Постанова

від 01.11.2022 по справі 1-3/11/0307

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-3/11/0307

Провадження № 1-в/931/24/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

01 листопада 2022 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт. Локачі клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1-3/11/0307,

в с т а н о в и в :

До Локачинського районного суду Волинської області надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно, яке їй належить, а саме: житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у кримінальному провадженні № 1-3/11/0307.

В своєму клопотанні заявниця зазначає, що нею було придбано вказаний житловий будинок та земельну ділянку за результатами торгів Першої української міжрегіональної товарної біржі.

Однак, згідно інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон вiдчуження об`єктів нерухомого майна їй стало відомо, що на житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, на пiдставi постанови слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України у Волинській області підполковника мiлiцii ОСОБА_5 від 21 квітня 2010 року, накладено арешт на це нерухоме майно, яке належало ОСОБА_6 .

Зазначає, що оскільки майно ОСОБА_6 на момент накладення арешту і розгляду кримінального провадження судом перебувало в іпотеці, суд одночасно з ухваленням судового рішення повинен був зняти арешт з цього майна. Однак, у вироці Локачинського районного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року не зазначено, що ці об`єкти обтяжені іпотекою і на них не може бути звернено стягнення в рахунок забезпечення цивільних позовів та конфіскації майна.

Вважає, що оскільки ОСОБА_6 більше не являється власником обтяжуваного майна, ним не володіє, як наслідок майно не підлягає спецiальнiй конфіскації, з нього не можна вiдшкодовувати шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказує, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України 2012, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Оскільки кримінальне провадження закрито, вирок суду у частині конфіскації майна в дохід держави залишено без змін, враховуючи, що вказане нерухоме майно придбане нею на аукціоні, необхідність у запобіганні подальшого відчуження цього майна відпала. Однак, питання про зняття арешту вирішено не було, що позбавляє можливості реалізувати права власника.

Просить зняти арешт, який накладений на підставі постанови про накладення арешту на майно КС35-016-09, виданої 21.04.2010 слідчим в ОВС СВ УБОЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 , з житлового будинку з надвірними спорудами А-2, загальною площею: 166,3 кв. м, житловою площею 69,7 кв. м., PHOHM: 391757907228, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будiвель і споруд (присадибна ділянка), які належали ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

22 серпня 2022 року від заявниці на адресу суду надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту без її участі, та просила долучити до матеріалів справи копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.08.2022 року (т. 141 а.с. 225-226)

25 серпня 2022 року ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд клопотання без її участі, та просила долучити до матеріалів справи копію Договору купівлі-продажу земельної ділянки, що проданий на аукціоні від 27 грудня 2016 року та Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.08.2022 (т. 141 а.с. 230-240).

Прокурор в судове засідання 25 серпня 2022 року не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з ознайомленням з матеріалами справи. Розгляд клопотання неодноразово відкладався за клопотаннями прокурора.

В судове засідання 01 листопада 2022 року ОСОБА_4 не з`явилася, подала клопотання про розгляд заяви про скасування арешту на майно без її участі (т. 141 а.с. 266)

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що дії по виконанню вироку завершені, а виконавче провадження знищене. Зазачає, що посилання заявника на норми КПК України 2012 року є недоречними, оскільки кримінальне провадження не закрито, а завершено ухваленням вироку, яким вирішено долю майна. Тому проти задоволення клопотання про зняття арешту не заперечує, а заперечує щодо обраного способу захисту заявником.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи № 1-3/11/0307, клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що заява про скасування арешту майна підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до п.9 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Ця правова норма узгоджується з вимогами частини першої статті 5 КПК України 2012 року, за якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, у визначенні порядку звільнення майна з-під арешту потрібно керуватися правилами КПК України 1960 року.

Порядок щодо скасування арешту на майно було передбачено таким чином - на підставі постанови слідчого в порядку частини шостої 126 КПК України 1960 року, або судом під час попереднього судового засідання в порядку статті 253 КПК України 1960 року, під час ухвалення вироку в порядку статті 324 КПК України 1960 року, або судом в порядку виконання вироку в порядку статей 409, 411 КПК України 1960 року.

Згідно зі статтею 126 КПК України 1960 року забезпечення цивільного позову та можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб,які несутьза закономматеріальну відповідальністьза йогодії, де б це майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Згідно із п. 8 ст. 324 КПК України (1960 року) при постановленні вироку суд має вирішити питання, що робити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України 1960 року, суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема щодо виконання вироку у частині цивільного позову чи конфіскації майна.

Відповідно до частини першої статті 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Тобто, зняття арешту має здійснювати суд, який постановив вирок по цій справі.

З огляду на вказане вище у сукупності, питання про скасування арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства 1960 року, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, оскільки арешт було накладено на майно під час досудового слідства у кримінальній справі, за результатами розгляду якої було ухвалено вирок.

Схожих висновківдійшов ВерховнийСуд упостановах від01грудня 2021року (справа272/469/21) та від 30 липня 2021 року у справі № 185/9002/20, провадження № 61-9289св21.

Судом встановлено, що постановою слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України у Волинській області ОСОБА_5 від 21.04.2010 накладено арешт на майно, зокрема: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1012 га, кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147 за адресою АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ОСОБА_6 (т. 108, а.с. 317-320). Право власності підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів № 1533288 від 28 вересня 2005 року та Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т. 17, а.с. 223, т.121 а.с. 144).

Додатково слід зазначити, що згідно Розширеного витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна на запит органу державної влади № 27091843 від 12 травня 2010 року на земельну ділянку, площею 0,1012 га, кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147 та на будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження на підставі іпотечного договору за реєстровим № 1429 від 19 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_7 ( т.108, а.с 234-235,записи 8, 11)

Вироком Локачинського районного суду від 22 грудня 2011 року ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.3 ст.191; ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.202; ч.2 ст.358; ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.358; ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та призначено їй покарання за ч.4 ст.190, ч.3 ст.191, ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 202, ч.2 ст.358, ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 та ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженої та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із підприємницькою діяльністю по наданню фінансових послуг та посад, пов`язаних з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями на строк 3 (три) роки; ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.202; ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та призначено їй покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 202, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.2 ст.28; ч.2 ст.366 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із підприємницькою діяльністю по наданню фінансових послуг на строк три роки та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтись для реєстрації в ці органи; ОСОБА_10 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.202; ч. 2 ст.358; ч.2 ст.28, ч.3 ст.358; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364; ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України та призначено їй покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.202, ч.2 ст.358, ч.2 ст.28; ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із підприємницькою діяльністю по наданню фінансових послуг на строк три роки та на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтись для реєстрації в ці органи. Також, вироком вирішено питання, щодо майна, на яке накладено арешти, зокрема, на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_6 та земельну ділянку, кадастровий номер 0722883400:01:001:1147 розташовану за адресою АДРЕСА_1 , належної на праві власності ОСОБА_6 звернути стягнення в рахунок забезпечення цивільних позовів та конфіскації майна (т. 139, а.с. 42-63).

27.12.2011 постановою Локачинського районного суду Волинської області виправлено дату вироку з 22 грудня 2012 року на 22 грудня 2011 року.

Вирок набрав законної сили 01.02.2012.

Оскільки у цій справі арешт на майно ОСОБА_6 (особа, яка несе за законом матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого чи підозрюваного) накладений у кримінальній справі, що розглядалася за правилами КПК у редакції 1960 року, і у справі ухвалено вирок, то суд дійшов висновку, що питання зняття арешту з майна має бути вирішене в порядку кримінального судочинства.

15 серпня 2022 року ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні № 1-3/11/0307, яке накладено за правилами КПК 1960 року, при цьому, заявник не є учасником кримінальної справи, не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно копії Договору купівлі-продажу житлового будинку, що проданий на аукціоні від 27 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 1580 ПАТ «Банк Форум» продав (передав у власність), а ОСОБА_4 купила (прийняла у власність) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 . Пунктом 1.2 цього Договору передбачено, що житловий будинок належить продавцю на праві власності на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Волинської області ОСОБА_12 від 24.06.2014 №1544 (т. 141, а.с. 190-195)

Згідно копії Договору купівлі-продажу земельної ділянки, що продана на аукціоні від 27 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за № 1581 ПАТ «Банк Форум» продав (передав у власність), а ОСОБА_4 купила (прийняла у власність) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Пунктом 1.2 цього Договору передбачено, що земельна ділянка належить продавцю на праві власності на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Волинської області ОСОБА_12 від 24.06.2014 №1547 (т. 141, а.с. 235-239)

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки, кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією долученої Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.08.2022 року (т.141, а.с. 231-234).

Доводи прокурора щодо способу захисту, зазначеного в клопотанні, на думку суду є слушними, оскільки у даному випадку розгляд справи закінчився ухваленням вироку, яким у відповідності до вимог п. 8 ч.1 ст. 324 КПК України 1960 року, майно, на яке накладено арешт постановою слідчого вОВС СВУБОЗ УМВСУкраїни уВолинській області ОСОБА_5 від 21.04.2010, звернуто стягнення в рахунок забезпечення цивільних позовів та конфіскації майна

Враховуючи те, що у кримінальному провадженні ухвалено вирок, який набрав законної сили, з метою захисту прав ОСОБА_4 , як власника житлового будинку та земельної ділянки, які вона придбала на аукціоні, арешт майна, накладений постановою слідчого від 21.04.2010 необхідно скасувати.

Керуючись ст. 125-126, 409, 411 КПК України (1960 року), п. 9 Перехідних положень КПК України (2012 року), -

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту на майно - задовольнити.

Арешт, накладений постановою слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України у Волинській області підполковника міліції ОСОБА_5 від 24 квітня 2010 року на житловий будинок загальною площею 166,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1012 га, кадастровий номер: 0722883400:01:001:1147, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить ОСОБА_4 на праві власності, скасувати.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Локачинський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1