Постанова

від 02.11.2022 по справі 320/10672/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10672/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б. та суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., при секретарі судового засідання Турчин М.М., за участі:

представника позивача: Крамара О.П.,

представника відповідача: Кучми О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕР ФІШ» до Обухівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕР ФІШ» (далі також - позивач, ТОВ «РІВЕР ФІШ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі також - відповідач, Обухівська міська рада), в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії 8 скликання Обухівської міської ради Київської області від 30.03.2021 №243/112-8-VIII «Про скасування рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII «Про надання ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду»;

стягнути з відповідача на корить ТОВ «РІВЕР ФІШ» судовий збір у розмірі 2270,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваного рішення як такого, що прийнято за відсутності у органу місцевого самоврядування повноважень на скасування власного рішення за умови, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини і суб`єкт цих правовідносин заперечує проти їх припинення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано рішення восьмої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 30.03.2021 №243/112-8-VIII «Про скасування рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII «Про надання ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду»;

стягнуто з Обухівської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Рівер Фіш" судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.;

стягнуто з Обухівської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Рівер Фіш" витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У поданій апеляційній скарзі Обухівська міська рада із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Судове засідання, призначене на 19.10.2022, не відбулось, у зв`язку з оголошеною у м. Києві триваючою повітряною тривогою.

У судовому засіданні, призначеному на 02.11.2022 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги; представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням п`ятдесят восьмої сесії сьомого скликання Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 №2041.58.VII вирішено:

надати ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозвіл на оформлення проектної документації із землеустрою щодо передачі в оренду строком на 49 років земельної ділянки під водним об`єктом та водним простором (ставами) орієнтовною площею 51,00 га, а також передачі в оренду прибережної захисної смуги навколо водних об`єктів орієнтованою площею 11,00 га для рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), що розташовані в межах Григорівської сільської ради;

доручити розроблення проектної документів із землеустрою землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію;

погодити і затвердити документацію із землеустрою в порядку, визначеному ст. 186 ЗК України.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №600-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Київської області» Григорівська сільська рада увійшла до складу Обухівської територіальної громади Київської області.

Рішенням Обухівської міської ради Київської області від 18.12.2020 №28-2-VIII Обухівська міська рада Київської області визначена правонаступником майна, прав та обов`язків Григорівської сільської ради.

Тимчасовою комісією перевірки законності продажу об`єктів комунальної власності Григорівської сільської ради, створеною на підставі розпорядження Обухівського міського голови від 21.12.2020 №415, проведено перевірку Григорівської сільської ради, за результатами якої встановлено, у тому числі, порушення вимог природоохоронного та іншого законодавства при наданні ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 30.03.2021 №243/112-8-VIII скасовано рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII «Про надання ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду».

Вказуючи на протиправність зазначеного рішення, ТОВ «РІВЕР ФІШ» звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Обухівської міської ради Київської області від 30.03.2021 №243/112-8-VIII, як такого, що прийнято за відсутності у органу місцевого самоврядування повноважень на скасування власного рішення за умови, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини і суб`єкт цих правовідносин заперечує проти їх припинення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу. При цьому, судом першої інстанції зауважено про неспівмірність розміру витрат, заявлених позивачем до стягнення (20 000,00 грн.), із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Апеляційна скарга Обухівської міської ради мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянтом наголошено, що судом першої інстанції не надано оцінки підставам, з яких скасовано рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII, та не з`ясовано обставини, які, за посиланням апелянта, свідчать про численні порушення вимог законодавства під час його прийняття. Також Обухівською міською радою зазначено про необґрунтованість стягнення з неї витрат на правничу допомогу, оскільки такі витрати не підтверджені документально. Наголошено, що справа розглядалась у суді першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження та не потребувала участі адвоката у судових засіданнях.

Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною десятою статті 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Втім, Конституційним Судом України у рішення від 16.04.2009 №7-рп/2009 також зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.07.2019 у справі №182/2428/16-а.

Колегія суддів враховує, що відповідно до підпункту 14 пункту 6-1 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону №280/97-ВР новообрана рада, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування, правонаступниками яких вони є, та їх посадових осіб.

У той же час, реалізація органом місцевого самоврядування зазначених повноважень має здійснюватися на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі, з урахуванням висновків Конституційного Суду України щодо їх офіційного тлумачення.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII, ТОВ «РІВЕР ФІШ» розроблено проектну документацію із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки строком на 49 років.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII є ненормативним правовим актом, оскільки має чітко визначеного адресата та не містить приписів права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів.

За вказаних обставин, зважаючи на факт виконання рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII, виникнення у зв`язку з його виконанням певних правовідносин, а також заперечення позивача щодо їх зміни або ж припинення, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача, як правонаступника Григорівської сільської ради, повноважень на скасування зазначеного рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ненаданні правової оцінки обставинам, на які посилається Обухівська міська рада в обґрунтування незаконності рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII, оскільки зазначені обставини мають встановлюватися та оцінюватися судом в окремому судовому провадженні - у випадку оскарження рішення Григорівської сільської ради від 13.10.2020 №2041.58.VII у судовому порядку за позовом уповноважених осіб.

Враховуючи викладене, зважаючи на обґрунтованість позиції суду першої інстанції щодо протиправності рішення Обухівської міської ради Київської області від 30.03.2021 №243/112-8-VIII, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів судового захисту прав позивача за вказаним позовом.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання розподілу судових витрат в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «РІВЕР ФІШ» витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями частини четвертої статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «РІВЕР ФІШ» до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги від 14.09.2020, акт приймання-передачі виконаної роботи від 15.07.2021 №7, ордер на надання правничої (правової) допомоги. Витрати на професійну правничу допомогу позивачем оцінено у розмірі 20 000, 00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі виконаної роботи №7 до Договору на наданої правової допомоги від 14.09.2021 адвокатом виконані наступні роботи: попередня консультація адвоката 1000, 00 грн; підготовка позовної заяви 9000,00 грн; представництво адвоката в суді, 3 судових засідання (авансовий платіж) 7 000,00 грн; витрачений час на дорогу для участі в судовому засіданні (місто Обухів місто Київ місто Обухів) (авансовий платіж) 3 000, 00 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд першої інстанції із посиланням на відсутність в матеріалах справи належних доказів, які б підтверджували у встановленому законом порядку витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, зменшив розмір витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, які підлягають стягненню. Так, судом зазначено, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

За вказаних обставин, колегія суддів зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, яке, за посиланням апелянта, виявилося у стягненні витрат на правничу допомогу без урахування критеріїв, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують. Правова оцінка встановленим обставинам справи дана вірно. Порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Обухівської міської ради Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №320/10672/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та може бути оскаржена, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач С.Б. Шелест

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька