Постанова

від 27.12.2022 по справі 345/2103/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/2103/22

Провадження № 22-ц/4808/1291/22

Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б. О.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Працун В.В.

з участю представників: Головного управління Пенсійного

фонду в Івано-Франківській області Панас З.М.;

ОСОБА_1 адвоката Тодарчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега на рішення Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року, ухвалене в складі судді Кулаєць Б.О. в м. Калуші, повний текст складено 12 вересня 2022 року за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою, заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 протягом 1995-1996 років працювала у ремонтно-транспортному підприємстві Калуського РАПО, ВАТ «Сільгосптехніка». У 2011 році ОСОБА_1 звернулася за призначенням пенсії за віком, однак, при визначені середньомісячного заробітку для обчислення пенсій не взято до розрахунку період 1995-1996 років трудової діяльності заявниці. Після неодноразових звернень до працівників пенсійного фонду, ОСОБА_1 з`ясувала, що в її особових рахунках по нарахуванню заробітної плати за 1995-1996 роки та, як наслідок, в архівній довідці від 01.06.2011 № 01-18/231 допущено описку. Дослідивши зміст особових рахунків по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 за 1995-1996 роки, встановлено, що суми (розмір заробітної плати) наведено в тисячах українських карбованців, а не в одиницях. Тобто, замість правильного відображення заробітної плати ОСОБА_1 за травень 1995 року в розмірі 2 400 000 карбованців, помилково вказано 2 400, та при цьому не зазначено, що це в тисячах. Такі аналогічні помилки зроблено при зазначеній сум заробітної плати ОСОБА_1 за травень-грудень 1995 року, квітень-липень 1996 року. Про наявність помилки свідчать наступні факти. Готуючись до виходу на пенсію ОСОБА_1 отримала довідку про заробіток для обчислення пенсії від 18.12.2008 року №23, в якій також відображено її заробітну плату за період з 1995-1996 років. При цьому в довідці від 18.12.2008 року №23 зазначено, що сума заробітку із розшифрування вказана у гривнях, довідка видана на підставі особових рахунків за 1991-1996 роки. Крім того, у 1995-1996 роках було встановлено наступні мінімальні розміри заробітної плати: 60 тис. крб. на місяць - з 1 грудня 1993 року, згідно Постанови Верховної Ради України «Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком» від 25.11.1993 року №3653-XII; 1 мільйон 500 тисяч карбованців - з 1 березня 1996 року, згідно постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 №49/96-ВР. Таким чином, ОСОБА_1 не могла отримувати у 1995-1996 роках заробітну плату нижче встановлених мінімальних розмірів заробітної плати.

Відображення у особових рахунках по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 за 1995-1996 роки суми (розмір заробітної плати) в тисячах українських карбованців, а не в одиницях є помилкою. На даний час неможливо внести зміни до особових рахунків по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 за 1995-1996 роки, оскільки ВАТ «Сільгосптехніка» збанкрутувало та ліквідовано, як юридична особа, а особові рахунки передано на зберігання в архів. Вказує про відсутність спору про право. Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що заробітна плата ОСОБА_1 на ВАТ «Сільгосптехніка» за 1995-1996 роки становила в українських карбованцях: за січень 1995 року - немає нарахувань, за лютий 1995 року - немає нарахувань, за березень 1995 року - немає нарахувань, за квітень 1995 року - немає нарахувань, за травень 1995 року - 2 400 000 крб., за червень 1995 року - 2 954 000 крб., за липень 1995 року - 9 476 000 крб., за серпень 1995 року - 4 275 000 крб., за вересень 1995 року - 12 205 000 крб., за жовтень 1995 року - 4 277 000 крб., за листопад 1995 року - 17 401 000 крб., за грудень 1995 року - 5 708 000 крб., за січень 1996 року - немає нарахувань, за лютий 1996 року - немає нарахувань, за березень 1996 року - немає нарахувань, за квітень 1996 року - 5 166 000 крб., за травень 1996 року - 12 438 000 крб., за червень 1996 року - 16 336 000 крб., за липень 1996 року - 10 656 000 крб., за серпень 1996 року - немає нарахувань, за вересень 1996 року - немає нарахувань, за жовтень 1996 року - немає нарахувань, за листопад 1996 року - немає нарахувань, за грудень 1996 року - немає нарахувань.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, саме: що заробітна плата ОСОБА_1 на ВАТ «Сільгосптехніка» за 1995-1996 роки становила в українських карбованцях: за січень 1995 року немає нарахувань, за лютий 1995 року немає нарахувань, за березень 1995 року немає нарахувань, за квітень 1995 року немає нарахувань, за травень 1995 року 2 400 000 крб., за червень 1995 року 2 954 000 крб., за липень 1995 року 9 476 000 крб., за серпень 1995 року 4 275 000 крб., за вересень 1995 року 12 205 000 крб., за жовтень 1995 року 4 277 000 крб., за листопад 1995 року 17 401 000 крб., за грудень 1995 року 5 708 000 крб., за січень 1996 року немає нарахувань, за лютий 1996 року немає нарахувань, за березень 1996 року немає нарахувань, за квітень 1996 року 5 166 000 крб., за травень 1996 року 12 438 000 крб., за червень 1996 року 16 336 000 крб., за липень 1996 року 10 656 000 крб., за серпень 1996 року немає нарахувань, за вересень 1996 року немає нарахувань, за жовтень 1996 року - немає нарахувань, за листопад 1996 року немає нарахувань, за грудень 1996 року немає нарахувань.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іванів Олег подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що твердження заявниці про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду при призначенні пенсії не взято до розрахунку заробітню плату ОСОБА_1 за 1995-1996 є помилковим. Заробітня плата за даний період включена до розрахунку згідно довідки Архівного відділу Калуської державної адміністрації від 01.06.2011 № 01-18/23. Крім того, архівна довідка оформляється на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітню плату. Таким чином, підтверджується при встановленні нарахованої заробітньої плати підтверджується виписками з особових рахунків платіжними відомостями, які заявниця не подала.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити скаргу.

Представник ОСОБА_1 заперечила доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов натупних висновків.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, суд першої інстанції виходив з того, що знайшов підтвердження факт, що заявниця ОСОБА_1 працювала бухгалтером на ВАТ "Сільгосптехніка", отримувала за це заробітну плату в українських карбованцях, з якої сплачені всі внески на загальнообов`язкове державне страхування та яка не могла бути меншою встановленої на той час мінімальної заробітної плати. З розміру сплаченого внеску, який встановлено зі звіту про нарахування страхових внесків та витрачання коштів Пенсійного фонду за 4 квартал 1996 року - 111410 тис.карб. (а.с. 40), довідки про заробіток для обчислення пенсії № 23 від 18.12.2008 (а.с. 9), в якій вказано суми заробітку ОСОБА_1 із розшифруванням (грн.), які з 1991 по 1996 роки постійно зростали, особових рахунків по нарахуванню заробітної плати за 1995-1996 роки, на зворотніх сторінках яких містяться розрахунки відпускних у мільйонах (а.с. 12-17), а також з архівної довідки № 04-01/124 від 24.02.2022 (а.с. 44), в якій зазначено про грошову одиницю, в якій нарахована заробітна плата ОСОБА_1 у 1992-1996 роках, шляхом проведення простих математичних розрахунків та аналізу чинного на той час законодавства, зокрема щодо національної валюти, в якій виплачували заробітну плату, та щодо законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалася у мільйонах українських карбованців.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 з 1987 по 2001 рік перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Сільгосптехніка» та працювала головним бухгалтером.

Відповідно до довідки № 01-18/231 від 01.06.2011, виданої архівним відділом Калуської РДА встановлено, що у відомостях нарахування заробітної плати працівникам Калуського ВАТ «Сільгосптехніки» значиться ОСОБА_1 та її заробітна плата становила: за січень 1995 року немає нарахувань, за лютий 1995 року немає нарахувань, за березень 1995 року немає нарахувань, за квітень 1995 року немає нарахувань, за травень 1995 року 2 400, за червень 1995 року 2 954, за липень 1995 року 9 476, за серпень 1995 року 4 275, за вересень 1995 року 12 205, за жовтень 1995 року 4 277, за листопад 1995 року 17 401, за грудень 1995 року 5 708, за січень 1996 року немає нарахувань, за лютий 1996 року немає нарахувань, за березень 1996 року немає нарахувань, за квітень 1996 року 5 166, за травень 1996 року 12 438, за червень 1996 року 16 336, за липень 1996 року 10 656, за серпень 1996 року немає нарахувань, за вересень 1996 року немає нарахувань, за жовтень 1996 року - немає нарахувань, за листопад 1996 року немає нарахувань, за грудень 1996 року немає нарахувань (а.с. 8). Аналогічна інформація міститься в особових рахунках по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_1 за 1995-1996 роки (а.с. 12-13, 15-16). Також вказаний розмір нарахувань заробітної плати ОСОБА_1 підтверджується архівною довідкою від 24.02.2022 № 04-01/124, та визначено, що грошові одиниці наведено в українських карбованцях (а.с. 44).

Згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії від 18.12.2008 №23, виданою ВАТ «Сільгосптехніка» ОСОБА_1 , сума заробітку останньої з розшифруванням (грн.) становила: за січень 1995 року немає нарахувань, за лютий 1995 року немає нарахувань, за березень 1995 року немає нарахувань, за квітень 1995 року немає нарахувань, за травень 1995 року 24,00000, за червень 1995 року 29,54000, за липень 1995 року 94,76000, за серпень 1995 року 42,75000, за вересень 1995 року 122,05000, за жовтень 1995 року 42,77000, за листопад 1995 року 174,01000, за грудень 1995 року 57,08000, за січень 1996 року немає нарахувань, за лютий 1996 року немає нарахувань, за березень 1996 року немає нарахувань, за квітень 1996 року 51,66000, за травень 1996 року 124,38000, за червень 1996 року 163,36000, за липень 1996 року 106,56000, за серпень 1996 року немає нарахувань, за вересень 1996 року немає нарахувань, за жовтень 1996 року - немає нарахувань, за листопад 1996 року немає нарахувань, за грудень 1996 року немає нарахувань (а.с. 9).

Відповідно до довідки від 12.03.2018 № 3318/04-к, виданої Калуським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, ОСОБА_1 повідомляють про те, що ВАТ «Сільгосптехніка» сплатило внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.1995 п 31.12.1996 (а.с. 41).

Встановлення факту, що має юридичне значення необхідне для правильного визначення розміру заробітної плати заявниці протягом 1995-1996 років, яий впливає на розмір її пенсійного забезпечення, що не заперечується ОСОБА_1 ..

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів".

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення

- заявник не має можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, поняття «спір про право» пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 на ВАТ «Сільгосптехніка» за 1995-1996 роки є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для нарахування пенсії. Тобто існує спір про право щодо розміру призначеної пенсії.

Згідно пункту п`ятого роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 Про судову практику в справах про встановленн фактів, що мають юридичне значення ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98) для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК ( 1502-06 ), зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Разом з тим, визначаючи заінтересовано особою - Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, заявницею не зазначено, з якою метою вказано вищевказану заінтересовану особу в цій справі.

Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, який необхідний для перерахунку пенсії не залучено належну заінтересовану особу - Головне Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, як орган, який здійснює нарахування пенсії. Також Пенсійний фонд заперечує проти встановлення такого факту в окремому в порядку окремого провадження та наголошує на тому, що пенсія, яку отримує ОСОБА_1 , є такою, що відповідає вимогам закону та заперечує про встановлення юридичного факту.

Відтак, факт про встановлення якого просить ОСОБА_1 не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Крім цього, згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Довідка про заробітну плату надається згідно додатку №1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, із зазначенням у ній первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) надається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою або організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату надаються правонаступниками цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, звернення громадян для призначення (перерахунку) пенсій з довідками про заробітну плату за 60 календарних місяців до 01.07.2000 року допускається з обов`язковим наданням копій первинних документів, завірених в установленому законодавством порядку.

Якщо особові рахунки, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату втрачено, питання підтвердження заробітку для обчислення пенсії вирішується згідно з Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 919 від 05. 07. 2006 р.

Для цього довідкою роботодавця, правонаступника, або відповідної архівної установи слід підтвердити відсутність документів про нарахування та виплату заробітної плати (доходу), а також час та причини, що призвели до втрати таких документів.

Цей Порядок застосовується для підтвердження заробітку лише за період до 1 липня 2000 року. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії за період починаючи з 1 січня 1998 року визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів.

За період до 1 січня 1998 року та в разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який ураховується під час обчислення пенсії, визначається залежно від того, існує підприємство (його правонаступник) або на час звернення за призначенням чи перерахунком пенсії воно вже ліквідоване без визначення правонаступника.

Якщо підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або до архівних установ не передано, заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який ураховується під час обчислення пенсії, визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) у відповідній галузі (системі), за календарний рік, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію, або виходячи з мінімально гарантованої зазначеної тарифної ставки (посадового окладу), передбаченої галузевою угодою.

Таку довідку про заробітну плату виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою) видає управління праці та соціального захисту населення, а в разі відсутності в такому управлінні таких відомостей - Міністерство праці України. За наявності підприємства, установи, організації, де працювала особа, або їхнього правонаступника заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації, що склалася в кожному місяці роботи, за який утрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).

За відсутності на підприємстві, в установі, організації або в їхнього правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається виходячи з розміру середньої заробітної оплати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві, в установі, організації або в їхнього правонаступника.

Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, або їхнім правонаступником.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції на наведене уваги не звернули та дійшов неправильних висновків про розгляд заяви у порядку окремого провадження.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки заявниця має право подати позов на загальних підставах згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати оскаржуване судове рішення і залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу ,

Ураховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 315 ЦПК України є підставою для його скасування із залишенням заяви без розгляду.

Керуючись ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області Іваніва Олега задовольнити частково.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 07 вересня 2022 року скасувати й ухвалити нове.

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Архівний відділ Калуської районної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення.

Повний текст складено 29 грудня 2022 року.

Судді: В.Д. Фединяк

Л.В.Василишин

І.О.Максюта