Рішення

від 02.11.2022 по справі 200/3956/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Справа№200/3956/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (місцезнаходження: Донецька обл., смт Мангуш, пр. Миру, б. 70, код ЄДРПОУ: 34777173) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №65424830 від 13 травня 2021 року, відкритого на підставі виконавчого напису №27720 від 30 липня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром маркет заборгованість в розмірі 15324,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що виконавче провадження відкрито не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, чим порушено частину 2 статті 24 Закону України Про виконавче провадження. Позивач вказав, що у виконавчому документі було зазначено адресу місця реєстрації боржника: АДРЕСА_2 , що в свою чергу не є його місцем реєстрації та проживання. ОСОБА_1 вказав, що зареєстрований у м. Донецьку, при цьому як внутрішньо переміщена особа зареєстрований та проживає у м. Києві, у Мангушському районі ніколи не проживав. Вважає спірну постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Разом з позовними вимогами викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що спірну постанову отримано лише 23 липня 2022 року.

5 вересня 2022 року до суду надійшли пояснення відділу виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у яких, зокрема стосовно позовних вимог зазначено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. При цьому, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі даних, вказаних у виконавчому документі. Положення Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають обов`язок виконавця перевіряти адресу проживання чи реєстрації боржника при відкритті виконавчого провадження. Оскільки у виконавчому документі було зазначено адресу проживання боржника Мангушський район, як зазначає позивач, постанова про відкриття виконавчого провадження № 65424830 від 13 травня 2021 року є законною, яка винесена з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 16 серпня 2022 року вирішено продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 26 серпня 2022 року відкрито провадження у справі, відстрочено позивачеві сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано у відповідача докази по справі.

5 вересня 2022 року представник відділу виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надав пояснення про неможливість надання матеріалів виконавчого провадження, оскільки останні перебувають за місцем реєстрації відділу, в смт Мангуш, що на даний час є окупованою територією.

Ухвалою суду від 6 вересня 2022 року вирішено витребувати у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенко Є.М. копію виконавчого напису №27720 виданого 30 листопада 2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром маркет заборгованості в розмірі 15324,62 грн. та копії усіх документів на підставі яких був виданий зазначений виконавчий напис.

Ухвалою суду від 9 вересня 2022 року вирішено витребувати: у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформацію щодо місця знаходження документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Остапенка Євгена Михайловича; у Київського державного нотаріального архіву копію виконавчого напису №27720 від 30 листопада 2020 року виданого приватним нотаріусом Остапенком Євгеном Михайловичем (щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром маркет заборгованості в розмірі 15324,62 грн.) та усі документи на підставі яких був виданий виконавчий напис №27720 від 30 листопада 2020 року.

На виконання вимог ухвали суду, Центральне міжрегіональне управління Міністерством юстиції (м. Київ) листом від 13 вересня 2022 року повідомило, що на даний час ОСОБА_2 документи нотаріального архіву приватного нотаріуса до архівної установи не передані.

Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року вирішено витребувати у позивача копію кредитного договору, на підставі якого за ним обраховується заборгованість в розмірі 15324,62 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 16 травня 2002 року.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14 січня 2015 року №3004-8239.

На підставі виконавчого напису №27720 , виданого 30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., постановою старшого державного виконавця Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) Шевченко Н.О. від 13 травня 2021 року відкрито виконавче провадження №65424830 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінпром маркет» у розмірі 15324,62 грн.

Докази направлення та отримання позивачем вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.

Позивач зазначив, що дізнався про наявність спірної постанови з електронного додатку «Дія» лише 23 липня 2022 року.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стосовно клопотання про поновлення строку звернення до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч. 1, 2 ст. 287 КАС України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 122 КАС України).

Оскільки позивач зазначив, що дізнався про спірну постанову лише 23 липня 2022 року з електронного додатку «Дія», при цьому відповідачем не надано доказів повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 3 Закону України "Про виконавче провадження"примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частиною першоюстатті 4 Закону України "Про виконавче провадження"визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Пунктом 10 частини четвертоїстатті 4 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частинами першою, другоюстатті 5 Закону України "Про виконавче провадження"передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбаченихстаттею 3 цього Закону, крім винятків, установлених цією частиною.

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 18 Закону України "Про виконавче провадження"під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до частини першоїстатті 19 Закону України "Про виконавче провадження"сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 24 Закону України "Про виконавче провадження"виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Частиною першоюстатті 28 Закону України "Про виконавче провадження"встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятоїстатті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За змістом частини першоїстатті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно з частиною другоюстатті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

За визначеннями, наведеними встатті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місцем проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною другою статті 2 Закону встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом статті 6 Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з частиною першоюстатті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованихКонституцією Українисвободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першоїстатті 7 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесено оскаржувану постанову на підставі виконавчого документу, що містив відомості про місце проживання боржника: АДРЕСА_2 , що відноситься до території Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Тобто, відповідач, відкриваючи виконавче провадження ВП № 65424830 формально діяв у відповідності до вимогЗакону України «Про виконавче провадження».

Проте, позивачем надано суду копію паспорту, відповідно до якого його місцем реєстрації є м. Донецьк, відповідно до довідки переселенця, місце проживанням є м. Київ.

Разом з тим відповідачем не надано суду жодних доказів проживання позивача в Мангушському районі Донецької області.

Частиною першоюстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до частини другоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 65424830 від 13 травня 2021 року є такою, що суперечить приписамЗакону України «Про виконавче провадження», а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 992,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И РІ Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП №65424830 від 13 травня 2021 року.

Стягнути з Мангушського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (місцезнаходження: Донецька обл., смт Мангуш, пр. Миру, б. 70, код ЄДРПОУ: 34777173) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв