Постанова

від 16.05.2023 по справі 546/1203/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/1203/21 Номер провадження 22-ц/814/2409/23Головуючий у 1-й інстанції Романенко О.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Панченка О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «Арніка» адвоката Іванової Олени Ігорівни

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2022 року, постановлене суддею Романенко О.О.

по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» до Фермерського господарства «Арніка», ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року СТОВ «Хлібороб» звернулося до суду з даним позовом до ФГ «Арніка», ОСОБА_1 в якому просило визнати недійсним договір оренди землі від 01 липня 2021 року, укладений між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 , що зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області 12.10.2012 за № 532420004003616 та скасувати державну реєстрацію даного договору оренди землі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.01.2006 між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_1 укладено договір оренди № 178 земельної ділянки кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 площею 3,7900 га, що розташована на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області, що був зареєстрований в Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК» 18.06.2007 року за № 040756100262.

В п. 3.1. договору вказано, що його укладено на термін 5 років.

До вказаного договору 02.09.2008 було укладено додаткову угоду, якою змінено строк договору на 10 років з моменту державної реєстрації. На даному договорі та додатковій угоді містяться відмітки про їх державну реєстрацію.

01.07.2012 між відповідачами Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Згідно відмітки на вказаному договорі він був зареєстрований у Відділі Деркомзему в Решетилівському районі Полтавської області 12.10.2012 за № 532420004003616.

Договір оренди землі між ФГ «Арніка» та ОСОБА_1 укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки укладений під час дії іншого договору оренди щодо тієї ж самої земельної ділянки, укладеного ОСОБА_1 з СТОВ «ХЛІБОРОБ».

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2022 року позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХЛІБОРОБ» до Фермерського господарства «Арніка», ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землізадоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 01 липня 2012 року, укладений між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,79 га, з цільовим призначеннямдля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської селищної ради, який зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області, про що 12 жовтня 2012 року вчинено запис за № 532420004003616.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 01 липня 2012 року, який укладено між Фермерським господарством «Арніка» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 3,79 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Решетилівської селищної ради, яка здійснена реєстратором Відділу Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області Бондарець Л.В. 12 жовтня 2012 року за № 532420004003616.

Здійснено розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник Фермерського господарства «Арніка» адвокат Іванова Олена Ігорівна, проситьрішеннясуду скасуватита ухвалити нове рішенняпро відмову в задоволенні позову, посилаючисьна неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення нормматеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ФГ «Арніка» є належним та законним користувачем земельної ділянки. Спірний договір оренди землі відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства та проведена його державна реєстрація, тому він є дійсним та відповідно відсутні підстави для задоволення позову.

Від СТОВ «Хлібороб» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від ФГ «Арніка» до суду надійшла відповідь на відзив, доводи якої є аналогічними доводам апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частин першої, другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,79 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151, яка розташована натериторії Решетилівськоїселищної радиРешетилівського районуПолтавської області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ № 001563 (т. 1, а.с. 34).

01.01.2006 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» укладено договір оренди земельної ділянки № 187, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради, загальною площею 3,79 га. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 33994,29 грн.

Відповідно до пункту 3.1 даного договору, він укладений строком на 5 років, починаючи з дати держаної реєстрації (т. 1, а.с. 10-11).

02.09.2008 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 187 від 01.01.2006, якою внесено зміни до п. 3.1 та вказано, що договір укладено на термін 10 років, починаючи з дати державної реєстрації цієї додаткової угоди.

Додаткова угода до договору зареєстрована в Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «ЦДЗК» 29.10.2009 № 040956100206 (т. 1, а.с. 13).

01.07.2012 між ОСОБА_1 та ФГ «Арніка» в особі голови Гнітька Володимира Володимировича уклали договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 3,79 га.

Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 74880,76 грн. Пунктом 8 Договору передбачено, що він укладений на 10 років із урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему в Решетилівському районі Полтавської області про що у аркуші Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі вчинено запис за № 532420004003616 (т. 1, а.с.7-8).

У акті приймання-передачі земельної ділянки зазначено, що ОСОБА_1 передала земельну ділянку, відповідно до договору оренди землі від 01.07.2012 орендарю ФГ «Арніка», загальною площею 3,79 га (т.1, а.с. 9).

Угодою від 04.09.2015 СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 розірвали договір оренди № 187 від 01.01.2006, зареєстрований 18.06.2007 за № 040756100262 та додаткову угоду від 02.09.2008, зареєстровану 29.10.2009 за № 040956100206 кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 (т.1, а.с.14).

У цей же день04.09.2015 між ОСОБА_1 та СТОВ «Хлібороб» в особі директора Лукаша М.С., укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 3,7899 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151. Строк дії договору становить 10 років, який починає діяти з дати його державної реєстрації, яка здійснена 27.12.2016 (т. 1, а.с.16-19).

Відповідно до акту приймання-передачі від 04.09.2015, ОСОБА_1 передала СТОВ «Хлібороб» в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Решетилівської селищної ради Решетилівського району Полтавської області загальною площею 3,7899 га, кадастровий номер 5324255100:00:008:0151 (т.1 а.с.18).

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зістаттею 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбаченістаттею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно достатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом положень статей210,638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 236 ЦК Українивизначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції дійшовправильного висновкупро наявністьпідстав длявизнання недійснимдоговору орендиземлі від01липня 2012року укладеногоміж ОСОБА_1 та ФГ«Арніка» з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК Українипередбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За частиною другоюстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема,ЗК України,Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі».

Відповідно достатті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності.

Таким чином,на часукладення тареєстрації оскаржуваногодоговору орендиземельної ділянкиміж ОСОБА_1 та ФГ«Арніка» від 01.07.2012 був чинним договір оренди цієї ж земельної ділянки укладений між СТОВ «Хлібороб» та ОСОБА_1 від 01.01.2006 та додаткова угода до нього від 02.09.2008, які були зареєстровані та в установленому законом порядку не припинені.

Отже, оспорюваний договір укладений до закінчення дії попереднього договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, а тому є таким, що суперечить вимогам закону та порушує права позивача.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19).

Згідно частин першої, другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права апеляційна скарга не містить.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права та постановив рішення, яке відповідає закону, тому підстави для задоволення даної апеляційної скарги відсутні.

Отже, враховуючи вищевказане, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1,375,382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Фермерськогогосподарства «Арніка»адвоката ІвановоїОлени Ігорівни залишити без задоволення.

Рішення Решетилівськогорайонного судуПолтавської областівід 24жовтня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. О. Панченко