Постанова

від 22.09.2022 по справі 914/2011/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2022 р. Справа №914/2011/21

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуючий), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

представник відповідача Кобко Т.В. (самопредставництво)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стрийської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Львівської області (суддя Щигельська О.І.) від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник 1" до Стрийської міської ради про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області рішенням від 21 жовтня 2021 року у справі №914/2011/21 позов задовольнив повністю. Визнав укладеним з дня набрання законної сили рішенням договір про закупівлю «Капітальний ремонт дороги по вул. Нова в с. Стрілків Стрийського району Львівської області» (UА-2020-11-05-006451-b) між Стрийською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» у редакції проекту договору, що доданий до позовної заяви з врахуванням реквізитів, що зазначені у клопотанні від 11.10.2021 (вх.№23957/21 від 13.10.2021).

Західний апеляційний господарський суд постановою від 19 квітня 2022 року рішення Господарського суду Львівської області від 21 жовтня 2021 року у справі №914/2011/21 залишив без змін, апеляційну скаргу Стрийської міської ради без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги поклав на Стрийську міську раду.

Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 стягнув з Стрийської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

06 липня 2022 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Стрийської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21, в якій Стрийська міська рада просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що повний текст додаткового рішення отримано 20 червня 2022 року, що підтверджується копією додаткового рішення із резолюцією Стрийського міського голови та штампом вхідної кореспонденції Стрийської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу Стрийської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 представник позивача просить залишити вищезазначену апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 без змін. Свою позицію мотивує тим, що Відповідач не надав альтернативний розрахунок, не заявив клопотання про зменшення витрат, не надав відзиву, хоча знав про подання заяви щодо ухвалення додаткового рішення.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14 липня 2022 року поновив Стрийській міській раді строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Стрийської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21; зупинив дію додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 до завершення апеляційного провадження витребував матеріали справи.

Суд призначив розгляд справи№914/2011/21 на 08 вересня 2022 року, проте за клопотанням представника відповідача відклав на22 вересня 2022 року, про що повідомив сторонам.

У судовому засіданні 22 вересня 2022 року суд заслухав представника відповідача, розглянув апеляційну скаргу і матеріали справи та дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу Стрийської міської ради слід задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу судових витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021у справі №920/39/20, від 01.08.2019у справі №915/237/18, від 24.10.2019у справі №905/1795/18, від 17.09.2020у справі №904/3583/19, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019у справі №922/445/19.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п.79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У цій справі (№914/2011/2) представник позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення вказав суму витрат на правову (професійну правничу) допомогу у розмірі 20000,00 грн. Суму витрат підтверджує доданими до заяви доказами, а саме:

24 червня 2021 року адвокат Музика Максим Петрович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» («Клієнт») уклали договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-06/21, згідно п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надати клієнту визначену цим договором правову (професійну правничу) допомогу щодо захисту інтересів останнього у правовідносинах з Стрийською міською радою щодо визнання договору укладеним у судовому порядку. Правова допомога надається в судах України усіх інстанцій, зокрема у господарській справі за позовом клієнта до Стрийської міської ради, а клієнт зобов`язується сплатити за виконану роботу визначений у даному договорі гонорар та відшкодувати додаткові витрати пов`язані з виконанням доручення клієнта.

Розділом 4 договору сторони обумовили умови розрахунків, зокрема, вартість професійної правничої допомоги, що надавалася позивачу, була визначена у фіксованому розмірі в п. 4.1договоруі становила 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку, та у будь-який зручний для сторін спосіб.

Згідно з п. 4.4. договору розмір гонорару, вказаний у п. 4.1. може корегуватись в залежності від реального об`єму наданої правової (професійної правничої) допомоги. У такому випадку сторони керуються актом приймання-передачі наданої правової (професійної правничої) допомоги.

22 жовтня 2021 року сторони договору підписали акт прийому-передачі наданих послуг №1 на суму 20 000,00 грн., в якому деталізували види правової допомоги, що фактично була надана та включала в себе:

-усне та письмове консультування з питань можливого звернення з позовною заявою про визнання договору укладеним;

-аналіз законодавства та судової практики, вибір стратегії захисту клієнта;

-збір та систематизація доказової бази у справі за позовомклієнта до Стрийської міської ради;

-підготовка, написання та подання позовної заяви про визнання договору укладеним;

-участь у судових засіданнях під час розгляду справи №914/2011/21 Господарським судом Львівської області.

Також в матеріалах справи наявні оригінали рахунку №1 від 22.10.2021та квитанції прибуткового касового ордера.

У судовому засіданні 22 вересня 2022 року представник відповідача вказав на те, що сума витрат на професійну правничу допомогу завищена вдвічі, не відповідає часу розгляду справи. Вказав, що представник позивача адвокат Музика Максим Петрович брав участь лише у трьох судових засіданнях по зазначеній справі у суді першої інстанції. Представник відповідача вважає, що прийнятною є сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, зокрема акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 22 жовтня 2021 року, оцінила рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, дійшла висновку, що заявлений до стягнення з відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу, який складає 20 000,00 грн не є співмірним із: складністю справи; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також, що ці витрати мають характер необхідних, їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною.

Адвокатом Музикою Максимом Петровичем на виконання умов Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №24-06/21 від 24 червня 2021 року було складено, оформлено та надіслано до Господарського суду Львівської області та Стрийської міської ради позовну заяву про визнання договору укладеним від 29.06.2021 разом із додатками та клопотання про долучення відомостей, які стосуються реквізитів відповідача.

Також адвокат Музика Максим Петрович брав участь у трьох судових засіданнях Господарського суду Львівської області:

-26 серпня 2021 року, яке згідно із проколом судового засідання тривало з 11:05 до 11:25 год (20 хв);

-04 жовтня 2021 року, яке згідно із проколом судового засідання тривало з 12:05 до 11:27 год (22 хв);

-21 жовтня 2021 року, яке згідно із проколом судового засідання тривало з 11:29 до 11:42 год (13 хв).

Колегія суддів виходить із того, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат з огляду на конкретні обставини справи. Ураховуючи наведене вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати у сумі 10000,00 грн, які справді були необхідними, а їхній розмір - обґрунтованим і розумним.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Керуючись ст. 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Стрийської міської ради задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 06 червня 2022 року у справі №914/2011/21 скасувати і прийняти нове судове рішення:

«Стягнути з Стрийської міської ради (82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 71; ідентифікаційний код 26256903) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (82400, Львівська обл., місто Стрий, вулиця Нижанківського, будинок 50; ідентифікаційний код 25240544) 10 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» про стягнення з Стрийської міської ради витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовити.».

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2022 року.

Головуюча суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех