ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7221/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Макаренко Н.А.,
представника позивача - Левченка В.В.,
представника відповідача Деміхіної О.М,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донакватех" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донакватех" /далі позивач, ТОВ "Донакватех"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0004440506 від 07 квітня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 505913,75 грн;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0004450506 від 07 квітня 2020 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток в сумі 316295,00 грн /а.с. 1-7 т.1/.
Позов обґрунтований тим, що висновки відповідача щодо вчинення позивачем порушень вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими та ґрунтуються на припущеннях, а тому податкові повідомлення-рішення №0004440506 від 07 квітня 2020 року та №0004450506 від 07 квітня 2020 року підлягають скасуванню як протиправні. В Акті перевірки органом ДПС зазначено, що у контрагентів позивача працювали особи за основним місцем роботи та за договорами цивільно-правового характеру, а також згідно податкової інформації відомості про відсутність контрагентів за їх місцезнаходженням датовані зі плином часу в один і більше місяців з дати здійснення господарських операцій з позивачем. Таким чином, висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача будь-яких ресурсів, у тому числі трудових, а також про їх відсутність за місцезнаходженням є безпідставними. Окрім того, у відповідача відсутні будь-які претензії стосовно правильності складання первинних документів по господарських операціях позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Донакватех" строк звернення до суду цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання, а ухвалою від 21 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу підготовчого засідання від 21 жовтня 2021 року, замінено Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192), а ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 118-130 т.1/ та додаткових поясненнях /а.с. 9-15 т.2/ посилався на недоведеність ТОВ "Донакватех" реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент" та ТОВ "Акта Пром", оскільки відсутність відповідних ресурсів у контрагентів вказує на неможливість надання послуг.
В письмових поясненнях /а.с. 107-117 т.2/ позивач додатково вказав про наявність у нього всіх документів, що підтверджують вчинення господарських операцій із ТОВ «Смерека-2017», ТОВ «Даріон Про», ТОВ «Сігма Профіт», ТОВ «Колорі Трейд», ТОВ «Фторкомпонент», ТОВ «Акта Пром»,.
В додаткових поясненнях /а.с. 89-95 т.2/ відповідач зазначив, що позивачем не надано до перевірки документів та пояснень яким саме чином відбувалося транспортування та отримання товарів від ТОВ «Колорі Трейд» та ТОВ «Акта Пром», а також не надано ліцензій та дозволів на право здійснювати роботи /послуги ТОВ «Смерека-2017», ТОВ «Даріон Про», ТОВ «Сігма Профіт», ТОВ «Колорі Трейд», ТОВ «Фторкомпонент», ТОВ «Акта Пром».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заявленого позову, а представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донакватех" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 32084139 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов`язкових платежів) в Головному управлінні ДПС у Полтавській області /а.с. 99-110 т. 1/.
В період з 25 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області №521 від 24 лютого 2020 року /а.с. 131 т.1/, направлення на перевірку №498 від 24 лютого 2020 року /а.с. 132 т.1/ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Донакватех" з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками ТОВ "Смерека-2017" за період з 01 травня 2018 року по 30 червня 2018 року, ТОВ "Даріон Про" за період з 01 квітня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ "Сігма Профіт" за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, ТОВ "Колорі Трейд" за період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року, ТОВ "Фторкомпонент" за період з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року та ТОВ "Акта Пром" за період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року та достовірності задекларованих показників при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік.
За результатами перевірки складено акт № 304/16-31-05-06-10/32084139 від 10 березня 2020 року /а.с. 138-165 т.1/, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Донакватех" вимог:
- підпункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 404731,00 грн, у тому числі по періодах: за травень 2018 року на суму 11320,00 грн, за червень 2018 року на суму 10180,00 грн, за липень 2018 року на суму 18880,00 грн, за вересень 2018 року на суму 99271,00 грн, за листопад 2018 року на суму 101500,00 грн, за грудень 2018 року на суму 50000,00 грн, за лютий 2019 року на суму 113580,00 грн;
- підпункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 253036,00 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 253036,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Полтавській області винесені податкові повідомлення рішення:
- № 0004440506 від 07 квітня 2020 року /а.с. 183 т.1/, яким збільшено ТОВ "Донакватех" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 505913,75 грн (в тому числі: за податковим зобов`язанням 404731,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 101182,75 грн);
- №0004450506 від 07 квітня 2020 року /а.с. 184 т.1/, яким збільшено ТОВ "Донакватех" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 316295,00 грн (в тому числі: за податковим зобов`язанням 253036,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 63259,00 грн).
Не погодившись із прийняттям вказаних податкових повідомлень-рішень, ТОВ "Донакватех" звернулося до суду з цим позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України /далі ПК України/.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з положеннями частин 1, 3 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Згідно з частиною другою статті 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.
Отже, відображення господарської операції в податковому обліку має здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з податку на додану вартість. Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Чинне законодавство не покладає на платника обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 826/18707/15, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано). Контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними. Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.
07 липня 2022 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову в адміністративній справі № 160/3364/19 за позовом ТОВ «АТБ-маркет» до Східного міжрегіонального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій дійшла висновків, що будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі, стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції. Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Такі висновки Велика Палата зробила, застосувавши, зокрема норму частини восьмої статті 9 Закону № 996-XIV, згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
Також постановою від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного, зокрема у постанові від 01 грудня 2015 року у справі №826/15034/17 (№21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що формулювання Верховного Суду України - «статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю» - не ґрунтується на чинних нормах матеріального права, оскільки статус у юридичному розумінні - це перелік прав та обов`язків певного суб`єкта. Водночас жоден нормативно-правовий акт в Україні не містив визначення статусу фіктивного підприємства. Суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку». Вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності. До постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
В постанові від 18 жовтня 2022 року у справі № 640/12307/19 Верховний Суд зазначив:
«Згідно з частиною другою статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 ПК, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.
У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту та витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу».
Судом встановлено, що протягом травня 2018 року лютого 2019 року позивач мав господарські відносини із ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент" та ТОВ "Акта Пром".
З акту перевірки не слідує, що надані позивачем до перевірки первинні документи мають дефекти форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону №996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості та не призвели до зміни в структурі активів платника податків.
В ході судового розгляду справи контролюючий орган також не заперечував факту наявності у позивача первинних документів та не висловлював зауважень щодо їх змісту та форми.
Разом з тим, зі змісту акту перевірки слідує, що контролюючий орган, встановлюючи порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, обґрунтовував їх податковими інформаціями, наявними в базі даних ІС «Податковий блок» та Архіві електронної звітності «ЄРПН», а також отриманими стосовно ТОВ "Смерека-2017", ТОВ "Даріон Про", ТОВ "Сігма Профіт", ТОВ "Колорі Трейд", ТОВ "Фторкомпонент" та ТОВ "Акта Пром".
Так, в акті перевірки зазначено:
стосовно ТОВ «СМЕРЕКА-2017»: відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 2 квартал 2018 року працювало на ТОВ «СМЕРЕКА-2017» 1 особа , працювало за цивільно-правовими договорами 51 особа. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: Інформація відсутня. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: інформація відсутня. При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «СМЕРЕКА-2017» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг «Роботи з хімічного очищення парогенератора, Роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля, Роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля, Ремонт електроприводу VALPES ER60.90A.M00, Роботи з розробки технологічної схеми біоцидної обробки вихідної води для водопідготовчої установки на відновлення витрат води та пари котлотурбінного цеху ФІЛІЇ "ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" ТОВ "ДВ "НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ"» відбувалося у: - ТОВ «САБСТЕНД»(код 41658702, ДПІ 1013, ОВД- 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 1 особа (звіт форми 1-ДФ за 2 кв. 2018 року) . Інформація про основні фонди: відсутня; -ТОВ «САБСТЕНД» (код 41658702) вищевказані послуги не придбавало; - ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41325121, ДПІ 2654, ОВД - 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 2 особи (звіт форми 1-ДФ за 2 кв. 2018 року). Інформація про основні фонди: відсутня. ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41658702) вищевказані послуги не придбавало. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг та можливість постачання саме цих послуг, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у травні-червні 2018 року у ТОВ «СМЕРЕКА-2017» на суму ПДВ 21500 грн, так як первинне введення в обіг (первинний продаж) цих послуг не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даних послуг (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «СМЕРЕКА-2017» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій. З ГУ ДФС у Харківській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «СМЕРЕКА - 2017» (код за ЄДРПОУ 41754076) по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за квітень червень 2018, відповідно до якої відсутнє ТОВ «СМЕРЕКА - 2017» за місцезнаходженням.
стосовно ТОВ «ДАРІОН ПРО» (код 41711582): відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 3 квартал 2018 року працювало на ТОВ «ДАРІОН ПРО» 6 осіб, працювало за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: Інформація відсутня. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: інформація відсутня. При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «ДАРІОН ПРО» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг «Роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1, Усунення течій на УФ-2, Роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля другої ступені №4, Роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2» відбувалося: - ТОВ «МЕЛЬМАРК» (код 41325142, ДПІ 2654, ОВД - 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 2 особи (згідно звіту форми 1-ДФ за 3 кв. 2018 року) . Інформація про основні фонди: вартість 1157,7 тис. грн (баланс станом на 30.06.2018). ТОВ «МЕЛЬМАРК» (код 41325142) вищевказані послуги не придбавало. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг та можливість постачання саме цих послуг, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у липні 2018 року у ТОВ «ДАРІОН ПРО» на суму ПДВ 11440 грн., так як первинне введення в обіг (первинний продаж) даних послуг не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження саме цих (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «ДАРІОН ПРО» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій. З ГУ ДФС у Донецькій області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ДАРІОН ПРО» (код 41711582) за звітні періоди декларування ПДВ за червень, липень 2018 року, відповідно якої місцезнаходження ТОВ «ДАРІОН ПРО» не встановлено. За результатами проведеного аналізу даних, наявних в базах ІС „Податковий блок, „Архів електронної звітності, результатів відпрацювання оперативних підрозділів ДФС встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності зазначеним суб`єктом господарювання. За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН по ТОВ «ДАРІОН ПРО» в частині формування податкового кредиту встановлено факти придбання товарів/послуг у контрагентів-постачальників, які здійснюють операції з реалізації товарів/послуг невідомого походження та підміну позицій товарних груп.
стосовно ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» (код 41625860): відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 3 квартал 2018 року працювало на ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» 1 особа , працювало за цивільно-правовими договорами 20 осіб. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: Інформація відсутня. При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг «Роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1, Роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №2, Роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №1, Роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2» відбувалося: - ТОВ «КРОКСІ» (код 41459262, ДПІ 581, ОВД - 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 1 особа (згідно звіту форми 1-ДФ за 4 кв. 2018 року). Інформація про основні фонди: відсутня. ТОВ «КРОКСІ» (код 41459262) вищевказані послуги не придбавало. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг та можливість постачання саме цих послуг, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у липні 2018 року у ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» на суму ПДВ 7440 грн, так як первинне введення в обіг (первинний продаж) цих послуг не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даних послуг (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій.З ГУ ДФС у Донецькій області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «Сігма Профіт», податковий номер 41625860 за звітний період декларування ПДВ травень, червень, липень 2018 року, за результатами аналізу якої встановлено наступне: Оформлені документально ТОВ «Сігма Профіт» операції з придбання та реалізації товарів/послуг, передбачають значний обсяг трудовитрат, необхідність наявності значної кількості освічених та кваліфікованих спеціалістів. У зв`язку із неможливістю документального підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, фахової належності робітників підприємства неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за період травень, червень, липень 2018 року. Інформація про наявність транспортних засобів згідно з АІС «Автомобіль»: інформація про наявність транспортних засобів відсутня. Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок: відсутність за юридичною адресою; відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа); відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно зареєстрованих податкових накладних у травні, червні, липні 2018 року підприємством ТОВ «Сігма Профіт» придбано та реалізовано товари/послуги на адресу ризикових платників, по яким спостерігається підміна позицій товарних груп.
стосовно ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» (код 42078598): відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 3 квартал 2018 року працювало на ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» 3 особи, працювало за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: Інформація відсутня. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: інформація відсутня. При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг/товарів «Ремонт та запуск установки зворотнього осмосу РО/ДАТ-1/1,0, Збірка установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0, Мембрана зворотнього осмосу Hydranautics СРА3-8040, Картрідж до фільтру для води РР-20В 20 Micron, Картрідж до фільтру для води РР-20В 5 Micron, Картрідж до фільтру для води СТО-20В 5» відбувалося:
- ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41325121, ДПІ 2654, ОВД - 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 1 особи (звіт форми 1-ДФ за 4 кв. 2018 року). Інформація про основні фонди: відсутня. ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41658702) вищевказані послуги та товари не придбавало. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг/товарів та можливість постачання саме цих послуг/товарів, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у вересні 2018 року у ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» на суму ПДВ 99271,2 грн, так як первинне введення в обіг (первинний продаж) послуг та товарів не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даних послуг/товарів (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій. Також за результатами аналізу АС «Податковий блок» встановлено, що всі учасники ланцюга сумнівного постачання товару «картрідж до фільтру для води РР-20В 20 Micron, картрідж до фільтру для води РР-20В 5 Micron, картрідж до фільтру для води СТО-20В 5» не являються ні імпортерами ні виробниками товару, що був поставлений ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» та у свою чергу на ТОВ «ДОНАКВАТЕХ». З ГУ ДФС у Харківській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД» (п.н. 42078598) за звітний період декларування ПДВ вересень 2018, за результатами аналізу якої встановлено наступне:відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні); відсутня інформація про документальне підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності робітників підприємства, неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за період: вересень 2018 року.
стосовно ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ» (код 42529199): відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 4 квартал 2018 року працювало на ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ» 2 особи, працювало за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: 1406,7 тис грн станом на 31.12.2018. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: інформація відсутня.При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг «Поточний ремонт офісного приміщення, Розробка технології хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів, Послуги з хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів КУ 20-39/450 ГФУ-1, КУ 20-39/450 ГФУ-2 ШВПГКН» відбувалося: - ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41325121, ДПІ 2654, ОВД - 46.90-неспецiалiзована оптова торгiвля). Чисельність працюючих 1 особи (звіт форми 1-ДФ за 4 кв. 2018 року). Інформація про основні фонди: відсутня. ТОВ «ДІСЕРІ» (код 41658702) вищевказані послуги не придбавало. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг та можливість постачання саме цих послуг, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у листопаді-грудні 2018 року у ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ» на суму ПДВ 151500 грн., так як первинне введення в обіг (первинний продаж) цих послуг не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даних послуг (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій. З ГУ ДФС у Харківській області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ», п.н. 42529199 за звітний період декларування ПДВ листопад грудень 2018, а саме: факт відсутності ТОВ "ФТОРКОМПОНЕНТ" за місцезнаходженням засвідчено листом ОУ ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2019 року.
стосовно ТОВ «АКТА ПРОМ» (код 42274141): відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ): за 1 квартал 2019 року працювало на ТОВ «АКТА ПРОМ» 3 особи , працювало за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Балансова вартість основних засобів: відповідно до фінансової звітності: інформація відсутня. Інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП: інформація відсутня. При дослідженні ланцюга постачання ТОВ «АКТА ПРОМ» встановлено наступне: згідно проведеного аналізу баз даних ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності «ЄРПН» зареєстрованих податкових накладних, придбання послуг/товарів «Ремонт та запуск установки зворотнього осмосу РО/ДАТ-1/1,0, Збірка установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0, Мембрана зворотнього осмосу Hydranautics СРА3-8040, Картрідж до фільтру для води РР-20В 20 Micron, Картрідж до фільтру для води РР-20В 5 Micron, Картрідж до фільтру для води СТО-20В 5» по ланцюгам постачання відсутнє. Таким чином, чітко прослідковується обрив ланцюга постачання послуг/товарів та можливість постачання саме цих послуг/товарів, що були придбані ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» у лютому 2019 року у ТОВ «АКТА ПРОМ» на суму ПДВ 113580 грн, так як первинне введення в обіг (первинний продаж) послуг та товарів не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження даних товарів/послуг (відсутнє дійсне формування активу) у ТОВ «АКТА ПРОМ» та попередніх ланках ланцюга проведених нереальних господарських операцій. З ГУ ДФС у Донецькій області отримано результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «АКТА ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42274141) за звітний період декларування ПДВ лютий 2019 року, за результатами аналізу якої встановлено наступне: згідно листа податкової міліції № 2813/05-99-21-13 від 10.05.2019 не встановлено місцезнаходження платника податків ТОВ «АКТА ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42274141) за місцем реєстрації. Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за лютий 2019 року середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб 3. Згідно аналізу ЄРПН, податкової звітності, внаслідок відсутності документального підтвердження фінансово-господарських відносин, не має можливості підтвердити реальність господарських операцій та встановити можливість виконання господарських операцій ТОВ "АКТА ПРОМ" (код ЄДРПОУ 42274141) з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом. Згідно аналізу даних, наявних у ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ "АКТА ПРОМ" (код ЄДРПОУ 42274141) відсутність складських приміщень для зберігання реалізуємого ТМЦ, відсутня інформація щодо наявності трудових ресурсів (фахівців) для виконання основного виду діяльності - Ремонт i технiчне обслуговування готових металевих виробiв. Відповідно листа оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області № 2813/05-99-21-13 від 10.05.2019 року, ТОВ «АКТА ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42274141) не встановлено за місцем реєстрації.
Також в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» не надано документів чи пояснень яким саме чином відбувалося транспортування та отримання товарів від ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД», ТОВ «АКТА ПРОМ», а також не надано ліцензій та дозволів на право здійснювати роботи/послуги ТОВ «СМЕРЕКА-2017», ТОВ «ДАРІОН ПРО», ТОВ «СІГМА ПРОФІТ», ТОВ «КОЛОРІ ТРЕЙД», ТОВ «ФТОРКОМПОНЕНТ», ТОВ «АКТА ПРОМ».
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Смерека-2017», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" укладено із ТОВ «Смерека-2017» договір про надання послуг №24 від 17 травня 2018 року та договір про надання послуг №25 від 28 травня 2018 року.
За умовами договору №24 від 17 травня 2018 року ТОВ «Смерека-2017» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічного очищення парогенератора 1 послуга на суму 10920,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1 1 послуга на суму 9000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2 1 послуга на суму 9000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №1 1 послуга на суму 9000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №2 1 послуга на суму 9000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1 1 послуга на суму 11040,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2 1 послуга на суму 9960,00 грн з ПДВ, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункт 1.1); послуги за цим договором надаються виконавцем по мірі виникнення у замовника такої необхідності. Характеристика послуг, обсяг, строк виконання та інші необхідні умови узгоджуються сторонами у договорі та додатках до нього, які будуть невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2); послуги надаються виконавцем із використанням товару та матеріалів замовника, якщо інше додатково не узгоджено сторонами (пункт 1.3); виконавець зобов`язаний, зокрема по закінченні надання послуг передавати замовнику їх результати, а також комплект необхідних документів, а саме: акт виконаних робіт, податкову накладну (пункт 2.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2); замовник зобов`язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором (пункт 2.3); загальна вартість робіт виконавця за цим договором складає 67920,00 грн з ПДВ та фіксується у рахунках-фактурі, які виставляються виконавцем, а також в актах виконаних робіт тощо (пункт 3.1); здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін (пункт 3.2); оплата вартості послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури, якщо сторонами додатково не узгоджено інше (пункт 3.3); цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не висловить наміру припинити дію цього договору, він може бути пролонгований на такий самий строку і на тих же умовах після підписання додаткових домовленостей (пункт 6.1).
На підтвердження факту надання послуг за вказаними договорами позивач надав контролюючому органу податкові накладні №139 від 31 травня 2018 року, №144 від 31 травня 2018 року, №190 від 22 травня 2018 року, №92 від 01 червня 2018 року, №102 від 14 червня 2018 року, №100 від 11 червня 2018 року та №112 від 25 червня 2018 року, рахунки-фактури №155 від 21 травня 2018 року /а.с. 68 т.2/, №156 від 22 травня 2018 року /а.с. 69 т.2/, №169 від 31 травня 2018 року /а.с. 70 т.2/, №172 від 01 червня 2018 року /а.с. 62 т.2/, №175 від 11 червня 2018 року /а.с. 63 т.2/, №176 від 14 червня 2018 року /а.с. 64 т.2/ та №179 від 25 червня 2018 року /а.с. 65 т.2/, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №155 від 21 травня 2018 року /а.с. 68 т.2/, №156 від 21 травня 2018 року /а.с. 69 т.2/, №169 від 31 травня 2018 року /а.с. 70 т.2/, №172 від 01 червня 2018 року /а.с. 62 т.2/, №175 від 11 червня 2018 року /а.с. 63 т.2/, №176 від 14 червня 2018 року /а.с. 64 т.2/ та №179 від 25 червня 2018 року /а.с. 65 т.2/, виписки банку №1 від 08 червня 2018 року /а.с. 67 т.2/ та №2 від 03 липня 2018 року /а.с. 66 т.2/.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Смерека-2017», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 2 кварталі 2018 року в ТОВ «Смерека-2017» працювали 1 особа, а за цивільно-правовими договорами - 51 особа. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Смерека-2017» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Смерека-2017» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно до умов договорів №24 від 17 травня 2018 року та №25 від 28 травня 2018 року; неможливість надання ТОВ «Смерека-2017» таких послуг згідно договорів №24 від 17 травня 2018 року та №25 від 28 травня 2018 року засобами та ресурсами третіх осіб ТОВ «Сабстенд», ТОВ «Дісері» та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ "Смерека-2017".
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Даріон Про», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" як замовник 19 липня 2018 року уклав договір про надання послуг №74 з ТОВ «Даріон Про» як з виконавцем /а.с. 118 т.2/.
За умовами цього договору виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1 1 послуга на суму 12000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2 1 послуга на суму 12000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля другої ступені №4 1 послуга на суму 10320,00 грн з ПДВ, усунення течій на УФ-2 1 послуга на суму 34320,00 грн з ПДВ, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункт 1.1); послуги за цим договором надаються виконавцем по мірі виникнення у замовника такої необхідності. Характеристика послуг, обсяг, строк виконання та інші необхідні умови узгоджуються сторонами у договорі та додатках до нього, які будуть невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.2); послуги надаються виконавцем із використанням товару та матеріалів замовника, якщо інше додатково не узгоджено сторонами (пункт 1.3); виконавець зобов`язаний, зокрема по закінченні надання послуг передавати замовнику їх результати, а також комплект необхідних документів, а саме: акт виконаних робіт, податкову накладну (пункт 2.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2); замовник зобов`язаний приймати від виконавця результати надання послуг шляхом підписання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором (пункт 2.3); загальна вартість робіт виконавця за цим договором складає 68640,00 грн з ПДВ та фіксується у рахунках-фактурі, які виставляються виконавцем, а також в актах виконаних робіт тощо (пункт 3.1); здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін (пункт 3.2); оплата вартості послуг здійснюється замовником протягом 30 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури, якщо сторонами додатково не узгоджено інше (пункт 3.3); цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року. У випадку, якщо до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не висловить наміру припинити дію цього договору, він може бути пролонгований на такий самий строку і на тих же умовах після підписання додаткових домовленостей (пункт 6.1).
На підтвердження факту надання послуг позивач надав акт здачі-приймання (надання послуг) №122 від 30 липня 2018 року /а.с. 119 т.2/, рахунок-фактура №Д-328 від 30 липня 2018 року /а.с. 120 т.2/, виписка банку №2 від 16 серпня 2018 року /а.с. 121 т.2/, журнал-ордер і відомість по рахунку за липень 2018 року та серпень 2018 року /а.с. 122-123 т.2/, податкову накладну №133 від 30 липня 2018 року /а.с. 124 т.2/.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Даріон Про», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 3 кварталі 2018 року в ТОВ «Даріон Про» працювало 6 осіб, а за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Даріон Про» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Даріон Про» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно умов договору №74 від 19 липня 2018 року; неможливість надання ТОВ «Даріон Про» таких послуг згідно договору №74 від 19 липня 2018 року засобами та ресурсами третьої особи ТОВ «Мельмарк» та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ «Даріон Про».
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Сігма Профіт», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" укладено із ТОВ «Сігма Профіт» договір про надання послуг №31 від 02 липня 2018 року /а.с. 1 т. 3/.
За умовами цього договору ТОВ «Сігма Профіт» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату наступні послуги: роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1 1 послуга на суму 12000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №2 1 послуга на суму 12000,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №1 1 послуга на суму 10320,00 грн з ПДВ, роботи з хімічної очистки мембран МО-модуля першої ступені №2 1 послуга на суму 10320,00 грн з ПДВ, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункт 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2).
На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивач надав контролюючому органу податкову накладну №85 від 09 липня 2018 року /а.с. 4-5 т.3/, рахунок-фактуру №85 від 09 липня 2018 року /а.с. 3 т.3/, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №85 від 09 липня 2018 року /а.с. 2 т.3/, виписка банку №2 від 30 липня 2018 року /а.с. 7 т.3/.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Сігма Профіт», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 3 кварталі 2018 року в ТОВ «Сігма Профіт» працювала 1 особа, а за цивільно-правовими договорами працювало 20 осіб. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Сігма Профіт» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Сігма Профіт» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно умов договору №31 від 02 липня 2018 року; неможливість надання ТОВ «Сігма Профіт» таких послуг згідно договору №31 від 02 липня 2018 року засобами та ресурсами третьої особи ТОВ «Кроксі» та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ «Сігма Профіт».
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Колорі Трейд», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" укладено із ТОВ «Колорі Трейд» договір поставки №83 від 03 вересня 2018 року /а.с. 161-161 т.2/, договір про надання послуг №174 від 17 вересня 2018 року /а.с. 189 т.2/ та договір про надання послуг №175 від 17 вересня 2018 року /а.с.194 т.2/.
За умовами договору поставки №83 від 03 вересня 2018 року ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується поставити товар (згідно із специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору) ТОВ "Донакватех", а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1); перелік найменувань, асортимент та обсяг товару, що продається відповідно до цього договору погоджується сторонами у рахунках-фактурах (пункт 1.2), а згідно із специфікацією №1 до вказаного договору товаром є картриджі до фільтру для води та мембрана зворотного осмосу /а.с. 162 т.2/.
За умовами договору про надання послуг №174 від 17 вересня 2018 року та договору про надання послуг №175 від 17 вересня 2018 року в порядку та на умовах, визначених цим договором, ТОВ «Колорі Трейд» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги збірка установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0 та ремонт та запуск установки зворотного осмосу РО/ДАТ-1/1,0, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункту 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2).
На підтвердження факту надання послуг за вказаними договорами позивач надав контролюючому органу податкові накладні №35 від 14 вересня 2018 року /а.с. 165-166 т.2/, №76 від 28 вересня 2018 року /а.с. 198 т.2/ та №74 від 24 вересня 2018 року /а.с. 193 т.2/, рахунки-фактури №121 від 14 вересня 2018 року /а.с. 163 т.2/, №339 від 24 вересня 2018 року /а.с. 192 т.2/, №341 від 28 вересня 2018 року /а.с. 197 т.2/, видаткову накладну №121 від 14 вересня 2018 року /а.с. 164 т.2/, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №339 від 24 вересня 2018 року /а.с. 190 т.2/ та №341 від 28 вересня 2018 року /а.с. 195 т.2/, виписки банку №4 від 24 вересня 2018 року /а.с. 167 т.2/, №3 від 03 жовтня 2018 року та №4 від 03 жовтня 2018 року.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Колорі Трейд», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 3 кварталі 2018 року в ТОВ «Колорі Трейд» працювало 3 особи, а за цивільно-правовими договорами -0 осіб. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Колорі Трейд» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Колорі Трейд» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно умов договорів №174 від 17 вересня 2018 року та №175 від 17 вересня 2018 року; неможливість надання ТОВ «Колорі Трейд» таких послуг згідно договорів №174 від 17 вересня 2018 року та №175 від 17 вересня 2018 року засобами та ресурсами третьої особи ТОВ «Дісері» та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ «Колорі Трейд».
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Фторкомпонент», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" укладено із ТОВ «Фторкомпонент» договір про надання послуг з поточного ремонту офісного приміщення №79 від 21 листопада 2018 року /а.с. 37 т.3/, договір про надання послуг №129 від 10 грудня 2018 року /а.с. 43 т.3/ та договір про надання послуг №134 від 19 грудня 2018 року.
За умовами договору про надання послуг з поточного ремонту офісного приміщення №79 від 21 листопада 2018 року ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з поточного ремонту офісного приміщення, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункту 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2).
Згідно умов договорів про надання послуг №129 від 10 грудня 2018 року та про надання послуг №134 від 19 грудня 2018 року ТОВ «Фторкомпонент» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з розробки технології хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів та з хімічного очищення внутрішніх трубних поверхонь котлів-утилізаторів КУ 20-39/450ГФУ-1, КУ20-39/450ГФУ-2 ШВПГКН, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункту 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2).
На підтвердження факту надання послуг за вказаними договорами позивач надав контролюючому органу податкові накладні №127 від 29 листопада 2018 року /а.с. 40-42 т.3/, №141 від 27 грудня 2018 року /а.с. 51-52 т.3/ та №94 від 17 грудня 2018 року /а.с. 46-47 т.3/, рахунки-фактури №134 від 29 листопада 2018 року /а.с. 39 т.3/, №171 від 17 грудня 2018 року /а.с. 45 т.3/, №187 від 27 грудня 2018 року /а.с. 50 т.3/, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №127 від 29 листопада 2018 року /а.с. 38 т.3/, №171 від 17 грудня 2018 року /а.с. 44 т.3/ та №187 від 27 грудня 2018 року /а.с. 49 т.3/, виписки банку №2 від 14 грудня 2018 року, №5 від 10 січня 2019 року та №7 від 10 січня 2019 року /а.с. 53-54 т.3/.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Фторкомпонент», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 4 кварталі 2018 року в ТОВ «Фторкомпонент» працювало 2 особи, а за цивільно-правовими договорами -0 осіб. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Фторкомпонент» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Фторкомпонент» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно умов договорів №79 від 21 листопада 2018 року, №129 від 10 грудня 2018 року та №134 від 19 грудня 2018 року; неможливість надання ТОВ «Фторкомпонент» таких послуг згідно договорів №79 від 21 листопада 2018 року, №129 від 10 грудня 2018 року та №134 від 19 грудня 2018 року засобами та ресурсами третіх осіб та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ «Фторкомпонент».
Надаючи оцінку господарським операціям позивача із ТОВ «Акта Пром», суд виходить з наступного.
З наданих сторонами письмових доказів суд встановив, що ТОВ "Донакватех" укладено із ТОВ «Акта Пром» договір про надання послуг №117 від 11 лютого 2019 року /а.с. 209/, договір поставки №124 від 14 лютого 2019 року /а.с. 214-216 т.2/.
За умовами договору про надання послуг №117 від 11 лютого 2019 року ТОВ «Акта Пром» зобов`язується за завданням ТОВ "Донакватех" протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з усунення течій на УФ та МО-1 на суму 50400,00 грн з ПДВ та роботи з хімічної очистки мембран УФ-модуля №1 на суму 16200,00 грн з ПДВ, а замовник зобов`язується оплатити належним чином надані послуги (пункт 1.1); виконавець має право зокрема залучати третіх осіб для надання замовнику послуг за цим договором, залишаючись при цьому відповідальним перед замовником (пункт 2.2).
За умовами договору поставки №124 від 14 лютого 2019 року ТОВ «Акта Пром» зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "Донакватех", а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (пункт 1.1); асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід`ємною частиною даного договору (пункт 2.1), а згідно із специфікацією до вказаного договору товаром є дренажно-розподільча система для забору сольового розчину для комірки солі та прийомний бункер для комірки солі.
На підтвердження факту надання послуг за вказаним договором позивач надав контролюючому органу податкові накладні №132 від 25 лютого 2019 року /а.с. 212-213 т.2/, №138 від 27 лютого 2019 року /а.с. 219-220 т.2/, рахунки-фактури №АП-00431 від 25 лютого 2019 року /а.с. 211 т.2/, №АП-00438 від 27 лютого 2019 року /а.с. 218 т.2/, видаткову накладну №108 від 27 лютого 2019 року /а.с. 217 т.2/, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №94 від 25 лютого 2019 року /а.с. 210 т.2/, виписки банку №3 від 14 березня 2019 року, №6 від 14 березня 2019 року /а.с. 222 т.2/.
Суд установив, що в акті перевірки контролюючий орган на зазначив фактів, які б спростували правильність формування позивачем витрат чи податкового кредиту на підставі складених учасниками договору документів первинного бухгалтерського обліку.
Застережень щодо правильності оформлення або невідповідності змісту наданих на перевірку податкових накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку акт податкової перевірки не містить, а тому суд їх дослідження в цьому аспекті не здійснював.
Проаналізувавши податкову інформацію стосовно ТОВ «Акта Пром», на яку посилається відповідач в акті перевірки, суд погоджується із судженням податкового органу про можливу наявність у діях позивача у перевірений період ознак участі у господарських операціях з метою штучного формування витрат та податкового кредиту для ухилення від оподаткування, але таке судження не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності у податкових правовідносинах за відсутності достатньої доказової бази.
До такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Верховний Суд висловив правову позицію щодо врахування при розгляді судових справ посилань контролюючого органу на отриману в процесі перевірки податкову інформацію, а саме про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі (постанови від 26 червня 2018 року у справі №К/9901/27855/18, від 19 червня 2018 року у справі №К/9901/3749/18, від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17)
У зв`язку з наведеним вище, суд зазначає, що інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Висновки відповідача ґрунтуються виключно на податковій інформації відносно контрагента позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.
Також суд враховує висновки Верховного Суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі №2а-15124/11/2670 (К/9901/612/18), від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 01 квітня 2021 року у справі №640/11504/19, де зазначалося, що відсутність у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Відсутність (або недостатність) працевлаштованих працівників на підприємстві не виключає можливості виконання контрагентом господарських операцій, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру: аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу); а основні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11 червня 2018 року у справі №826/4565/14, одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Крім того, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин (постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а).
Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №2а-7462/10/2170).
Відсутність товарів по ланцюгу постачання не є доказом нереальності господарських операцій (постанова Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №804/3420/16).
Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, не може бути підставою для висновку щодо нереальності господарських операцій.
Крім того, відповідно до податкової інформації, про яку зазначено в акті перевірки, у 1 кварталі 2019 року в ТОВ «Акта Пром» працювало 3 особи, а за цивільно-правовими договорами -0 осіб. Відповідачем не обґрунтовано: неможливість надання ТОВ «Акта Пром» відповідних послуг позивачу власними засобами за наявності власних трудових ресурсів; відсутність у ТОВ «Фторкомпонент» працівників відповідних професій та кваліфікації щодо надання послуг згідно умов договору №117 від 11 лютого 2019 року; неможливість надання ТОВ «Акта Пром» таких послуг згідно договору №117 від 11 лютого 2019 року засобами та ресурсами третіх осіб та не наведено розрахунку використання працівником необхідних годин роботи для виконання відповідних послуг (робіт) тощо.
Тож, зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення позивачем та його безпосереднім контрагентом податкової дисципліни та правил ведення господарської діяльності, та також на підтвердження правочину первинною документацією, суд знаходить необґрунтованими посилання відповідача на обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту та витрат за операціями поставки послуг за участю ТОВ «Акта Пром».
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що доводи контролюючого органу в акті перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зводяться лише до правових дій контрагентів позивача та їх контрагентів в ланцюгу постачання, наявності/відсутності у них відповідних об`єктів, персоналу тощо. За такої обставини позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності іншими платника податків при недоведенні контролюючим органом обізнаності позивача щодо таких порушень. Відповідачем не надано доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. За умови настання реальних наслідків, які призвели до об`єктивної зміни складу активів платника податків, будь-які порушення правил ведення господарської діяльності його контрагентами не може бути підставою для позбавлення платника податків, який несе персональну відповідальність за правильність ведення ним податкового обліку, права на податковий кредит та витрати. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених бухгалтерським обліком та законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, адже податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або/та ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
З огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази та встановлені обставини, висновки Верховного Суду суд визнає податкові повідомлення-рішення №0004440506 від 07 квітня 2020 року та №0004450506 від 07 квітня 2020 року протиправними та такими , що підлягають скасуванню.
Інші доводи відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду у цій справі.
Відтак, заявлений позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 12333,14 грн, що підтверджується платіжним дорученням АТ "Правекс банк" №679 від 05 серпня 2020 року /а.с. 83/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 12333,14 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донакватех" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 6, кв. 41, ідентифікаційний код 32084139) до Головного управління ДПС у Полтавській області (36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 4, ідентифікаційний код ВП 4314283) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0004440506 від 07 квітня 2020 року та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №0004450506 від 07 квітня 2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донакватех" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, буд. 6, кв. 41, ідентифікаційний код 32084139) судовий збір в сумі 12 333,14 грн (дванадцять тисяч триста тридцять три гривні чотирнадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 31 жовтня 2022 року.
Суддя Н.І. Слободянюк
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2022 |
Оприлюднено | 03.11.2022 |
Номер документу | 107057754 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні