Ухвала

від 01.11.2022 по справі 910/18323/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/18323/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022

(головуючий - Іоннікова І.А., судді Разіна Т.І., Тарасенко К.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022

(суддя Трофименко Т.Ю.)

у справі №910/18323/21

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай"

про стягнення 27 457,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" про стягнення 27 457,55 грн у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договорами №1310262-03 на постачання теплової енергії від 25.03.2016 та №1310262-03 від 28.01.2021 на постачання теплової енергії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/18323/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" суму основного боргу у розмірі 23 186,11 грн, 3% річних у розмірі 1430,84 грн, інфляційні у розмірі 2839,05 грн та судовий збір у розмірі 2269,87 грн, в іншій частині позову відмовлено.

11.10.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/18323/21 разом з клопотанням про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - доповідач (головуючий), Баранець О.М., Студенець В.І.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2022 № 29.3-02/1919, у зв`язку з відпусткою суддів Баранця О.М., Студенця В.І., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/18323/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - доповідач (головуючий), Губенко Н.М., Кібенко О.Р.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у справі №910/18323/21 є стягнення 27 457,55 грн. Оскільки предметом спору в цій справі є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 227 000,00 грн), то у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Скаржник посилається на те, що розгляд даної справи має значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині встановлення обставин, які визнаються поважними причинами пропуску строку позовної давності під час дії карантинних обмежень. Крім того зазначає, що між цими ж сторонами існують інші аналогічні спори у справах №910/18325/21, №910/18667/21, де позивач ставить питання щодо стягнення заборгованості за тими ж договорами, на які останній посилається у справі №910/18323/21 та фактично за той же період, з єдиною лише відмінністю - інші нежитлові приміщення, хоча усі дані приміщення розташовані за однією адресою. Вказує, що так як позивач вирішив стягувати заборгованість за постачання теплової енергії по кожному вищезгаданому нежитловому приміщенню окремими позовами, а не в межах однієї справи, то встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин, які визнаються поважними причинами пропуску строку позовної давності під час дії карантинних обмежень, в одній із справ, а в даному випадку у справі №910/18323/21 та висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності стягнення частини заборгованості без наявності договірних відносин, автоматично позбавляє скаржника спростувати ці ж обставини в інших справах, тобто у справах №910/18325/21, №910/18667/21.

Проте Верховний Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав дійти висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки скаржником не доведено наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права у вказаних скаржником справах, а вказане свідчить лише про наявність різних істотних обставин, підтверджених або непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення. Водночас інших аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається.

Окрім того, посилання скаржника не те, що він позбавлений можливості спростувати встановлені обставини у справі №910/18323/21 при розгляді інших справ № 910/18325/21, №910/18667/21 судом касаційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі доводи пов`язані із встановленням судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи за результатами оцінки досліджених ними доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України, а тому не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття таких рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Оскільки предметом спору у справі №910/18323/21 є стягнення суми, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/18323/21 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду судом касаційної інстанції не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мрія-небокрай" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі №910/18323/21.

2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

О.Р. Кібенко