Рішення

від 27.10.2022 по справі 522/26238/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/26238/21

Провадження № 2/522/1962/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

27 жовтня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позов обґрунтовує тим, що 29 липня 2021 року у місті Одесі по вулиці Миколи Боровського напроти будинку 28-31 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керуючи тролейбусом Богдан, бортовий номер НОМЕР_1 , державний знак НОМЕР_2 , який належить Комунальному підприємству «Одесміськелектротранс», в порушення п.13.3Правил дорожнього рухуУкраїни не врахував дорожньої обстановки, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Hyundai, державний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зустріч і по інерції зіткнувся з припаркованими автобусом Neoplan, державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , автомобілем Lexus, державний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автобусом Neoplan, державний знак НОМЕР_6 , під керуванням водія ОСОБА_5 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб автомобіль Lexus, державний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 зазнав значних механічних пошкоджень.

Постановою Київського районного суду міста Одеси по справі №947/26780/21 від 29 вересня 2021 року ОСОБА_2 було визнано винним за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу. ОСОБА_2 визнав провинуу скоєномуправопорушенні,щиро розкаявся,особисто надавшипояснення,які повністюузгоджуються зпротоколом проадміністративне правопорушення. Постанова набрала законної сили 11 жовтня 2021 року.

23 листопада 2021 року постановою Київського районного суду міста Одеси року по справі №947/26780/21 було виправлено описку у постанові Київського районного суду міста Одеси від 29 вересня 2021 року, в частині номеру автомобілю Lexus, який керував ОСОБА_1 - НОМЕР_5 .

Як зазначає позивач, водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс», що також було встановлено судом в постанові Київського районного суду міста Одеси від 29 вересня 2021 року.

Згідно ч.ч. 3, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно Акту огляду транспортного засобу автомобіля Lexus, державний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_1 експертом ОСОБА_6 №7133 від 05 серпня 2021 року було встановлено, що вказаний транспортний засіб не на ходу, комплектний, в пошкодженому стані, після дорожньо-транспортної пригоди. Основні механічні пошкодження аварійного характеру зосереджені в передній та задній частині кузова з деформацією, загинами, складками металу, розривами та руйнуваннями складових, пошкодженням лакофарбувального покриття складників, порушенням геометричних параметрів кузова. Детальний опис об`єму і характеру пошкоджень, класифікації та способів усунення пошкоджень складових частин при проведенні ремонту наведені в таблиці №2 та Акті огляду транспортного засобу, що додаються.

Висновком експерта автотоварознавця Федотова Ф.В. №7133 від 05 серпня 2021 року, проведеного на замовлення ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus ES300Н, реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29 липня 2021 року становить 371383,75 гривень, матеріальний збиток, завданого власнику автомобіля Lexus ES300Н становить 190668,63 гривень.

У зв`язку із вказаним ОСОБА_1 поніс витрати на проведення авто товарознавчого дослідження №7133від 05серпня 2021року у розмірі 2500,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №49 від 25 серпня 2021 року.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», у якій був застрахований транспортний засіб Богдан Т70117, державний знак НОМЕР_2 , із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 29 липня 2021 року.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» листом №23.10.21.2 від 23 жовтня 2021року відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що ліміт за договором № У-У/2020/786від 17грудня 2022року складає суму у розмірі 100000,00 гривень, яка вже була виплачена одній з потерпілих сторін дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29 липня 2021 року.

Позивачем було проведено ремонтні роботи автомобіля в ФОП ОСОБА_7 та здійснена купівля запчастин для автомобіля в ФОП ОСОБА_8 , загальна вартість робіт та запчастин склала суму у розмірі 212778,00 гривень. Моральну шкоду позивач обґрунтовує понесеними фізичними та моральними стражданнями, а також існуючою психологічною напругою, яка існує з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на відносини в сім`ї та на роботі, а також необхідністю витрачати значний час для пересування громадським транспортом на роботу та по робочих справах, оскільки позивач мешкає за межами міста Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 січня 2021 року провадження у справі відкрито та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

16.02.2022 року від Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог позивача до останнього, та зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази сплати страхового відшкодування іншим учасникам дорожньо-транспортної пригоди, тому відсутній обов`язок страховика відшкодовувати збитки. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що висновок експерта, який зроблено на замовлення ОСОБА_1 є неналежним доказом, оскільки не відповідає вимогам ЦПК України, оцінка вартості збитків проводилась без участі та повідомлення представника Комунального підприємства «Одесміськелектротранс», що на думку відповідача визиває сумнів в її об`єктивності. Відповідач також надав до суду клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, в якому просив суд залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Богдан Т70117, державний знак НОМЕР_2 .

Позивачем було подано відповідь на відзив у справі №522/26238/21 від 21 лютого 2022 року, яким останній просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки відповідачем у порушення ст. ст. 81,178 ЦПК України не вказано заперечення щодо наведених позивачем обставин у позові та правових підстав позову з яким позивач не погоджується із посиланням на відповідні докази та норми права та не надано жодного доказу в обґрунтування своїх тверджень. Позивач зазначив, що ліміт за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів складав 100000,00 гривень, який був вичерпаний у відповідності до вимог Закону України «Про страхування» лише у межах страхової суми за договором, шляхом оформлення оплати іншому потерпілому. Крім того, згідно п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про страхування» дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі виконання страховиком зобов`язань перед страхувальником у повному обсязі, тому оскільки ОСОБА_9 знаходився на час дорожньо-транспортної пригоди у трудових відносинах з відповідачем, то саме Комунальне підприємство«Одесміськелектротранс» у відповідності до ст.1172 ЦК України має відшкодувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

21 березня 2022 року від Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив суд залучити страхову компанію до участі у справі та водія тролейбуса, до якого буде заявлено регресний позов, а також зазначив, що в порушення п.5.2 наказу Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092, яким затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, позивач не викликав всіх заінтересованих осіб для огляду транспортного засобу та просив відмовити у задоволенні позову.

09 червня 2022 року клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору було задоволено частково, та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача водія ОСОБА_2 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 травня 2022 року, з огляду на необхідність заслухати пояснення представника відповідача Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» суд викликав представника відповідача та визнав явку обов`язковою згідно ч.1 ст. 128 ЦПК України.

Ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2022 року та від 06 червня 2022 року клопотання представника позивача адвоката Притули А.С. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено.

У судове засідання, призначене на 27 жовтня 2022 року представник відповідача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином згідно ст.128 ЦПК України, проте про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача адвокат Притула А.С. до суду не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника ОСОБА_1 за наявними матеріалами справи, оскільки провадження у справі триває значний час, тоді як справа є малозначною, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо можливості розгляду справи за вказаної явки, суд застосовує позицію викладену Верховним Судом України.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.)

Суд зазначає, що в матеріалах справи окрім позовної заяви в якій сформовані позовні вимоги наявний відзив на позовну заяву, відповідь за відзив, заперечення на відповідь на відзив, висновок автотоварознавчої експертизи судового експерта Федотова Ф.В. №7133 від 23 серпня 2021 року та акт огляду транспортного засобу до висновку експерта, страховий акт від 01 листопада 2021 року №G-12807-1, платіжне доручення згідно, яке підтверджує здійснену виплату страховою компанією 100 000,00 гривень іншій потерпілій особі, докази, що підтверджують витрати позивача на ремонт транспортного засобу (рахунки-фактури).

Крім того, суд вказує, що у відповідача наявний адвокат Зуєва І.І., яка не з`явилась у судове засідання без поважних причин, з клопотаннями про відкладення судового засідання призначеного на 27 жовтня 2022 року не зверталась. Таким чином, враховуючи достатність матеріалів справи для розгляду справи по суті, відсутність належних та обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, суд вбачає розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши думки представників сторін у судових засіданнях, суд приходить до наступних висновків.

29 липня 2021року о 16:50 годині, водій ОСОБА_10 , керуючи тролейбусом «Богдан Т70117», державний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вулиці Миколи Боровського в місті Одесі напроти буд.28/31, в порушення п.13.3Правил дорожнього рухуУкраїни не врахував дорожньої обстановки, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Hyundai», д.р.н. НОМЕР_8 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався на зустріч і по інерції зіткнувся з припаркованними автобусом «Neoplan», д.р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 (ОСОБА_4), автомобілем «Lexus», д.р.н. НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автобусом «Neoplan», д.р.н. НОМЕР_9 , під керуванням водія ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Сторонами у справі не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди, вина водія ОСОБА_10 . Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди та стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Поряд з тим, судом встановлено, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс» було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № У-У/2020/786 від 17 грудня 2022 року, на умовах якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортний засіб Богдан Т70117, державний знак НОМЕР_2 .

В судовому засіданні встановлено, що позивач з метою отримання страхового відшкодування у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» з відповідною заявою.

Між тим, як вбачається із відповіді страхової компанії №23/10/21/2 від 23 жовтня 2021 року підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування вказано те, що відповідно до п.п.3.4.3 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №У-У/2020/786 від 17 грудня 2022 року, ліміт відповідальності страховика при експлуатації кожного окремого забезпеченого транспортного засобу становить за завдання збитку майну третіх осіб 100 000,00 гривень. Ліміт відповідальності страховика вже використано, що підтверджується страховим актом G-12807-1 від 21 жовтня 2021 року, а саме потерпілій стороні в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 29 липня 2021 року вже передано на виплату страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 гривень.

Відповідно до п.10.11 договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № У-У/2020/786 від 17 грудня 2022 року, у разі здійснення виплати страхового відшкодування обсяг зобов`язань страховика (максимальний розмір страхового відшкодування, який на момент укладення договору дорівнює страховій сумі) зменшується на розмір виплаченого відшкодування.

У відповіді на адвокатський запит адвоката Притули А.С. страхова компанія також повідомила, що у зв`язку з настанням вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди від 29 липня 2021року, яка відбулась з вини водія ТЗ «Богдан Т70117», державний знак НОМЕР_2 , Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» було здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи ОСОБА_3 , який звернувся до страховоної компанії із заявою про виплату страхового відшкодування стосовного пошкодженого ТЗ «Hyundai», д.р.н. НОМЕР_8 у розмірі 100000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 24410 від 01.11.2021р. та страховим актом G-12807-1.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Дана норма також закріплена і в ст.20 Закону України «Про страхування».

Отже, судом встановлено, що за фактом настання дорожньо-транспортної пригоди від 29 липня 2021року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі ліміту відповідальності страховика, у зв`язку з чим у страхової компанії відсутні правові підстави для здійснення інших виплат страхового відшкодування, оскільки такі виплати будуть перевищувати ліміт відповідальності, встановлений договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № У-У/2020/786 від 17 грудня 2022 року.

У зв`язку з чим, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що відшкодування завданих збитків позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 29 липня 2021року покладається саме на страхову компанію.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч.1,2ст. 106 ЦПК України).

Для визначення розміру матеріальної шкоди, що була завдана позивачу,він звернувся до судового експерта з правом проведення автотоварознавчих експертиз ОСОБА_6 та отримав Висновок експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Lexus ES 300H реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29 липня 2021 року, який позивач долучив до матеріалів справи.

Згідно вказаного висновку та ремонтної калькуляції, що додається до висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля Lexus ES 300H, реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 371383,75 гривень, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Lexus ES 300H, реєстраційний номер НОМЕР_5 становить 190668,63 гривень.

За проведення експертного дослідження судовому експерту Федотову Ф.В., Богаченковим А.Ю. було сплачено позивачем 2500,00 гривень.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд критично відноситься до тверджень представника відповідача, який заперечував експертного висновку автотоварознавчого дослідження №7133 від 23 серпня 2021 року, оскільки такий висновок на думку відповідача складений шляхом порушення вимог та рекомендацій Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 року N142/5/2092, відсутність представників зацікавлених сторін могла вплинути на результат експертного дослідження.

Відповідно до п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 року N142/5/2092 у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Зміст цього пункту вказує на те, що виклик заінтересованих осіб є правом, а не обов`язком замовника дослідження.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд вказує,що відсутністьвиклику неє підставоюдля визнаннядоказу недопустимим,за аналізомвисновку автотоварознавчого дослідження №7133 від 23 серпня 2021 року судом було встановлено, що останній відповідає ст.ст.78-80 ЦПК України.

В процесі розгляду справи, представником відповідача неодноразово зазначалось, що Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» не визнає автотоварознавчу експертизу згідно висновку ОСОБА_6 №7133 від 05 серпня 2021 року, проведену на замовлення ОСОБА_1 , та про те, що відповідач буде звертатись до суду із клопотанням про проведення судової автотоварознавчої експертизи, яка буде проводитись експертом в порядку Закону України «Про судову експертизу».

Частиною 3 ст.12ЦПК України,визначено,що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, відсутність в матеріалах даної справи будь-яких письмових заяв, клопотань, поданих Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс» про призначення експертизи із запропонованим переліком питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом та пропозицією щодо експерта чи експертної установи, яка буде її проводити.

Згідно ст. 102 ч.2, ч.3 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань.

Вказаний висновок автотоварознавчого дослідження №7133 від 23 серпня 2021 року є письмовим доказом, на спростування якого відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Частиною 1 ст.1166ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2ст.1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188ЦК України).

Також відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ятастатті 1187ЦК України, пункт 1 частини другоїстатті 1167ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Також, як передбаченост. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповіднодо реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи абовиконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Наявність цих елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності і відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченоїст.1187ЦК України.

Згідно з роз`ясненнями п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року №6: при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що неправомірні дії ОСОБА_10 знаходяться в причино-наслідковому зв`язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 липня 2021 року.

Як встановлено судом, особа, винна у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 29 липня 2021 року, ОСОБА_10 , на час дорожньо-транспортноїпригоди, перебував з відповідачем Комунальним підприємством «Одесміськелектротранс» у трудових відносинах, та виконував свої трудові обов`язки, керуючи автомобілем, що належить відповідачу.

Згідно із частиною першою статті 1172ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки- роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13), від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

Позивач поніс фактичні витрати на відновлення після дорожньо-транспортної пригоди автомобіля LexusES300H,реєстраційний номер НОМЕР_5 у розмірі 212778,00 грн. разом с комісією, що підтверджується рахунками-фактурами №1278 від 17.08.2021р. та квитанцією №57681926 від 18.08.2021р., №1319 від 16.08.2021р. та квитанціями №57682649 від 18.08.2021р., видатковою накладною №88 від 10.09.2021р., рахунком від 30.09.2021р. та квитанцією № 35279148 від 28.10.2021р.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 212278,00 гривень та витрати на оплату за складання експертного висновку у сумі 2500,00 гривень. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача стороною відповідача не надано.

Що стосується вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди, то вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Судом встановлено, що внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, позивач зазнав переживань та хвилювань з приводу пошкодження належного йому майна, що негативно вплинуло на його здоров`я та спричинило душевні страждання. Заподіяна моральна шкода, спричинила порушення звичайного укладу життя позивача. Також позивач був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, та змушений тривалий час користуватись та витрачати додатковий час для пересування громадським транспортом на роботу та по робочих справах, оскільки останній мешкає за межами міста Одеси.

Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача та суб`єктивне відношення до вчиненого відповідача, те, що ці страждання спричинено не умисно, а також вищевказані обставини, досліджені в судовому засіданні, і встановлює його в сумі 5000,00 грн.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження та такі, що підлягають частковому задоволенню.

За ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені понесені судові витрати, а саме по сплаті судового збору в сумі 4423,00 грн.та витрати, понесені на оплату за складання експертного висновку у сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 76-81, 133, 141, 247, 264, 274-279 ЦПК України, ст.ст.22, 23,988, 1166, 1187, 1192 суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03328497) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 215278,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03328497) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 03328497) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 4423,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, згідно ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 01.11.2022 року.

Суддя А.В. Науменко

27.10.22