Рішення

від 04.10.2022 по справі 906/684/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2022Справа № 906/684/21

За первісним позовом Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" (с. Зарічани Житомирського району Житомирської області)

до: 1. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

2. Військової частини НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

3. Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району (смт. Городок Радомишльського р-ну Житомирської обл.)

4. Міністерства оборони України (м. Київ)

5. Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (м. Шепетівка Хмельницької обл.)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Новоград-Волинська квартирно-експлуатаційна частина району (м. Новоград-Волинський Житомирської обл.)

2. 643 Управління начальника робіт (місто Житомир)

3. Військова частина НОМЕР_2 (АДРЕСА_2)

про визнання прав володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями та усунення перешкод у здійсненні даних прав

За зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" (с. Зарічани Житомирського р-ну Житомирської обл.)

про визнання протиправними та незаконними дій щодо ведення лісового господарства та зобов`язання припинити такі дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від ДП "Зарічанське лісове господарство": не з`явився

Від КЕВ м. Житомир: Кур`янова Н.М.

Від Військової частини НОМЕР_1 : ОСОБА_1

Від Макарівської КЕЧ району: не з`явився

Від Міністерства оборони України: Куртмоллаєв А.Е.

Від ДП "Шепетівський військовий лісгосп": не з`явився

Від Новоград-Волинської КЕЧ району: не з`явився

Від 643 Управління начальника робіт: Денисенко І.В.

Від Військової частини НОМЕР_2 : ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир, Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, Міністерства оборони України, Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" про:

- визнання за Державним підприємством "Зарічанське лісове господарство" права володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями загальною площею 12 812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1789,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень;

- усунення перешкод Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" у здійсненні володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями, розташованими на загальній площі 12 812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1780,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.06.21. відкрито провадження у справі № 906/684/21 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.09.21. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону відповідачу за зустрічним позовом ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України за державними актами: Б №022537, № 25/20 Б №022538, №5, ЯЯ № 076146, ЯЯ № 076149, ЯЯ № 076145, ЯЯ №076147, ЯЯ №076148, ЯЯ№073507, ЯЯ №073505, ЯЯ№073508, ЯЯ№073506, ЯЯ№073509, ЯЯ№9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

Також в підготовчому провадженні судом було залучено до участі в даній справі третіх осіб та відповідача-5.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.10.21. суд дійшов висновку передати справу № 906/684/21 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва справу №906/684/21 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.21. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу №906/684/21 до свого провадження та призначено підготовче засідання на 23.11.21.

23.11.21. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.12.21.

07.12.21. Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району подано зустрічний позов до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.21. зустрічну позовну заяву повернуто Макарівській квартирно-експлуатаційній частині району.

У судовому засіданні 14.12.21. представник Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та заявив усне клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів, які задоволено судом протокольною ухвалою від 14.12.21.

У судовому засіданні 14.12.21. представник Міністерства оборони України подав заяву про забезпечення позову.

14.12.21. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.01.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.21. відмовлено в задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову; заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

16.12.21. від Військової частини НОМЕР_2 надійшли пояснення по справі.

28.12.21. від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир надійшло клопотання про забезпечення позову (в межах зустрічної позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.21. відмовлено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Житомир в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

12.01.22. від Міністерства оборони України надійшла заява про забезпечення позову (в межах зустрічної позовної заяви Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про заборону ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.22. відмовлено в задоволенні зазначеної заяви.

13.01.22. від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир надійшла заява про уточнення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 13.01.22. представник КЕВ м. Житомир заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог.

13.01.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про залишення без розгляду заяви КЕВ м. Житомир про уточнення позовних вимог та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 15.02.22.

01.02.22. від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої прохальну частину позовної заяви викладено в новій редакції. Вказана заява прийнята судом до розгляду протокольною ухвалою від 15.02.22.

15.02.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.03.22.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 15.03.22., не відбулось у зв`язку із веденням на території Київської області бойових дій та загрозою для життя і здоров`я громадян.

Ухвалою від 28.04.22. судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 21.06.22.

У судовому засіданні 21.06.22. представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир подав до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом.

21.06.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 26.07.22.

26.07.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.08.22.

27.07.22. від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача. У зв`язку з невідповідністю вказаного клопотання положенням ст. 48 ГПК України суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання протокольною ухвалою від 23.08.22.

У судовому засіданні 23.08.22. оголошувалась перерва до 04.10.22.

У судовому засіданні 04.10.22. присутні представники відповідачів (за первісним позовом) та третіх осіб заперечували проти задоволення первісного позову та підтримували зустрічні позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир. Представники ДП "Зарічанське лісове господарство",

Макарівської КЕЧ району, ДП "Шепетівський військовий лісгосп" та Новоград-Волинської КЕЧ району в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.10.22. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення по первісному та зустрічному позовах, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 022535, виданого Виконавчим комітетом Житомирської обласної ради народних депутатів у 1978 році, у безоплатне та безстрокове користування Житомирській КЕЧ району, передано земельну ділянку площею 138,4 га.

У 1978 році Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 15.724,8 га землі для державних потреб, про що видано Державний акт на право користування землею серії Б за № 022537.

Також, у 1978 році згідно з Державним актом на право користування землею серії Б за №022538 Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 1128,3 га землі.

У 1982 році Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 642,7 га землі для державних потреб, про що видано Державний акт на право користування землею №5.

Державним актом на право користування землею № 25/20 у 1984 році було передано в безстрокове і безоплатне користування 287,3 га землі для державних потреб, які закріплені за Житомирською КЕЧ району.

Правонаступником Житомирської КЕЧ району, відповідно до Директиви Міністра оборони України № Д322/1/01 від 20.01.05. "Про проведення організаційних заходів у квартирно-експлуатаційній службі Збройних Сил України у 2005 році", є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир.

Земельні ділянки за наведеними вище Державними актами є землями оборони.

Ведення лісового господарства на зазначених земельних ділянках було закріплене за ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" відповідно до державних актів на право користування земельною ділянкою: серії ЯЯ № 073507 (219,56 га), ЯЯ № 073505 (496,56 га), ЯЯ № 073508 (186,3180 га), ЯЯ №073506 (791,1265 га), ЯЯ №073509 (287,0484 га), ЯЯ №074003 (342,1897 га).

У подальшому, наказом Міністерства оборони України від 20.03.09. № 123 "Про реорганізацію Державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" реорганізовано ДП "Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат" шляхом виділу з нього структурних підрозділів, а саме: Зарічанського військового лісгоспу, Корбутівського, Чуднівського і Макарівського військових лісництв, створивши ДП "Житомирський військовий лісгосп", до якого входять за розподільчим балансом у відповідній частині майно, права та обов`язки реорганізованого підприємства.

Наказом Міністерства оборони України № 458 від 28.07.11. затверджено Положення про організацію ведення лісового господарства.

На підставі розпорядження Кабінету міністрів України від 04.09.13. № 773-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів" за відповідним актом здійснено прийом-передачу цілісного майнового комплексу ДП "Житомирський військовий лісгосп" до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів із сфери управління Міністерства оборони України.

За Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДП "Житомирський військовий лісгосп" було здійснено приймання-передачу цілісного майнового комплексу ДП "Житомирський військовий лісгосп" на виконання розпорядження КМУ №773-р від 04.09.13. "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів" із сфери управління Міністерства оборони до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Наказом №312 від 25.04.18. змінено найменування ДП "Житомирський військовий лісгосп" на ДП "Зарічанське лісове господарство".

ДП "Зарічанське лісове господарство" здійснює господарську діяльність з користування лісовими ресурсами на земельних ділянках оборони за Державними актами про право постійного користування землею: серії ЯЯ № 073507, ЯЯ № 073505, ЯЯ № 073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003, зокрема, здійснює вирубку лісів на підставі виданих спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок.

Звертаючись до суду з даним позовом, ДП "Зарічанське лісове господарство" зазначає, що відповідачі - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир, Військова частина НОМЕР_1, Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району, Міністерство оборони України, Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" перешкоджають йому здійснювати господарську діяльність з користування лісами на землях оборони, та просить суд:

- визнати за Державним підприємством "Зарічанське лісове господарство" права володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями загальною площею 12 812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1789,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень;

- усунути перешкоди Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" у здійсненні володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями, розташованими на загальній площі 12 812,5 га, що складається з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1780,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень.

У той же час, відповідачі (за первісним позовом) зазначають про відсутність правових підстав для користування ДП "Зарічанське лісове господарство" лісами на спірних земельних ділянках.

Так, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Житомир пред`явив зустрічний позов до Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" про визнання протиправними та незаконними дій щодо ведення господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України за державними актами: Б №022537, № 25/20 Б №022538, №5, ЯЯ № 076146, ЯЯ № 076149, ЯЯ № 076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України; та про зобов`язання ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити вчинення дій з такого використання.

Судом встановлено, що Державним підприємством "Зарічанське лісове господарство" здійснюється користування лісовими насадженнями на території загальною площею 12 812,5 га, що складається: з 5126,4 га площ Зарічанського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 3087,1 га площ Корбутівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 2810,0 га площ Чуднівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень, з 1789,0 га площ Макарівського лісництва в межах кварталів та кадастрових номерів земельних ділянок згідно зведеної таблиці площ лісових насаджень.

Ці лісові насадження знаходяться на землях оборони, що не заперечується жодним з учасників даної справи.

Статтею 77 Земельного кодексу України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

За статтею 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.

Міністерство оборони України, серед іншого:

забезпечує належний рівень боєздатності, укомплектованості, бойової та мобілізаційної готовності і підготовки Збройних Сил України;

здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву військовонавчених людських ресурсів.

Судом встановлено, що на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів: Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076145, ЯЯ №076146, ЯЯ №176147, ЯЯ №076148, ЯЯ №076149, знаходяться воєнні об`єкти Міністерства оборони України, зокрема, військові полігони, розміщення військових частин тощо. Відповідні земельні ділянки використовуються відповідно до їх цільового призначення та знаходяться у віданні Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

За визначенням ст. 6 Лісового кодексу України лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами (ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України).

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17 цього Кодексу).

Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч. 5 ст. 17 цього Кодексу).

Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях оборони визначені ст. 101 Лісового кодексу України, відповідно до якої ліси, розташовані на землях оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону. Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Закон України "Про використання земель оборони" визначає правові засади і порядок використання земель оборони.

Відповідно до ст. 1 цього Закону землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

За статтею 2 вказаного Закону військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України. Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації. Військові частини зобов`язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Статтею 4 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення. Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об`єктів з Міністерством оборони України.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що використання лісів на землях оборони, проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", тобто, за наявності відповідного дозволу користувачів земельних ділянок, наданого за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зібрані в матеріалах справи докази свідчать про відсутність дозволів військових частин - користувачів земельних ділянок, на здійснення Державним підприємством "Зарічанське лісове господарство" користування лісовими насадженнями на території цих частин.

Більше того, з матеріалів справи вбачається наявність спорів між військовими частинами та ДП "Зарічанське лісове господарство" щодо територій вирубки лісів, часу їх вирубки, перебування на землях оборони працівників цього господарства без погодження з командуванням та без урахування проведення військових навчань, стрільб та інших заходів, що проводяться військовими частинами на цих земельних ділянках.

Суд відзначає, що використання лісових ресурсів на землях оборони в жодному випадку не може перешкоджати діяльності підрозділів Збройних Сил України та використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

ДП "Зарічанське лісове господарство" стверджує, що ведення господарства на спірних земельних ділянках здійснюється ним на підставі державних актів на право користування земельними ділянками: серії ЯЯ № 073507, ЯЯ № 073505, ЯЯ № 073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003, виданих ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат".

Дійсно, розпорядженням КМУ від 04.09.13. №773-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів" цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та Державного підприємства "Житомирський військовий лісгосп" передано із сфери управління Міністерства оборони до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Проте, жодних доказів включення до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" спірних земельних ділянок оборони, які перебувають у користуванні відповідних підрозділів Збройних Сил України, матеріали справи не містять.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є: припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій (пункт "в" частини першої статті 141).

Судом встановлено, що Державне підприємство "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", якому видавались державні акти на право користування земельними ділянками серії ЯЯ № 073507, ЯЯ № 073505, ЯЯ № 073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003, припинило свою діяльність.

Згідно із статтями 125 та 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У той же час матеріали справи не містять доказів оформленого в установленому цим Кодексом порядку права постійного користування відповідними земельними ділянками за ДП "Зарічанське лісове господарство".

Крім того, доводи ДП "Зарічанське лісове господарство" про те, що право здійснювати ведення лісового господарства на спірних землях оборони підтверджується матеріалами лісовпорядкування та його правонаступництвом ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат", спростовується обставинами, встановленими у постановах Вищого господарського суду України від 06.08.14. у справі №906/1704/13 та Апеляційного суду Житомирської області від 12.09.18. у справі №278/1283/14-ц. Вказаними судами встановлено, що у Статуті ДП "Житомирський військовий лісгосп" (назву змінено на ДП "Зарічанське лісове господарство"), відсутні положення про правонаступництво, що в силу норм ч. 4 ст. 75 ГПК України, є преюдиційними обставинами, які не підлягають доведенню в цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, судом встановлено, що ДП "Зарічанське лісове господарство" не має оформлених у встановленому законом порядку прав постійного користування земельними ділянками згідно з актами на право користування земельними ділянками серії ЯЯ № 073507, ЯЯ № 073505, ЯЯ № 073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003; здійснює господарську діяльність на землях оборони без урахування режиму цих територій та без дотримання порядку, встановленого Законом України "Про використання земель оборони".

За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та законність зустрічних позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир про зобов`язання Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" припинити ведення лісового господарства та використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України за державними актами: Б №022537, № 25/20 Б №022538, №5, ЯЯ № 076146, ЯЯ № 076149, ЯЯ № 076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

Позивачем за зустрічним позовом також пред`явлено позовну вимогу про визнання протиправними та незаконними дій ДП "Зарічанське лісове господарство" щодо ведення господарства та використання лісового фонду на спірних земельних ділянках Міністерства оборони України.

За висновком суду, така позовна вимога є передчасною та не може бути задоволена судом з огляду на наявність спору між сторонами щодо прав на лісокористування, який не вирішено, та видачу ДП "Зарічанське лісове господарство" спеціальних дозволів (лісорубних квитків) на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок.

Щодо первісних позовних вимог ДП "Зарічанське лісове господарство", крім встановлених вище обставин, суд також вважає за необхідне зазначити таке.

Вказаним підприємством пред`явлено позовну вимогу про визнання за ним права володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями на спірних земельних ділянках.

Водночас стаття 317 Цивільного кодексу України визначає зміст права власності, який складають права володіння, користування та розпоряджання майном.

За змістом ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Отже, одночасно права володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями на спірних земельних ділянках, які перебувають у державній власності, не можуть належати позивачу.

У той же час суб`єктом пред`явлення позову про визнання власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, згідно з приписами ст. 392 ЦК України, є власник такого майна, яким ДП "Зарічанське лісове господарство" не являється.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод Державному підприємству "Зарічанське лісове господарство" у здійсненні володіння, користування та розпорядження лісовими насадженнями, розташованими на загальній площі 12 812,5 га, крім зазначеного вище, суд також звертає увагу на те, що такі вимоги не мають визначеного змісту (способу захисту прав), а саме, підприємством не зазначено, які саме дії кого з відповідачів та яким чином створюють відповідні перешкоди, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Інші доводи і твердження сторін судом до уваги не приймаються як такі, що не стосуються предмета доказування в даній справі та не впливають на означені вище висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказане в сукупності суд, встановивши відсутність підстав для задоволення первісного позову, відмовляє в його задоволенні. Зустрічний позов задовольняється судом у зв`язку з його обґрунтованістю та доведеністю в частині вимог про зобов`язання ДП "Зарічанське лісове господарство" припинити використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів за переліком. У задоволенні решти вимог зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову покладаються на позивача - ДП "Зарічанське лісове господарство", за розгляд зустрічного позову - на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Зобов`язати Державне підприємство "Зарічанське лісове господарство" (12440, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Зарічани, пров. Довженка, 9; ідентифікаційний код 36548884) припинити використання лісового фонду на земельних ділянках Міністерства оборони України згідно державних актів: Б №022537, Б №022535, № 25/20, Б №022538, №5, ЯЯ №076146, ЯЯ №176149, ЯЯ №076147, ЯЯ №076145, ЯЯ №076148, ЯЯ №073507, ЯЯ №073505, ЯЯ №073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №9074003, що належать на праві постійного користування Збройним Силам України.

4. Стягнути з Державного підприємства "Зарічанське лісове господарство" (12440, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Зарічани, пров. Довженка, 9; ідентифікаційний код 36548884) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20; ідентифікаційний код 08492505) 1.135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн 00 коп. судового збору.

5. В задоволенні решти вимог зустрічного позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.11.22.

Суддя Т.М. Ващенко