Постанова

від 01.05.2024 по справі 369/8751/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа № 369/8751/20

провадження № 61-16157св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна Валерія Броніславівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Руслан Іванович, на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до

ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тюріна В. Б. (далі - приватний нотаріус), про усунення від права на спадкування.

2. Позов обґрунтований, тим що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки ОСОБА_3 , про що 13 квітня 2020 року виконавчим комітетом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було видано свідоцтво про смерть, актовий запис

№ 25.

3. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, а ОСОБА_1

у визначений законом строк звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом від 25 травня 2020 року, оскільки ОСОБА_3 заповіт за життя не склав.

4. До складу спадкового майна входить: земельна ділянка, площа 0,1 га (кадастровий номер 3222482004:02:001:5288, адреса:

АДРЕСА_1 ); житловий будинок, загальною площею 204,9 кв. м, адреса:

АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площа 6,0959 га (кадастровий номер 3222482004:02:001:5118, адреса:

АДРЕСА_1 ); житловий будинок, загальною площею 216,4 кв. м, адреса:

АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0,5684 га (кадастровий номер 3220887600:06:002:0284, адреса: с/рада Старівська Бориспільського району Київської області); земельна ділянка, площа 1,9699 га кадастровий номер 3220887600:04:014:0014, адреса: с/рада Старівська Бориспільського району Київської області); земельна ділянка,

площею 1,9701 га (кадастровий номер 3220887600:04:013:0031, адреса: с/рада Старівська Бориспільського району Київської області); земельна ділянка, площею 0,5685 га (кадастровий номер 3220887600:06:002:0283, адреса: с/рада Старівська Бориспільського району Київської області); земельна ділянка, площею 1,7628 га (кадастровий номер 2620885001:02:001:0092, адреса:

с. Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області); земельна ділянка, площею 0,25 га (кадастровий номер 2620885001:02:001:0091, адреса: с. Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області); житловий будинок, загальною плошею 230,3 кв. м адреса: АДРЕСА_2 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 48,1 кв. м; квартира (адреса: АДРЕСА_4 ).

5. Зазначений перелік майна, отриманий з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 21283803 від 17 червня 2020 року, не

є вичерпним.

6. Вказує, що окрім неї до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , також звернулась ОСОБА_2 , з якою спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі, однак спільно не проживав, спільного господарства не вів та спільних дітей не мав.

7. За відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу має ОСОБА_2 , а в другу чергу - ОСОБА_1 .

8. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою:

АДРЕСА_5 , проте понад 10 років проживали окремо.

9. ОСОБА_3 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , куди йому перед смертю викликалась швидка медична допомога,

а ОСОБА_2 проживала та проживає у с. Цибулів Черкаської області.

10. Стверджувала, що ОСОБА_3 через тяжку хворобу тривалий час перебував в безпорадному стані, потребував постійного піклування та догляду а ОСОБА_2 як дружина будь-якої допомоги йому не надавала, знаючи про проблеми зі здоров`ям чоловіка із ним не проживала, не цікавилась його самопочуттям, станом здоров`я, не спілкувалась з ним навіть в телефонному режимі, що свідчить про її бездіяльність спрямовану на уникнення обов`язку забезпечити підтримку та допомогу ОСОБА_3 . Тобто, відповідачка маючи можливість виконувати свій обов`язок щодо чоловіка ОСОБА_3 , не вчиняла необхідних дій.

11. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті

ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Стоянка Києво-Святошинського району Київської області.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

12. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 22 грудня 2021 року, у складі судді Дубас Т. В., яке залишене без змінпостановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року, у позові відмовлено.

13. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачка належних доказів на підтвердження існування умов, передбачених статтею 1224 ЦК України для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом, не надала, а тимчасове не проживання відповідачки з померлим не є ухиленням від надання спадкодавцеві допомоги. Також не надано доказів на підтвердження того, що померлий ОСОБА_3 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги.

14. Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Р. І., задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасовано,

а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

15. Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд врахував, що в апеляційній скарзі позивачка посилалась на відсутність доказів її належного повідомлення про судове засідання, яке відбулось 12 листопада 2021 року, однак апеляційний суд не надав оцінку цим доводам.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

16. Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня

2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.

17. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, врахував, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення

ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.

18. Відмовляючи у позові, апеляційний суд вказав, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності умов, передбачених статтею 1224 ЦК України для усунення відповідачки від права на спадкування за законом, позивачка не надала. Також не надано доказів ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги, якої міг потребувати спадкодавець ОСОБА_3 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Р. І., просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

20. 09 листопада 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Р. І., подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року.

21. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у січні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

22. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року

у справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц,

від 29 червня 2021 року у справі № 750/9209/20, від 14 листопада 2018 року

у справі № 712/4709/15-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17, від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Крім того вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

25. Зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази (письмові докази та показання свідків), не встановили належним чином фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

26. Суд першої інстанції безпідставно врахував заперечення проти позову, викладені у відзиві, який поданий поза межами процесуальних строків, без клопотання про їх поновлення чи продовження.

27. Встановлюючи фактичні обставини на підставі наданих відповідачем недопустимих доказів, а саме акта від 09 листопада 2020 року, затвердженого в.о. сільського голови, довідки Гореницької сільської ради від 18 листопада 2020 року № 02-16/550, листа від 17 вересня 2020 року № 01-386, суд першої інстанції порушив принцип змагальності та засади верховенства права при розгляді справи.

28. Крім того, під час дослідження доказів, незважаючи на неодноразові заяви представника позивачки, про необхідність пред`явлення оригіналів документів, суд долучив до матеріалів справи копії, які завірені представником відповідачки, тим самим, порушив принцип безпосереднього дослідження та огляду письмових доказів.

29. Безпідставним вважає посилання суду першої інстанції на акт

від 09 листопада 2020 року, складений комісією у складі депутата Гореницької сільської ради Мишути Ю. А. та сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», 25 жовтня 2020 року, на всій території України, у тому числі і с. Стоянка, відбулись місцеві вибори, за результатами яких Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області припинила свою діяльність, та були обрані депутати Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, які утворили відповідно Білогородську сільську раду.

30. Вказані аргументи були наведені в апеляційній скарзі, однак залишені апеляційним судом поза увагою.

31. Також суди не надали правової оцінки медичній документації, яка додана до позову, та підтверджує незадовільний фізичний стан ОСОБА_3 Безпідставно не враховано апеляційним судом письмові пояснення позивача, показання свідків та неправильно застосовано частину п`яту статті 1224 ЦК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

32. У січні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат

Фатєєв А. О., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

33. Вважає безпідставними доводи касаційної скарги щодо помилкового врахування судом першої інстанції відзиву та доданих до нього документів, оскільки вказані доводи аналогічні доводам апеляційної скарги, яким була надана належна правова оцінка апеляційним судом.

34. За наслідками першого перегляду справи в касаційному порядку, Верховним Судом також досліджувалися ці доводи представника позивачки, які не знайшли свого підтвердження, оскільки постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції лише з підстав неналежного повідомлення позивачки про судове засідання.

35. Крім того, в описовій частині відзиву на позовну заяву зазначено підстави для поновлення процесуального строку для його подання,

а в резолютивній частині викладено прохання про поновлення строку.

36. Внаслідок безпідставного не отримання позивачем поштової кореспонденції за визначеними у позовній заяві поштовими адресами, її представнику - адвокату Позднякову М. В. у судовому засіданні 11 лютого 2021 року було вручено, зокрема, заяву про долучення додаткових доказів та письмових пояснень, який не заперечував проти їх долучення до справи. Вказані обставини спростовують доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно врахував та долучив до матеріалів справи додаткові докази.

37. Вважає, що не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо відсутності у заяві про долучення додаткових доказів та письмових пояснень від 08 лютого 2021 року № 54/21 клопотання про поновлення чи продовження пропущених строків на подання цих доказів, оскільки в описовій частині заяви чітко визначено про неможливість надання суду листа Гореницької сільської ради від 03 листопада 2020 року № 02-14/1185, довідки Гореницької сільської ради від 03 листопада 2020 року № 02-16/505 та комісійного акта

від 09 листопада 2020 року, у зв`язку з відсутністю у відповідачки таких документів раніше.

38. Доводи касаційної скарги щодо недопустимості як доказу комісійного акту від 09 листопада 2020 необґрунтовані, оскільки станом на 09 листопада 2020 року Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області не була припинена як юридична особа.

39. Заперечує доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_3 через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані.

Фактичні обставини справи встановлені судами

40. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та після його смерті приватним нотаріусом заведена спадкова справа № 2/2020.

41. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дружина

ОСОБА_2 та сестра - ОСОБА_1 .

42. Також, як встановив суд першої інстанції, до приватного нотаріуса надійшла заява від ОСОБА_7 , яка діяла в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_8 , про прийняття спадщини після ОСОБА_3 .

43. Згідно з актом від 09 листопада 2020 року, складеного комісією у складі депутата Гореницької сільської ради Мишути Ю. А. та сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , починаючи з 2007 року подружжя ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 проживали однією сім`єю за адресою:

АДРЕСА_1 до дня смерті чоловіка у квітні 2020 року. За час спільного проживання у зв`язку зі зловживанням ОСОБА_3 алкогольними напоями, та як наслідок агресивною поведінкою останнього, ОСОБА_2 виїжджала на деякий час до місця проживання своєї матері, яка також потребувала додаткової допомоги внаслідок похилого віку та поганого стану здоров`я.

44. Виконавчим комітетом Гореницької сільської ради видано довідку

№ 02-16/550 від 18 листопада 2020 року про те, що громадянка

ОСОБА_2 тимчасово перебувала (проживала) на

АДРЕСА_1 до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

45. Згідно листа Національного університету харчових технологій, ОСОБА_3 перебував на посаді ректора цього університету із 07 квітня 2015 року до 07 квітня 2020 року та на посаді головного наукового співробітника проблемної науково-дослідної лабораторії до 12 квітня

2020 року.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

46. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

47. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

48. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

49. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

50. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

51. Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на наявність підстав, визначених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, для усунення відповідачки від права на спадкування, стверджуючи, що

ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані та потребував постійного піклування і догляду.

52. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

53. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217

ЦК України).

54. Частиною третьою статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

55. Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

56. Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

57. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

58. Вказані висновки викладено Верховним Судом у постановах

від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15, від 04 березня 2019 року

у справі № 321/1573/17, від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц,

від 02 лютого 2022 року у справі № 706/445/20, від 31 травня 2022 року

у справі № 323/288/21, від 16 березня 2023 року у справі № 185/6281/21,

від 26 червня 2023 року у справі № 466/6613/20.

59. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за позовом заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому необхідно враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

60. Ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій

(див. постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі

№ 337/6000/15 та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16).

61. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

62. У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

63. Апеляційний суд, переглянувши рішення суду першої інстанції, та скасувавши його з підстав неналежного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України правових підстав для усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті чоловіка, оскільки позивачкою не надано належних, допустимих та достатніх доказів перебування ОСОБА_3 в безпорадному стані та існування у нього потреби в допомозі ОСОБА_2 .

64. На підтвердження своїх вимог, ОСОБА_1 додала до позову медичну документацію ОСОБА_3 , проте, вочевидь ці докази самі по собі не доводять наявності підстав передбачених статтею 1224 ЦК України для усунення особи від спадкування, на що правильно вказав апеляційний суд.

65. Крім того у справі наявний лист Національного університету харчових технологій, згідно з яким ОСОБА_3 перебував на посаді ректора університету до 07 квітня 2020 року, а із 08 до 12 квітня 2020 року на посаді головного наукового співробітника проблемної науково-дослідної лабораторії цього університету.

66. Виконання ОСОБА_3 обов`язків ректора університету та головного наукового співробітника науково-дослідної лабораторії не узгоджується із доводами позивачки, про перебування спадкодавця у безпорадному стані.

67. З цих підстав підлягають відхиленню узагальнені доводи касаційної скарги щодо безпорадності та потреби ОСОБА_3 в допомозі, які фактично спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом.

68. Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду про те, що тимчасове не проживання відповідачки з померлим не є ухиленням від надання спадкодавцеві допомоги.

69. З огляду на викладене безпідставними є доводи касаційної скарги щодо не дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів та не встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

70. Доводи касаційної скарги щодо безпідставного врахування судом відзиву та окремих доказів, спростовані матеріалами справи.

71. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції частини п`ятої статті 1224 ЦК України зводяться до власного тлумачення позивачкою вказаної норми права.

72. Доводи касаційної скарги про порушення норм процесуального права, зокрема щодо не дослідження доказів, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки апеляційний суд належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно

і всебічно встановив обставини справи та правильно вирішив спір.

73. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.

74. Висновки апеляційного суду не суперечать узагальненим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц,

від 29 червня 2021 року у справі № 750/9209/20, від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17,

від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц, на які заявниця посилалася в касаційній скарзі.

75. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

76. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.

77. Оскаржуване судове рішення є достатньо вмотивованим та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

78. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

79. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

80. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411

ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

81. У відзиві на касаційну скаргу адвокат Фатєєв А. О. просить стягнути

із позивачки на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в сумі 20 000 грн, на підтвердження яких надав договір

№ 28/20 про надання правової допомоги від 15 червня 2020 року, укладений між АО «Грибенников та Фатєєв» і ОСОБА_2 , акт надання послуг

від 05 січня 2024 року № 1 на суму 20 000 грн, рахунок на оплату

від 05 січня 2024 року № 1 на суму 20 000 грн, ордер серії АІ № 1079263, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

82. Колегія суддів дійшла висновку, що заява про компенсацію витрат

ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню на суму 5 000 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з урахуванням складності справи та необхідних процесуальних дій.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гуцол Руслан Іванович, залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000 (п`ять тисяч) грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович