТ "Укрексімбанк" - Ільїнової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022

та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2021

у справі № 927/50/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг»

про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг» (далі - ТОВ "Агрохолдинг», боржник) звернулось до Господарського суду Чернігівської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з неспроможністю виконання своїх грошових зобов`язань перед кредиторами.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрохолдинг», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Федоренка Д.В.

12.02.2020 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника.

Ухвалою суду від 07.05.2020 визнано кредиторські вимоги до боржника:

- ТОВ "РУНІКОМ" на суму 409 268,66 грн (4-та черга задоволення);

- АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 24 351 131,39 грн, з яких 265 209,71 грн - судовий збір у інших справах (4-та черга задоволення), 1207569,23 грн - пеня (6-та черга задоволення), 22 878 352,45 грн - вимоги забезпечені заставою боржника;

- Головного управління ДПС у Чернігівській області на суму 391 859,65 грн, з яких: 348 316,28 грн - основний борг (3-тя черга задоволення), 7 222,53 грн - штрафні санкції та 36 320,84 грн - пеня (6-та черга задоволення).

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2020, ТОВ "Агрохолдинг» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Стук І.М., якого було зобов`язано, зокрема, здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

02.06.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалами господарського суду Чернігівської області строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Стук І.М. неодноразово продовжувався.

Ліквідатором боржника Стук І.М. подано до суду клопотання № 08/11-21/158-01 від 08.11.2021 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2021 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Агрохолдинг». Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Агрохолдинг». Закрито провадження у справі №927/50/20.

Ухвала з посиланням на положення статей 64, 65, 90 КУзПБ мотивована тим, що ліквідатором вчинено всі належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника.

Висновки суду за результатами оцінки повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі щодо можливості проведення заходів по субсидіарному стягненню з керівника та засновника товариства за зобов`язаннями боржника гуртуються на проведеному ліквідатором боржника аналізі проведених заходів в ліквідаційній процедурі щодо підстави для субсидіарної відповідальності з органу управління (засновника) за зобов`язаннями ТОВ «Агрохолдинг», за результатами якого складено висновок № 29/06-21/18-01 від 29.06.2021 про відсутність таких підстав.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2021 залишено без змін.

Апеляційний суд підтримав висновок місцевого суду про вичерпність та повноту здійснення дій у ліквідаційній процедурі та вжиття належних заходів з виявлення майна боржника ліквідатором.

Виходячи з того, що не всі вимоги кредиторів задоволені, боржник не вільний від боргів і не може продовжувати свою підприємницьку діяльність, апеляційний суд визнав вірним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Агрохолдинг» підлягає ліквідації, звіт ліквідатора про роботу та ліквідаційний баланс слід затвердити, а провадження у справі - закрити.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо невжиття ліквідатором заходів для притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, апеляційний суд виходив з того, що ліквідатором за результатами проведених заходів в ліквідаційній процедурі встановлено відсутність підстави для субсидіарної відповідальності органу управління (засновника) за зобов`язаннями ТОВ «Агрохолдинг» (висновок № 29/06-21/18-01 від 29.06.2021).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 скасувати, справу направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

Підставами касаційного оскарження визначено пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, а саме, судами не було дотримано висновків Верховного Суду викладеними у постановах від 22.06.2022 у справі № 903/624/13, від 08.02.2022 у справі №916/100/20, від 14.12.2021 у справі № 914/71/19, від 07.10.2021 у справі №914/3812/15 щодо застосування положень статей 61, 62 та 65 КУзПБ, судового контролю на час завершення ліквідаційної процедури, принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника, учасників боржника та інших осіб, які мали змогу визначати його дії.

Скаржник вважає, що в оскаржуваних ухвалі та постанові зроблено лише формальне посилання на висновки ліквідатора ТОВ «Агрохолдинг» щодо відсутності підстав для субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Агрохолдинг» у справі № 927/50/20 (вих. № 29/06-21/158-01 від 29.06.2021) без перевірки на предмет їх правомірності, повноти та обґрунтованості.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від інших учасників справи відзивів, письмових пояснень щодо поданої касаційної скарги не надійшло.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, закриття провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням доводів касаційної скарги, предметом касаційного дослідження є дотримання порядку закриття провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Агрохолдинг», зокрема, з огляду не з`ясування судами попередніх інстанцій обставин повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі щодо виявлення ним та повернення активів банкрута, в тому числі проведення ліквідатором дій для визначення підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на винних осіб у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, зокрема має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.

Розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов`язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.

Висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Подібний за змістом висновок Верховний Суд неодноразово викладав у своїх постановах, зокрема, в постанові від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15 та інших постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Зазначаючи про принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постанові від 07.10.2021 у справі №914/3812/15 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі) також звертає увагу на критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

Тож згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, заперечуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника з підстав неналежного виконання ліквідатором боржника своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, статей 13, 74 ГПК України, кредитор або інша особа має довести, що ці порушення з боку ліквідатора мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

Натомість ліквідатор у звіті, в силу покладених на нього КУзПБ завдань у ліквідаційні процедурі, має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій, враховано, що за підсумками проведення ліквідаційної процедури кредиторська заборгованість залишилась не погашеною у зв`язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства-банкрута, що підтверджується наявними у справі доказами, а ліквідатором виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені чинним законодавством.

Суди виходили з встановлених у справі обставин:

- для формування ліквідаційної маси ліквідатором проведено інвентаризацію наявного майна банкрута та інші заходи з метою виявлення рухомого та нерухомого майна, що відображено у звіті ліквідатора про проведену роботу;

- з метою вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення майна боржника та формування ліквідаційної маси, ліквідатором була проведена робота по збору відомостей про майно та права, зареєстровані за боржником, шляхом направлення запитів у відповідні органи.

У відповідь на запити ліквідатора згідно з довідками установ: Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області №31/25/13-235 від 24.06.2021, Головного управління регіональної статистики №19-15/177-20 від 10.12.2020, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.07.2020 №10/01/11071, Департаменту льотної придатності №12.1/2696-20 від 17.07.2020, Державної служби України з безпеки на транспорті №5058/02/15-20 від 06.07.2020, Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця" №59/913 від 02.07.2020, Державного космічного агентства України №2418/10-16Д04.1/20 від 01.07.2020, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" №18/06-2020/157-20 від 18.06.2020, Державного агентства рибного господарства України №2-18-17/3867-20 від 24.06.2020, Регіонального відділення Фонду державного майна України №50-13/07-1384 від 24.06.2020, Державної служби України з надзвичайних ситуацій №16-9218/162-2 від 24.06.2020, ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області №01-13-24/2838 від 24.06.2020, Північної митниці Державної митної служби України №7.11-1/23-01/13/5655 від 25.06.2020, Управління земельних ресурсів від 18.06.2020 №937/20/вих, Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-1025-3/750-20 від 25.06.2020 - майно у боржника відсутнє.

Згідно з довідкою Територіального сервісного центру № 7441 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області від 30.10.2020 №31/25/13-1145 за ТОВ «Агрохолдинг» був зареєстрований автомобіль ВАЗ - 21043.

Відповідно до витягу з сайту Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент) відомості про наявність у ТОВ «Агрохолдинг» об`єктів інтелектуальної власності не знайдені.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №248507703 від 16.03.2021 відомості щодо права власності на нерухоме майно, інші речові права, іпотеки, обтяження у ТОВ «Агрохолдинг» відсутні.

Згідно з інформацією, наданою Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Суми) (лист від 22.06.2020 №62970) станом на 23.06.2020 виконавчих проваджень стосовно ТОВ «Агрохолдинг» на виконанні у відділі не перебуває(ло);

- ГУ ДПС у Чернігівській області надано довідку від 06.07.2020 №8161/10/25-01-10-02-17 про наявність у ТОВ «АГРОХОЛДИНГ» розрахункових рахунків: в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АТ «ОЩАДБАНК», АТ КБ «Приватбанк», Казначействі України. Станом на 20.10.2021 всі рахунки закриті, про що також свідчать довідки банків, рахунок у Казначействі України служби ДПС закривають самостійно;

- за результатами проведеної ліквідатором інвентаризації майнових активів ТОВ «Агрохолдинг» виявлені меблі, організаційна та побутова техніка кількістю 43 одиниці на загальну суму - 118 887,92 грн, про що свідчить інвентаризаційний опис від 16.06.2020;

- за даними звіту ліквідатора, автомобіль ВАЗ - 21043 фактично відсутній на підприємстві. Після проведеної роботи (звернення до Національної поліції щодо оголошення вказаного автотранспортного засобу в розшук тощо) було виявлено, що автомобіль списано за непридатністю для використання по призначенню та реалізовано запчастинами до відкриття провадження у справі про банкрутство (акт на списання від 21.05.2019 та накладна на реалізацію запчастин №23 від 21.05.2019), товариством не проведено дій щодо зняття з обліку автомобіля в ТСЦ;

- 12.03.2021 на замовлення ліквідатора (договір № 21-03/007 про надання послуг з оцінки майна) ФОП Івашньовим О.В. проведено незалежну оцінку матеріальних активів, що перебувають на балансі ТОВ «Агрохолдинг», а саме, малоцінного рухомого майна - офісної техніки та меблів у кількості 11 найменувань. Згідно Висновку експерта майно, що належить ТОВ «Агрохолдинг», знаходиться в незадовільному стані, техніка морально застаріла, меблі застарілого зразка.

Загальна вартість активів згідно експертної оцінки становить 4 797,00 грн без ПДВ;

- ліквідатором сформовано ліквідаційну масу ТОВ «Агрохолдинг», яка складалася з малоцінного рухомого майна - офісної техніки та меблів у кількості 43 одиниці, 11 найменувань.

Вказане майно реалізовано фізичній особі Сипченку В.І. за визначеною експертом ціною 4797,00 грн (без ПДВ), про що свідчить договір купівлі-продажу рухомого майна №14/04-21-01 від 14.04.2021, Акт приймання-передачі від 14.04.2021 та прибутковий касовий ордер №14/04-21-01;

- працюючих на підприємстві немає, документи, які в подальшому підлягають передачі на зберігання до Трудового архіву при проведенні ліквідаційної процедури виявлені не були та ліквідатору не передавались;

- на замовлення ліквідатора (договір № 22-06/20-01 від 22.06.2020) ФОП Ляшенко Н.І. 26.06.2020 проведений аналіз фінансового стану підприємства. За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агрохолдинг», проведеного згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) зроблено наступні висновки:

* за результатами розрахунків показник забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами не перевищує одиниці при нульовій рентабельності та заяву щодо порушення справи про банкрутство ТОВ «Агрохолдинг» його керівником було подано за наявності до цього об`єктивних підстав, що свідчить про відсутність ознак фіктивного банкрутства на підприємстві;

* за результатами розрахунку показників зроблено висновок про нестійкий фінансовий стан підприємства, який виник під час господарської діяльності, що свідчить про операційну неплатоспроможність та відсутність ознак дій з навмисного доведення до банкрутства;

* при проведенні аналізу щодо виявлення ознак дій з приховування банкрутства за період, що брався до аналізу, можна сказати, що у результаті перевірки не було виявлено ознак дій з приховування банкрутства;

- рішенням зборів комітету кредиторів (протокол від 30.04.2021), зокрема, вилучено з ліквідаційної маси автомобіль ВАЗ-21043 та затверджено ліквідаційну масу товариства; затверджено результати оцінки майнових активів банкрута; вирішено продаж майна банкрута проводити згідно статті 63 КУзПБ, як безпосередній продаж за ціною згідно оцінки, яка склала 4797,00 грн без урахування ПДВ, без проведення аукціону; затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу з 02.06.2020 по 30.04.2021 та ліквідаційний баланс станом на 30.04.2021; роботу ліквідатора визнано задовільною;

- за результатами проведеної ліквідаційної процедури ліквідатором складено фінансовий звіт (ліквідаційний баланс) станом на 20.10.2021, з якого вбачається, що у ТОВ «Агрохолдинг» на кінець звітного періоду відсутні майнові активи, при цьому, підприємство має зобов`язання у сумі 25627,6 тис. грн.

Згідно даних звіту та поданого реєстру вимог кредиторів, в результаті проведеної роботи виявлено та включено до реєстру вимоги: ТОВ "РУНІКОМ" у сумі 409268,66грн та 4204,00грн судовий збір, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" у сумі 24351131,39грн та 4204,00грн судовий збір, Головного управління ДПС у Чернігівській області у сумі 391859,65грн та 4204,00грн судовий збір, Головного управління ДПС у Київській області у сумі 458851,94грн та 4204,00грн судовий збір.

Відповідно до звіту ліквідатора, витрати пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури ТОВ «Агрохолдинг» за період з 02.06.2020 по 20.10.2021 становлять 285047,45грн, з яких 275647,61грн - винагорода ліквідатора з 02.06.2020 по жовтень 2021 року, 1108,24грн - поштові витрати, 3000,00грн - проведення незалежної оцінки майна, 3000,00грн - проведення аналізу фінансового стану, 2020,60грн - пальне, 56,00грн - судовий збір, 215,00грн - послуги банку.

Кошти у сумі 5187,00 грн, отримані при проведенні ліквідації (з яких 4797,00 грн - за реалізоване майно, 390,00 грн - кошти на рахунку), спрямовані на погашення витрат, що пов`язані з ліквідаційною процедурою;

- вимоги кредиторів у сумі 25 627 640,48 грн, винагорода ліквідатора у сумі 275647,61 грн та витрати на проведення ліквідаційної процедури у сумі 4212,84 грн залишились непогашеними;

- рішенням зборів комітету кредиторів, оформленого протоколом від 20.10.2021, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Агрохолдинг» станом на 20.10.2021, роботу арбітражного керуючого при виконанні обов`язків ліквідатора боржника визнано задовільною.

Водночас, заперечення скаржника проти затвердження поданого ліквідатором звіту не містять доводів неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі ТОВ «Агрохолдинг» та неповноти здійснених ним заходів у цій процедурі, з урахуванням положень частини шостої статті 61 КУзПБ, не зазначено, які саме заходи з пошуку майна боржника ліквідатор зобов`язаний був вжити та не вжив, та як це вплинуло на результати ліквідаційної процедури боржника.

Аргументи АТ «Укрексімбанк» проти затвердження звіту ліквідатора зводяться до тверджень про невиконання ліквідатором всієї повноти дій, а саме, не притягнення третіх осіб до субсидіарної відповідальності, неналежне дослідження судами обставин щодо наявності/відсутності підстав для покладення на винних у осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.

Надаючи правову кваліфікацію запереченням кредитора, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Водночас, положення частини 2 статті 61 Кодексу не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, відтак, саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

У справі, що переглядається, судами встановлено, що ліквідатором на підставі зауважень кредитора АТ «Укрексімбанк» щодо можливості проведення ліквідатором заходів по субсидіарному стягненню з керівника та засновника товариства за зобов`язаннями боржника, проведено аналіз щодо наявності/відсутності підстав для субсидіарної відповідальності керівника та засновника за зобов`язаннями ТОВ «Агрохолдинг» у справі № 927/50/20.

За результатами проведених заходів в ліквідаційній процедурі, ліквідатором встановлено, що підстави для субсидіарної відповідальності органу управління (засновника) за зобов`язаннями ТОВ «Агрохолдинг» відсутні (висновок № 29/06-21/18-01 від 29.06.2021).

Вказаний висновок ґрунтується на здійсненому ліквідатором аналізі фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, за результатами якого ознак дій органу управління (засновника) з навмисного доведення до банкрутства, фіктивного банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства не виявлено.

Досліджений судами попередніх інстанцій у цій справі висновок № 29/06-21/18-01 від 29.06.2021 за результатами проведених заходів в ліквідаційній процедурі про відсутність правових підстав для притягнення засновників (учасників) та посадових осіб банкрута до субсидіарної відповідальності за його боргами з посиланням зокрема на звіт ліквідатора за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складеного у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не може бути предметом переоцінки суду касаційної інстанції, оскільки переоцінка доказів та установлених обставин справи не входить до повноважень Верховного Суду згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України.

Відтак, враховуючи встановлені судами обставини щодо повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ТОВ «Агрохолдинг», проведення ліквідаційної процедури з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора, відсутності підстав притягнення до субсидіарної відповідальності винних осіб, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута із ліквідацією останнього як юридичної особи, що скаржником не спростовано.

Зважаючи на встановлені судами обставин, висновки судів попередніх інстанцій у цій справі жодним чином не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у наведених в касаційній скарзі постановах від 22.06.2022 у справі № 903/624/13, від 08.02.2022 у справі № 916/100/20, від 14.12.2021 у справі № 914/71/19, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15 щодо застосування положень статей 61, 62 та 65 КУзПБ (щодо судового контролю на час завершення ліквідаційної процедури, принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника, учасників боржника та інших осіб, які мали змогу визначати його дії), яка була врахована судами попередніх інстанцій.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного, керуючись нормами статей 308, 309 ГПК України та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ "Укрексімбанк» та необхідність залишення оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції у цій справі без змін.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2021 у справі №927/50/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.