Ухвала

від 02.11.2022 по справі 345/2103/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/2103/22

Провадження № 22-ц/4808/1291/22

Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б.О.

Суддя-доповідач Фединяк

У Х В А Л А

02 листопада 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі судді Фединяка Василя Дмитровича перевіривши апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега на рішення Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, саме: що заробітна плата ОСОБА_1 на ВАТ «Сільгосптехніка» за 1995-1996 роки становила в українських карбованцях: за січень 1995 року немає нарахувань, за лютий 1995 року немає нарахувань, за березень 1995 року немає нарахувань, за квітень 1995 року немає нарахувань, за травень 1995 року 2 400 000 крб., за червень 1995 року 2 954 000 крб., за липень 1995 року 9 476 000 крб., за серпень 1995 року 4 275 000 крб., за вересень 1995 року 12 205 000 крб., за жовтень 1995 року 4 277 000 крб., за листопад 1995 року 17 401 000 крб., за грудень 1995 року 5 708 000 крб., за січень 1996 року немає нарахувань, за лютий 1996 року немає нарахувань, за березень 1996 року немає нарахувань, за квітень 1996 року 5 166 000 крб., за травень 1996 року 12 438 000 крб., за червень 1996 року 16 336 000 крб., за липень 1996 року 10 656 000 крб., за серпень 1996 року немає нарахувань, за вересень 1996 року немає нарахувань, за жовтень 1996 року - немає нарахувань, за листопад 1996 року немає нарахувань, за грудень 1996 року немає нарахувань.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з питань безпосереднього виведення з ринку ПАТ «ВІЕБІ Банк» Сидоренко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконну ухвалу. Одночасно апелянт просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на обмеженням фінансуванням коштів, призначених для слати судового збору.

Разом з тим апеляційна скарга представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва О. не повністю відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оскільки до апеляційної скарги не додано: 1) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності). Апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження

Устатті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вказана засада забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першійстатті 55 Конституції України. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ч.1ст.136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно дост.8 ЗУ «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору чи відстрочити, суд може лише фізичну особу, а на юридичних осіб норма цієї статті не розповсюджується.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності доЦПК України,Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Разомзтим, відповідност. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційною скаргою.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. З ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 6 ч.2. ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, за апеляційною скаргою відповідно до п.6 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід сплатити судовий збір у розмірі 1488, 60грн(992,40 грн *150%), тобто загальна сума повинна становити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплачується: Номер рахунку (IBAN) UA418999980313131206080009612; Отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО)899998, Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Івано-Франківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Івано-Франківського апеляційного суду.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, представником Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іванівом О. пропущено строк апеляційного оскарження рішення суду встановлений ч.1 ст.354 цього Кодексу.

Згідно ч 1, 3 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт оскаржує рішення Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року, апеляційна скарга подана 28 жовтня 2022 року, тобто з порушенням строку встановлений ч.1 ст.354 цього Кодексу.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Апелянт ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду, однак не підтвердив жодними доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду та таких не вбачається з матеріалів апеляційної скарги.

Таким чином, апелянту слід навести поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду від 09 вересня 2022 року.

Відповідно ч.3 ст. 357 ЦПК апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом п.2 ст. 357 ЦПК України, якщо апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

За таких обставин, представнику Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніву О. слід надати строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега на рішення Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року залишити без руху і надати апелянту строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Інакше скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Д. Фединяк