Рішення

від 25.10.2022 по справі 903/554/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2022 року Справа № 903/554/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ВОЛИНІ»

до відповідача: AMVEL s.r.o. (Амвел) , Бртніце, Чеська Республіка, 58832

про стягнення 3 168,75 євро, що еквівалентно 118 542,94 грн. за курсом НБУ станом на дату сплати судового збору.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: Кумановський Л.М., адвокат

від відповідача: Давиденко Ю.В., адвокат

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ВОЛИНІ» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до компанії AMVEL s.r.o. (Амвел) про стягнення 3 168,75 євро, що еквівалентно 118 542,94 грн. за курсом НБУ станом на дату сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару за контрактом DV07 від 20.06.2022, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 3 168,75 євро неустойки.

Ухвалою суду від 10.08.2022 прийнято справу до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 13.09.2022 на 10:00 год.

31.08.2022 представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2022 надав суду нотаріально засвідчений переклад на чеську мову ухвали про відкриття провадження у справі від 10.08.2022 для направлення відповідачу.

Ухвалою суду від 08.09.2022 представнику відповідача відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні 13.09.2022 об 10:00 год. в режимі відеоконференції.

08.09.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. До відзиву долучено докази його надіслання позивачу 03.09.2021. У відзиві відповідач зазначає, що позовних вимог не визнає повністю.

12.09.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 13.09.2022 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 04.10.2022 на 10:30 год.

Представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2022 щодо закриття судом підготовчого засідання та розгляду справи по суті не заперечили.

Ухвалою від 04.10.2022 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.10.2022 на 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 12.10.2022 постановлено розгляд справи №903/554/22 проводити в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 25.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2022 заявлені позовні вимоги заперечив повністю, вважає, що нарахування Позивачем пені є помилковою та необгрунтованою, оскільки Позивач не повідомив Відповідача щодо недотримання останнім положень Контракту щодо умов оплати чи стягнення штрафних санкцій .

Пункт 3 ст. 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд встановив фактичні обставини справи:

встановив:

20.06.2022 між ТзОВ «Дари Волині» (Позивач, Продавець) та Amvel s.r.o., Jihlava, Чеська республіка (Відповідач, Замовник) було укладено Контракт № DV 07.

Відповідно до п.1.1 Контракту Продавець зобов`язується поставити заморожену чорну смородину (Ribes nigrum) клас А, в подальшому Товар, а Покупець оплатити і прийняти поставлений товар по цінам і в кількості згідно з Додатками до даного Договору.

Згідно з п 2.1 Контракту, умови поставки: DAP Brtnlce, Чешська республіка.

Відповідно до п. 3.2 Контракту, загальна сума контракту складає 42 250,00 Євро і може бути змінена за згодою Сторін.

Згідно з п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 Контракту, Сторони дійшли згоди, що оплата за товар поданому контракту може здійснюватися третіми особами. Оплата товару - до 5 днів після прийому Товару. Комісія банків кореспондентів оплачується Продавцем. Всі банківські збори за проведення оплати в країні покупця сплачуються Покупцем, всі банківські збори в країні Продавця сплачуються Продавцем. У разі , якщо оплату здійснено пізніше, ніж зазначено в Контракті, Покупець повинен сплатити штраф у розмірі 0,5% від вартості Товару за кожен день такого прострочення.

Контракт не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

У відповідності до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язань або їх зміна не допускається.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами контракт № DV 07 від 20.06.2022 за правовою природою є договором поставки. Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з CMR № 0000095 від 28.06.2022 р., Товар, а саме заморожена ягода смородини в кількості 21125 кг. отриманий відповідачем - 30.06.2022 (а.с. 16).

Пунктом 9.2 Контракту передбачено, що Відповідач зобов`язаний оплатити отриманий товар не пізніше 05.07.2022 р.

Однак, оплата за отриманий Відповідачем Товар було здійснена лише 20.07.2022 р.

Тобто, Відповідачем було допущено прострочення оплати Товару в кількості 15 днів

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, пунктом 9.4 Контракту, Сторони дійшли згоди, що всі банківські збори за проведення оплати в країні покупця сплачуються Покупцем, всі банківські збори в країні Продавця сплачуються Продавцем. У разі , якщо оплату здійснено пізніше, ніж зазначено в Контракті, Покупець повинен сплатити штраф у розмірі 0,5% від вартості Товару за кожен день такого прострочення.

За ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки у спірних правовідносинах, відповідачем і боржником одночасно є нерезидент - іноземна компанія, на ці правовідносини, окрім загального, поширюється і спеціальне законодавство України - Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який регулює порядок розрахунків в іноземній валюті та не поширює свою дію на правовідносини щодо нарахування штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили належать до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності.

Згідно ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Статтею 5 Закону України "Про валюту і валютні операції", що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та або нормативно-правовими актами Національного банку України. Розрахунки за операціями, визначеними цією частиною, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Згідно з п.1.3 Контракту №DV07, валютою розрахунків по Контракту сторони визначили - євро.

Тобто, як за умовами укладеного між сторонами Контракту, так і згідно Закону України "Про валюту і валютні операції", враховуючи, що валютою розрахунків виступає євро, то і усі платежі (в т.ч. нарахування та сплата штрафних санкцій) слід здійснювати саме у цій валюті.

Даний висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року (справа №761/12665/14-ц), що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні

Перевіривши заявлений позивачем розмір неустойки, суд прийшов до висновку про його арифметичну вірність та обґрунтованість, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ВОЛИНІ» до AMVEL s.r.o. (Амвел) про стягнення 3 168,75 Євро неустойки підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, в сумі 2 481,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з компанії AMVEL s.r.o. (Zizkova 1872/89, 586 01 Jіhlava, Сzech Republic ІC: 04603184, 58832, Brtnice, Horni Mesto, 6, Сzech Republic) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРИ ВОЛИНІ» (45252, Волинська область, Ківерцівський район,. с. Пальче, вул. Перемоги, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 37580227) 3 168,75 Євро неустойки та 2 481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

03.11.2022

СуддяМ. С. Шум