Постанова

від 02.11.2022 по справі 908/576/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022 року м. Дніпро Справа № 908/576/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. (суддя Федорова О.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 01.08.2022р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОМСЕРВІС (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова, буд. 57; адреса адвоката Зеркіна А.С.: 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Доватора, 7/86)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78-А)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДПРОМСЕРВІС звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО, про стягнення 75115,45 грн., які складаються з 71 280,00 грн. заборгованості, 2 343,45 грн. пені, 351,52 грн. 3% річних та 1.140,48 грн. інфляційних втрат.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. позов задоволено - стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО на користь товариства з обмеженою відповідальністю БУДПРОМСЕРВІС 71 280,00 грн. заборгованості за надані послуги, 2 343,45 грн. пені, 351,52 грн. 3% річних, 1140,48 грн. інфляційних втрат, 2 481,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг в рамках договору №07/2021/309 від 12.11.2021р., у зв`язку з чим виникла заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, боржнику нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО , в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі не повністю досліджених доказів, при недотриманні норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, Скаржник вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до п 7.1. Договору Сторони звільняються від відповідальності за порушення умов даного Договору, якщо такі порушення сталися внаслідок обставин, що не залежали від сторін: обставин непереборної сили, форс - мажорних обставин.

Скаржник зазначає на тому, що 24.02.2022р. Президентом України підписано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який підтримано Верховною Радою, що Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю БУДПРОМСЕРВІС у своєму відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач вказує на те, що Скаржником не наведено підстав, визначених в ст.277 ГПК України, для скасування рішення місцевого господарського суду, не зазначено суті порушення судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права, що вказує на необґрунтованість апеляційної скарги, а отже і відсутність у суду апеляційної інстанції підстав для задоволення такої апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду.

Позивач вважає, що Скаржник, посилаючись на дію воєнного стану, як на підставу для скасування рішення місцевого господарського суду не деталізує підстави для його скасування, а також не мотивує такі вимоги.

Позивач зазначає, що місцевим господарським судом вірно визначено обов`язок Відповідача з оплати наданих Позивачем послуг, який виник - 27.01.2022 року, тобто до введення на території України воєнного стану, що позбавляє Відповідача можливості посилатися на форс-мажорні обставини, з причин відсутності на те передбачених Законом/Договором підстав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу також заявив про те, що судові витрати, що понесло ТОВ БУДПРОМСЕРВІС, у зв`язку з поданням ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» апеляційної скарги та розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також представництвом інтересів Позивача, складаються з витрат на правову (правничу) допомогу адвоката - Зеркіна Артура Сергійовича, а саме: 1 500.00 грн. - аналіз апеляційної скарги ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (1 год. = 1 500.00 грн.), 3 000.00 грн. - вартість підготовки відзиву на апеляційну скаргу по справі №908/576/22 (2 год. = 3 000.00 грн.).

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022р., для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Іванов О.Г., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2022р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/576/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. по справі № 908/576/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

05.09.2022р. матеріали справи № 908/576/22 надійши до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.09.2022 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі у справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М., у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Чус О.В..

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.11.2022р., у зв`язку з виходом на роботу суддів Іванова О.Г., Березкіної О.В., визначених протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2022р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/576/22, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Іванов О.Г., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. у справі № 908/576/22 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» (виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (замовник) 12.11.2021р. уклали договір надання послуг №07/2021/309 (надалі договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується, власними силами, використовуючи належне йому майно та із залученням працівників надати Замовнику, на території ПРАТ «ПІВНГЗК», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область: монтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); демонтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); послуги з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість послуг, що надаються за цим договором визначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється на умовах, визначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони вправі погодити інший порядок розрахунків, виключно за наслідками складання та підписання додаткової угоди до даного договору (п. 2.3 договору).

Згідно до п. 3.2 договору, строк надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) виконавцем замовнику визначається виходячи з обсягу передбачених договором послуг та не може бути меншим за показник 20 машино - годин на добу, що відображається в змінних рапортах, складених Виконавцем та підписаних Замовником та не може бути меншим ніж 20 робочих змін (днів та/або ночей) за календарний місяць.

Пунктом 4.1 договору приймання-передача послуг від виконавця замовнику здійснюється за актом приймання виконаних робіт (актом приймання-передачі наданих послуг), який складається виконавцем після завершення надання послуг (кожного виду послуги окремо) за цим договором.

На виконання умов договору сторонами підписані Специфікація №1 та Специфікація №2 до договору.

Так відповідно до розділу 1 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021р.), сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: монтаж, демонтаж та перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) складає 400.000,00 грн..

Пунктом 2 Специфікації №1 до договору встановлено, що виконавець зобов`язаний надати послугу, визначену в п. 1 даної Специфікації в строк, що не перевищує 10 календарних днів, відраховуючи від дня отримання відповідної Заявки/Талону замовника.

Приймання-передача послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг), в порядку та на умовах визначених договором (п. 3 Специфікації №1).

Пунктом 4 Специфікації №1 встановлено, що оплата послуг, визначених в п. 1 даної Специфікації здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата 100% вартості послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації №1 до договору протягом 5 календарних днів, від дня подання заявки/талону або виставлення відповідного рахунку виконавцем, в залежності від події, яка сталася раніше.

В розділі 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021р.), сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в денну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 720,00 грн, надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в нічну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 864,00 грн..

В п. 6 даної Специфікації сторонами узгоджено, що приймання-передача послуг, визначеної в п. 2 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в порядку та на умовах визначених договором за відсутності такого акту, підставою фіксації фактичного об`єму наданих послуг та оплати наданих послуг є змінні рапорти виконавця щодо фактичної кількості відпрацьованого часу.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору на надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021р. суду не надано.

25.01.2022р. сторони підписали та завірили печатками Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 71 280,00 грн.. В зазначеному Акті вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

20.01.2022р. позивачем виставлений рахунок №2 на оплату наданих послуг на суму 71 280,00 грн..

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором №07/2021/309 від 12.11.2021р. щодо оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Стаття 6 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Як передбачено ст. 902 ЦКУ України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДПРОМСЕРВІС» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» (замовник) 12.11.2021р. укладено договір надання послуг №07/2021/309, за умовами п.1.1. якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується, власними силами, використовуючи належне йому майно та із залученням працівників надати Замовнику, на території ПРАТ «ПІВНГЗК», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область: монтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); демонтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб); послуги з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість послуг, що надаються за цим договором визначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється на умовах, визначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони вправі погодити інший порядок розрахунків, виключно за наслідками складання та підписання додаткової угоди до даного договору (п. 2.3 договору).

Згідно до п. 3.2 договору строк надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) виконавцем замовнику визначається виходячи з обсягу передбачених договором послуг та не може бути меншим за показник 20 машино - годин на добу, що відображається в змінних рапортах, складених Виконавцем та підписаних Замовником та не може бути меншим ніж

Пунктом 4.1 договору приймання-передача послуг від виконавця замовнику здійснюється за актом приймання виконаних робіт (актом приймання-передачі наданих послуг), який складається виконавцем після завершення надання послуг (кожного виду послуги окремо) за цим договором.

На виконання умов договору сторонами підписані Специфікація №1 та Специфікація №2 до договору.

Так відповідно до розділу 1 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021р.) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: монтаж, демонтаж та перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) складає 400 000,00 грн..

Пунктом 2 Специфікації №1 до договору встановлено, що виконавець зобов`язаний надати послугу, визначену в п. 1 даної Специфікації в строк, що не перевищує 10 календарних днів, відраховуючи від дня отримання відповідної Заявки/Талону замовника.

Приймання-передача послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг), в порядку та на умовах визначених договором (п. 3 Специфікації №1).

Пунктом 4 Специфікації №1 встановлено, що оплата послуг, визначених в п. 1 даної Специфікації здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата 100% вартості послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації №1 до договору протягом 5 календарних днів, від дня подання заявки/талону або виставлення відповідного рахунку виконавцем, в залежності від події, яка сталася раніше.

В розділі 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021р.) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в денну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 720,00 грн, надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в нічну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 864,00 грн..

В п. 6 даної Специфікації сторонами узгоджено, що приймання-передача послуг, визначеної в п. 2 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в порядку та на умовах визначених договором за відсутності такого акту, підставою фіксації фактичного об`єму наданих послуг та оплати наданих послуг є змінні рапорти виконавця щодо фактичної кількості відпрацьованого часу.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору на надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021р. матеріали справи не містять.

Як свідчать матеріали справи, 25.01.2022р. сторони підписали за завірили печатками Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), на загальну суму 71 280,00 грн. В зазначеному Акті вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що позивач взяті на себе зобов`язання за Договором №07/2021/309 від 12.11.2021р. виконав належним чином і у повному обсязі.

20.01.2022р. позивачем виставлений рахунок №2 на оплату наданих послуг на суму 71 280,00 грн..

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач повністю та в установлені строки за надані послуги не розрахувався.

Отже, станом на час подання позовної заяви підтверджений розмір основної заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 07/2021/309 від 12.11.2021р. становить 71 280,00 грн.

Статтею 617 ЦК України передбачені підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, проте, істотна зміна обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

З огляду на зазначене, враховуючи допущене замовником порушення умов договору щодо повної та своєчасної наданих послуг за Договором 07/2021/309 від 12.11.2021р., господарський суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув на користь позивача суму основного боргу в сумі 71 280 грн. 00 коп..

Разом з тим, слід зазначити, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення посилання відповідача у відзиві про настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану в Україні), які звільняють винну особу від відповідальності за порушення виконання зобов`язань, оскільки обов`язок відповідача щодо вчинення на користь позивача певних дій (оплата вартості наданих послуг) виник до моменту введення Президентом України воєнного стану в Україні та засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вже зазначалось, згідно п. 6.1 договору, передбачена відповідальність замовника, а саме, у випадку порушення строків здійснення оплати послуг виконавця замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг за кожен день порушення строків оплати послуг, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Пунктом 4 розділу 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору) узгоджені порядок та строки оплати послуг: розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок виконавця на умовах передоплати, на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури. Остаточний розрахунок здійснюється на основі наданого Акту виконаних робіт протягом двох робочих днів. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На підставі п. 6.1. договору, Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за порушення строків оплати наданих послуг, за загальний період з 28.01.2022р. по 28.03.2022р. (60 днів), у розмірі 2343 грн. 45 коп..

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг за період прострочення.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних, у розмірі 351,52 грн., за період з 28.01.2022р. по 28.01.2022р. (60 днів) та інфляційні втрати, у розмірі 1140,48 грн., за лютий 2022 (включно).

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін, зокрема наявність грошових зобов`язань відповідача щодо оплати вартості наданих послуг, на спірні правовідносини поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17 та від 16.05.2018р. у справі №686/21962/15-ц за наслідками неоднакового застосування норми права в подібних правовідносинах.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання перед позивачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у позивача виникло право на нарахування відповідачу інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

З огляду на викладене вище, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі, а отже, є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені ст. 276 ГПК України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.", Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022р. у справі № 908/576/22 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю АЛТ ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оска рження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна