Постанова

від 26.10.2022 по справі 369/8751/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 369/8751/20

провадження № 61-6300св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна Валерія Броніславівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року складі судді: Дубас Т. В., та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року в складі колегії суддів: Суханової Є. М., Олійника В. І., Сушко Л. П.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна В. Б., про усунення від права на спадкування.

ОСОБА_1 просила:

усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку село Княжики, Монастирищенського району, Черкаської області (паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Стоянка, Києво-Святошинського району, Київської області, актовий запис № 25.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судове засідання 12 листопада 2021 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням позивача в стані лікування та реабілітації після перенесеної короновірусної хвороби. Однак, у зв`язку з необхідністю дотримання строків розгляду цивільної справи, неодноразовість відкладень розгляду справи за клопотаннями позивача та представника позивача, суд зробив висновок про можливість ухвалення рішення без участі учасників процесу. Окрім того, учасники справи мали змогу викласти будь-які заперечення чи пояснення у письмовому вигляді.

Суд першої інстанції вказав, що для усунення особи від спадкування судом має бути встановлене ще й ухилення останнього від надання такої допомоги. Суд зробив висновок, що позовні вимоги необґрунтовані та такими що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що як суду першої та апеляційної інстанцій не надано належних доказів, про те, що ОСОБА_4 перебував у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби та потребував сторонньої допомоги. Колегія суддів погодилась із висновком про те, що тимчасове непроживання відповідача з померлим не являється ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, доводи апеляційної скарги не дали апеляційному суду підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду щодо їх оцінки. Рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу апеляційний суд залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Аргументи учасників справи

07 липня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, в якій просила: оскаржені судові рішення скасувати; справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. ЦПК України встановлює правила за якими наділяє суд першої інстанції правом не повідомляти сторони про судові засідання виключно якщо справа по суті слухається у порядку спрощеного позовного провадження. В усіх інших випадках суд зобов`язаний викликати або повідомити учасника справи про судове засідання, що передбачено частинами першою та другою статті 128 ЦПК України. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, а судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Києво-Святошинський районний суд Київської області порушив вимоги частини другої статті 211 ЦПК України та обмежив позивача в доступі до правосуддя. Зокрема, в судовому засіданні, що відбулося 01 листопада 2021 року суд вирішив проводити засідання без позивача, яка на той час перебувала на лікарняному. у вступній частині рішення суду вказано, що судове засідання 22 грудня 2021 року проведено в режимі відеоконференції за участі представників позивача та відповідача, що не відповідає дійсності, оскільки ні 12 листопада 2021 року, ні 22 грудня 2021 року представник позивача не приймав участі у засіданні суду. Матеріали справи беззаперечно доводять факт неповідомлення судом першої інстанції позивача про судове засідання на якому було ухвалено оскаржене рішення суду.

У липні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що судове засідання призначене на 01 листопада 2021 року судом вирішено проводити без участі позивача, який на той час перебував на лікарняному через захворювання короновірусною хворобою СОVID-19 в тяжкій формі, у ході якого допитано свідків сторони відповідача та оголошено перерву в судовому засіданні до 12 листопада 2021 року, чим на думку позивача порушено вимоги ЦПК України. Проте, про судове засідання призначене на 16 год. 00 хв. 01 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлена належним чином, про що свідчить наявність повістки про виклик від 08 вересня 2021 року у інформаційній системі «Електронний суд», в якій у справі № 369/8751/20 з 27 серпня 2020 року зареєстрований за допомогою інформаційної системи «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_6 , відповідно до заяви про внесення даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи від 27 серпня 2022 року, в якій у свою чергу для забезпечення права на доступ до електронної справи та для можливості реалізації своїх прав та обов`язків в електронному вигляді, зазначено офіційну електрону пошту адвоката та позивача. Отже, судом першої інстанції належним чином здійснено повідомлення про місце, час та дату відповідного судового засідання. Зазначене судове засідання проведено у режимі відеоконференції відповідно до клопотання адвоката Позднякова М. В. на яке у свою чергу знову не з`явився позивач, жодних клопотань про відкладення від позивача не надходило та не надано підтверджуючих документів, що можуть свідчити про поважність причини неявки сторони по справі.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (частина третя статті 223 ЦПК України )

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року відмовлено.

20 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року: клопотання ОСОБА_2 , підписане представником ОСОБА_7 , про продовження строку на подачу відзиву на касаційну скаргу задоволено; продовжено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 липня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року по справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що «для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм. Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін».

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року по справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником» (MALA v. UKRAINE, № 4436/07, § 48, ЄСПЛ, від 03 липня 2014 року).

У справі, що переглядається:

судове засідання призначене на 01 листопада 2021 року о 16:00 годині проводилось в режимі відеоконференції (т. 2 а. с. 150) за участі представника позивача ОСОБА_6 (том 2, а. с. 153);

згідно протоколу судового засідання від 01 листопада 2021 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 12 листопада 2021 року о 16:00 годині (том 2, а. с. 153);

згідно відеофіксації судового засідання, яке відбулось 01 листопада 2021 року о 16:00 годині, представником позивача ОСОБА_6 на прохання суду визначитись з датою наступного судового засідання, було запропоновано спершу 13 листопада 2021 року, а після з`ясування, що цей день є суботою, тобто неробочим днем - 12 листопада 2021 року. Втім, суд після уточнення дати наступного судового засідання в сторін, оголосив про «відкладення судового засідання на 10 листопада 2021 року о 16:00 годині», що підтверджується записом судового засідання, яке відбулось 01 листопада 2021 року о 16:00 в режимі відеоконференції, на компакт-диску серійний номер B3126VG26234729LH;

в матеріалах справи міститься розписка про те, що представник відповідача ОСОБА_7 повідомлений про день слухання справи на 12 листопада 20221 року о 16.00 год (том 2, а. с. 150);

відповідно до довідки секретаря судового засідання від 12 листопада 2021 рокуу зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь в справі згідно частини другої статті 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь в справі та без фіксування судового процесу (том 2, а. с. 172);

згідно довідки секретаря судового засідання від 22 грудня 2021 року в судове засідання 12 листопада 2021 року сторони не з`явилися, фіксування судового засідання не здійснювалось, протокол не ведеться та рішення не проголошувалось Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (том 2, а. с. 183);

в рішенні суду першої інстанції вказано, що «в судове засідання 12 листопада 2021 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення» (том 2, а. с. 186 - 187);

в апеляційній скарзі позивач посилалась на відсутність доказів її належного повідомлення про судове засідання, яке відбулось 12 листопада 2021 року о 16:00 годині (том 3, а. с. 2 - 6), а матеріали справи таких доказів також не містять. Аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційний суд не надав відповіді на цей конкретний, доречний та важливий довід позивача (т. 3, а. с. 34 - 43);

при залишенні без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо касаційна інстанція, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює судове рішення про скасування судових рішень та ухвалення нового судового рішення або змінює судові рішення повністю або частково (стаття 412 ЦПК України), цей суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційних скарг, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук