Ухвала

від 25.10.2022 по справі 23/43

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"25" жовтня 2022 р. Справа№ 23/43

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Гарник Л.Л.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" особи, яка не брала участь у розгляді справи

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012

у справі №23/43

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 25.10.2022

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі №23/43 позов Національного банку України задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» передати Національному банку України за актом прийому-передачі 19 квартир (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31, 49, 61, 73, 85, 91, 97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84), які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 секція 1; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 31/11, офіс 84, код 32799609) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням до Північного апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою звернулося ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням суду вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити НБУ у позові.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду), справа № 23/43 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Гарник Л.Л., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі № 23/43 залишено без руху. Зобов`язано скаржника, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору.

На виконання ухвали від 22.08.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому розмірі і порядку (1 609, 50 грн).

Розпорядженням керівника апарату від 29.08.2022 у зв`язку з перебування судді Грека Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №23/43 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Гарник Л.Л., Отрюх Б.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" особи, яка не брала участь у розгляді справи на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі №23/43. Запропоновано апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання наявності у апелянта права на оскарження судового рішення у справі № 23/43, в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 18.10.2022.

Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржуваним судовим рішенням не порушувалися права і не вирішувалися обов`язки апелянта, що виходить з наступного.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та Національним банком України укладено Договір №К- 2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити інвестування у будівництво житлових будинків відповідача. Відповідач зобов`язався передати позивачеві протягом 2006 року в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі 37 квартир за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 секція 1, загальною площею 2 965,57 кв.м., в тому числі в 4 кварталі 2006р. 13 квартир, а саме: двокімнатних за номерами:31,49, 61,73, 85, 91, 97, 103, 109, 115; трикімнатних за номерами: 72, 90, 102.

Також, 27.10.2004 між ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" та ТОВ "Елітжитло" укладено Договір №27/10-04 про пайову участь у будівництві, за яким останній здійснює інвестування у будівництво житлового будинку відповідача на загальну суму 3 571 290,00 грн., а відповідач передає ТОВ "Елітжитло" протягом 2006 року в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі 15 квартир за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131, загальною площею 1 190,43 кв.м., в тому числі в 4 кварталі 2006р. 6 квартир, а саме: однокімнатних з номерами: 71, 95; двокімнатних з номерами: 56, 86; трикімнатних з номерами: 45,84.

Окрім цього, 25.04.2005 ТОВ "Елітжитло", Національний банк України та ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" уклали Договір № Г-368 про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ "Елітжитло" відступає позивачеві права вимоги з відповідача по передачі 15 квартир загальною площею 1 190,43 кв.м., за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 131.

Таким чином, на підставі Договору № К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004, Договору №27/10-04 про пайову участь у будівництві від 27.10.2004, Договору №Г-368 про відступлення права вимоги від 25.04.2005, ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" зобов`язаний був протягом 2006 року передати позивачеві 52 квартири в м. Києві по проспекту Перемоги, 131, загальною площею 4 156,00 кв.м, в тому числі в 4 кварталі 2006 року 19 квартир, а саме: (однокімнатні за номерами: 71, 95; двокімнатні за номерами: 31,49, 61, 73, 85, 91,97, 103, 109, 115, 56, 86; трикімнатні за номерами: 72, 90, 102, 45, 84). Позивач при цьому зобов`язаний був здійснити інвестування у будівництво квартир в розмірі 10 082 938,00 грн. по Договору №К-2824 про інвестування у житлове будівництво від 08.12.2004 та 3 571 290,00 грн. по Договору №27/10-04 про пайову участь у будівництві від 27.10.2004 та Договору №Г- 368 про відступлення права вимоги від 25.04.2005р.

Згідно із положеннями статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного судового рішення), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов`язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов`язки осіб, що не стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Зміст наведених у пунктах 2.1.1.-2.1.4. договорів у взаємозв`язку із положеннями статті 27 ГПК України свідчить про те, що скаржник не був стороною спірних договорів, а отже оскаржуване судове рішення у цій справі не могло вплинути на його права та/або обов`язки в розумінні положень процесуального законодавства на день прийняття оскаржуваного судового рішення.

Відтак, посилання скаржника на не залучення його до участі у цій справі є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи лише через рік після ухвалення оскаржуваного судового рішення, а саме 15.04.2013, між Національним банком України, як Кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест", як Первісним боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ", як Новим боржником, було укладено Договір № Г-2190 про переведення боргу (далі - Договір № Г-2190), та відповідно до пункту 2.3. цього договору Новий боржник зобов`язувався виконати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 по справі № 23/43, яким задоволено позовні вимоги Кредитора про зобов`язання Первісного боржника щодо передачі 19 квартир за актом передавання-приймання, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект перемоги, 131 секція.

Отже, з дати укладання договору № Г-2190 скаржник був обізнаний щодо обов`язку по виконанню оскаржуваного судового рішення від 14.03.2012

Проте, з дати укладання Договору № Г-2190 і по теперішній час, скаржником, як новим боржником, жодних заперечень, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником не заявлялось, а отже зобов`язання є чинними та підлягають виконанню сторонами.

На переконання колегії суддів , подання цієї апеляційної скарги обумовлене лише не бажанням скаржника виконувати взяті на себе зобов`язання за договором № Г-2190.

При цьому, слід відзначити, що з положень статті 27 ГПК України, в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного судового рішення, слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду не містить жодних посилань щодо вирішення питання про права чи обов`язки ТОВ «ІБФ «АВМ» чи щодо договорів стороною яких не є вказана особа.

Доводи скаржника щодо наявності порушеного права зводяться до того, що суд на його думку прийняв рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при прийнятті рішення мав вирішити питання щодо залучення скаржника який в свою чергу не був (і не міг бути) стороною відповідних договорів, однак вказане твердження є безпідставним.

Таким чином, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ІБФ «АВМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі № 23/43 підлягає закриттю відповідно до пункту третього частини першої статті 264 ГПК України, оскільки зазначене рішення не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" особи, яка не брала участь у розгляді справи, на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2012 у справі №23/43 закрити.

2. Справу №23/43 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Л.Л. Гарник

Б.В. Отрюх