Ухвала

від 22.09.2022 по справі 752/10560/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/10560/22

провадження №: 2-з/752/383/22

У Х В А Л А

Іменем України

22.09.2022 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення заборгованості.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

У вересні 2022 року, позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: будинок (домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль «BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування свої вимог заявник зазначає, що предметом спору є стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення заборгованості за по аліментів. Також зазначає, що до укладання шлюбу, між нею та відповідачем було укладено Шлюбний договір від 23 вересня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Чернягіною Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 945. Як убачається із змісту Шлюбного договору, ним врегульовані майнові правовідносини, які мають місце між мною та відповідачем, як подружжям під час шлюбу, так і за наслідками розірвання шлюбу, а також майнові відносини між відповідачем та дитиною. Відповідно до шлюбного договору сторони домовились між собою, що у випадку розірвання шлюбу та наявності спільних малолітніх та/або неповнолітніх (усиновлених) дітей, ОСОБА_2 зобов`язується протягом тривання процедури судового розлучення забезпечити житловою площею дітей шляхом набуття права власності на нерухоме майно на ім`я однієї та/чи обох дітей. Вартість нерухомого майна не повинна бути нижчою ніж 733 300, 00 (сімсот тридцять три тисячі триста) гривень, що еквівалентно 100 000, 00 (сто тисяч) доларів США по курсу НБУ на день укладання Шлюбного договору. Вибір нерухомості повинен бути узгоджений з ОСОБА_3 . Також, Сторони домовились, що ОСОБА_2 на умовах даного пункту має право на придбання житла дітям і під час перебування у шлюбі, що буде вважатися виконанням умов п. 6 цього Договору. В свою чергу, не зважаючи на досягнуту між сторонами домовленість, Відповідач свої зобов`язання згідно укладеного шлюбного договору, а також домовленості щодо утримання дитини не виконав та не виконує, у зв`язку з чим я і звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 3 748 381, 00 (три мільйони сімсот сорок всім тисяч триста вісімдесят одна ) грн. З урахуванням вищевикладеного, вважаю за необхідне у вищевказаній справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, які належать Відповідачу за первісним позовом та знаходяться на його рахунках, відкритих в банківських установах, до моменту набрання законної сили судовим рішенням в даній справі. Таке забезпечення позову є необхідним для належного захисту прав та інтересів моєї дитини та мене як Позивача за первісним позовом, за захистом яких я звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва, адже невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

На даний час існує достатньо обґрунтоване припущення, що вищевказане майно, власником якого є ОСОБА_2 може бути в будь-який час відчужено третім особам, що виключить можливість у майбутньому виконати рішення суду шляхом забезпечення виконання боргових зобов`язань за рахунок майна ОСОБА_2 у разі ухвалення судом рішення на користь її. Враховуючи, що предметом спору є заборгованість та додаткові витрати на дитину, тобто грошові кошти, які ОСОБА_2 в добровільному порядку мені не відшкодував, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту та заборони відчуження належного йому на праві власності майна, є співмірним із заявленими позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушує права та інтереси відповідача. Оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, наведені заходи забезпечення позову відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу.

Отже, з метою запобігання відчуження відповідачем майна до закінчення розгляду справи судом, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду із вказаною заявою.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, або грошові кошти, що належать відповідачеві.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо заборгованості та додаткові витрати на дитину, тобто грошові кошти, які відповідач в добровільному порядку не відшкодовує, а вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження належного йому на праві власності майна, є спів мірними із заявленими позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушує права та інтереси відповідача.

Як вбачається з витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: будинок розташований, за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , крім того ОСОБА_2 є власником транспортних засобів: автомобіль «BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3

Отже, позивачем доведено наявність ризиків відчуження вказаного нерухомого майна до вирішення справи по суті, що призведе, у разі задоволення позовних вимог, до значного ускладнення або неможливості виконання рішення суду.

Враховуючи предмет та ціну даного позову, а також можливі наслідки відновлення порушеного права позивача, у разі задоволення позову, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню, а саме слід забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборону відчуження на будинок (домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; та автомобіль «BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з цим, заявником належним чином не обґрунтована заява про забезпечення позову в частинінакладення арешту на все інше нерухоме та рухоме майно яке перебуває у власності ОСОБА_2 ( авто-, мото-, водний транспорт, банківські рахунки його особисто та рахунки юридичних осіб де ОСОБА_2 є засновником та має частку статутного капіталу, земельні ділянки та інше.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам.

Враховуючи викладене, обраний позивачкою спосіб забезпечення позову порушить права відповідача в повній мірі користуватися належним йому нерухомим майном, що в своїй сукупності може призвести до незворотних наслідків.

Беручи до уваги, предмет та ціну даного позову, а також можливі наслідки відновлення порушеного права позивача, у разі задоволення позову, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позву підлягає частковому задоволенню, а саме слід забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відчуження належного на праві власності майна, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: на: будинок (домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; та автомобіль «BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Накласти арешт на будинок (домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль ««BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, нотаріусам та іншим органам чи особам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, яке на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: будинок (домоволодіння) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль ««BMW X6» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автомобіль «Lexus RX» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; до набрання рішення по даній цивільній справі законної сили.

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Боржник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

В решті вимог заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та стягнення заборгованості - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу для пред`явлення до виконання та сторонам для ознайомлення.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ю. Мазур