Постанова

від 11.10.2022 по справі 520/17196/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2024/22

Справа № 520/17196/19

Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Зеніної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Аветяна Артура Георгійовича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дютайв», Товариства з обмеженою відповідальністю «П.А.Ф.ЛТД», ОСОБА_2 , треті особи: Державний реєстратор Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Шевченко Максим Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Лімітед Компані» про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ТОВ «Дютайв», ТОВ «П.А.Ф.ЛТД», ОСОБА_2 , треті особи: Державний реєстратор КП «Департамент державної реєстрації» Шевченко М.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій, мотивуючи це тим, що позивач є єдиним власником дачі, що складає 35/1000 часток ДБК ім.К.Цеткін, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивача на це нерухоме майно підтверджується договором дарування, укладеним із ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л. 05.02.2019 року та зареєстрований у реєстрі за № 164. За даним договором вартість нерухомого майна становить 739193,00 грн. Вказане нерухоме майно вибуло із власності позивача без його волі, шляхом підроблення документів та підпису позивача. Жодних документів, актів приймання-передачі майна та будь-яких правочинів щодо відчуження нерухомого майна на користь ТОВ «Дютайв» або будь-яких інших осіб позивач не підписувала. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на дату подачі позову власником нерухомого майна зазначається ОСОБА_2 . Оскільки, позивач вважає, що вона є єдиним законним власником нерухомого майна, проте з боку відповідачів не визнається її право власності на вказане нерухоме майно та, враховуючи неможливість реалізувати свої права власності на нерухоме майно, позивач була вимушена звернутись до суду з даним позовом.

У позовній заяві позивач просила визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно, витребувати дане майно із чужого незаконного володіння, скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про реєстрацію права власності щодо спірного майна, вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Аветян Артур Георгійович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м.Одеси від 05 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного суду, постановленою протокольно в судовому засіданні 18.01.2022 року, задоволено клопотання представника ТОВ «Інвест Лімітед Компані» адвоката Чукітової В.В. та залучено дане товариство, як діючого власника 35/1000 часток ДБК ім.К.Цеткін, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Аветяна А.Г., представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Главацький Ю.А. та треті особи Державний реєстратор Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» Шевченко М.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. в судове засідання, призначене на 11.10.2022 року на 16.00 годину, не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Представник третьої особи ТОВ «Інвест Лімітед Компані» адвокат Чукітова В.В., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, проти відкладення розгляду справи заперечувала, звернула увагу, що само по собі оголошення військового стану, який триває в Україні з 24.02.2022 року, враховуючи відсутність активних бойових дій в м. Одесі, не унеможливлює участь адвоката, як представника учасника справи, у розгляді справи в режимі відеоконференції. Також адвокат Чукітова В.В. звернула увагу на розумність строку розгляду цієї справи в судах.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів вважає, що будучи повідомленими належним чином про розгляд справи заздалегідь, позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Аветян А.Г. не зазначили поважних причин, які б дійсно унеможливлювали їх або будь-кого з них участь у справі в режимі відеоконференції. При цьому не додали до приєднання до матеріалів справи ретельних письмових пояснень, не зазначили про конкретні запитання, які на їхню думку підлягають з`ясуванню в апеляційному суді, але не можуть бути з`ясованими без їхньої присутності.

Оскільки поважність причин неявки представника позивача судом апеляційної інстанції не встановлена, а заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, спір підлягає вирішенню по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача та її представника при таких обставинах не є порушенням прав позивача та її представника щодо забезпечення участі в судовому засіданні і доступі до правосуддя. Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі№361/8331/18.

Також колегія суддів враховує, що справа розглядається в судах з липня 2019 року, а в апеляційному суді з грудня 2020 року (виходячи з дати подання апеляційної скарги).

За наведених обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем обставин, на які вона посилалася, обґрунтовуючи заявлені вимоги.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим у справі обставинам і заснований на законі.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

У період з 29 січня 2019 року по 07 лютого 2019 року ОСОБА_1 набула право власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу та договорів дарування, укладених із різними фізичними особами, а саме на:

- квартиру в АДРЕСА_2 ;

- машиномісце АДРЕСА_3 ;

- квартиру в АДРЕСА_4 ;

- квартиру в АДРЕСА_5 ;

- дачу,що складає35/1000часток ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул.Окружній, 40;

- дачу ДВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_6 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 51110136900:26:005:0118 у АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 51110136900:26:005:0148 у АДРЕСА_7 .

Предметом спору у справі, що наразі розглядається, є дача,що складає35/1000часток в ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул. Окружній, 40.

Так, з матеріалів справи встановлено, що вказана дача належала ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05 лютого 2019 року, та складає 35/1000 часток в ДБК ім.К.Цеткін, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дар оцінений сторонами у 793 193 грн. (т.1 а.с.25-32).

07 лютого 2019 року ТОВ «Дютайв» зареєстроване як юридична особа (код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 42803658). Статутний капітал товариства - 1 000 грн., єдиний учасник - ОСОБА_4 .

Рішенням загальних зборів ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року, оформленим протоколом загальних зборів №2/19, вирішено:

- включити ОСОБА_1 до складу учасників товариства із внеском до статутного капіталу товариства у розмірі 2 050 000 грн.;

- збільшити статутний капітал товариства за рахунок майнового внеску ОСОБА_1 до суми 2 051 000 грн.;

- затвердити розмір часток учасників товариства та їх номінальну вартість з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, а саме: ОСОБА_4 - розмір частки 1 000 грн., що складає 0,05% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 - розмір частки в розмірі 2 050 000 грн., що складає 99,95% статутного капіталу товариства;

- здійснити відповідні заходи щодо проведення державної реєстрації змін відомостей про товариство, що містяться в ЄДР у порядку та у строки, згідно з чинним законодавством України.

У протоколі від 11 лютого 2019 року зазначено, що збори проведені за участі учасника - ОСОБА_4 та запрошеної ОСОБА_1 . У протоколі містяться підписи від імені обох учасників зборів: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Копія протоколу містить посвідчувальний напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. з накладенням підпису та печатки нотаріуса, згідно з яким: «Я, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які зроблені у моїй присутності. Особи ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які підписали документ, встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за № №129, 130» (т. 1 а. с. 235-237).

У протоколі не міститься зазначення того, за рахунок якого саме майна ОСОБА_1 формується її внесок у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» з метою вступу до складу учасників цього товариства.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11 лютого 2019 року на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв» №2/19 та акту приймання-передачі нерухомого майна б/н, укладеного між ТОВ «Дютайв» та ОСОБА_1 , вказане майно перейшло у власність ТОВ «Дютайв», про що цього ж дня, державний реєстратор прийняв рішення та вчинив записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підстава виникнення права власності ТОВ «Дютайв» зазначена:

- акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 11 лютого 2019 року, видавник: ОСОБА_1 /ТОВ «Дютайв» - завірений приватним нотаріусом Р.В.Фролова;

- протокол, серія та номер: 2/19, виданий 11 лютого 2019 року, видавник: ТОВ«Дютайв» - завірений приватним нотаріусом Р.В.Фролова (т.1 а. с. 19).

В матеріалах справи відсутній оригінал та копія акту приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та серед іншого витребувано у ТОВ «Дютайв» та у ТОВ «П.А.Ф. ЛТД» належним чином завірену копію акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 11 лютого 2019 року, укладений між ТОВ «Дютайв» та ОСОБА_1 , завірений приватним нотаріусом Флоровою Р.В. (т. 1 а. с. 51-53).

Ухвала суду ТОВ «Дютайв» та ТОВ «П.А.Ф. ЛТД» не виконана.

Позивачка стверджує, що не підписувала жодного акту приймання-передачі нерухомого майна та жодних нотаріальних дій у приватного нотаріуса ОСОБА_6 не вчиняла, а тому вважає, що дані документи були підроблені, в тому числі і її підписи.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та серед іншого витребувано у приватного нотаріуса Флорової Р.В. належним чином завірену копію акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 11 лютого 2019 року, укладений між ТОВ «Дютайв» та ОСОБА_1 , завірений приватним нотаріусом Флоровою Р.В. (т. 1 а. с. 117).

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Флорової Р.В. від 26.11.2019 року, остання підтвердила суду, що нею 11.02.2019 року було вчинено нотаріальні дії, а саме засвідчення справжності підписів під Актом приймання-передачі нерухомого майна та під протоколом №2/19 ТОВ «Дютайв». Особу ОСОБА_1 нотаріусом було встановлено за паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 05.12.1996 року, особу ОСОБА_4 за паспортом громадянина України НОМЕР_2 , виданим органом 5130 від 02.04.2019 року, дійсним до 02.04.2029 року. Також нотаріусом було здійснено перевірку цивільної дієздатності вищезазначених осіб та огляд наданих документів для засвідчення справжності їхніх підписів на акті приймання-передачі та протоколі (т.1 а. с. 165).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Департамент державної реєстрації» Шевченко М.О. вчинив реєстраційну дію/запис у ЄДР за №15561070001069063 про включення ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Дютайв».

12лютого 2019року за актом приймання-передачі ОСОБА_1 передала ОСОБА_7 частку у статутному капіталі у розмірі 99,95 %, яка в грошовому еквіваленті становить 2050000 грн. З наявної в матеріалах справи копії акту вбачається наявність підписів від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_7 та їх засвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріально округу Флоровою Р.В. Зокрема зазначено: «Я, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, засвідчую справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які зроблені у моїй присутності. Особи ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які підписали документ, встановлено, їх дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за №№ 143,144». В Акті зазначено, що він складений у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 08 лютого 2019 року (т.1 а. с. 233-234).

12 лютого 2019 року державний реєстратор КП «Департамент державної реєстрації» Шевченко М.О. за заявою ОСОБА_7 вчинив реєстраційну дію/запис у ЄДР за №15561070002069063 про виключення ОСОБА_1 та включення ОСОБА_7 до складу учасників ТОВ «Дютайв».

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року, оформленим протоколом №3/19 від 12 лютого 2019 року, вирішено заснувати ТОВ «П.А.Ф. ЛТД».

12 лютого 2019 року ТОВ «П.А.Ф. ЛТД» зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 42817084). Перелік засновників - ТОВ «Дютайв», розмір внеску до статутного фонду 2050000грн. Кінцевий бенефіціарний власник та керівник є ОСОБА_7 .

Отже, до статутного капіталу ТОВ «П.А.Ф. ЛТД» передано нерухоме майно, в тому числі дача, що складає 35/1000 часток в ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул. Окружній, 40.

12 лютого 2019 року державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» Одеської області Шевченко М.О. зареєстровано право власності на вказані об`єкти нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ«П.А.Ф. ЛТД». Підставою виникнення права власності зазначено:

- акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 12 лютого 2019 року, видавник: ТОВ «Дютайв» та ТОВ «П.А.Ф.ЛТД» - завірений приватним нотаріусом Левчук О.С.;

- протокол, серія та номер: 3/19, виданий 12 лютого 2019 року, видавник: ТОВ «Дютайв» та ТОВ «П.А.Ф.ЛТД», завірений приватним нотаріусом Левчук О.С.

11 березня 2019 року між ТОВ «П.А.Ф.ЛТД» та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. За реєстром №1795 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на дачу, що складає 35/1000 часток в ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул. Окружній, 40, на підставі договору дарування з ТОВ «П.А.Ф. ЛТД».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка, площею 0,0426 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:26:005:0118, 25.03.2019 року зареєстрована на праві власності за ТОВ «Інвест Лімітед Компані» на підставі договору задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2019 року (т.3 а.с.46).

Дані обставини узгоджуються з обставинами, які встановлені судами та зазначені у судових рішеннях у справах № 522/11290/19; № 520/17197/19; № 522/11288/19; №522/10790/19; № 520/171954/19; № 916//333/20; № 522/11271/19, зміст яких викладено в Єдиному державному реєстрі судових рішень у загальному доступі, а деякі копії даних судових рішень додані до справи (т. 2 а. с. 214-221; т. 3 а. с. 22-41).

Згідно із заявою ОСОБА_4 на адресу Київського районного суду м. Одеси, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. 18.12.2019 року, ОСОБА_4 підтвердив обставини, пов`язані зі вступом ОСОБА_1 до складу учасників ТОВ «Дютайв» та передачею ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ«Дютайв» об`єктів нерухомості: - квартири в АДРЕСА_2 ; - машиномісця АДРЕСА_3 ; - квартири в АДРЕСА_4 ; - квартири в АДРЕСА_5 ; - дачі ДБК АДРЕСА_1 ; - дачі ДБК «Розквіт» в АДРЕСА_6 ; - земельної ділянки, кадастровий номер 51110136900:26:005:0118 у АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки, кадастровий номер 51110136900:26:005:0148 у АДРЕСА_7 , та участь ОСОБА_1 у підписанні документів пов`язаних зі зміною до статутних документів ТОВ «Дютайв», а також обставини, пов`язані з подальшим виходом ОСОБА_1 з учасників даного товариства та переуступки своєї частки ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_4 звернув увагу, що він з самого початку мав на меті придбання даних об`єктів нерухомості і оформлення переходу права власності від ОСОБА_1 саме в такий спосіб було здійснено за ініціативою самої ОСОБА_1 , яка пояснила це економією значних коштів, пов`язаних зі сплатою державного збору. Підписання необхідних документів відбувалось в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Флорової Р.В. (т.1 а.с.174).

Згідно із заявою ОСОБА_7 на адресу Київського районного суду м. Одеси, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. 18.12.2019 року, ОСОБА_7 підтвердив обставини, пов`язані з переходом до нього 12.02.2019 року від ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» та права власності на об`єкти нерухомості: - квартиру в АДРЕСА_2 ; - машиномісце АДРЕСА_3 ; - квартиру в АДРЕСА_4 ; - квартиру в АДРЕСА_5 ; - дачу ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул. Окружній, 40;-дачу ДВК« ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_6 ;-земельну ділянку,кадастровий номер51110136900:26:005:0118у АДРЕСА_1 ;-земельну ділянку,кадастровий номер51110136900:26:005:0148у АДРЕСА_7 . Підписання необхідних документів відбувалось в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Флорової Р.В. Після того, як ОСОБА_7 набув статус учасника ТОВ «Дютайв», він разом з іншим учасником цього товариства ОСОБА_4 створили нове підприємство - Товариство зобмеженою відповідальністю«П.А.Ф.ЛТД»,до статутногокапіталу якогобуло передановищевказане нерухомемайно (т.1 а.с.178).

Крім того, під час розгляду справи були проведені наступні експертні дослідження:

12 березня 2020 рокускладеновисновок спеціаліста української експертної компанії «UkrExpCompany» Коструб А.М. за № 33на підставі заяви ОСОБА_1 з таких питань:

- чи виконано підписв копії акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №№143, 144, самою ОСОБА_1 , чи іншою особою?

- чи виконано підписв копії протоколу №2/9 загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №№129, 130, самою ОСОБА_1 , чи іншою особою?

На дослідження спеціаліста було надано копії вищевказаних акту та протоколу. У якості зразків спеціалісту надано вільні зразки підписів та рукописного тексту ОСОБА_1 у двох документах: інформативна добровільна згода пацієнта на лікування від 26 червня 2014 року; договір про надання медичних послуг від 20 вересня 2019 року №292567. Крім цього, на дослідження було подано експериментальні зразки, виконані ОСОБА_1 на 3 аркушах.

За результатами проведеного дослідження зроблено висновки, що підписи від імені ОСОБА_1 в копіях (технічному зображенні) вищевказаних акті та протоколіймовірно виконі не ОСОБА_1 , а іншою особою. При цьому, спеціалістом зазначено, що вирішити питання в категоричній формі можливо за наявності в розпорядженні спеціаліста оригіналів досліджуваних документів (т.2 а.с.225-232).

14 серпня 2020 рокускладено висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020150000000115, за яким вирішити питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 , розміщені у:

-Реєстрідля реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. (справа №02-33, том 1) на аркуші 33 з датою вчинення нотаріальної дії 11.02.2019, під номерами нотаріальної дії 129, 130, 131, 132 (в графі «Зміст нотаріальної дії. Місце вчинення нотаріальної дії. Номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено зміст вчиненої нотаріальної дії. Дата та номер перевірки спеціального бланка нотаріального бланка значиться «Засвідчено справжність їх підписів під Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дютайв» в двох примірниках майна за переліком) в графі «Підписи осіб (їх представників ), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії»;

-Реєстрідля реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. (справа №02-33, том 1) на аркуші 33 з датою вчинення нотаріальної дії 11.02.2019, під номерами нотаріальної дії 133, 134, 135, 136 (в графі «Зміст нотаріальної дії. Місце вчинення нотаріальної дії. Номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено зміст вчиненої нотаріальної дії. Дата та номер перевірки спеціального бланка нотаріального бланка значиться «Засвідчено справжність їх підписів під протоколом загальних зборів засновників ТОВ «Дютайв» в двох примірниках) в графі «Підписи осіб (їх представників ), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії»;

-Реєстрідля реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. (справа №02-33, том 1) на аркуші 33 з датою вчинення нотаріальної дії 12.02.2019, під номерами нотаріальної дії 143, 144 (в графі «Зміст нотаріальної дії. Місце вчинення нотаріальної дії. Номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено зміст вчиненої нотаріальної дії. Дата та номер перевірки спеціального бланка нотаріального бланка значиться « ОСОБА_8 справжність їх підписів та Акт прийому передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 12.02.2019 року) в графі «Підписи осіб (їх представників ), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії»,

не є можливим,з таких причин:

ні збіжності, ні розбіжні ознаки у жодному порівнянні не утворюють сукупності, достатньої для якої-небудь (позитивного чи негативного) висновку про виконання досліджуваних підписів самою ОСОБА_1 . Викладене пояснюється таким чином: збіжні ознаки, хоч і є чисельні, але за своїм об`ємом та значущістю не утворюють сукупності, яка індивідуалізує підписний почерк виконавця. Виявити більшу кількість ідентифікаційних ознак не вдалося у зв`язку з малим обсягом графічного матеріалу, який міститься у коротких та конструктивно простих досліджуваних підписах. В свою чергу, розбіжні ознаки не вдалося оцінити однозначно, а саме: вони можуть бути пов`язані як з навмисною зміною ОСОБА_1 ознак свого почерку (враховуючи діагностичні ознаки), так і виконанням цих підписів іншою особою.

Аналогічного висновку дійшов експерт і в питанні щодо виконання від імені ОСОБА_1 підписів та рукописних записів «Пікінер» на документах зі зразками почерку та підпису ОСОБА_1 , які відібрані слідчим відповідно до постанови від 12 квітня 2019 року, самою ОСОБА_1 чи іншою особою (т. 2 а. с. 12-49; 154-187).

20жовтня 2020року складено висновок експертівКиївського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами додаткової судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12019160500001037за №22853?22855/20-32(т. 2 а.с.76-92).

Вказана експертиза була проведена у виконання постанови прокурора від 01 вересня 2020 року про призначенняповторної та додаткової почеркознавчої експертизиу вищезазначеному кримінальному провадженні, з уточненнями від 21 вересня 2020 року. На вирішення експертів поставлені такі питання:

1) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» без номера від 12 лютого 2019 року (номери нотаріальної дії 129-132), самою ОСОБА_1 або іншою особою?

2) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на сторінціреєстру нотаріальнихдій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року №2/19 (номери нотаріальної дії 133-136), самою ОСОБА_1 або іншою особою?

3) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» без номера від 12 лютого 2019 року (номери нотаріальної дії 143-144), самою ОСОБА_1 або іншою особою?

4) чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у постанові про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12.04.2019 слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинч Я.О., самою ОСОБА_1 або іншою особою?

5) чи виконано всі підписи від імені ОСОБА_1 у всіх експериментальних зразках підписів та почерку ОСОБА_1 , відібраних слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинчем Я.О., відповідно до постанови про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 12 квітня 2019 року, самою ОСОБА_1 або іншою особою?

6) чи виконано рукописний текст від імені ОСОБА_1 у всіхекспериментальних зразкахпідписів тапочерку ОСОБА_1 , відібраних слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинчем Я.О., відповідно до постанови про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12.04.2019 та протоколу отримання зразків для експертизи від 12 квітня 2019 року, самою ОСОБА_1 або іншою особою?

На експертизу надано:

1) оригінали досліджувальних документів:

- реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2019 рік приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. у прошитому і пронумерованому стані на 250арк.;

- постанова про відібрання зразків почерку ОСОБА_1 для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року на 3 арк.;

- протокол отримання зразків підпису ОСОБА_1 від 12 квітня 2019 року на 1 арк.;

- експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 , відібрані слідчим Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Клинчем Я.О. відповідно до постанови про відібрання зразків підпису та почерку для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 12 квітня 2019 року на 25 арк.;

2) умовно-вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 :

- постанова про відібрання зразків почерку ОСОБА_1 від 26 березня 2020 року на 2арк.;

3) експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 , відібрані 26 березня 2020 року відповідно до постанови про відібрання зразків підпису та почерку для проведення експертизи від 26 березня 2020 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 26 березня 2020 року на 40 арк.;

4) вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 :

- пенсійна справа ОСОБА_1 із зразками почерку та підпису, а саме у наступних документах: на останньому аркуші протоколу №42 від 02 березня 2001 року; заяві про призначення/перерахунок пенсії від 02 лютого 2001 року; копії паспорту серії НОМЕР_1 ; заяві від 08 жовтня 2008 року; заяві від 09 вересня 2008 року; заяві про призначення/перерахунок пенсії від 28 березня 2014 року, на зворотній стороні пам`ятки пенсіонеру від 28 березня 2014 року;

- іпотечний договір від 19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , посвідчений приватним нотаріусом Медведенко Г.В.; договір позики від 28 січня 2020 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 ; розписка про отримання позики від 28 січня 2019 року, виконана ОСОБА_1 власноруч; договір строкового банківського вкладу №0007/2630/1051/14 від 01 квітня 2014 року; заява-договір №869505 від 07 серпня 2015 року про акцепт публічної пропозиції на відкриття поточного рахунку з видачею електронного платіжного засобу; згода-повідомлення від 07 серпня 2015 року; анкета-заява від 07 серпня 2015 року; платіжне доручення від 07 серпня 2015 року.

Копія висновку експерта №20-1974 судової почеркознавчої експертизи від 14 серпня 2020 року також була надана експертам.

За результатами проведеної експертизи експертами зроблено такі висновки:

1) підписи від імені ОСОБА_1 у наданих на дослідження документах, виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів;

2) підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» без номера від 12 лютого 2019 року (номери нотаріальної дії 129-132), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

3) підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року №2/19 (номери нотаріальної дії 133-136), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

4) підпис від імені ОСОБА_1 на сторінці реєстру нотаріальних дій приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» без номера від 12 лютого 2019 року (номери нотаріальної дії 143-144), виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою;

5) підпис від імені ОСОБА_1 у постанові про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року слідчого Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинч Я.О., виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою;

6) підписи від імені ОСОБА_1 у всіх експериментальних зразках підписів та почерку ОСОБА_1 , відібраних слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинчем Я.О. відповідно до постанови про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 12 квітня 2019 року, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (особами);

7) рукописні записи (текст) «Пікінер» у всіх експериментальних зразках підписів та почерку ОСОБА_1 , відібраних слідчим Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Клинчем Я.О. відповідно до постанови про відібрання зразків почерку для проведення експертизи від 12 квітня 2019 року та протоколу отримання зразків для експертизи від 12 квітня 2019 року, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 2 а. с. 76-92).

02 квітня 2021 рокуТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», зокрема кандидатом юридичних наук, експертом вищого класу Бондар М.Є., складенорецензію на висновок експертів №22853?22855/20-32за результатами проведення додаткової судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12019160500001037, складений судовими експертами Київського НДІ судових експертиз МЮ України Красюком І.П. та ОСОБА_10 .

За висновками рецензії додаткова судова почеркознавча експертиза, за результатами якої складено висновок експертів №22853?22855/20-32 від 20 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №1201916500001037, проведена неповно, з недотриманням певних методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи, а зроблені в результаті проведених досліджень категоричні висновки стосовно виконання спірних підписів від імені ОСОБА_1 та досліджуваних рукописних записів «Пікінер» не ОСОБА_1 , а іншою особою (іншими особами) є недостатньо обґрунтованими. Вказане свідчить про порушення принципу повноти експертного дослідження, визначеного ст.3 Закону України «Про судову експертизу», а також приписів ст.101 КПК України щодо обґрунтованості відповідей на поставлені питання (т. 2 а. с. 193-199).

Судові рішення, що набрали законної сили, в інших справах за позовом ОСОБА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2020 року у справі№520/17197/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30грудня 2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Дютайв», ТОВ «П.А.Ф.Лтд», ОСОБА_2 , ТОВ «Інвест Лімітед Компані», за участю третіх осіб державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи С.С. про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних дій. Предметом спорубула земельнаділянка кадастровийномер 5110136900:26:005:0118, площею0,0426га,що розташована в АДРЕСА_1 . Вказані судові рішення набрали законної сили та не оскаржені до суду касаційної інстанції.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 04 червня 2020 року у справі №520/17194/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Дютайв», ТОВ «П.А.Ф.ЛТД», ОСОБА_2 , ТОВ «Інвест Лімітед Компані», за участю третіх осіб державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» Шевченка М.О., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсохи С.С. про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних дій. Предметом спорубула земельнаділянка кадастровийномер 5110136900:26:005:0148, площею0,0755га,що розташована в АДРЕСА_7 . Вказані судові рішення набрали законної сили.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 15.08.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Аветян Артур Георгійович, на рішення Київського районного суду міста Одеси від 04 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 липня 2021 року повернуто заявнику, як неподану.

У справі№916/333/20 позов ОСОБА_1 до ТОВ «Дютайв», ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв», оформлене протоколом загальних зборів від 11 лютого 2019 року за №2/19; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року разом з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв», який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ; скасування у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників ТОВ «Дютайв» залишений без задоволення постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30 червня 2021 року, яка постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року змінена в мотивувальній частині та залишена без змін в іншій частині.

Колегія суддів виходить з такого.

У ст.41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності.

За положеннями ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Право на пред`явлення позову на підставі ст.392 ЦК України про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою належить виключно власнику.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Цивільним Кодексом України передбачено як один із способів захисту порушених прав віндикація.

Віндикація це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого невласника. Віндикація це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ст.388 ЦКУкраїни випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Положення ст.388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в ч.1 ст.388 ЦК України.

Відтак особа, яка вважає, що правочином порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.ст.387 і 388 ЦК України, є неефективними.

З огляду на наведене, вимога позивача про визнання права власності на підставі ст.392 ЦК України при пред`явленні віндикаційного позову є неефективною, тому не підлягає задоволенню.

Власник з дотриманням вимог ст.ст.387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (подібний за змістомпідхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Отже, правова мета віндикаційного позову полягає у поверненні певного майна законному власнику як фактично, тобто у його фактичне володіння, так і у власність цієї особи, тобто шляхом відновлення відповідних записів у державних реєстрах.

За положеннями пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабміну Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1127, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1)документ, що посвідчує право власності особи на майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2)акт приймання-передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна. Справжність підписів на акті приймання-передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат»;

3)рішення органуабо особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4)письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Встановлено, що підставою для проведення державної реєстрації права власності ТОВ «Дютайв» на спірний об`єкт нерухомості, який серед іншого нерухомого майна внесений як внесок до статутного капіталу товариства, стало:

- акт приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року,

- рішення зборів учасників ТОВ «Дютайв», оформлене протоколом від 11 лютого 2019 року за № 2/19.

За нормами частин 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Відтак, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року є правочином, на підставі якого відбулась реєстрація права власності за ТОВ «Дютайв».

За позицією позивачки спірне майно вибуло з її власності поза її волі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_1 до ТОВ«Дютайв» саме за актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року, підписавши який ОСОБА_1 проявила своє волевиявлення.

Позивачкою не доведено суду, що ніяких намірів та дій щодо відчуження спірного нерухомого майна вона не проводила та що вказане майно вибуло з її володіння поза її волею.

Справжність підпису ОСОБА_1 у акті приймання-передачі нерухомого майна від 11 лютого 2019 року засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Флоровою Р.В.

В матеріалах справи відсутній оригінал чи копія акту приймання-передачі від 11 лютого 2019 року. Однак, наявні копії сторінок з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій щодо засвідчення справжності підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року, під протоколом загальних зборів ТОВ «Дютайв» від 11 лютого 2019 року та засвідчення справжності підписів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 під актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 12 лютого 2019 року (т.2 а. с. 209-210).

Серед нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси, положеннями ст. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачено засвідчення справжності підписів на документах.

Відповідно до положень глави 3 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус встановлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом. Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути прийняті нотаріусом для встановлення його особи під час посвідчення правочинів.

Пунктом 1 глави 5 розділу 1 Порядку визначено, що дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених ст.43 Закону, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз`яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз`яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.

Пункт 5 глави 7 розділу 1 Порядку встановлює, що документи, за якими встановлено особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, чи уповноваженого представника, повертаються особам, що їх подали. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записуються назва документа, серія, номер, дата його видачі і найменування установи, яка його видала. При посвідченні правочинів, видачі свідоцтв чи оформленні інших документів, примірники яких залишаються у справах нотаріуса, витяг з документа, за яким встановлено особу громадянина, у якому відображено усі заповнені сторінки, що стосуються реквізитів поданого документа, його дійсності та мають значення для вчинюваної нотаріальної дії, долучається до справ нотаріуса.

Глава 11 розділу 1 Порядку встановлює, що кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.

Глава 7 розділу 2 Порядку встановлює безпосередньо порядок засвідчення справжності підписів на документах.

Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню (п. 6 глави 7 розділу 2 Порядку в редакції, чинній на момент здійснення нотаріальних дій).Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису,не посвідчує факти, викладені у документі, а лишепідтверджує, що підпис зроблений певною особою.

Встановлено, що акт приймання-передачі від 11 лютого 2019 року та протокол зборів від 11 лютого 2019 року містять засвідчення нотаріусом справжності підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що визнано сторонами у справі.

Копії цихдокументів нотаріусне надавсуду зпричин їхвідсутності,з оглядуна те,що Правилаведення нотаріальногоділоводства непередбачають зберіганняїх усправах нотаріуса (т.1а.с.165). При цьому, нотаріус зазначив, що особу ОСОБА_1 було ним встановлено за паспортом, реквізити якого зазначено в графі 4 реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Крім того, ОСОБА_4 у нотаріально посвідченій заяві від 18 грудня 2019 року підтвердив перебування ОСОБА_1 11 лютого 2019 року в приміщенні приватного нотаріуса Фролової Р.В., підписання власноруч акту приймання-передачі від 11 лютого 2019 року та протоколу №2/19 від 11 лютого 2019 року, роз`яснення нотаріусом положень статутних документів та правові наслідки підписання документів. Зазначав, що переоформлення нерухомого майна на ТОВ «Дютайв» шляхом реєстрації юридичної особи та формування статутного капіталу відбулось саме за ініціативою ОСОБА_1 з огляду на економічну складову оформлення договорів купівлі-продажу (т. 1 а. с. 174).

Аналогічну заявунадано ОСОБА_7 щодо подійпідписання документів12лютого 2019року (т. 1 а. с. 178).

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставина того, що при посвідченні справжності підписів на акті приймання-передачі від 11 лютого 2019 року та протоколі зборів від 11 лютого 2019 року саме ОСОБА_1 була присутня, пред`явила свій паспорт та реєстраційний номер облікової картки платників податків, її особу було встановлено нотаріусом, підтверджується допустимими доказами, достовірність яких не спростовано в установленому законом порядку. Зокрема, відсутній вирок суду щодо підробки підписів ОСОБА_1 , шахрайських дій будь-яких осіб, які із використанням документів ОСОБА_1 приймали участь від її імені при вчиненні нотаріальної дії нотаріусом ОСОБА_5 та проставили підпис та напис «Пікінер» в реєстрі нотаріальних дій. Не існує також і судових рішень щодо оскарження дій нотаріуса ОСОБА_5 із вчинення нотаріальної дії із посвідчення справжності підпису ОСОБА_1 . Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії у відповідності до вимог глави 11 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Стороною позивача суду не надано належного та достовірного доказу на підтвердження того, що підпис від імені ОСОБА_1 саме в акті приймання-передачі від 11 лютого 2019 року, який став підставою для перереєстрації права власності з ОСОБА_1 на ТОВ «Дютайв», виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Акт приймання-передачі від 11 лютого 2019 року не був об`єктом дослідження жодного експертного висновку, копії яких наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторона позивача не ставила перед судом питання про призначення почеркознавчої експертизи відносно підпису від імені ОСОБА_1 на самому акті приймання-передачі від 11 лютого 2019 року.

Не ставила сторона позивача питання про призначення експертизи і у суді апеляційної інстанції.

Висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 05 лютого 2020 року у справі №461/3675/17).

Спірне майно вибуло з власності ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі від 11 лютого 2012 року, який є правовстановлюючим документом та на підставі якого припинено право власності ОСОБА_1 та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Дютайв».

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі від 11 лютого 2019 року не був об`єктом дослідження жодного експертного висновку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Висновок спеціаліста ОСОБА_11 за №33 від 12 березня 2020 року здійснений на замовлення позивача на підставі дослідження копій акту від 12 лютого 2019 року та протоколу від 11 лютого 2012 року.

Так, відповідно до абз.3 пп.1.1. п.1 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки тапризначення судовихекспертиз таекспертних досліджень,затверджених НаказомМіністерства юстиціїУкраїни від08жовтня 1998року за№ 53/5(зізмінами) для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

У висновку експерта від 14 серпня 2020 року зроблено висновок про неможливість надання висновку, у зв`язку з тим, що збіжні ознаки, хоч і є чисельні, але за своїм об`ємом та значущістю не утворюють сукупності, яка індивідуалізує підписний почерк виконавця. Виявити більшу кількість ідентифікаційних ознак не вдалося у зв`язку з малим обсягом графічного матеріалу, який міститься у короткий та конструктивно простих досліджуваних підписах. В свою чергу, розбіжні ознаки не вдалося оцінити однозначно, а саме: вони можуть бути пов`язані як з навмисною зміною ОСОБА_1 ознак свого почерку (враховуючи діагностичні ознаки), так і виконанням цих підписів іншою особою.

За постановою прокурора від 01 вересня 2020 року була призначена повторна та додаткова експертиза.

Однак, призначення одночасно повторної та додаткової експертизи є процесуальним порушенням, оскільки це два окремих види експертиз.

Так, додаткова є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Із заголовку висновку експертів від 20 жовтня 2020 року вбачається проведення експертами самедодатковоїекспертизи, хоча на вирішення експертів були поставлені такі ж самі питання та досліджувались ті ж самі об`єкти, що й при проведенні первинної експертизи від 14 серпня 2020 року. В тексті висновку не наведено причини зміни статусу зазначеної почеркознавчої експертизи, на що також звернута увага рецензента у рецензії від 02 квітня 2021 року.

У порушенні вимог п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року зі змінами, у висновку експертів від 20 жовтня 2020 року незазначено відомості про первинну (попередню) експертизу.

У дослідницькій частині висновку експертів зазначено, що встановлені співпадаючі ознаки визнані суттєвими, інформативними, характерними, у своїй сукупності є стійкими, однак, враховуючи наявність виявлених розбіжностей та виконання даних підписів з великим розривом у часі, висновок можливийлише у ймовірній формі про те, що дані підписи від імені ОСОБА_1 виконано ймовірно однією особою.Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Отже, дослідження підписів як єдиного почеркового матеріалу можливо лише у тому випадку, коли надається обґрунтований категоричний проміжний висновок щодо виконання досліджуваних почеркових об`єктів однією особою.

При дослідженні почеркового матеріалу експертами встановлені розбіжні та збіжні почеркові ознаки, але не перевірено експертами версії про:

- виконання спірних підписів іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ,

- виконання цих підписів ОСОБА_1 у якихось незвичайних зовнішніх умовах,

- виконання ОСОБА_1 досліджуваних підписів та/або умовно-вільних та експериментальних зразків з навмисною зміною ознак власного підписного почерку.

Крім того, експертами зроблений висновок щодо реєстру нотаріальних дій відносно посвідчення підпису ОСОБА_1 на протоколі загальних зборів ТОВ «Дютайв» №2/19 від12 лютого2019 року (номер нотаріальної дії 133-136), в той час як протокол загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв» за №2/19 датований11 лютим2019 року.

Колегією суддів прийнята до уваги рецензія ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» від 02 квітня 2021 року, в якій рецензентом виявлено та перелічено ряд суттєвих недоліків, а також недотримання певних нормативно-правових актів та методичних положень у галузі почеркознавчої експертизи. Додаткова експертиза від 20 жовтня 2020 року проведена неповно, а зроблені висновки є недостатньо обґрунтованими (т. 2 а. с. 193-199).

При цьому, судом врахована позиція Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі №761/19866/14-ц про те, що рецензування не є процесуальною дією і складений за його результатами документ не має доказового значення. Однак, рецензія містить аналіз та коментування основних положень висновку експерта шляхом узагальненого і аргументованого його оцінювання з точки зору відповідності вимогам чинного законодавства та методикам проведення судової експертизи. Тому зазначена рецензія врахована судом, але не мала визначального значення при оцінці висновку експертів від 20 жовтня 2020 року.

Об`єктом експертного дослідження був зокрема реєстр для реєстрації нотаріальних дій, а ні акт приймання-передачі нерухомого майна від 11 лютого 2019 року та протокол №2/19 від 11 лютого 2019 року, на підставі яких майно вибуло з власності позивачки.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що у розумінні вимог ст.77 ЦПК України висновок експертів від 20 жовтня 2020 року не може бути належним доказом у справі.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимист.89 цього Кодексу.

За змістом ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач не довела суду належним чином вибуття спірного майна поза її волею. Також враховано, що на час винесення рішення по справі жодній особі не було пред`явлено обвинувального акту чи винесено обвинувального вироку в межах кримінальних справ за заявами ОСОБА_1 стосовно вчинення щодо неї шахрайських дій незаконного вибуття з її власності майна.

Положеннями ст.328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набуте правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували добросовісність набуття майна ТОВ «Інвест Лімітед Компані». Позивачкою не доведено суду, що у відповідності до ст.ст.15, 16 ЦК України її право підлягає захисту, що ТОВ «Інвест Лімітед Компані» порушує її право на спірне нерухоме майно.

Враховано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.

Судом враховані судові рішення у справах №№520/17197/19, 520/17194/19, 916/333/20, щонабрали законної сили.

Вимоги позивачки про скасування записів про реєстрацію права власності є похідними від основних вимог, тому враховуючі відмову у задоволенні основних вимог, вони задоволенню не підлягають.

Крім того, з16 січня 2020 року, тобто на час постановлення оскаржуваного рішення, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому неефективним є застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а відтак не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Також колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вже зазначалося, предметом спору є дача, що становить 35/1000 часток в ДБК ім.КлариЦеткін і яка розташована на земельній ділянці кадастровий номер 5110136900:26:005:0118, площею 0,0426 га, в АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 26).

На часрозгляду справив судіпершої інстанції,дана земельнаділянка перебувалав іпотеціу ТОВ«Інвест ЛімітедКомпані»,а самабудівля дачі,що становить35/1000часток вДБК ім.КлариЦеткінв м.Одесі повул.Окружній,40,розташована націй земельнійділянці,була знесенаїї діючимвласником ОСОБА_2 ,що підтверджуєтьсяпроведеною інвентаризацієюПП «ГЛАВІНВЕСТ ГРУП»та виданоюданим підприємствомдовідкою №143215від 13.02.2020року,на підставіякої 14.02.2020року уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно зареєстровано припиненняправа власності ОСОБА_2 на дачу, що становить 35/1000 часток в ДБК ім. Клари Цеткін в м. Одесі по вул. Окружній, 40, та 18.02.2020 року внесено відповідні відомості до реєстру (т.1 а. с. 202-203).

Відповідно до положень частини першої статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Об`єктом віндикаційного позову може бути лише індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову (постанова КЦС у складі ВС, 14.02.2018, справа №477/221/16-ц, №).

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України. Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки із чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ (постанова КЦС у складі ВС, 13.11.2019, справа №759/13986/17-ц).

Апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Аветяну А.Г. з урахуванням зазначеного роз`яснено право спростувати відомості про фактичне знищення ОСОБА_2 спірного нерухомого майна, щодо якого до державного реєстру внесено відомості про припинення права власності ОСОБА_2 на підставі довідки ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» № 143215 від 13.02.2020 року.

Проте протягом достатнього часу (більше 1 року) стороною позивача (апелянта) відповідних доказів на спростування фактичного знесення спірного нерухомого майна та існування останнього в натурі не надано.

Доводи апелянта щодо фіктивності ТОВ «Дютайв», формального поділу квартири та створення КП «Департамент державної реєстрації» виключно в цілях реалізації зухвалої схеми шахрайського захоплення її майна ґрунтуються на припущеннях, тому не приймаються судом до уваги.

Доводи апеляційної скарги про неотримання ОСОБА_1 коштів від реалізації нерухомого майна не підтверджені належними та достовірними доказами.

У ч.1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст.6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, зі змісту договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ«Дютайв» встановлено, що продаж частки статутного капіталу товариства вчинено за 2050000 грн. із розстроченням платежу строком до 11 лютого 2020 року.

Посилання апелянта на зазначення дати договору в акті приймання-передачі від 12 лютого 2019 року - «08 лютого 2019 року», що, на думку апелянта, свідчить про фіктивність угоди, не має визначального значення при вирішенні питання щодо витребування майна, яке за позицією позивачки вибуло поза її волею, оскільки підставою для припинення права власності у ОСОБА_1 та відповідно для виникнення права власності у ТОВ «Дютайв» слугувало саме акт приймання передачі від 11 лютого 2019 року та протокол № 2/19 від 11 лютого 2019 року. Тобто станом на 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 вже не була власником спірного нерухомого майна.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, тому мають бути відхилені.

З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Аветяна Артура Георгійовича залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 31.10.2022 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова