Ухвала

від 02.11.2022 по справі 663/3629/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.11.2022Справа № 663/3629/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Міністерства інфраструктури України та Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

треті особи: Міністр інфраструктури України Криклій Владислав Артурович, Профспілкова організація Скадовського морського порту

про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву мотивував тим, що наказом виконуючого обов`язки Міністра інфраструктури України від 23 червня 2017 року його призначено на посаду начальника Миколаївської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Миколаївська філія ДП АМПУ) за переведенням із відповідної посади начальника Скадовської філії ДП АМПУ. Позивач стверджував, що наказ про призначення його начальником Миколаївської філії не визначав строку, на який його було призначено.

Наказом Міністра інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос, з урахуванням наказу від 31 жовтня 2019 року № 25-Ос про внесення змін до попереднього наказу, його звільнено з посади начальника Миколаївської філії ДП АМПУ 28 жовтня 2019 року у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи, відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

Позивач посилався на те, що звільнення на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України не може бути до нього застосовано, оскільки він не є посадовою особою у розумінні положень вказаної норми трудового права, а тому його звільнення є незаконним.

ОСОБА_1 просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос «Про керівника Миколаївської філії ДП АМПУ»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 31 жовтня 2019 року № 25-Ос «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос»;

- поновити його на роботі на посаді начальника Миколаївської філії ДП АМПУ;

- стягнути з ДП АМПУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 19 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року, з урахуванням ухвали Херсонського апеляційного суду від 05 травня 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 січня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 19 січня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 21 квітня 2021 року скасовано.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України, ДП «АМПУ», треті особи: міністр Міністерства інфраструктури України Криклій В. А., «Профспілкова організація Скадовського морського порту», про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 справу № 663/3629/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства інфраструктури України, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», треті особи: міністр Міністерства інфраструктури України Криклій Владислав Артурович, «Профспілкова організація Скадовського морського порту», про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, передано для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

31.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 663/3629/19.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас суд враховує таке.

Наказом виконуючого обов`язки Міністра інфраструктури України Лавренюка Ю. Ф. від 23 червня 2017 року № 71-О, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Скадовської філії ДП АМПУ 26 червня 2017 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України (пункт 1 наказу).

27 червня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Миколаївської філії ДП АМПУ (пункт 4 наказу).

Наказом Міністра інфраструктури України Криклія В. А. від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос, припинено повноваження ОСОБА_1 на посаді начальника Миколаївської філії ДП АМПУ шляхом звільнення його 17 жовтня 2019 року, відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Підстава: пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України, подання виконуючого обов`язки голови ДП АМПУ від 10 жовтня 2019 року № 10-03-06-07/194 .

Наказом Міністра інфраструктури України Криклія В. А. від 31 жовтня 2019 року № 25-Ос внесені зміни до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос, а саме: в пункті 1 наказу слова та цифри « 17 жовтня 2019 року» замінено словами та цифрами « 28 жовтня 2019 року».

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 вказав, що спір у справі 761/16609/20 стосується законності звільнення позивача саме за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, яке за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством, тому з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Верховний Суду вказав, що під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за пунктом 5 статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення

Отже у даній справі оскаржується не звільнення, а рішення виконавчого органу про підставу звільнення члена виконавчого органу.

Також, як зазначено у п.п. 57, 58 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24березня 1995року №108/95-ВР«Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18). Дана позиція знайшла своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 05.11.2019 (справа № 554/4854/19).

Таким чином, визначена, пільга щодо сплати судового збору при розгляді трудових спорів, не поширюється на позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено до відповідачів наступні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос «Про керівника Миколаївської філії ДП АМПУ»;

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 31 жовтня 2019 року № 25-Ос «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 17 жовтня 2019 року № 15-Ос»;

- поновити його на роботі на посаді начальника Миколаївської філії ДП АМПУ;

- стягнути з ДП АМПУ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

При цьому, п. 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Виходячи із вищевикладеного, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, за дві із яких має бути сплачено судовий збір, та одну вимоги майнового характеру, за яку також має бути сплачено судовий збір.

Водночас, позивачем у порушення п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України не визначено ціну позову, виходячи із якої має бути сплачений судовий збір за вимогу майнового характеру.

В свою чергу, на підтвердження сплати судового збору за майнову вимогу, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію № 11 від 06.12.2019 на суму 768,40 грн., а отже позивачем не доплачено судовий збір.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви із виконанням п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України із доказами її направлення учасникам справи;

- подання доказів сплати судового збору в розмірі 3 842,00 грн. за вимоги немайнового характеру;

- подання доказів доплати судового збору за майнову вимогу виходячи із визначеної ціни позову та сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає чинності 02.11.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Грєхова