Ухвала

від 05.04.2023 по справі 320/10672/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа №320/10672/21

адміністративне провадження №К/990/9509/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №320/10672/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВЕР ФІШ» до Обухівської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВЕР ФІШ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Обухівської міської ради Київської області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення восьмої сесії 8 скликання Обухівської міської ради Київської області від 30 березня 2021 року №243/112-8-VIII «Про скасування рішення Григорівської сільської ради від 13 жовтня 2020 року №2041.58.VII «Про надання ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду»;

стягнути з відповідача на корить ТОВ «РІВЕР ФІШ» судовий збір у розмірі 2270,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення восьмої сесії восьмого скликання Обухівської міської ради Київської області від 30 березня 2021 року №243/112-8-VIII «Про скасування рішення Григорівської сільської ради від 13 жовтня 2020 року №2041.58.VII «Про надання ТОВ «РІВЕР ФІШ» дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду».

Стягнуто з Обухівської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Рівер Фіш" судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.

Стягнуто з Обухівської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Рівер Фіш" витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №320/10672/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень у справі, в обґрунтування якого зазначив, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано ним 08 листопада 2022 року, проте, у зв`язку із введенням воєнного стану та поверненням касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року, не мав можливості подати касаційну скаргу у строки визначені процесуальним законом.

Розглядаючи клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, Суд зазначає про таке.

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки ухвала Верховного Суду від 27 грудня 2022 року ухвалена 22 грудня 2022 року, отримана скаржником 04 січня 2023 року, строк на подання касаційної скарги закінчився 04 лютого 2023 року.

Проте, скаржник з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду 14 березня 2023 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 329 КАС України.

Щодо посилання скаржника на обставину введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Однак, інших поважних причин щодо пропуску строку звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою скаржник не зазначає та доказів на підтвердження вищевказаних ним обставин не надає.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Наведені скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження не можуть вважатись достатніми для висновку щодо пропуску цього строку останнім з поважних причин, оскільки скаржником подано касаційну скаргу вже після спливу тридцяти шести днів з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2022 року та не наведено у скарзі обґрунтування поважності пропуску такого строку нормами процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та, відповідно, поновлювати цей строк.

Також, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що судові рішення скаржником оскаржуються з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Щодо посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, Суд зазначає таке.

Так, пунктом 1 частини другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

За змістом указаної норми підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

За відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктом 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині не дослідження доказів.

Суд також відхиляє посилання скаржника на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України, оскільки за загальним правилом будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України) і у цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно визначити і обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відтак, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк не містить чітко зазначених підстав касаційного оскарження з відповідним обґрунтуванням.

Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення передбачених підпунктами частини четвертої статті 328 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху й установити скаржнику строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів та зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення передбачених підпунктами частини четвертої статті 328 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Визнати неповажними причини пропуску Обухівською міською радою Київської області строку на касаційне оскарження рішення Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №320/10672/21.

2. Касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області на рішення Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі №320/10672/21 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій