Рішення

від 01.11.2022 по справі 922/995/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 Справа № 922/995/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 33-Б; код ЄДРПОУ 36001810) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кораллус" (адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 13; код ЄДРПОУ 43345443) про розірвання договору та стягнення 264900,00 грн. за участю представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінеральні води України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кораллус" (далі - відповідач) суму забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн. та розірвати договір суборенди № 2020-23 від 01.07.2020.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що між сторонами у справі було укладено договір суборенди нерухомого майна № 2020-23 від 01.07.2020, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в суборенду нежитлові приміщення, а позивач сплатив на користь відповідача суму забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн., та орендні платежі за певні місяці. Однак, в подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 по справі № 29/5005/6325/2011 було встановлено, що нежитлові приміщення які є предметом суборенди за вказаним договором відповідачу не належать, а насправді належать ТОВ «Таміра», а вказане в свою чергу свідчить про відсутність у відповідача прав на передачу в суборенду нежитлових приміщень, які є предметом зазначеного договору, і останній при укладанні договору суборенди не повідомив позивача про права третіх осіб на предмет суборенди.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2022 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі; постановлено зазначену справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 01.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2022 підготовче засідання відкладено на 15.09.2022.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2022 закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2022 розгляд справи відкладено на 20.10.2022 за відповідним клопотанням представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2022 розгляд справи відкладено на 01.11.2022 за відповідним клопотанням представника позивача.

На судове засідання 01.11.2022 сторони своїх представників не направили.

Представник позивача звернувся з клопотанням від 01.03.2022 в якому просить суд відкласти розгляд справи на інший день в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

З цього приводу суд зазначає, що це вже третє клопотання, в якому представник позивача просить суд відкласти розгляд справи на інший день в зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні, таким чином втретє надаючи перевагу не розгляду даної справи, а судовим засіданням по іншим справам. Разом з тим, позивач, як юридична особа, для представництва власних інтересів може мати декілька представників, і в разі зайнятості одного з ним, направити на судове засідання іншого. До того ж, матеріалами даної справи підтверджується наявність права на представництво інтересів позивача двома представниками.

Крім того, ст. 195 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В даному випадку строк розгляду справи по суті є таким, що майже сплинув. Зазначене в свою чергу не дозволяє відкласти розгляд даної справи не порушуючи встановлений законом строк її розгляду.

До того ж, згідно з вимогами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи зокрема у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як вже зазначалося, дане судове засідання вже третє на якому має розглядатися справа по суті.

Все вищезазначене свідчить про відсутність правових підстав для чергового відкладення розгляду справи, та є підставами для відмовив в задоволенні відповідного клопотання представника позивача.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття представника суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Зокрема, судом на адресу реєстрації підприємства відповідача, яка зазначена в позовній заяві та єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було направлено копії ухвал від 08.07.2022, від 01.08.2022, від 15.09.2022, від 06.10.2022, від 20.10.2022. Проте, надіслані копії ухвал повертаються на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси або контактної інформації матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. ст. 197, 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчить рішення господарського суду Харківської області від 16.11.2021, по справі № 922/3451/22, в ньому були встановлені наступні обставини:

«29.12.2008 між ТОВ Таміра (орендодавець) та ІП Малахіт (орендар) було укладено договір оренди (найму) нежитлових приміщень, згідно якого орендодавець передав орендарю в тимчасове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31, 35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57. 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 загальною площею 36886,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13. Договір оренди (найму) нежитлових приміщень 29.12.2008 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований за реєстровим №2128. Відповідно до п.п. 3.2.2. орендар зобов`язаний вчасно вносити плату за користування орендованими приміщеннями. Відповідно до п.4.1. вищевказаного договору орендна плата за користування зазначеними орендованими нежитловими приміщеннями, встановлюється в розмірі 01 грн. 00 коп. (одна гривня) за один квадратний метр на місяць, у т.ч. ПДВ. Пунктом 4.2. зазначеного договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату орендодавцю на підставі підписаного акту прийому - передачі наданих послуг протягом 15 днів з дня його підписання в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 29 грудня 2028 року (п.7.1. договору).

29.12.2008 між ІП "Малахіт" (орендарем) та ТОВ "Таміра" (орендодавцем) було складено та підписано акт прийому-передачі до договору оренду (найму) нежитлових приміщень від 29.12.2008, зареєстрованого в реєстрі за № 2128.

30.12.2008 між ІП "Малахіт" (орендарем) та ТОВ "Таміра" (орендодавцем) було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень від 29.12.2008 №2128, згідно з яким сторони доповнили договір від 29.12.2008 №2128 наступними пунктами:

- пункт 8.12: при здійсненні продажу об`єкту оренди орендодавцем або банком - іпотекодержателем, орендар має першочергове право на покупку об`єкту;

- пункт 8.13: у випадку зміни власника приміщення даний договір оренди зберігає свою силу, а до нового власника переходять усі права й обов`язки орендодавця за цим договором;

- пункт 8.14: у разі дострокового розірвання даного договору з боку орендодавця, орендодавець зобов`язується компенсувати вартість проведеного капітального ремонту, поточного ремонту, реконструкції орендарю в погоджений окремо сторонами строк, але не пізніше строку розірвання цього договору;

- пункт 8.15: у разі дострокового розірвання даного договору з боку орендодавця або нового власника, та/або у разі здійснення звернення стягнення банком - іпотекодержателем на об`єкт оренди, орендодавець або новий власник сплачує орендарю штраф у розмірі, що складає еквівалент 6 000 000 доларів США (шість мільйонів доларів США) та сплачується в національній валюті України по офіційному курсу НБУ на день виставлення вимоги або рахунку-фактури та компенсує вартість проведеного капітального ремонту, поточного ремонту, реконструкції та прибуток, який би отримав орендар протягом усього строку дії цього договору;

- пункт 8.16: у разі несплати штрафних санкцій орендодавцем або новим власником орендарю, передбачений п. 8.15 цього договору, орендар має право не звільняти приміщення до надходження на його рахунок таких штрафних санкцій. У такому разі, орендодавець не має право чинити перешкод у здійсненні орендарем господарської діяльності.

Договір про внесення змін та доповнень №1 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень, 30.12.2008 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований за реєстровим №2132.

03.02.2009 між ІП "Малахіт" (орендарем) та ТОВ "Таміра" (орендодавцем) було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень від 29.12.2008 №2128, згідно з яким сторони домовились про виключення п. 8.3. з договору оренди від 29.12.2008 №2128. Договір про внесення змін та доповнень №2 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень, 03.02.2009 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований за реєстровим №113.

26.07.2010 між ІП "Малахіт" (орендарем) та ТОВ "Таміра" (орендодавцем) було укладено договір про внесення змін та доповнень №3 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень від 29.12.2008 №2128, згідно з яким сторони домовились доповнити договір пунктом 2.2.6: орендар має право укладати прямі договори по використанню електроенергії, водовідведення, водопостачання та теплопостачання в орендованій будівлі та установлювати необхідні вимірювальні пристрої (прилади). Договір про внесення змін та доповнень №3 до договору оренди (найму) нежитлових приміщень, 26.07.2010 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бінус О.О. та зареєстрований за реєстровим №1853.»

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 18.05.2011 Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Таміра" за процедурою відповідно до статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таміра" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дубницьку Наталію Юріївну.

В процесі проведення ліквідаційної процедури, 14.08.2012 між ТОВ "Таміра" в особі ліквідатора Дубницької Н.Ю. та ТОВ "Харків-Надра" в особі директора Кіпотя А.Ю. було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за яким ТОВ "Таміра" передає у власність (продає), а ТОВ "Харків-Надра" приймає у власність (купує) нежитлові приміщення загальною площею 36886,8 кв.м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бінус О.О. за реєстровим номером 1516.

В подальшому, ІП Малахіт набуло право оренди нежитлових приміщень загальною площею 36886,8 кв. м. у нежитловій будівлі літ. "У-2", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13 уклавши відповідний договір оренди з ТОВ "Харків-Надра".

Матеріали справи також свідчать про те, що 25.06.2020 між ІП Малахіт, як орендарем, та ТОВ Кораллус, як суборендарем, укладено договір суборенди нерухомого майна № У-2/1/2020, згідно з умовами якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове, платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху №1-6, 8-31,35, 38-41, 44, 46, 47-54, 56-60, 1-го поверху №1-12, 14-15, 26-30, 32-42, 46-51, 53-57, 63, 64, 66-68, 71-73, 78, 83-90, 99, 100, 102-130, 2-го поверху №1-25, 30, 31, 33, 36, 37, 39, 40-89 загальною площею 36886,8 (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят шість цілих вісім десятих) кв. м. в нежитловій будівлі літ. У-2. розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, 13.

01.08.2020 між ІП "Малахіт" та ТОВ "Кораллус" був підписаний акт приймання-передачі до договору суборенди нерухомого майна № У-2/1/2020 від 25.06.2020.

В подальшому, отримавши зазначене майно в суборенду, ТОВ "Кораллус", як орендар, уклало з ТОВ «Мінеральні Води України», як суборендарем, договір суборенди нерухомого манна № 2020-23 від 01.07.2020.

Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що Орендар передає, а Суборендар бере в тимчасове, платне користування нежитлові приміщення загальною площею 4040 (чотири тисячі сорок) кв. м. на пертому поверсі, а також 500 (п`ятсот) кв. м. на другому поверсі в будівлі літ. «У-2» розташованій за адресою: м. Харків, вул. Морозова. 13. (далі - суборендовані приміщення)».

Згідно з п. 4.1. даного договору, Суборендар сплачує Орендарю суборендну плату із розрахунку на нежитлові приміщення першого поверху 60,00 грн. (шістдесят гривень 00 коп.) за квадратний метр на місяць в т.ч. ПДВ 20 %, та за нежитлові приміщення другого поверху 45,00 грн. (сорок п`ять гривень 00 коп.) за квадратний метр в т.ч. ПДВ 20%.».

Відповідно до умов п. 4.4. даного договору, протягом п`яти календарних днів з дати підписання договору суборендар, крім орендної плати, сплачує Орендарю суму в розмірі, кратному місячної суборендної плати, зазначеної в Договорі (така сума в Договорі іменується «Забезпечувальний внесок»). Забезпечувальний внесок утримується Орендарем протягом всього терміну суборенди без відсотків як гарантія належного виконання суборендарем зобов`язань по сплаті суборендарем орендної плати та компенсації можливої шкоди збоку суборендаря. У разі, якщо суборендар затримує будь-які платежі, належні за договором, або іншим чином завдає збитків Орендарю, Орендар має право утримати з забезпечувального внеску будь-які суми, що належать таким чином з суборендаря. Після такого утримання суборендарю подасться письмове повідомлення з додатком розрахунком утриманих сум. У кожному разі такого утримання Суборендар протягом десяти календарних днів з дати отримання повідомлення про стягнення, зобов`язаний відновити забезпечувальний внесок до розміру, кратного однієї місячної суборендної плати, що сплачується Суборендарем на дату такого відновлення.

Згідно з п. 7.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання орендарем та суборендарем і діє до 31.12.2020 р.

Пунктом 7.2. договору також передбачено, що строк дії цього договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду.

Як свідчать матеріали справи, 08.07.2020 позивач сплатив на користь відповідача суму у розмірі 264900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9999672965 від 08.07.2020. В графі призначення платежу даного платіжного доручення вказано «Оплата за оренду приміщення (забезпечувальний внесок)…»

На виконання умов договору суборенди нерухомого майни № 2020-23 від 01.07.2020 відповідач відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2020 передав у користування позивачу нежитлові приміщення, визначені в п. 1.1 вказаного договору.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2020 у справі №29/5005/6325/2011 про банкрутство ТОВ Таміра, скасовано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2019 у справі №29/5005/6325/2011, та прийнято нове рішення, яким, зокрема:

- визнано недійсними результати аукціону, який проводився 29.11.2011 Товарною біржею "Європейська" у справі про банкрутство №29/5005/6325/2011 з продажу майна ТОВ "Таміра" (ідентифікаційний код - 22610495), а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2" загальною площею 37 755,9 кв.м, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13, оформлені протоколом № 3 про проведення цільового аукціону від 29.11.2011 та актом №3 про проведений цільовий аукціон від 29.11.2011;

- визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2012, укладений між ТОВ "Таміра" (ідентифікаційний код - 22610495) та ТОВ "Харків-Надра" (ідентифікаційний код - 34757094), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим номером 1516, за яким ТОВ "Харків-Надра" набуло право власності на нежитлові приміщення цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2" загальною площею 37 755,9 кв.м, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13;

- зобов`язано ТОВ "Харків-Надра" (ідентифікаційний код - 34757094) повернути ТОВ "Таміра" (ідентифікаційний код - 22610495) нежитлові приміщення цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2" загальною площею 37755,9 кв.м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13;

- скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ "Харків-Надра" (ідентифікаційний код - 34757094) на нежитлові приміщення цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2" загальною площею 37755,9 кв.м, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13, яка була здійснена на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.08.2012, що був укладений між ТОВ "Таміра" (ідентифікаційний код - 22610495) та ТОВ "Харків-Надра" (ідентифікаційний код - 34757094), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. за реєстровим номером 1516;

- поновлено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2", розташовані за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13 за ТОВ "Таміра" (ідентифікаційний код - 22610495) як власника вказаних приміщень.

В подальшому, право власності ТОВ "Таміра" на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень цокольного поверху №1-:-21, 23-:-31, 35, 38-:-41, 44, 46-:-54, 56-:-60, 1-го поверху №1-:-12, 14, 15, 26-:-30, 32-:-42, 46-:-51, 53-:-57, 63, 64, 66-:-68, 71-:-73, 78, 80, 83-:-95, 99, 100, 102-:-104, 105-:-108, 110, 112-:-129, 138-:-164, 2-го поверху №1-:25, 29-:-31, 90-:-97, 33, 36, 37, 40-:-49, 24, 50-:-57, 59-:-63, 65-:-89, 98-:-109 в літ. "У-2" загальною площею 37 755,9 кв. м, розташованих за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Морозова, 13, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2019, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності № 220748946 від 18.08.2020.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Таміра", як власником зазначеного вище майна, та ТОВ «Мінеральні води України» укладено Договір оренди нежитлового. приміщення №1/2 від 27.10.2020, відповідно до умов якого ТОВ "Таміра" передає ТОВ «Мінеральні води України» в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13 в літ. У-2 площею 1500.00 кв. м. (далі за текстом - «Приміщення»/ «Об`єкт оренди»), для ведення господарської діяльності Орендаря, а саме використання його, як складського приміщення, на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом. 1.2. даного договору визначено цільове призначення даного приміщення, а саме для розміщення складу Орендаря.

Пунктом 2.1. даного договору визначено, що Передача Об`єкта оренди у користування Орендаря здійснюється до 01 листопада 2020 року включно та оформлюється Актом приймання - передачі Об`єкта оренди, який з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін (у випадку їх наявності) є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє 6 (шість) календарних місяців, а саме, до 30 квітня 2021 року включно.

Згідно з актом приймання-повернення майна від 27.10.2020, ТОВ "Таміра" передало ТОВ «Мінеральні води України» орендовані приміщення згідно з умовами договору оренди нежитлового. приміщення №1/2 від 27.10.2020.

Також між ТОВ "Таміра", як власником зазначеного вище майна, та ТОВ «Мінеральні води України» укладено договір відповідального зберігання майна № 12 від 27.10.2020, відповідно до умов якого ТОВ "Таміра" передало ТОВ «Мінеральні води України» на відповідальне зберігання частину нежитлових приміщень літ. У-2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13.

Згідно з п. 7.2. даного договору, цей договір припиняється 31 грудня 2020. Дія цього договору, за відсутності заперечень будь-якої зі сторін, підлягає автоматичній пролонгації на кожен наступний місяць, але в сукупності не більше як на 6 місяців з дати укладання цього договору, за умови внесення зберігачем наступних періодичних страхових платежів у порядку, розмірі та строки, передбачені цим договором.

Згідно з актом приймання-передачі майна до договору відповідального зберігання майна № 12 від 27.10.2020, майно, яке є предметом зазначеного договору було передано ТОВ "Таміра" на зберігання ТОВ «Мінеральні води України».

При зверненні до суду з позовом у даній справі ТОВ «Мінеральні води України» просить стягнути з ТОВ "Кораллус" суму забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн., сплачену на виконання умов договору суборенди № 2020-23 від 01.07.2020, та розірвати зазначений договір. В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Мінеральні води України» вказує, що за умовами вказаного договору ТОВ "Кораллус" передало ТОВ «Мінеральні води України» в суборенду нежитлові приміщення, які йому не належать, а насправді належать ТОВ «Таміра», і не повідомило ТОВ «Мінеральні води України» про права третіх осіб на ці нежитлові приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1ст. 193 ГК Українивстановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За приписами ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч.1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 769 ЦК України, при укладенні договору найму наймодавець зобов`язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. ст. 651, 652 ЦК України.

За загальним правилом, викладеним в ч. 1ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну або розірвання договору в порядку частини першоїстатті 651 ЦК Українисторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо). Законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін, що передбачено частиною другоюстатті 651 ЦК України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Статтею 652 ЦК України також встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору в порядку ст. 652 ЦК України безпосередньо не з наявності істотних обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, за істотної зміни обставин. Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог. При цьому статтею 651 ЦК України, встановлений чіткий суб`єктний склад для ініціювання зазначеного питання - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 та від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18.

До того ж, як вже зазначалося, згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

В даному випадку, ТОВ «Мінеральні води України» просить суд розірвати договір суборенди № 2020-23 від 01.07.2020, укладений між ним та ТОВ "Кораллус", вважаючи такий договір діючим, та посилаючись на істотне порушення останнім його умов.

Однак, згідно з п. 7.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання орендарем та суборендарем і діє до 31.12.2020 р. Пунктом 7.2. договору також передбачено, що строк дії цього договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін, про що сторони укладають додаткову угоду.

Матеріали справи не місять буд-яких доказів пролонгації дії даного договору в передбаченому порядку, тобто шляхом укладання додаткової угоди до нього.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі та станом на дату винесення даного судового рішення дія договору суборенди № 2020-23 від 01.07.2020 сплинула.

До того ж, матеріалами справи підтверджується фактичне припинення орендних відносин за договором суборенди № 2020-23 від 01.07.2020, оскільки 27.10.2020 між ТОВ "Таміра", як власником майна, та ТОВ «Мінеральні води України» укладено низку договорів а саме Договір про оренду нежитлового приміщення №1/2 та Договір відповідального зберігання майна № 12 предметом яких, в т.ч. є нежитлові приміщення які були предметом за договором суборенди № 2020-23 від 01.07.2020.

Зазначене унеможливлює розірвання зазначеного договору в судовому порядку, та є підставами для відмови в задоволенні позову в зазначеній частині вимог ТОВ «Мінеральні води України».

Посилання ТОВ «Мінеральні води України» на висновки, викладені в рішенні господарського суду від 16.11.2021 по справі № 922/3451/21 є безпідставними, оскільки вони в даному випадку не мають будь-якого преюдиційного значення для розгляду даної справи, не є обов`язковими для суду при винесенні даного рішення, та були зроблені у спорі з іншими сторонами та про інший предмет спору.

До того ж, як свідчить вказане рішення, в межах цієї справи позивач просив суд розірвати договір суборенди нерухомого майна від 01.07.2020 №2020-09 з 17.10.2020 (тобто станом коли він був діючим). В межах даної справи ТОВ «Мінеральні води України» подібних вимог не заявлялося.

Окрім того, суд також вважає безпідставними посилання ТОВ «Мінеральні води України» в обґрунтування необхідності розірвання договору № 2020-23 від 01.07.2020 на те, що ТОВ "Кораллус" не мало права передавати майно в суборенду за цим договором, оскільки не було його власником та не мало будь-яких прав на його передачу в суборенду.

Однак, за приписами ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Таким чином, в даному випадку мова йде не про істотне порушення ТОВ "Кораллус" умов договору № 2020-23 від 01.07.2020 (що, як наслідок, може бути підставами для розірвання цього договору) а про укладання цього договору з порушенням вимог чинного законодавства України, тобто можливості застосування до спірних правовідносин інших положень закону, якими встановлено відповідні правові наслідки таких дій.

Щодо вимог ТОВ «Мінеральні води України» про стягнення з ТОВ "Кораллус" забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 4.4. договору суборенди № 2020-23 від 01.07.2020, протягом п`яти календарних днів з дати підписання договору суборендар, крім орендної плати, сплачує Орендарю суму в розмірі, кратному місячної суборендної плати, зазначеної в Договорі (така сума в Договорі іменується «Забезпечувальний внесок»). Забезпечувальний внесок утримується Орендарем протягом всього терміну суборенди без відсотків як гарантія належного виконання суборендарем зобов`язань по сплаті суборендарем орендної плати та компенсації можливої шкоди збоку суборендаря. У разі, якщо суборендар затримує будь-які платежі, належні за договором, або іншим чином завдає збитків Орендарю, Орендар має право утримати з забезпечувального внеску будь-які суми, що належать таким чином з суборендаря. Після такого утримання суборендарю подасться письмове повідомлення з додатком розрахунком утриманих сум. У кожному разі такого утримання Суборендар протягом десяти календарних днів з дати отримання повідомлення про стягнення, зобов`язаний відновити забезпечувальний внесок до розміру, кратного однієї місячної суборендної плати, що сплачується Суборендарем на дату такого відновлення.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі належного виконання суборендарем своїх зобов`язань за договором, сума забезпечувального внеску зараховується як суборендна плата за останній місяць суборенди. При цьому розмір суборендної плати з урахуванням витрат на утримання приміщень, не покритий забезпечувальним внеском, підлягає оплаті в загальному порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 4.6. договору також передбачено, що у разі дострокового розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендаря, забезпечувальний внесок, повністю снесений суборендарем, зараховується в рахунок оплати суборенди за останній місяць терміну дії даного договору, при цьому розмір суборендної плати з урахуванням витрат на утримання приміщень, не покритий забезпечувальним внеском, підлягає оплаті в загальному порядку, передбаченому цим договором. У разі оплати суборендної плати за останній місяць терміну дії даного договору забезпечувальний внесок повертається суборендарю.

Як свідчать матеріали справи, забезпечувальний платіж у розмірі 264900,00 грн. був сплачений ТОВ «Мінеральні води України» на користь ТОВ "Кораллус" на виконання умов договору суборенди № 2020-23 від 01.07.2020, тобто кошти були набуті ТОВ "Кораллус" на відповідній правовій підставі яка існувала на час сплати коштів. В подальшому, ця правова підстава в передбаченому законом порядку не була усунута, а строк дії договору суборенди № 2020-23 від 01.07.2020 сплинув. При цьому, матеріали справи не містять, та ТОВ «Мінеральні води України» не надано будь-яких доказів належного виконання ним своїх зобов`язань перед ТОВ "Кораллус" щодо сплати всіх суборендних платежів до закінчення строку дії договору, що в свою чергу, на підставі п.п.4.4.-4.6. договору могло б бути підставою для повернення забезпечувального платежу. В протилежному ж випадку, відповідно до умов договору, такий забезпечувальний внесок міг бути утриманий ТОВ "Кораллус" в рахунок виконання ТОВ «Мінеральні води України» своїх зобов`язань за договором.

Зазначене свідчить про недоведеність ТОВ «Мінеральні води України» існування всіх істотних обставин, які б у встановленому законом порядку могли свідчити про право ТОВ «Мінеральні води України» на повернення забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мінеральні води України» про стягнення з ТОВ "Кораллус" забезпечувального платежу у розмірі 264900,00 грн. також слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи судові витрати підлягають покладенню на ТОВ «Мінеральні води України»

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак