Постанова

від 02.11.2022 по справі 758/2614/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/2614/22 Головуючий у 1-й інст. - Головчак М.М.

Апеляційне провадження 22-ц/824/8220/2022 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт - Інвестментс» - Гери Роксоляни Юріївни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт - Інвестментс» до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови, акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування постанови, акту державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання права власності на майно.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року передано справу на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ТОВ «Смарт - Інвестментс» - Гера Р. Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Подільського районного суду м.Києва.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що предметом оскарження є ліфт, відповідно до технічного паспорта якого він є електричним, пасажирським серії EF0621 із заводським номером «EF255» та реєстраційним номером «42933». Вищезазначений ліфт був виготовлений у 2011 році та у 2012 році встановлений у садовому будинку В за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 277493580000. Відповідно до вищевказаних характеристик оспорюваного ліфта призначениням є обслуговування будинку, а тому він є невід`ємною частиною садового будинку В, що знаходться за адресою: м.Київ, «Будівельник» садівниче товариство (код ЄРДПОУ24928592) ( АДРЕСА_2 та є власністю ТОВ «Смарт - Інвестментс», що узгоджується з правовими позиціями, як зазначені у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 907/442/18 та від 20 червня 2018 року у справі № 369/5240/16-ц.

Вказує, що оспорюваний ліфт є невід`ємною частиною вищезазначеного садового будинку, який знаходиться у Подільському районі м.Києва, як наслідок вважає необхідно застосувати положення ч.1 ст. 30 ЦПК України при визначенні підсудності даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ліфт пасажирський, право власності на який просить визнати позивач, не є нерухомим майном в силу норм ст.181 ЦК України, тому до даних правовідносин слід застосувати загальні правила щодо визначення підсудності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду виходячи з наступного.

У лютому 2022 року позивач звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Деснянського ДВС у м.Києві, Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , в якому зокрема просить визнати право власності на ліфт пасажирський серії EF0621 із заводським номером «EF255» та реєстраційним номером «42933» (а.с. 1-7).

При визначенні підсудності цивільної справи ключовим є визначення правового статусу оспорюваного ліфту, а саме встановлення того, чи відноситься вказане майно до рухомого чи нерухомого майна у будинку.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний ліфт, відповідно до технічного паспорта ліфта, є електричним, пасажирським серії EF0621 із заводським номером «EF255» та реєстраційним номером «42933» (а.с. 49).

Відповідно до п. 2.1.5 ДСТУ ISO 4190-1-2001. пасажирський ліфт - постійний підіймальний пристрій для обслуговування визначених поверхових площадок, що включає кабіну, розміри і конструкція якої гарантує безпечне перевезення пасажирів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Керуючись положеннями ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, призначення пасажирського ліфта полягає у перевезенні пасажирів у приміщеннях різного типу, в разі надання правого статусу ліфту, як рухомого майна його можна вільно переміщувати у просторі, без знецінення та зміни призначення.

Враховуючи вищезазначене пасажирський ліфт мав бути встановлений у приміщенні де є поверхові площадки, які він може обслуговувати, в разі їх відсутності ліфт втрачає своє цільове призначення, а отже не може функціонувати.

Згідно абз.58 п. 2 постанови пленуму ВССУ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Оспорюваний ліфт є приналежністю до житлового комплексу, де останній є головною річчю по відношеню до оспорюваного ліфта, оскільки приналежність і основна річ - це фізично самостійні речі, але головна річ завжди має самостійне значення, а її приналежність - залежне, допоміжне і слугує найкращому використанню головної. Приналежність головної речі вказується в стандартах, технічних умовах або прейскурантах, визначається у договорі. Таким чином, головна річ може використовуватися за призначенням без приналежності, оскільки остання лише сприяє функціонуванню головної речі і не має сама по собі самостійного господарського значення.

Виходячи з того, що ліфт пасажирський є приналежністю до певної споруди, то в даному випадку має застосовуватись виключна підсудність, відповіднодо положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до пп.32 п.4 Положення про Головне управління Держпраці у Київській області № 84 від 03 серпня 2018 року Головне управління веде облік підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо) парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів, об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів.

З матеріалів справи вбачається, що у відповіді на адвокатське звернення Головне управління Держпраці у Київській області вказало, що за ОСОБА_2 будь-якого майна за заданими критеріями не обліковується (а.с. 31).

З наявних в матеріалах справи доказах вбається, що садовий будинок АДРЕСА_3 належить ТОВ «Смарт - Інвестментс» (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання судових рішень про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, Деснянським РВДВС у м. Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції м. Києва оголошено торги з продажу лота № 448978 - ліфт пасажирський серії EF0621, в/п 630 кг на 6 зупинок, по ВП № 57607270, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , готель Ambassador Plaza, що територіально відноситься до Подільського району м. Києва (а.с.28).

При цьому позивач вказує, що вищезазначений ліфт встановлено за адресою: м. Київ, «Будівельник» садівниче товариство (код ЄРДПОУ24928592) ( АДРЕСА_2 .

Постановлючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції на указане уваги не звернув, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про неможливість застосування положення ст.30 ЦПК України, а також не встановив місце встановлення ліфту пасажирського серії EF0621.

Таким чином, судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

З'ясування цих обставин не відноситься до повноважень апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Отже, враховуючи вищевказані обставини колегія суддів вважає за необхідне ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інвестментс» - Гери Роксоляни Юріївни - задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді