Ухвала

від 31.10.2022 по справі 761/40407/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 жовтня 2022 року

місто Київ

справа № 761/40407/17-ц

провадження № 61-10607зно22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року та постанови Верховного Суду від 22 січня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саманта-Схід», Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», третя особа - Закрите акціонерне товариство «Валенте», про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 02 липня 2004 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Золоті Ворота» (далі - ПАТ «Банк Золоті Ворота») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саманта-Схід» (далі - ТОВ «Саманта-Схід»).

Короткий зміст ухвалених судових рішень

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги не передбачає надання фінансових послуг жодною стороною, а тому до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Ураховуючи відсутність доказів, які б свідчили про надання ТОВ «Саманта-Схід» фінансових послуг позивачеві та порушень його прав внаслідок укладення оспорюваного договору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час укладення договору про відступлення права вимоги сторони, відповідно до положень статей 512, 513, 514 ЦК України, дійшли згоди щодо укладення договору на зазначених у ньому умовах, а отже з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки. Відповідачами під час укладення зазначеного правочину про відступлення права вимоги від 02 липня 2004 року дотримані вимоги цивільного законодавства щодо змісту та форми вчиненого правочину, їх воля була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

Відхиляючи доводи позивача про те, що оспорюваний договір порушує його права, виходив з того, що ОСОБА_1 не є стороною зазначеного договору, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, і згода боржника на укладення такого договору чинним законодавством не передбачена. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги порушені його права, заявник не надав, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року залишено без змін.

Постанова Верховного Суду від 22 січня 2020 року мотивована тим, що оспорюваний правочин відповідає вимогам чинного законодавства України, та не порушує прав і законних інтересів позивача, оскільки за цим договором мало місце відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, на укладення якого згода боржника не вимагається, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року та постанови Верховного Суду від 22 січня 2022 року з підстав передбачених частиною першою статті 423 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини першої та другої статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

У прийнятті заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення. (частина друга статті 425 ЦПК України).

Системний аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що за нововиявленими обставинами може бути переглянуте лише судове рішення суду касаційної інстанції, яким рішення судів попередніх інстанцій змінено, ухвалено нове судове рішення, закрито провадження у справі або залишено заяву без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2022 року залишено без змін постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року, тому постанова суду касаційної інстанції не є судовим рішенням, яке в розумінні положень частини першої статті 423 ЦПК України може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Ураховуючи, що постанова Верховного Суду від 22 січня 2019 року, а також судові рішення судів попередніх інстанцій не є судовими рішеннями, які можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами судом касаційної інстанції, у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами необхідно відмовити.

Керуючись статтями 3, 423, 425, 427 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заявиОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 березня 2018 року, постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року та постанови Верховного Суду від 22 січня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саманта-Схід», Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», третя особа - Закрите акціонерне товариство «Валенте», про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Копію ухвали разом з доданими до заяви матеріалами повернути особі, яка подавала заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик