Рішення

від 24.10.2022 по справі 546/1203/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1203/21

номер провадження 2/546/132/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

представника позивача адвоката Назаревича І.Р.,

представника відповідача адвоката Іванової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Решетилівка у залі суду в режимі відеоконференції між залом суду та з використанням представником відповідача адвокатом Івановою Оленою Ігорівною власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon цивільну справу №546/1203/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» до Фермерського господарства «Арніка», ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі,

в с т а н о в и в :

07.12.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» до Фермерського господарства «Арніка», ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі.

У своєму позові, позивач просить суд:

- визнати недійсним договір оренди землі від 01 липня 2021 року, укладений між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 , що зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області 12.10.2012 за №532420004003616;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 01 липня 2012 року, укладеного між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 , що здійснено реєстратором Відділу Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області Бондарець Л.В. 12.10.2012 за № 532420004003616.

- стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2006 між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди № 178 земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 площею 3,7900 га, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, що був зареєстрований в Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК» 18.06.2007 року за № 040756100262. В п. 3.1. договору вказано, що його укладено на термін 5 років. До вказаного договору 02.09.2008 було укладено додаткову угоду, якою змінено строк договору на 10 років з моменту державної реєстрації. На даному договорі та додатковій угоді містяться відмітки про їх державну реєстрацію.

Однак, в період дії договору оренди земельної ділянки № 178 від 01.01.2006 року строк якого продовжено додатковою угодою від 02.09. 008 між відповідачами Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 01.07.2012 було укладено новий договір оренди вищевказану земельної ділянки. Згідно відмітки на вказаному договорі він був зареєстрований у Відділі Деркомзему в Решетилівському районі Полтавської області 12.10.2012 за №532420004003616.

Договір оренди землі між ФГ «Арніка» та ОСОБА_1 укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки укладений під час дії іншого договору оренди щодо тієї ж самої земельної ділянки, укладеного ОСОБА_1 з СТОВ «ХЛІБОРОБ».

Ухвалою від 17.05.2021 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

11.01.2022 відповідачем ФГ «Арніка» подано відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги заперечуються у повному обсязі. Зазначено, що 01.07.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Арніка» укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області, про що у аркуші Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі вчинено запис за № 532420004003616 від 12.10.2012. Згідно п.2 договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,79 га, у тому числі рілля 3,79 га, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області. Строк дії договору 10 років.

Сторони Договору оренди землі 6/н від 01.07.2012 прийшли до згоди продовжити термін дії договору шляхом укладання додаткової угоди до діючого Договору оренди землі б/н від 01.07.2012.

03.08.2021 р. ФГ «Арніка» із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) звернулось до державного реєстратора Виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Стешіної Т.О., яка зареєстрована за реєстраційним номером №47123323. 06.08.2021 державним реєстратором відмовлено у вчиненні державної реєстрації прав та їх обтяжень, повідомлено, що право оренди земельною ділянкою за кадастровим номером 5324255100:00:008:0151 площею 3,7900 га, яка належить ОСОБА_1 , зареєстровано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ХЛІБОРОБ.

Зазначає, що Державним реєстратором Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області Крамар Вікторією Вікторівною при проведенні державної реєстрації речового права за Договором оренди землі б/н від 04.09.2015, укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ХЛІБОРОБ і ОСОБА_1 належним чином не перевірено наявність права оренди на зазначену земельну ділянку за ФГ «Арніка», внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію права оренди однієї тієї самої земельної ділянки, є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям.

До відзиву також додано клопотання про зупинення провадження у справі від 05.01.2022 до набрання законної сили рішенням суду у справі №917/1267/21 за позовом ФГ «Арніка» до СТОВ «ХЛІБОРОБ», Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В., за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права оренди.

Також до відзиву додано позовну заяву від 05.08.2021 подану до Господарського суду Полтавської області за позовом ФГ «Арніка» до СТОВ «ХЛІБОРОБ», Державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В., за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області Крамар В.В., припинення права оренди та відповідь на відзив за даним позовом.

18.01.2022 позивачем подано відповідь на відзив у якому викладено прохання задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначено, що договір оренди землі між ФГ «Арніка» та ОСОБА_1 укладений із порушенням норм чинного законодавства, оскільки укладений під час дії іншого договору оренди щодо тієї ж самої земельної ділянки між ОСОБА_1 із СТОВ «ХЛІБОРОБ». Тому, відповідно, державна реєстрація права оренди ФГ «Арніка» на спірну земельну ділянку проведена з порушенням закону, та на підставі статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на яку посилається відповідач 1 у відзиві, є недійсною.

У даній справі предметом спору є недійсність договору оренди від 01.07.2012 року, укладеного між відповідачами, з підстав наявності на час його реєстрації іншого зареєстрованого договору щодо тієї самої земельної ділянки за позивачем. Неправомірність укладення та державної реєстрації зазначеного договору обґрунтовується позивачем наявністю на момент його укладення та державної реєстрації саме договору оренди від 01.01.2006 року № 178, укладеного між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_1 , строк якого був продовжений додатковою угодою від 02.09.2008 року.

Правомірність прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за СТОВ «ХЛІБОРОБ» відповідно до договору оренди від 04.09.2015 року не є предметом розгляду в даній справі. А тому доводи, що наводяться ФГ «Арніка» у відзиві щодо неправомірності оскаржуваного нею рішення державного реєстратора, а також докази, що надаються на підтвердження таких доводів не повинні братись судом до уваги, оскільки не стосуються предмету доказування в дані справі.

19.01.2022 позивачем подано письмове заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Зазначено, що ФГ «Арніка» у своєму клопотання про зупинення провадження вказує, що у разі задоволення Решетилівським районним судом Полтавської області позову про визнання недійним договору оренди землі від 01.07.2022 по справі № 546/1203/21, будуть відсутні підстави для задоволення позову ФГ «Арніка» про визнання незаконним та скасування рішенням державного реєстратора, припинення права оренди СТОВ «ХЛІБОРОБ» в межах господарського судочинства по справі № 917/1267/21. Позивач вважає, що дана обставина є підставою для зупинення саме справи №917/1267/21 Господарським судом Полтавської області до набрання законної сили рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області у справі №546/1203/21.

15.02.2022 позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії відповіді №29-16-0.2-358/2-22 від 27.01.2022 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з додатком копією відповідних сторінок з Книги записів про державну реєстрацію договору оренди землі від 01.01.2006 №178 та додаткової угоди до нього від 02.09.2008, укладених між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_1

27.06.2022 представником відповідача ФГ «Арніка» - адвокатом Івановою О.І. подано клопотання у якому вона просить не розглядати її клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 27.06.2022 підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 24.10.2022 з`явилися представник позивача адвокат Назаревич І.Р. та представник відповідача ФГ «Арніка» - адвокат Іванова О.І., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача адвокат Назаревич І.Р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що ФГ «Арніка» уклало договір оренди вищевказаної земельної ділянки із ОСОБА_1 , у період зареєстрованого договору оренди та додаткової до нього угоди між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 .

Про порушення свого права на користування даною земельною ділянкою позивач дізналося після звернення ФГ «Арніка» із позовною заявою до СТОВ «Хлібороб» у порядку господарського судочинства щодо визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Представник відповідача ФГ «Арніка» - адвокат Іванова О.І. у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечувала. Зазначала, що стороні відповідача під час укладення та реєстрації договору оренди землі від 01.07.2012 не було відомо про обтяження земельної ділянки іншим речовим правом користування, тому вона вважає, що договір оренди землі, укладений між ФГ «Арніка» та ОСОБА_1 є чинним та не підлягає скасуванню, адже укладений та зареєстрований у встановлений законом порядок.

Щодо відсутності ідентифікатора земельної ділянки у договорі оренди від 01.07.2012 вказала, що до 2013 року була відсутня кадастрова карта, тому відсутній і кадастровий номер земельної ділянки. Разом з цим в послідуючому уточнила, що орендодавцем був наданий державний акт на право власності на землю, на підставі якого укладався договір, в якому дійсно зазначено кадастровий номер земельної ділянки. Чому в оспорюваному договорі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки пояснили не змогла.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлена належним чином, жодних заяв із процесуальних питань до суду не подала.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі із наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.07.2012 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФГ «Арніка» в особі голови Гнітька Володимира Володимировича (Орендар) уклали договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 3,79 га, у тому часі рілля 3,79 га. Відповідно до п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 74880,76 грн. Пунктом 8 Договору передбачено, що він укладений на 10 років із урахуванням ротації культур згідно з проектор землеустрою.

Даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області про зо у аркуші Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі вчинено запис за № 532420004003616 (т.1 а.с.7-8).

У акті приймання-передачі земельної ділянки зазначено, що ОСОБА_1 у присутності голови Решетилівської селищної ради Кузьменко В.В. та землевпорядника ОСОБА_2 передала земельну ділянку, відповідно до договору оренди землі від 01.07.2012 орендарю ФГ «Арніка», загальною площею 3,79 га (т.1 а.с.9).

01.01.2006 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та СТОВ «Хлібороб» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №187, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради, загальною площею 3,79 га. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 33994,29 грн. Відповідно до пункту 5 даного договору, він укладений строком на 5 років.

Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі земель у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК» 18.06.2007 за № 04075610026 (т.1 а.с.10-11).

У акті приймання-передачі від 01.01.2006 зазначено, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди №187 від 01.01.2006 передала у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради загальною площею 3,79 га (т.1 а.с.12).

02.09.2008 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» до договору №187 від 01.01.2006 укладено додаткову угоду, відповідно до якої п.п.3.1 п.3 «Строк дії договору» читати у наступній редакції: «п.п.3.1. Договір укладається на термін 10 років, починаючи із дати державної реєстрації цієї Додаткової угоди». П.п.4.1. п.4 «Орендна плата» читати в наступній редакції: «п.п.4.1. За користування вказаною земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 5% (п`ять) від вартості земельної ділянки».

Дана додаткова угода зареєстрована в Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що у державно реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2009 за № 040956100206 (т.1 а.с.13).

Угодою від 04.09.2015 СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 розірвали договір оренди №187 від 01.01.2006, зареєстрований 18.06.2007 за №040756100262 та додаткову угоду від 02.09.2008, зареєстровану 29.10.2009 за № 040956100206. Кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 (т.1 а.с.14).

У цей же день 04.09.2015 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» в особі директора Лукаша М.С., укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 3,7899 га, у тому числі 3,7899 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151. Строк дії договору становить 10 років, який починає діяти з дати його державної реєстрації, яка здійснена 27.12.2016 (т.1 а.с.16-19).

Відповідно до акту приймання-передачі від 04.09.2015, ОСОБА_1 передала СТОВ «Хлібороб» в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області загальною площею 3,7899 на, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 (т.1 а.с.18).

Із відомостей про виплату грошей вбачається, що СТОВ «Хлібороб» здійснювало виплату ОСОБА_1 грошових коштів у різних сумах, про що містяться її підписи у відповідних графах (т.1 а.с.20-33).

ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 3,79 га, яка розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ПЛ №001563 (т.1 а.с.34).

01.07.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Арніка» укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 3,79 га, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради. Строк дії договору 10 років.

12.10.2012 даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області, про що у аркуші Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі вчинено запис за № 532420004003616 (т.1 а.с.123-126).

02.08.2021 між ОСОБА_1 та ФГ «Арніка» укладено додаткову угоду до Договору оренди землі від 01.07.2012 відповідно до якого, строк дії договору збільшено до 20 років 2 місяців 21 дня, тобто до 31.12.2032 року (т.1 а.с.127-132).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 12.10.2012 ОСОБА_1 відповідно до договору від 01.07.2012 передала в оренду ФГ «Арніка» земельну ділянку, загальною площею 3,79 га (т.1 а.с.104).

06.08.2021 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Стешіною Т.О. відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, права оренди на земельну ділянку з реєстраційним номером 1148865953242, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151, за суб`єктом ФГ «Арніка» (т.1 а.с.105).

Відповідно до видаткових касових ордерів та відомостей на виплату готівки, ФГ «Арніка» здійснювало виплату ОСОБА_1 грошових коштів у різних сумах, про що містяться її підписи у відповідних графах (т.1 а.с.133-159).

У провадженні Господарського суду Полтавської області знаходиться справа №917/1267/21 за позовом ФГ «Арніка» до СТОВ «Хлібороб» та державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права оренди (т.2 а.с.4).

У Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі здійснено записи про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди, укладених між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб»:

-18.06.2007 зареєстровано за №040756100262 договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5324255100:00:008:0151, терміном на 5 років;

-29.10.2009 зареєстровано за 040956100206 додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5324255100:00:008:0151, терміном на 10 років (т.2 а.с.56-57). Ці відомості підтверджуються копіями аркушів відповідних Книг.

Судом встановлено, що спір виник із договірних правовідносин щодо земельної ділянки та його вирішення регулюється нормами цивільного та земельного законодавства.

Статтею 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2ст.77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказівст.78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1, 5, 6статті 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-1512цс16.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Частиною 1 ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Відповідно до ч.2ст.792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України « Про оренду землі»).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.2 ст.124ЗК України у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Згідно зст.125 ЗК Україниправо власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Нормами статті 126 ЗК України, у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008, встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 ЗУ «Про оренду землі»у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст.20 ЗУ «Про оренду землі»у редакції на момент укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 02.09.2008).

Велика Палата Верховного Суду (постанови ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 23.06.2022 у справі № 696/1693/15-ц, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20) та Касаційний цивільний суд у складі Верхового Суду послідовно дотримуються правових висновків щодо моменту набрання чинності договором оренди земельної ділянки, зазначаючи, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Державна реєстрація речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі). При цьому, обов`язок забезпечити державну реєстрацію договору оренди покладено саме на орендаря.

Таким чином, момент набрання чинності договору оренду пов`язується саме із його державною реєстрацією та обов`язок її проведення лежить саме на орендарі.

Із постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц , правові висновки у якій конкретизовані постановою Великої Палата Верховного суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18 вбачається, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року,визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15ЦК України).

Якщо особа, якій належить право оренди земельної ділянки (первинний орендар) за законодавством, що було чинним до 1 січня2013 року,після настання цієї дати не зареєструвала її право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то укладення наступного договору оренди того ж майна під час дії первинного договору оренди може порушити відповідне право первинного орендаря уразі, коли на підставі наступного договору оренди відповідна земельна ділянка передана укористування наступному орендареві, а право останнього зареєстроване уДержавному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація унеможливлює внесення запису до вказаного реєстру про право оренди тієї ж ділянки первинним орендарем.

Утакому випадку суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати його право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди. В іншому випадку в позові слід відмовити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442 цс 19) також викладена позиція про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру цього спору (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).

Такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено на підставі оскарженого договору державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства, чи заявляється, окрім іншої, також вимога про визнання недійсним оскарженого договору, для виконання якого було прийняте оскаржене рішення, а також незалежно від того, яку з цих вимог позивач вважає основною, а яку - похідною (див. пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

Судом достовірновстановлено,що начас підписання01липня 2012 рокуоскарженого договору та державної реєстрації даного договору оренди земельної ділянки за ФГ «Арніка» (12.10.2012 згідно відмітки у договорі) був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний ОСОБА_1 із СТОВ «Хлібороб» 01.01.2006 із внесеними до нього змінами додаткової угодою від 02.09.2008, кожен з яких зареєстрований договір від 01.01.2006 зареєстрований у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК» 18.06.2007 за № 04075610026, додаткова угода від 02.09.2008, якою визначено строк дії оренди 10 років, починаючи з дати державної реєстрації додаткової угоди, зареєстрована у Решетилівському районному відділенні Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК 29.10.2009 за № 040956100206. Зазначені обставини, окрім відміток на договорі від 01.06.2006 та додаткової угоди до нього від 02.09.2008, також підтверджуються відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 09.09.2021, наданою СТОВ «Хлібороб» та наявними у справі копіями аркушів у відповідних Книгах реєстрації (а.с.37 т.1, 56-57 т.2).

Таким чином договірні орендні відносини між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 тривали до 29.10.2019.

Окрім того, угодою від 04.09.2015 СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 розірвали договір оренди №187 від 01.01.2006, зареєстрований 18.06.2007 за №040756100262 та додаткову угоду від 02.09.2008, зареєстровану 29.10.2009 за № 040956100206. Кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 (т.1 а.с.14). У цей же день 04.09.2015 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» в особі директора Лукаша М.С., укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 3,7899 га, у тому числі 3,7899 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151. Строк дії договору становить 10 років, який починає діяти з дати його державної реєстрації, яка здійснена 27.12.2016 (т.1 а.с.16-19).

Таким чином на момент звернення до суду право оренди первісного орендаря СТОВ «Хлібороб» спірної земельної ділянки є чинним.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини третьої статті 152 ЗК України). Внаслідок укладення оскарженого договору ФГ «Арніка» отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для позивача у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки.

Підстави для ініціювання даного спору у позивача виникли після того, як позивач дізнався про існування укладеного договору між ОСОБА_1 та ФГ «Арніка» у 2021 році під час розгляду справи № 917/1267/21 в Господарському суді Полтавської області.

Як встановлено судом ФГ «Арніка» наразі намагається внести відомості щодо оренди землі на підставі договору від 01.07.2012 задля подальшої реєстрації додаткової угоди від 02.08.2021 до даного договору.

Однак, оскільки первісно правовідносини між ФГ «Арніка» та ОСОБА_1 виникли під час дії договору оренди землі від 01.01.2006 зі змінами внесеними додатковою угодою від 02.09.2008 між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:008:0151, то на переконання суду така подвійна державна реєстрація оспорюваного договору, яка здійснена у 2012 році згідно чинного на той момент порядку, порушує право первинного орендаря, яке повинно бути захищено в суді.

Доводи представника ФГ «Арніка» про те, що в господарському суді вирішено спір у даних правовідносинах судом не беруться до уваги, по-перше через те, що рішення Господарського суду Полтавської області № 917/1267/21 не набрало законної суди, а відтак не носить преюдиційного характеру, та по-друге через те, що предмет спору у суді господарського суду є відмінним від предмета спору у даній справі.

Також судом не беруться до уваги доводи представника ФГ «Арніка» про те, що до виниклих у даній справі не можуть застосовуватися положення цивільного законодавства щодо визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті203 цьогоКодексу. Недійснимє правочин,якщо йогонедійсність встановленазаконом (нікчемнийправочин).У цьомуразі визнаннятакого правочинунедійсним судомне вимагається. Увипадках,встановлених цимКодексом,нікчемний правочинможе бутивизнаний судомдійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України визначено правові наслідки недійсності правочину.

Суд вважає, що оскільки укладений договір оренди земельної ділянки від 01.07.2012 оспорюється не стороною даного правочину, а особою, яка не являється учасником його укладення, то відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України зазначений правочин за наявності доведення підстав для його недійсності, підлягає визнанню судом недійсним.

Підсумовуючи викладені вище висновки, суд прийшов до переконання про порушення права позивача на оренду земельної ділянки та наявність підстав для визнання оскарженого договору недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» № 1952-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин реєстрації оспорюваного договору) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що спірний договір оренди б/н укладений 01 липня 2012 року між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 .

До державногореєстру речовихправ нанерухоме майновідомості щодойого реєстраціїне внесені.Запис пройого державнуреєстрацію здійснено реєстратором Відділу Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області Бондарець Л.В. 12 жовтня 2012 року за № 532420004003616 та внесено до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (а.с.8 т.1).

Разом з цим, згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.02.2020 із наданими до неї додатками списків зареєстрованих договорів оренди ФГ «Арніка» (а.с.106, 110) вбачається, що договір оренди щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 зареєстрований 12.12.2012.

Під час вчинення реєстраційних дій державним реєстратором не було вчинено всіх необхідних дій задля перевірки наявності вже зареєстрованого права оренди.

Також судом звертає увага на те, що оспорюваний договір не містить зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, а також те, що дати його реєстрації згідно наданих матеріалів справи (а.с.8, 106, 110 т.1) різняться.

Пояснення представника відповідача, що ГУ Держгеокадарстр у Полтавській області допущено технічну помилку не підтвердженні належними і допустимими доказами.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити ефективне поновлення порушеного права.

На переконання суду пред`явлення позивачем вимоги про скасування державної реєстрації оспорюваного договору не свідчить про обрання невірного способу захисту, тому на думку суду задля повного захисту порушених прав позивача, позовна вимога про скасування державної реєстрації спірного договору підлягає задоволенню.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Суд,оцінюючи допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокв їхсукупності засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженню наявниху справідоказів приходитьдо висновку,що позовнівимоги підлягаютьзадоволенню,з оглядуна викладенівище мотиви,та вважаєпозовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для відновлення порушених прав позивача, як первісного орендаря спірної земельної ділянки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір за позовними вимогами у розмірі 4540,00 грн. Кошти зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1, 73).

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі ст. ст. 3, 11, 15, 16, 210, 215 ч. 3, 216, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 152 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 3, 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 12, 13, 51, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» до Фермерського господарства «Арніка», ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 01 липня 2012 року, укладений між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,79 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської селищної ради, який зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області, про що 12 жовтня 2012 року вчинено запис за № 532420004003616.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 01 липня 2012 року, який укладено між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,79 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської селищної ради, яка здійснена реєстратором Відділу Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області Бондарець Л.В. 12 жовтня 2012 року за № 532420004003616.

Стягнути із Фермерського господарства «Арніка» на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03 листопада 2022 року.

Учасники справи:

позивач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ», ЄДРПОУ: 03769882, місцезнаходження: вул. Петровського, буд. 41, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс 38400;

представник позивача адвокат Назаревич Ігор Ростиславович, адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Джерельна, буд. 41, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс 38400;

відповідач Фермерське господарство «Арніка», ЄДРПОУ: 21058624, місцезнаходження: вул. Михайла Гаврилка, буд. 15, с. Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, поштовий індекс 38730;

представник відповідача адвокат Іванова Олена Ігорівна, адреса здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Романенко