Рішення
від 19.10.2022 по справі 916/959/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/959/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій

за участю представників:

від прокуратури Тунік В.М.,

від позивача Варбаногло Г.А.,

від відповідача Савицька О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства Люкс-КВ про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкту будівництва, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства Люкс-КВ про:

-визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Ганни Станіславівни від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 про внесення змін Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151 101);

-припинення права приватної власності Приватного підприємства Люкс-КВ на нежитлові будівлі площею 448,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151101);

-зобов`язання Приватного підприємства Люкс-КВ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м.

В обґрунтування поданого позову позивач посилається на наступне.

Київською окружною прокуратурою м. Одеси вивчено питання законності реєстрації змін, зокрема, в частині збільшення площі об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено наступне.

Вивченням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Привалової Є.Є. від 17.10.2013 за індексним номером 6875461 за ПП ЛЮКС-КВ зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення автомийки та станції технічного обслуговування площею 250,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151101).

Підставою для державної реєстрації стали: свідоцтво про право власності за №11022526, видане 17.10.2013 р. державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Приваловою Є.Є.; технічний паспорт № НОМЕР_1 , виданий 08.10.2012 КП ОМБТІ та РОН; декларація про готовність об`єкта до експлуатації ОД14212227828, видана 23.11.2012 р. Інспекцією ДАБК в Одеській області; розпорядження № 958, видане 17.12.2012 р. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради; договір оренди земельної ділянки № 040652900019 від 02.08.2006 р., укладений між Овідіопольською районною державною адміністрацією та ПП ЛЮКС-КВ.

В подальшому на підставі рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Г.С. від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 змінено загальну площу будівлі з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м за рахунок будівлі під літ. Б з одночасним перейменуванням об`єкту нерухомого майна на нежитлові будівлі. Підставою для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стали: довідка № 412 від 18.12.2020 р. та технічний паспорт від 18.12.2020 р., видані ФОП ОСОБА_1 .

Наразі прокурор вважає, що державна реєстрація змін стосовно нежитлового приміщення автомийки та станції технічного обслуговування площею 250,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яка відбулась на підставі рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Г.С. від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232, є незаконною, виходячи з наступного.

Однією з підстав для прийняття державним реєстратором Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Г.С. рішення від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, в частині збільшення площі спірного об`єкту нерухомого майна, стала довідка № 412 від 18.12.2020 р., видана ФОП ОСОБА_1 . Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що в результаті обстеження об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 виявлено технічну помилку, а саме нежитлову будівлю під літ. Б, яку було упущено в ході первинної технічної інвентаризації. Таким чином, площу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , збільшено за рахунок будівлі літ. Б, загальна площа якої згідно з технічним паспортом від 18.12.2020 р., виданим ФОП ОСОБА_1 , становить 197,5 кв.м.

Прокурором встановлено, що первинну технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 проводило КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості станом на 08.10.2012 р. Однак, прокурор звертає увагу, що згідно з листом КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради від 04.11.2021 р. за № 4289-04/161, останнє повідомило, що станом на 08.10.2012 р. на замовлення користувача нерухомого майна ПП Люкс-КВ було проведено технічну інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення автомийки та станції техобслуговування за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідно до вказаного технічного паспорту, на дату проведення технічної інвентаризації будівля під літ. Б площею 197,5 кв.м була відсутня.

Крім того, прокурор зауважує, що зі змісту листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.07.2021 р. за № 01-6/226-пр встановлено, що посадовими особами управління під час виїзду на місце 07.12.2020 р. (за 16 днів до реєстрації збільшення площі спірного об`єкту нерухомого майна за рахунок будівлі під літ. Б) виявлено факт виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі з монолітного залізобетонного каркасу із заповненням огороджувальних конструкцій газобетонними блоками між нежитловими будівлями по АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищевикладене, прокурор зауважує, що площу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м фактично збільшено за рахунок новозбудованої будівлі під літ. Б.

Таким чином, за ствердженнями прокурора, реєстрація права власності на будівлю під літ. Б повинна була проводитись в порядку, визначеному п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2005 р. за № 1127.

Відтак, прокурор стверджує, що рішення державного реєстратора щодо збільшення площі об`єкта прийнято за відсутності права власності чи користування земельною ділянкою.

Прокурором встановлено, що нежитлові будівлі за адресою; АДРЕСА_1 знаходяться на земельній ділянці, належній територіальній громаді м. Одеси, оскільки згідно з розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.12.2012 р. за № 958 для нежитлової будівлі автомийки та станції технічного обслуговування під літ. «А» загальною площею 250, 9 кв.м, що належить ПП Люкс-КВ, встановлено нумерацію та адресу: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова (станом на сьогодні Небесної Сотні), 75/1 з пропозицією оформити право власності у встановленому законом порядку.

Однак, як вказує прокурор, відповідно до листів Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 19.05.2021 р. за № 01-19/970 та від 15.11.2021 р. за № 0119/988, Одеською міською радою рішення про передачу у власність, користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не приймались. Одночасно листом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.11.2021 р. за № 0119/988 прокуратуру поінформовано, що Одеською міською радою прийнято рішення від 10.09.2015 за № 7119-VII про надання ПП Люкс-КВ дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0600 та за адресою: просп. Маршала Жукова, 75/1. При цьому документація із землеустрою після прийняття рішення до Департаменту не надходила. Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.11.2021 за № 10-15-0.3-7210/2-21, у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також прокурор зауважує, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку та не гарантує набуття такого права.

Прокурор наголошує, що Одеська міська рада як власник земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, не приймала рішень щодо передачі у власність чи користування зазначеної земельної ділянки під будівництво ПП Люкс-КВ нежитлової будівлі літ. Б площею 197,5 кв. м.

Таким чином, на думку прокурора, рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Г.С. від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 щодо збільшення площі об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, за рахунок будівлі під літ. Б прийнято за відсутності права власності чи користування ПП Люкс-КВ на земельну ділянку під такою будівлею.

Крім того прокурор додає, що рішення державного реєстратора щодо збільшення площі об`єкта прийнято за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Згідно з п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. за № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Прокурор наголошує, що згідно з відомостями на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/reestri), зареєстровані документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів стосовно спірного об`єкту будівництва під літ. Б за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, відсутні. Відсутність дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію будівлі під літ. Б за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, підтверджується і листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.07.2021 р. за № 01-6/226-пр.

Отже, прокурор стверджує, що рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 прийнято за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію новозбудованої будівлі під літ. Б за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1.

Також прокурор вважає, що рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232, яким фактично змінено площу об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні, 75/1 з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м за рахунок самочинно збудованої будівлі під літ. Б, прийнято без належної перевірки поданих документів заявленим правам в порушення ч. 2 ст. 5, ст.ст. 10, 18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядку державної реєстрації для новозбудованих об`єктів нерухомого майна, визначеного в п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2005 року за № 1127 (в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення державним реєстратором), за відсутності документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування ПП Люкс-КВ на земельну ділянку, - в силу чого рішення державного реєстратора підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Прокурор зауважує, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, на думку прокурора, право власності ПП Люкс- КВ на нежитлові будівлі площею 448,4 кв. м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, підлягає припиненню шляхом скасування державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 183598151101).

Поряд з цим прокурор стверджує, що будівництво спірного об`єкта проведено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Так, прокурор посилається на лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 08.04.2021 р. за № 01-15/219п, згідно якого містобудівні умови та обмеження, будівельні паспорти за адресою: м. Одеса, вул. Небесної Сотні, 75/1 Департаментом не видавались. Також відповідно до відомостей містобудівного кадастру Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження за вказаною адресою не видавались. Крім того, прокурор вказує, що внаслідок опрацювання порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, дозволи на виконання будівельних робіт за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 не реєструвались.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вбачає здійснення відповідачем самочинного будівництва будівлі під літ. Б площею 197,5 кв. м за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 75/1 на земельній ділянці комунальної власності за відсутності права користування такою ділянкою, за відсутності містобудівних умов та обмежень щодо об`єкта будівництва, за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а також без введення об`єкту до експлуатації.

Прокурор звертає увагу, що згідно з технічним паспортом на нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, виготовленим станом на 18.12.2020 р. ФОП ОСОБА_1 (сертифікат АЕ №004669), площа основи забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 під спірною нежитловою будівлею під літ. Б становить 140,8 кв. м. Таким чином, на думку прокурора, площа земельної ділянки, самовільно зайнятої відповідачем, становить 140,8 кв.м.

З огляду на викладене, на думку прокурора, правомірною та виправданою є позовна вимога щодо звільнення ПП Люкс-КВ самовільно зайнятої земельної ділянки площею 140,8 кв.м шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , а земельна ділянка, на якій вона збудована, - приведенню до попереднього стану, придатного для використання.

Прокурор наголошує, що вказана позовна вимога про звільнення земельної ділянки шляхом знесення нерухомого майна є похідною вимогою від позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Медвідь Г.С від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 про реєстрацію змін до існуючого об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та збільшення загальної площі існуючого об`єкту з 250,9 кв. м на 448,4 кв. м за рахунок самочинно збудованої будівлі під літ. Б.

Разом з позовною заявою Керівник Київської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд:

- заборонити ПП Люкс-КВ, будь-яким фізичним та юридичним особам проведення будь-яких будівельних робіт щодо нежитлових будівель площею 448,4 кв.м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 183598151101);

- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель площею 448,4 кв.м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 183598151101).

В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232, яким фактично змінено площу об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні, 75/1 з 250,9 кв. м на 448,4 кв. м за рахунок самочинно збудованої будівлі під літ. Б, прийнято без належної перевірки поданих документів заявленим правам в порушення ч. 2 ст. 5, ст.ст. 10, 18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, порядку державної реєстрації для новозбудованих об`єктів нерухомого майна, визначеного в п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2005 року за № 1127 (в редакції, чинній на дату прийняття спірного рішення державним реєстратором), за відсутності документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування ПП Люкс-КВ на земельну ділянку. З огляду на викладене, як вказує прокурор, вбачається здійснення самочинного будівництва будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 75/1 на земельній ділянці комунальної власності за відсутності права користування такою ділянкою, за відсутності містобудівних умов та обмежень щодо об`єкта будівництва, за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи, а також без введення об`єкту до експлуатації. Так, заявник вважає, що у зв`язку з пред`явленням позову по даній справі відповідач може здійснити недобросовісні дії щодо подальшого відчуження на користь третіх осіб нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 з метою ухилення від можливої цивільної відповідальності, а також проведення будівельних робіт зі зміни об`єкта, зокрема збільшення площі з подальшим здійсненням реєстраційних змін в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є підставами для застосування заходів забезпечення позову. На думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та можливість реального поновлення порушених інтересів держави. Таким чином, прокурор наголошує, що можливе подальше відчуження відповідачем під час розгляду цієї справи спірної будівлі третім особам, що не є сторонами за цим позовом, зміна спірного об`єкту нерухомого майна шляхом проведення будівельних робіт з подальшим внесенням реєстраційних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно унеможливить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде постановлене на користь позивача. З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги зв`язок між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, можливості подальшого відчуження спірної будівлі на користь третіх осіб, що не є сторонами по справі, а також чергового збільшення площі шляхом проведення будівельних робіт, вчинення інших реєстраційних змін стосовно спірного об`єкту нерухомого майна, що призведене до неможливості ефективного поновлення державних інтересів, на думку заявника, наявні обґрунтовані доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Так, за ствердженнями прокурора, забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду у разі ухвалення його на користь прокурора, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. позовну заяву Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/959/22, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 27 червня 2022 р.

Також ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. у справі № 916/959/22 вказану заяву Керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову (вх. 2-379/22 від 27.05.2022 р.) задоволено частково, заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель площею 448,4 кв.м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1.

24.06.2022 р. відповідачем було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

За результатами розгляду вказаного клопотання судом було відмовлено у його задоволенні, про що зазначено в протоколі судового засідання від 27.06.2022 р.

В підготовчому засіданні 27.06.2022 р. судом було розглянуто подані прокурором клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення експертизи, за результатами розгляду яких судом було відмовлено в їх задоволенні, про що зазначено в протоколі судового засідання від 27.06.2022 р. Адже прокурор не був позбавлений можливості самостійно замовити проведення відповідної експертизи, а у випадку неможливості замовлення такої експертизи заявити про це в першій заяві по суті, чого не було зроблено прокурором.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2022 р. у справі № 916/959/22 підготовче засідання відкладено на 25 липня 2022 р.

20.07.2022 р. від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки ОСОБА_2 , який є директором ПП Люкс-КВ та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства, 11.03.2022 р. на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р. Про загальну мобілізацію призваний у Збройні сили України та наразі перебуває на військовій службі. При цьому відповідач вказує, що передати всі належні по справі документи адвокату та/або іншому представнику ОСОБА_2 немає можливості, оскільки перебуває поза межами міста Одеса, при цьому штатного юрисконсульта ПП Люкс-КВ не має.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2022 р. у справі № 916/959/22 підготовче засідання у справі № 916/959/22 відкладено на 19.08.2022 р.

У підготовчому засіданні 19.08.2022 р. відповідачем було надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. Зокрема, відповідач вказує, що Приватному підприємству Люкс-КВ на підставі права власності належать нежитлові будівлі автомийки та станції технічного обслуговування за адресою АДРЕСА_1 . У 2005 році на замовлення ПП Люкс-КВ МЧП Рубікон (Держліцензія серія АА № 783768) було розроблено Містобудівне обґрунтування розміщення автомийки за адресою Одеська обл., Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, проспект Маршала Жукова кут. вул. Левітана, яке погоджено районним відділом містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації відповідно до висновку № 3494 від 08.12.2005 р. Зазначеним містобудівним обґрунтуванням передбачалось будівництво автомийки та станції техобслуговування. Об`єкт проектування - двоповерхова будівля. На першому поверсі передбачено розміщення зала автомийки, побутових приміщень, на другому - адміністративні приміщення. Техніко-економічні показники: площа ділянки - 600 кв.м, загальна площа будівлі - 447,96 кв.м.

Як зазначає відповідач, у 2006 р. Одеським відділенням інституту УкрГЕОІНФОРМ на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 28 від 13.01.2006 р., було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП Люкс-КВ для будівництва та обслуговування автомийки і станції техобслуговування за адресою пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району(за межами населених пунктів).

За ствердженнями відповідача, на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 638 від 30.05.2006 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству Люкс-КВ в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування автостоянки і станції техобслуговування за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району.

В подальшому 01.08.2006 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області як орендодавцем та ПП Люкс-КВ як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0600 га. Вказаний договір оренди було зареєстровано Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства Центру земельного кадастру при Держкомземі України у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради за №040652900019 від 02.08.2006 р. Розділом 1 Договору передбачено, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості), у встановленому законом порядку на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 638 від 30.05.2006 р. для будівництва та обслуговування автомийки і станції техообслуговування.

Відповідно до акту приймання-передачі об`єкту оренди від 02 серпня 2006 р., орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,0600 га (кадастровий номер 5123755800:00:001:0163), що знаходиться за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів), згідно з актом встановлення меж в натурі та планом.

Розділом 3 договору передбачено, що договір укладено терміном на 5 (п`ять) років. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за 2 місяця до його закінчення. На виконання вищезазначеної умови договору, з метою продовження його дії, 01.06.2011 р. ПП Люкс-КВ звернулось до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області як орендодавця з повідомленням щодо продовження дії договору оренди на новий термін.

При цьому, відповідач звертає увагу суду, що жодних повідомлень про припинення дії договору оренди на адресу відповідача не надходило, відповідач користується об`єктом оренди належним чином (сплачується орендна плата, що підтверджується квитанціями про оплату (додаються) та інформацією ГУ ДПС в Одеській області.

Відповідач зазначає, що 24.12.2020 р. за вих. № ПІ-903/0-915/0/63-20 ГУ Держгеокадастру в Одеській області на запит підприємства було повідомлено ПП Люкс-КВ, що відповідно до інформації, отриманої від Відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, станом на 31.12.2012 р. наявна інформація про зареєстрований договір оренди землі за ПП Люкс-КВ на земельну ділянку загальною площею 0,0600 га, з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163, терміном на 5 років від 06.08.2006 р., реєстраційний №040652900019. Також відповідач додає, що на запит адвоката Савицької О.М. про надання інформації та документів щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки ПП Люкс-КВ від 02.08.2006 р. площею 0,0600 га за адресою пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163) Сектором № 3 відділу № 5 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за вих. № 1559/340-22 від 26.07.2022 р. було повідомлено, що згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, що зберігається у секторі, станом на 31.12.2012 р. відсутній запис щодо реєстрації додаткової угоди про припинення дії договору оренди землі щодо запитуваної земельної ділянки.

Між тим відповідач вказує, що з огляду на укладений та зареєстрований договір оренди від 01.08.2006 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області як орендодавцем та ПП Люкс-КВ, прокурор, звернувшись із даним позовом, не довів належними та допустимими доказами, що дана земельна ділянка є власністю територіальної громади м. Одеси. Відтак, відповідач вважає, що не доведено порушення прав Одеської міської ради, в інтересах якої заявлено позов. Крім того, 24.10.2014 р. між Одеською міською радою як власником та ПП Люкс-КВ як місцевикористувачем було укладено договір № 220 на резервування (використання) місця розташування об`єкту (договір № 220), пунктом 1 якого встановлено, що власник надає, а місцевикористовувач приймає в строкове, платне користування місце розташування об`єкту, який знаходиться за адресою м. Одеса, Київський район, проспект Маршала Жукова, 75/1. Пунктом 1.2. договору 220 передбачено, що об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м. Дія договору починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства України (п. 12.1 договору № 220). Також договором № 220 (п.4.1.) передбачено цільове призначення місця розташування об`єкту - експлуатація автомийки та станції технічного обслуговування. Місцевикористовувачем за місце розташування об`єкту вноситься плата у розмірі 5% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 50292,0 грн. на рік. Плата за резервування (використання) місця розташування об`єкту підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі (п. 3.1., 3.2., 3.4 договору № 220).

Відтак, на думку відповідача, уклавши зазначений договір № 220 на резервування, Одеська міська рада як власник земельної ділянки надала право використання об`єкту, що знаходиться за адресою м. Одеса, Київський район, проспект Маршала Жукова, 75/1 на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м, усвідомлюючи, що під таким резервуванням мається на увазі договір оренди, який буде укладено в подальшому.

Також відповідач звертає увагу на те, що рішенням Одеської міської ради № 7119-VІ від 10.09.2015 р. надано дозвіл ПП Люкс-КВ на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0600 га за адресою м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 75/1, для експлуатації автомийки.

При цьому відповідач зазначає, що у відповідь на адвокатський запит щодо надання інформації по ПП Люкс-КВ, ГУ ДПС в Одеській області за вих. № 12456/6/15-32-13-04-06 від 08.07.2022 р. повідомлено, що ПП Люкс-КВ звітує та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,0600 га за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1, по договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту № 220, укладеного з Одеською міською радою, який набрав чинності 10.09.2015 р. (рішення Одеської міської ради № 7119-VІ від 10.09.2015 р.). Відтак, на думку відповідача зазначені дії Одеської міської ради свідчать про відповідні погодження власника щодо оформлення в користування земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 75/1.

Так відповідач зазначає, що з огляду на недоведеність порушення прав позивача та відсутність легітимної мети на втручання держави у право на мирне володіння ПП Люкс-КВ належним йому майном, доводи прокурора про те, що рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою не є правовстановлюючим документом та не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку, є безпідставними.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно - будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Враховуючи зазначене, відповідач звертає увагу суду, що саме органи державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені виносити відповідний припис та вживати заходи у разі його невиконання. При цьому, на думку відповідача, передумовою для висновку прокурора про порушення відповідачем будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБК у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача відповідачу припису на їх усунення. Проте на думку відповідача, з матеріалів позовної заяви не вбачається, що уповноважені спеціальні державні органи архітектурно-будівельного контролю здійснили у визначеному законом порядку перевірку спірного об`єкту та винесли припис на усунення виявлених порушень.

Також відповідач зазначає, що наявне у матеріалах справи листування (лист Департаменту Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.07.2021 № 01 -6/226-ПР) на адресу прокуратури не містить жодних обов`язкових для відповідача висновків у вигляді приписів, в т.ч. в частині невідповідності будівництва державним нормам та стандартам, а лише містить зазначення про неможливість проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у зв`язку з відсутністю Атестаційної архітектурно-будівельної комісії.

Таким чином, відповідач зазначає, що внаслідок задоволення позову та знесення нерухомого майна - ПП Люкс-КВ буде позбавлено належного йому майна, яке відкрито та тривалий час використовується ним у господарській діяльності у відповідності до вимог чинного законодавства України, що є втручанням у його право власності.

Наразі відповідач зазначає, що в п. 5, 22,24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р. Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України про правовий режим самочинного будівництва роз`яснено, що, розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог ст. 38 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» та положень частини 7 ст. 376 ЦК України, суди повинні встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. У даній справі, на думку відповідача, прокурор просить суд застосувати крайню міру захисту порушеного права згідно ст. 376 ЦК України, при цьому, не довівши факту самочинного будівництва, не надавши жодного доказу використання передбачених законодавством заходів для усунення порушення, оскільки відповідні перевірки в порядку визначеному законом на спірному об`єкті не проводилися, жодних приписів про усунення виявлених порушень відповідачу не надсилалося, як і будь-яких вимог про здійснення перебудови.

У підготовчому засіданні господарського суду 19 серпня 2022 року по справі № 916/959/22 було протокольно оголошено перерву до 07 вересня 2022 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

26.08.2022 р. від прокуратури на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор вказує наступне. Так, прокурор наголошує, що обґрунтовуючи відсутність факту самовільного зайняття земельної ділянки будівництвом будівлі під літ. Б та збільшення за її рахунок нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реєстрації 23.12.2020 р. збільшення загальної площі з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м, відповідач посилається на те, що 02.08.2006 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області як орендодавцем та ПП Люкс-КВ як орендарем укладено та зареєстровано за № 040652900019 договір оренди земельної ділянки площею 0,0600 га. Прокурор звертає увагу суду, що п. 3 договору встановлено, що договір укладено терміном на 5 років. Також у цьому ж пункті договору зазначено, що по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Прокурор наголошує, що вказаною умовою договору не передбачено автоматичної пролонгації строку його дії без взаємного погодження сторонами відповідних змін у письмовій формі. Так, відповідно до п. 10 вказаного договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється, серед іншого, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Однак, прокурор зазначає, що будь-які рішення щодо поновлення строку договору оренди землі від 02.08.2006 року за № 040652900019, укладеного між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП Люкс-КВ, не приймались.

Таким чином, на думку прокурора, враховуючи, що строк дії вказаного договору оренди земельної ділянки, укладеного та зареєстрованого 02.08.2006 р. за № 040652900019 між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП Люкс-КВ, чітко визначений (5 років), договором не передбачено автоматичної пролонгації (продовження) строку дії договору, за умовами вказаного договору будь-яка зміна умов договору, в т.ч. в частині строку дії договору, може здійснюватись виключно у письмовій формі за взаємною згодою двох сторін, відсутність будь-яких додаткових угод щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки між сторонами договору, то відповідно строк дії вказаного договору закінчився 02.08.2011 р.

При цьому прокурор додає, що доводи відповідача про те, що вказаний договір є чинним та на його підставі сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою, спростовується листом Головного управління ДПС в Одеській області від 08.10.2021 р. за № 25214/5/15-32-04-03-11, яким прокуратуру повідомлено, що за інформацією, яка зберігається в базах даних податкової, ПП Люкс-КВ відповідну податкову звітність за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки № 040652900019 від 02.08.2006 р. не подавало та орендну плату не сплачувало в Овідіопольській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області.

Крім того, прокурор звертає увагу на предмет вказаного договору оренди земельної ділянки. Так, у п. 1 вищевказаного договору зазначено, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). Прокурор звертає увагу суду, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на акт приймання-передачі об`єкту оренди від 02.08.2006 р., згідно з яким на виконання договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 02.08.2006 за № 040652960019, Овідіопольська районна державна адміністрація передала в орендне користування ПП Люкс-КВ земельну ділянку загальною площею 0,0600 га з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163, що знаходиться за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів). Прокурор наголошує, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 22.08.2022 р. земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163 не перебуває ні у власності, ні в орендному користуванні ПП Люкс-КВ.

Прокурор наголошує, що постановою Верховної ради України від 07.02.2002 р. за № 3064-ІІІ Про зміну меж міста Одеси Одеської області у межі міста Одеси включено 1078,0 гектара Таїровської селищної ради Овідіопольського району та затверджено межі міста загальної площею 16242,0 га. Прокурор зазначає, що, будучи обізнаним про вказаний факт, відповідач - ПП Люкс-КВ у 2012 році звернувся до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про присвоєння адреси існуючій нежитловій будівлі автомийки та СТО уже в межах міста Одеси. Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.12.2012 р. за № 958 для нежитлової будівлі автомийки та станції технічного обслуговування під літ. А загальною площею 250, 9 кв.м, що належить ПП Люкс-КВ, встановлено нумерацію та адресу: м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 75/1. Однак, прокурор зазначає, що ПП Люкс-КВ обмежилось лише присвоєнням адреси існуючій нежитловій будівлі автомийки та станції технічного обслуговування в межах міста Одеси, однак права власності, орендного права користування на земельну ділянку з дійсним власником земельної ділянки, а саме територіальною громадою в особі Одеської міської ради, не оформило. Таким чином, на думку прокурора, на дату самочинного будівництва будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м та збільшення за її рахунок загальної площі нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м шляхом реєстрації 23.12.2020 р. відповідних змін розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у ПП Люкс-КВ було відсутнє право власності чи орендного користування земельною ділянкою для цілей будівництва.

Щодо доводів відповідача про наявність договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту як підстави користування земельною ділянкою прокурор зазначає наступне. Так, згідно з п. 1 договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту від 24.10.2014 р. за № 2020, предметом такого договору є не земельна ділянка як об`єкт цивільного права з присвоєним унікальним кадастровим номером, а місцерозташування існуючого об`єкту за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Маршала Жукова, 75/1, а тому такий договір не породжує права орендного користування земельною ділянкою в розумінні ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі. Відповідно до п. 2.1 договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту, дія договору починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства України. Таким чином, на думку прокурора, сторони за договором узгодили, що договір на резервування (використання) місця розташування об`єкту не є тотожним договору оренди земельної ділянки. Крім того, у розділі 4 вказаного договору визначено умови використання та передачі місця розташування об`єкту, де в п. 4.1 зазначено, що цільове призначення місця розташування об`єкту - експлуатація автомийки та станції технічного обслуговування. Відповідно до п. 4.2. такого договору місце розташування об`єкту передається виключно для експлуатації автомийки та станції технічного обслуговування. Згідно з п. 6.1. вказаного договору місцекористувачу забороняється проведення будь-яких дій, що можуть призвести до зміни стану місця розташування об`єкту, в тому числі його поліпшення з метою ефективного використання з дотриманням державних правил. Таким чином, на думку прокурора, договором на резервування (використання) місця розташування об`єкту від 24.10.2014 р. за № 220, укладеним між Одеською міською радою та ПП Люкс-КВ, не передбачено право місцекористувача здійснювати поліпшення існуючого об`єкта шляхом збільшення його площі з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м за рахунок будівництва будівлі під літ. Б, що підтверджує факт самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці. Однак як наголошує прокурор, Одеською міською радою не приймались рішення щодо затвердження проекту землеустрою та відведення в оренду ПП Люкс-КВ земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, в тому числі під будівництво нежитлової будівлі під літ. Б, що на думку прокурора, підтверджується листами Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 19.05.2021 за № 01-19/970 та від 15.11.2021 за № 0119/988. Відповідно Одеською міською радою не укладався з ПП Люкс-КВ договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, а право оренди такої земельної ділянки не реєструвалось в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Таким чином, на думку прокурора ПП Люкс-КВ збудувало будівлю під літ Б за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 на земельній ділянці комунальної власності, яка в передбаченому законодавством порядку не відводилась для такої мети, а рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Г.С. від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 щодо збільшення площі об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 за рахунок будівлі під літ. «Б» прийнято за відсутності права власності чи користування ПП Люкс-КВ на земельну ділянку під такою будівлею.

Щодо доводів відповідача про невикористання усіх передбачених законодавством України заходів реагування на самочинне будівництво як передумови застосування крайньої міри у вигляді його знесення прокурор зазначає таке. Прокурор вважає, що в даному випадку звільнення земельної ділянки шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 є ефективним способом захисту прав позивача як власника земельної ділянки і одночасно обов`язковим (безальтернативним) заходом, який не ставиться в залежність від встановлення можливості перебудови спірного об`єкта та наявності невиконаних приписів відповідачем, згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18.

Щодо втручання держави у право на мирне володіння ПП Люкс-КВ належним йому майном авто мийки та станції технічного обслуговування прокурор зазначає таке. Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності внаслідок здійснення самочинного будівництва, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконне вибуття земельної ділянки з державної чи комунальної власності такому суспільному інтересу не відповідає. Крім того прокурор зауважує, що наявність на земельній ділянці комунальної власності самочинно зведеної будівлі під літ. Б за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради позбавлена, зокрема, можливості продати право оренди земельної ділянки комунальної власності на земельних торгах, поповнивши таким чином міський бюджет, оскільки вільні від забудови земельні ділянки для цілей будівництва передаються у орендне користування лише за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу України, постанова Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/443/20). У свою чергу, на думку прокурора, приведення земельної ділянки до попереднього стану шляхом знесення незаконно зведеного об`єкту самочинного будівництва, а саме будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м, за рахунок якої незаконно збільшено площу нежитлових будівель автомийки за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1, дозволить відновити порушене право територіальної громади міста та земельну ділянку, на якій розміщено спірний об`єкт нерухомого майна, в тому числі надасть можливість Одеській міській раді реалізовувати правомочності щодо володіння, розпорядження вільною від забудови земельною ділянкою.

07.09.2022 р. від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, зокрема копію висновку експерта № 16/2022 від 29.08.2022 р.

Вказане клопотання судом задоволено, оскільки відповідачем при поданні відзиву на позов, який є першою заявою по суті, було повідомлено про замовлення відповідного висновку та надання його після складення уповноваженою особою.

У підготовчому засіданні господарського суду 07 вересня 2022 року по справі № 916/959/22 було протокольно оголошено перерву до 27 вересня 2022 року згідно ч. 5 ст. 183 ГПК України.

26.09.2022 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач категорично заперечує проти викладених у відповіді на відзив доводів, вважає їх безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Так, зазначаючи, що строк договору оренди між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області як орендодавцем та ПП Люкс-КВ як орендарем сплинув 02.08.2011 р., на думку відповідача, позивач оминає увагою той факт, що відповідач вжив всіх передбачених договором оренди та чинним законодавством дій щодо поновлення договору на новий термін, діяв добросовісно, послідовно та не повинен нести тягар відповідальності за будь-які дії органів влади, які не дотримались відповідної процедури поновлення договору. Відповідач наголошує, що на виконання вищезазначеної умови договору 01.06.2011 р. ПП Люкс-КВ звернулось до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області як орендодавця з повідомленням щодо продовження дії договору оренди на новий термін, а також відповідач наголошує, що жодних повідомлень про припинення дії договору оренди на адресу відповідача не надходило, відповідач користується об`єктом оренди належним чином до теперішнього часу.

При цьому відповідач звертає увагу суду, що у п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України суд зазначив, що принцип належного урядування, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

24.12.2020 р. листом за вих. № П1-903/0-915/0/63-20 ГУ Держгеокадастру в Одеській області на запит підприємства було повідомлено ПП Люкс-КВ, що відповідно до інформації отриманої від Відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеської області станом на 31.12.2012 р. наявна інформація про зареєстрований договір оренди землі з ПП Люкс-КВ на земельну ділянку загальною площею 0,0600 га, з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163, терміном на 5 років від 06.08.2006 р., реєстраційний № 20406529000:9.

При вирішені зазначеного спору, на думку відповідача, слід враховувати практику Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності. Зокрема, у справі Стрейтч проти Сполученого Королівства, суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (п. 35). Відтак, з огляду на укладений та зареєстрований договір оренди, за відсутності жодних заперечень орендодавця та доказів щодо припинення/розірвання договору оренди, посилання прокуратури на самовільно зайняту земельну ділянку - є безпідставним та недоведеним на думку відповідача.

Щодо укладеного 24.10.2014 р. між Одеською міською радою як власником та ПП Люкс-КВ як місцевикористувачем договору № 220 на резервування (використання) місця розташування об`єкту та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0600 га за адресою м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 75/1, відповідач зазначає наступне. Відповідач наголошує, що Верховним Судом, зокрема у постанові від 20.01.2021 р. по справі № 442/302/17, зазначено, що при вирішенні категорії спорів щодо самочинно збудованого майна, важливою є поведінка власника земельної ділянки - чи заперечує власник земельної ділянки проти визнання права власності на таку забудову за особою, що її здійснила; чи не порушує така забудова права на земельну ділянку інших осіб, а в разі зведення забудови на наданій земельній ділянці чи не здійснено таку забудову з відхиленням від проекту або будівельних норм і правил, чиї права порушені такою забудовою. Так, уклавши вищезазначений договір на резервування (використання) місцерозташування об`єкту та надавши дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, наслідками яких є саме укладення договору оренди. Одеська міська рада як власник (як зазначає позивач) висловила свою поведінку та наміри, відтак доводи прокуратури про те, що власник заперечує щодо користування зазначеною земельною ділянкою, на думку відповідача, безпідставні.

Окрім іншого, відповідач звертає увагу суду на висновок експерта №16/2022 судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/959/22, із якого вбачається, що об`єкт нерухомого майно (нежитлова будівля літ. Б) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає вимогам вище вказаної будівельної нормативно-технічної документації, які пред`являються до нежитлових будівель в частині підключення інженерних комунікацій, площі та висоти приміщень, забезпечення освітленням приміщень, технічного стану несучих та огороджую. Також під вказаною будівлею не проходять будь-які міські інженерні комунікації. З огляду на зазначене, вказана нежитлова будівля літ. Б не порушує жодних будівельних норм та правил, та не порушує законні права та інтереси інших осіб, та жодним чином не суперечить суспільним інтересам.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2022 р. у справі № 916/959/22 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 17.10.2022 р.

06.10.2022 р. від прокурора до суду надійшли додаткові пояснення, у яких прокурор зазначає, що долучений висновок будівельно-технічної експертизи неналежним доказом, оскільки предметом висновку експерта стали обставини, які не входять до предмету доказування та взагалі не стосуються підстав вказаного позову. Прокурор наголошує, що підставами вказаного позову стало порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час реєстрації права власності Приватного підприємства Люкс-КВ на спірний об`єкт без документу, що засвідчує прийняття об`єкту до експлуатації, а також самочинне будівництво будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м на земельній ділянці комунальної власності, що не була відведена у встановленому порядку для цієї мети, та без відповідного документа, який дає право вести будівельні роботи. При цьому прокурор наполягає, що договір оренди земельної ділянки віл 02.08.2006 р. за № 040652900019 не був пролонгований, а також не вбачає у спірних правовідносинах порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Так, у судовому засіданні господарського суду 17 жовтня 2020 року по справі № 916/959/22 було протокольно оголошено перерву до 19 жовтня 2022 року.

Під час розгляду справи по суті прокурор та позивач підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

08.12.2005 р. Відділом містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації розглянуто та погоджено містобудівне обґрунтування розміщення авто мийки для ПП Люкс-КВ, розтащованої на території Таїровської селищної ради по проспекту Маршала Жукова кут вул. Левітана Овідіопольського району Одеської області, розробленого МЧП Рубікон+ держліцензія АА № 783768, згідно висновку від 23.11.2005 р. за № 6129 управління архітектури та містобудування.

У 2006 р. Одеським відділенням інституту УкрГЕОІНФОРМ на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 28 від 13.01.2006 р., було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Люкс-КВ для будівництва та обслуговування автомийки і станції техобслуговування за адресою пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району(за межами населених пунктів).

Розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації № 638 від 30.05.2006 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству Люкс-КВ в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування автостоянки і станції техобслуговування за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району.

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2006 р. між Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області як орендодавцем та ПП Люкс-КВ як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до розділу 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), згідно з планом, що додається. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку на підставі розпорядження голови Овідіопольської райдержадміністрації від 30.05.2006р. №638 для будівництва та обслуговування автомийки і станції техобслуговування.

Відповідно до 2 розділу даного договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0600 га (забудовані землі). Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має таких недоліків, що можуть перешкоджувати її ефективному використанню, відповідає цілям використання орендарем.

Згідно розділу 3 договору його укладено на терміном на 5 років. По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. При зміні орендаря договір оренди не зберігає чинність.

Як вбачається із розділу 3 договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі. Оплата за користування земельною ділянкою в розмірі 3000 грн. на рік із розрахунку 5 гривень за 1 кв.м, яка підлягає щомісячному перерахуванню (протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця) на бюджетний рахунок ВДК у Овідіопольському районі № 33214812600364 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код 22508650, код бюджетної класифікації платежу 13050200, (за оренду землі; для Таїровської селищної ради).

Розділом 5 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Положеннями розділу 10 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Дія договору припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-смерті орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний договір оренди було зареєстровано Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства Центру земельного кадастру при Держкомземі України у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Таїровської селищної ради за №040652900019 від 02.08.2006 р.

02.08.2006 р. сторони вказаного договору склали акт приймання-передачі об`єкту оренди про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 0,0600 га (кадастровий номер 5123755800:00:001:0163), що знаходиться за адресою: пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району (за межами населених пунктів), згідно з актом встановлення меж в натурі та планом.

На вказаній орендованій земельній ділянці (кадастровий номер 5123755800:00:001:0163) ПП Люкс-КВ протягом 2011-2012 р. здійснило будівництво автомобільної мийки та станції технічного обслуговування площею, про що свідчать декларація про початок виконання будівельних робіт від 21.06.2011 р., зареєстрована в Інспекції ДАБК в Одеській області 22.06.2011 р. № ОД08311008189, та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована в Інспекції ДАБК в Одеській області 23.11.2012 р. № ОД14212227828.

На підставі рішення державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Привалової Є.Є. від 17.10.2013 р. за індексним номером 6875461 за ПП Люкс-КВ зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення автомийки та станції технічного обслуговування площею 250,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151101).

В подальшому на підставі рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Г.С. від 23.12.2020 за індексним номером 55882232 змінено загальну площу будівлі з 250,9 кв.м на 448,4 кв.м за рахунок будівлі під літ. Б з одночасним перейменуванням об`єкту нерухомого майна на нежитлові будівлі. Підставою для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стали: довідка № 412 від 18.12.2020 р. та технічний паспорт від 18.12.2020 р., видані ФОП ОСОБА_1 .

Зі змісту зазначеної довідки від 18.12.2020 р. вбачається, що в результаті обстеження об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 виявлено технічну помилку, а саме нежитлову будівлю під літ. Б, яку було упущено в ході первинної технічної інвентаризації. Таким чином, площу нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , було збільшено за рахунок будівлі літ. Б, загальна площа якої згідно з технічним паспортом від 18.12.2020 р., виданим ФОП ОСОБА_1 , становить 197,5 кв.м.

Проте, прокурор, звертаючись до суду із заявленим позовом, стверджує, що державна реєстрація змін стосовно нежитлового приміщення автомийки та станції технічного обслуговування площею 250,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яка відбулась на підставі рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Медвідь Г.С. від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232, є незаконною, оскільки рішення державного реєстратора щодо збільшення площі об`єкта прийнято за відсутності права власності чи користування земельною ділянкою та за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Окрім того прокурор стверджує, що будівництво спірного об`єкта проведено без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, у зв`язку з чим прокурором заявлена вимога щодо звільнення ПП Люкс-КВ самовільно зайнятої земельної ділянки площею 140,8 кв.м шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Наразі прокурор вказує, що первинну технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1, проводило КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості станом на 08.10.2012 р. на замовлення користувача нерухомого майна ПП Люкс-КВ. При цьому відповідно до технічного паспорту на дату проведення технічної інвентаризації будівля під літ. Б площею 197,5 кв.м була відсутня.

Між тим щодо доводів прокурора про здійснення відповідачем будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, будівництво автомийки та станції технічного обслуговування ПП Люкс-КВ здійснювало на земельній ділянці загальною площею 0,0600 га кадастровий номер 5123755800:00:001:0163 з огляду на договір оренди земельної ділянки від 01.08.2006 р. Строк вказаного договору становив 5 років, починаючи з моменту його реєстрації - 02.08.2006 р.

Згідно умов розділу 3 цього договору по закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору оренди на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. При зміні орендаря договір оренди не зберігає чинність.

Наразі відповідач посилається на звернення 01.06.2011 р. до орендодавця з повідомленням щодо продовження дії договору оренди від 01.08.2006 р. Докази на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять. Однак, на адвокатський запит про надання інформації та документів щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки ПП Люкс-КВ від 02.08.2006 р. площею 0,0600 га за адресою пр. Маршала Жукова кут вул. Левітана Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163) Головне управління Держгеокадастру в Одеській області в листі за вих. № 1559/340-22 від 26.07.2022 р. повідомило, що за інформацією відділу № 5 управління надання адміністративних послуг ГУ від 11.07.2022 р. згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, що зберігається у секторі, станом на 31.12.2012 р. була наявна інформація про зареєстрований договір оренди землі за ПП Люкс-КВ на земельну ділянку загальною площею 0,0600 га, з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163, терміном на 5 років від 06.08.2006 р., реєстраційний № 040652900019. Аналогічну відповідь Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило на звернення ПП Люкс-КВ в листі за від 24.12.2020 р.

Отже, з вказаного випливає, що по закінченні терміну дії вказаного договору оренди 02.08.2011 р. останній не був припинений, будь-яких доказів припинення договору зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, до суду не надано.

Більш того, прокурор не надав доказів того, що відповідачем було здійснено будівництво спірної будівлі на земельній ділянці після закінчення строку оренди. Адже, згідно довідки ФОП ОСОБА_1 від 18.12.2020 р., на підставі якої була здійснена реєстрація змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлову будівлю під літ. Б було упущено в ході первинної технічної інвентаризації, так в результаті обстеження об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 виявлено технічну помилку. Будь-які відомості щодо здійснення відповідачем будівництва спірної будівлі після реєстрації первісно права власності на об`єкт нерухомості за вказаною адресою в матеріалах справи відсутні.

Відтак, судом критично оцінюються доводи прокурора про здійснення відповідачем будівництва спірної будівлі на земельній ділянці, строк оренди якої закінчився.

Поряд з цим слід зазначити, що постановою Верховної ради України від 07.02.2002 р. за № 3064-ІІІ Про зміну меж міста Одеси Одеської області у межі міста Одеси було включено 1078,0 гектара Таїровської селищної ради Овідіопольського району та затверджено межі міста загальної площею 16242,0 га.

При цьому згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку загальною площею 0,0600 га кадастровий номер 5123755800:00:001:0163 станом на 26.08.2022 р., наданої прокурором до суду, вказана земельна ділянка відноситься до державної форми власності. Також згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 26.08.2022 р., наданої прокурором до суду, відомості щодо права власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 5123755800:00:001:0163 відсутні.

Вказане свідчить, що після затвердження меж міста Одеси Одеська міська рада як розпорядник земель територіальної громади міста не вжила заходів щодо належного оформлення та реєстрації відповідних прав на спірну земельну ділянку, що спричинило певні суперечності щодо належного власника землі. Адже, відповідач, вважаючи Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області належним легітимним орендодавцем, на момент здійснення будівництва автомийки та СТО у 2011-2012 р. очікував на правомірне набуття права оренди.

У даному випадку суд враховує практику Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності. Зокрема, у справі Стрейтч проти Сполученого Королівства, суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (п. 35).

Між тим вже після закінчення відповідачем будівництва автомийки та СТО згідно з розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.12.2012 р. за № 958 для нежитлової будівлі автомийки та станції технічного обслуговування під літ. «А» загальною площею 250, 9 кв.м, що належить ПП Люкс-КВ, встановлено нумерацію та адресу: АДРЕСА_1 з пропозицією оформити право власності у встановленому законом порядку.

Як з`ясовано судом, в подальшому 24.10.2014 р. між Одеською міською радою та ПП Люкс-КВ було укладено договір № 220 на резервування (використання) місця розташування об`єкту, відповідно до п. 1.1. якого власник надає, а місцевикористовувач приймає в строкове, платне користування місце розташування об`єкту, який знаходиться за адресою: м. Одеса. Київський район, проспект Маршала Жукова,75/1. Об`єкт розташований на земельній ділянці загальною площею: 600 кв.м. (п. 1.2. договору від 24.10.2014 р.).

Відповідно до п. 2.1. договору від 24.10.2014 р. дія договору починається з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду і закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства України.

Згідно п. 3.1. договору від 24.10.2014 р. плата за місце розташування об`єкту вноситься місцевикористовувачем виключно у грошовій формі. Плата за цим договором нараховується у розмірі 5 % від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає: 50 292,0 гри. на рік. (п. 3.2. договору від 24.10.2014 р.).

Положеннями п. 3.4. договору від 24.10.2014 р. передбачено, що плата вноситься місцевикористовувачем рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що відкритий для виконання бюджету м. Одеси за кодом бюджетної класифікації 13050200 за реквізитами: Банк - ГУДКСУ в Одеській обл., МФО-828011, код ЄДРПОУ- 38016923, одержувач коштів - УДКС у м. Одеса, місцевий бюджет Київського району рахунок № 33213812700005, призначення платежу Плата за резервування. Плата за резервування (використання) місця розташування об`єкту підлягає індексації згідно із щорічною індексацією нормативної грошової оцінки землі.

У п.п. 4.1, 4.2. договору від 24.10.2014 р. сторони узгодили, що цільове призначення місця розташування об`єкту - експлуатація автомийки та станції технічного обслуговування. Місце розташування об`єкту передається виключно для експлуатації автомийки та станції технічного обслуговування у 3-денний термін з моменту початку дії цього договору, визначеного п. 2.1 цього договору, за актом приймання-передачі.

24.10.2014 р. сторони уклали акт прийому-передачі місця розташування об`єкту, відповідно до якого: власник передає, а місцевикористовувач приймає, на виконання рішення Одеської міської ради № 846-VI від 08.07.2011р. Про затвердження типового договору резервування (використання) місця розташування об`єкту зі змінами в строкове, платне користування місце розташування об`єкту, який знаходиться на земельній ділянці, площею 600 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або права власності на земельну ділянку відповідно до законодавства України. Цільове призначення місця розташування об`єкту - для експлуатації приміщення автомийки та станції технічного обслуговування.

Також рішенням Одеської міської ради № 7119-VІ від 10.09.2015 р. надано дозвіл ПП Люкс-КВ на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 0,0600 га за адресою м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 75/1, для експлуатації авто мийки, зобов`язано ПП Люкс-КВ (орендаря) після погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в органах Держземагентства м. Одеси надати до департаменту комунальної власності Одеської міської ради витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також доручено департаменту комунальної власності Одеської міської ради вжити у встановленому законом порядку заходи щодо реєстрації права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на відповідну земельну ділянку.

Виходячи зі змісту вказаного рішення, Одеська міська рада визначила статус ПП Люкс-КВ саме як орендаря земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про оренду землі, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про оренду землі, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 16 Закону України Про оренду землі, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі, об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

З наявних в матеріалах справи доказів випливає, що орендована відповідачем земельна ділянка за договором оренди від 01.08.2006 р. площею 0,0600 га за адресою пр-т Маршала Жукова кут вул. Левітана Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) з кадастровим номером 5123755800:00:001:0163 та земельна ділянка площею 0,0600 га за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1 по договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту № 220, укладеного з Одеською міською радою, є одним і тим самим об`єктом.

Відтак, з огляду на укладений та зареєстрований договір оренди, за відсутності жодних заперечень орендодавця та доказів щодо припинення/розірвання договору оренди, посилання прокуратури на самовільно зайняття відповідачем земельної ділянки є безпідставними та недоведеними.

Термін самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яким є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В даному випадку судом встановлено правомірність дій відповідача з використання спірної земельної ділянки.

Так, щодо укладеного 24.10.2014 р. між Одеською міською радою та ПП Люкс-КВ договору № 220 на резервування (використання) місця розташування об`єкту судом з`ясовано, що вказаний договір є діючим, адже його строк за умовами п. 2.1 договору закінчується у момент державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з відповіді на адвокатський запит щодо надання інформації по ПП Люкс-КВ, ГУ ДПС в Одеській області за вих. № 12456/6/15-32-13-04-06 від 08.07.2022 р. повідомлено, що ПП Люкс-КВ код за ЄДРПОУ 33567490 звітує та сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,0600 га за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1 по договору на резервування (використання) місця розташування об`єкту № 220, укладеного з Одеською міською радою, який набрав чинності 10.09.2015 р. (рішення Одеської міської ради № 7119-VІ від 10.09.2015 р.).

Вищевикладене додатково підтверджується наданими ПП Люкс-КВ копіями квитанцій, № QS40789901 від 18.03.2019 р, № QS33714001 від 27.02.2019 р., № ПН 146721 від 20.05.2019 р., № ПН 62280 від 19.04.2019 р., №СВ01716474/1 від 19.06.2019 р., № ПН326146 від 19.07.2019 р., № ПН726224 від 22.11.2019 р., №ПН617220 від 21.10.2019 р., № QS19978301 від 25.01.2019 р., № ПН818365 від 20.12.2019 р., № ПН1250989 від 03.06.2020 р., № ПН1116005 від 08.04.2020 р., № 1250994 від 03.06.2020 р., № 1310387 від 23.06.2020 р., № ПН 1412914 від 23.07.2020 р., № ПН1362784 від 10.07.2020 р., № 1533848 від 26.08.2020 р., №ПН1623308 від 24.09.2020 р., №ПН1834755 від 26.11.2020 р., № ПН1726012 від 20.10.2020 р., № ПН 1918664 від 23.12.2020 р., №ПН1009515 від 24.02.2020 р., № ПН917734 від 27.01.2020 р., № ПН1988980 від 22.01.2021 р., № ПН2085358 від 26.02.2021 р., №СВ04744359/1 від 25.03.2021 р., № ПН2349793 від 27.05.2021 р., № ПН2281097 від 06.05.2021 р., № ПН2532327 від 27.07.2021 р., № ПН2488175 від 14.07.2021 р., № ПН2693988 від 24.09.2021 р., № ПН2616831 від 27.08.2021 р., № ПН2860314 від 29.11.2021 р., № ПН276907 від 25.10.2021 р., №ПН2901578 від 15.12.2021 р.

Наразі суд вважає, що рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської міської ради від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 про реєстрацію змін щодо спірного об`єкта нерухомості є правомірним з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на дату на 23.12.2020 р. дату державної реєстрації змін) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №301505084 від 24.05.2022 р., державним реєстратором Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Ганною Станіславівною, за індексним номером 55882232 було внесено зміни у площі нежитлової будівлі автомийки та станції технічного рбслуговування, загальна площа (кв.м) 250.9 змінено на загальну площа (кв.м) 448.4, що було обумовлено виявленням помилки у технічних характеристиках об`єкту.

Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи законодавства та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд доходить висновку про проведення 23.12.2020 р. державної реєстрації змін в загальній площі ПП Люкс-КВ з 250,9 кв.м. на 448,4 кв.м відповідно до вимог вище вказаних норм закону.

Щодо позовних вимог про припинення права приватної власності Приватного підприємства Люкс-КВ на нежитлові будівлі площею 448,4 кв. м за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151101) та зобов`язання Приватного підприємства Люкс-КВ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 140,8 кв. м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 шляхом знесення розташованої на ній самочинно збудованої будівлі під літ. Б площею 197,5 кв.м, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню з огляду на відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Медвідь Ганни Станіславівни від 23.12.2020 р. за індексним номером 55882232 про внесення змін Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні (Маршала Жукова), 75/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183598151 101) та з огляду на таке.

Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються з судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо цей об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Будівництво вважається правомірним, якщо власник земельної ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозвіл на забудову.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, цього Кодексу вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України та статті 3 ЦПК України.

Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України:

а) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці;

б) якщо така забудова порушує права інших осіб;

в) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим;

г) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

При цьому, як вбачається з висновку експерта №16/2022 судової будівельно-технічної експертизи у справі №916/959/22, складеним на замовлення відповідача, об`єкт нерухомого майно (нежитлова будівля літ. Б) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає вимогам будівельної нормативно-технічної документації, які пред`являються до нежитлових будівель в частині підключення інженерних комунікацій, площі та висоти приміщень, забезпечення освітленням приміщень, технічного стану несучих та огороджуючи конструкцій.

Отже, судом встановлено, що нежитлова будівля під літ. Б, яка розташована за адресою, АДРЕСА_1 не порушує жодних будівельних норм та правил.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 20.01.2021р. по справі № 442/302/17 зазначено, що при вирішенні категорії спорів щодо самочинно збудованого майна, важливою є поведінка власника земельної ділянки - чи заперечує власник земельної ділянки проти визнання права власності на таку забудову за особою, що її здійснила; чи не порушує така забудова права на земельну ділянку інших осіб, а в разі зведення забудови на даній земельній ділянці чи не здійснено таку забудову з відхиленням від проекту або будівельних норм і правил, чиї права порушені такою забудовою.

Так, уклавши вищезазначений договір на резервування (використання) місця розташування об`єкту та надавши дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, наслідками яких є саме укладення договору оренди, Одеська міська рада висловила свою поведінку та наміри. Відтак, доводи прокуратури про те, що власник заперечує щодо користування зазначеною земельною ділянкою і права власності відповідача, суперечать матеріалам справи.

До того ж лист КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради від 04.11.2021 р. за № 4289-04/161, у якому зазначено, що на дату проведення технічної інвентаризації будівля під літ. Б площею 197,5 кв.м була відсутня, на думку суду, не свідчить про самочинне будівництво. Адже докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Стосовно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.07.2021 за № 01-6/226-пр встановлено, що посадовими особами управління під час виїзду на місце 07.12.2020 р. виявлено факт виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі з монолітного залізобетонного каркасу із заповненням огороджувальних конструкцій газобетонними блоками між нежитловими будівлями по проспекту Небесної Сотні, 75/1 та Небесної Сотні, 77/1, суд зазначає, що прокурором не надано жодних доказів того, що будівля, про яку йдеться у даному листі, і спірна будівля під літ Б є однією ж і тією будівлею.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що саме органи державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені виносити відповідний припис та вживати заходи у разі його невиконання.

Відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно - будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Отже, передумовою для висновку прокурора про порушення відповідачем будівельних норм та правил мала б бути відповідна перевірка Департаменту ДАБК у випадку виявлення факту самовільного будівництва, складення протоколу про виявлення порушень та видача відповідачу припису на їх усунення. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що уповноважені спеціальні державні органи архітектурно-будівельного контролю здійснили у визначеному законом порядку перевірку спірного об`єкту та винесли припис на усунення виявлених порушень.

Більш того, у зазначеному листі Департаменту Державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 15.07.2021 р. № 01-6/226-ПР на адресу прокуратури не міститься жодних обов`язкових для відповідача висновків у вигляді приписів, в т.ч. в частині невідповідності будівництва державним нормам та стандартам, а лише містить зазначення про неможливість проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у зв`язку з відсутністю Атестаційної архітектурно-будівельної комісії.

Відтак, матеріалами справи встановлено, що відповідач ПП Люкс-КВ є власником спірного об`єкту нерухомості, право власності на який набуто у відповідності до норм чинного законодавства України, на момент забудови право користування земельною ділянкою відповідача було належним чином оформлено, відповідне вказане будівництво не є самочинним.

Також судом критично оцінюються доводи прокурора про те, що рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою не є правовстановлюючим документом та не гарантує особі набуття права власності чи користування земельною ділянкою. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Так, принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК країни, інших положеннях законодавства (висновки в постановах верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.12.2019 р. у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), яка також в подальшому неодноразово враховувалась Верховним Судом, зокрема при ухваленні та формулюванні правової позиції в постанові від 21.12.2021 у справі № 910/3499/19.

Разом з тим з огляду на допущення відповідальними особами помилки під час реєстрації права власності за відповідачем на об`єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної сотні (Маршала Жукова), 75/1, та враховуючи встановлені судом обставини щодо фактів розпорядження земельною ділянкою Овідіопольською РДА та у подальшому Одеською міськрадою суд зазначає таке.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) № 37801/97 від 01 липня 2003 року, яке відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

Також у своєму рішенні у справі Рисовський проти України від 20.10.2011 р. ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеraliа, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 915/1283/17 та від 20.11.2018 р. у справі № 910/23415/17.

Так, в даному випадку „виправлення минулої помилки органу влади не повинно відбуватися шляхом непропорційного втручання в нове право, набуте відповідачем, який покладався на легітимність добросовісних дій державного органу.

Поряд з цим слід зазначити, що оскільки судом не встановлено обставин неправомірного набуття ПП Люкс-КВ права власності на спірний об`єкт, відповідно заявлені позовні вимоги за своїми наслідками становлять втручання позивача у право відповідача на мирне володіння своїм майном.

Так, право власності Приватного підприємства Люкс-КВ на спірний об`єкт становить майно, яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див., mutatismutandis, рішення від 24 червня 2003 року у справі "Стреч проти Сполученого Королівства", заява № 44277/98, пункти 32 - 35).

Зі змісту положень ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України вбачається, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписами ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року. Новоселецький проти України від 11.03.2003 р., Федоренко проти України від 01.06.2006 р.).

Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, па умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Слід зазначити, що заявлені позовні вимоги прокуратури порушують приписи статті 1 Першого протоколу до Конвенції і відповідну практику ЄСПЛ, та не містять жодних мотивів для висновку про відсутність порушення справедливого балансу інтересів позивача та відповідача.

Так, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та трете правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного \ першому правилі (рішення ССПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (Easl/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166- 168).

При цьому, вирішуючи питання щодо втручання в право особи на мирне володіння майном, необхідно враховувати, що у сталій практиці ССПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті І Першого протоколу. Такими критеріями сумісності заходу втручання є те чи ґрунтувалося зазначене втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Зазначений підхід із визначення критеріїв структурує метод розгляду справ, в яких підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу. Такий підхід складається з низки послідовних кроків, під час яких повніші розглядаються наступні питання: чи було втручання у право заявника на мирне користування його "майном"? Якщо так, то чи таке втручання складало позбавлення власності? Якщо ні, то чи був це контроль за користуванням відповідним майном?

Так, принцип законності є першою і найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу. Друге речення першого пункту передбачає позбавлення власності на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом впровадження законів. Крім того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, є притаманним всім статтям Конвенції (latridis v. Greece [ВП], § 58; Former King of Greece and Others v. Greece [BП], § 79; Broniowski v. Poland [ВП], § 147).

Існування правової основи у національному законодавстві саме по собі не є достатнім для дотримання принципу законності. Крім того, правова основа повинна мати певну якість, тобто вона повинна бути сумісною з верховенством права і повинна забезпечувати гарантії від свавілля. У зв`язку з цим необхідно зазначити, що, згадуючи закон стаття 1 Першого протоколу посилається на ту саму концепцію, на яку посилається Конвенція в інших місцях використовуючи цей термін, поняття, яке включає як статутне право, так і прецеденте право (Spacek, s.г.о., v. the Czech Republic, § 54; Vistins and Perepjolkins v. Latvia [ВП]. § 96).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (East West Alliance Limited v. Ukraine, § 167; Unsped Paket Servisi SaN. Ve TiC. A. Є. v. Bulgaria, § 37).

Будь-яке втручання державного органу у право вільно володіти своїм майном може бути виправданим лише тоді, якщо воно відповідає законним публічним (та загальним) інтересам (Belane Nagу v. Hungary [ВП]. п. 113).

При цьому якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання; або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

У той же час, втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ССПЛ у справах Рисовський проти України від 20.10.2011 р. (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04). пункт 68; Кривенький проти України від 16.02.2017 р. (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

Водночас, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, ЄСПЛ загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (рішення та ухвали ССПЛ у справах Раймондо проти Італіївід 22.02.1994 р. Філліпс проти Сполученого Королівства від 05.07.2001 р., Аркурі та інші проти Італії від 05.07.2001, Ісмаїлов проти Російської Федерації від 06.11.2008 р.).

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист право на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність та поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

ЄСПJI констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один трьох критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії, заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі, п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, п. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії, п. 38).

Принцип пропорційності втручання вимагає дотримання справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства та правами приватних власників. Таким чином, має існувати розумний зв`язок між вжитими заходами та їх метою. Ця умова не буде дотримана, якщо на зацікавлену особу було покладено "надмірне обтяження".

У будь-якому випадку, щоб відповідати Конвенції, втручання органів держави у право власності конкретної особи на майно повинно бути законним і спрямованим на досягнення справедливого балансу між інтересами суспільства та інтересами такої особи (див. п. 36 рішення у справі "Стреч проти Сполученого Королівства").

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Люкс-КВ на законних підставах оформило право власності на спірний об`єкт нерухомості, інших обставин судом не встановлено, а тому захід впливу, який прокурор пропонує вжити до вказаного відповідача та який фактично означає позбавлення відповідача права власності на спірний об`єкт, на думку суду, не відповідає принципу пропорційності, оскільки не забезпечує справедливий баланс між загальними інтересами територіальної громади та приватним інтересом зазначеного підприємства, яке не порушувало вимоги законодавства в процесі набуття ним права власності на спірне майно.

При цьому, з позовної заяви Київської окружної прокуратури міста Одеси та доданих до неї матеріалів справи не вбачається, що втручання держави у право на мирне володіння ГІІІ Люкс-КВ належним йому майном автомийки та станції техобслуговування має легітимну мету та здійснюється з метою захисту суспільного, публічного чи загального інтересу, а також є пропорційним між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням та інтересами відповідача, який втрачає належне йому майно без будь-якої компенсації.

Також суд вважає, що прокурором не доведено належними і допустимими доказами легітимність відповідного втручання у право власності відповідача та порушення прав територіальної громади м. Одеси, від імені якої дії позивач, внаслідок існування нежитлового приміщення під літ. Б.

Судом критично оцінюються твердження прокурора про порушення прав територіальної громади міста Одеси в особі міської ради, оскільки наявність на земельній ділянці комунальної власності самочинно зведеної будівлі під літ. „Б унеможливлює реалізацію міськрадою можливості продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності на земельних торгах, поповнивши таким чином міський бюджет. Адже, на земельні торги виставляються земельні ділянки, вільні від забудови, натомість на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості, належний відповідачу на праві приватної власності, що в свою чергу виключає можливість продажу права оренди цієї земельної ділянки на земельних торгах. При цьому набуття права власності відповідачем на об`єкт нерухомості, зареєстрований первісно площею 250,9 кв.м, прокурором та міськрадою не оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на сталу практику ЄСПЛ в частині дотримання принципу пропорційності при вирішенні питання щодо позбавлення власника права на мирне володіння майном, суд вважає, що таке втручання з боку прокурора та позивача є порушенням гарантій за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкту будівництва є необґрунтованими та недоведеними, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що у задоволенні позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Одеської міської ради, відмовлено з підстав необґрунтованості, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету не підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд доходить до висновку щодо необхідності скасування вжитих судом заходів для забезпечення заявленого позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, за заявою якого судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель площею 448,4 кв. м за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, 75/1, суд доходить до висновку про те, що необхідність вжитих заходів забезпечення позову відпала. За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. у даній справі.

Керуючись ст.ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Приватного підприємства Люкс-КВ про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єкту будівництва відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 30.05.2022 р. у справі № 916/959/22, а саме: зняти заборону органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових будівель площею 448,4 кв. м за адресою: м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 75/1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 183598151101).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2022 р.

Суддя В.С. Петров


Суд	Господарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення	19.10.2022
Оприлюднено	07.11.2022
Номер документу	107111095
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Лічман Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.10.2022 по справі 916/959/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —916/959/22

Рішення
від 19.10.2022 по справі 916/959/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ