Рішення

від 03.10.2022 по справі 466/7772/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7772/20

Провадження № 2/466/229/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2022 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

справа № 466/7772/20,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко в інтересах позивача Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацилут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання незаконною та скасування державної реєстрації,

за участі заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури в

військовій та оборонній сфері Західного регіону Р.Бучка,

представника Міністерства оборони України О.Лесик-Гошко,

в с т а н о в и в:

заступник військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко звернувся до суду в інтересах позивача Міністерства оборони України з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд визнати незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 09 вересня 2009 року /реєстраційний номер 28011256, номер запису 8843/ про реєстрацію права власності на індивідуальний житловий будинок площею 33,5кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнати незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 06 жовтня 2009 року /реєстраційний номер 28011256, номер запису 8843/ про реєстрацію права власності на індивідуальний житловий будинок площею 33,5кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; визнати незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 30 вересня 2009 року /реєстраційний номер 28405194/ про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення майстерні загальною площею 185,6кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнати незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 06 жовтня 2009 року /реєстраційний номер 28405194/ про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення майстерні загальною площею 185,6кв.м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м.Львова в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах.

Так, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 349 від 20.08.1981 року надано дозвіл КЕУ ПрикВО на проектування і комплексну забудову житлового мікрорайону АДРЕСА_2 у відповідності до проекту детального планування північного житлового району.

Згідно акту інвентаризації земель МО України від 1993 року, на території м.Львова, в користуванні Львівського КЕЧ, а саме військового містечка № НОМЕР_1 знаходиться 2,30 га земель, що охоплюється вул. Студинського, 4, 6, 12.

У 1987 році в межах земельних ділянок загальною площею 2,30 га, а саме поруч з будинком АДРЕСА_3 розпочалось будівництво багатоквартирного житлового будинку шифр 49/87, площа земельної ділянки 1387 кв.м. Замовником будівництва виступало Управління (квартирно-експлуатаційне) Західного оперативного командування. За відсутності фінансування будівництво було зупинене.

Під час зведення фундаменту, з метою повноцінного будівництва цього житлового будинку, виникла необхідність залучення додаткової площі, а тому КЕУ надало гр. ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 дві квартири в будинку АДРЕСА_3 , в обмін на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який межував з ділянкою проведення будівельних робіт.

16.07.2004 Квартирно-експлуатаційне управління Західного оперативного командування в особі ОСОБА_5 передало об`єкт незавершеного будівництва 76 квартирного житлового будинку шифр 49/87 новому замовнику - Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України.

Факт наявності фундаменту МОУ на вказаній земельній ділянці підтверджено також викопіюванням з Плану м. Львова датованим 23 червня 2005 року.

Таким чином, вважають, що об`єкти нерухомості на АДРЕСА_1 , недобудований житловий будинок (фундамент) та прилегла територія військового містечка № НОМЕР_1 належали державі в особі Міністерства оборони України, протягом 2004-2015 років будь-яких будівельних робіт ЗУКБ не проводило.

Зазначає й те, що нібито рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 03.08.2009 року у справі №2-2149/09 визнано за гр. ОСОБА_2 право власності на індивідуальний житловий будинок площею 33,5кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 за спадковою справою. На підставі вказаного рішення за ОСОБА_2 зареєстровано право власності, що стверджується витягом №23801468 від 09.09.2009.

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу будинку №2442 від 01.10.2009 право власності індивідуальний житловий будинок площею 33,5кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом №24052873 від 06.10.2009.

Рішенням Шевченківського районного суду від 16.09.2009 справа № 2-2435/09 визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення майстерні загальною площею 185,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, на підставі вказаного рішення, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно на нежитлові приміщення майстерні та сараю загальною площею 185,6 кв. м. за ОСОБА_2 01 жовтня 2009 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі - продажу № 2446, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тишківською Р.І. продав приміщення майстерні, розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

Позивач в позові покликається на те, що із вищезазначеного встановлено, що майно, яке є предметом договору не існує та не існувало в натурі, а під виглядом вказаного майна незаконно відчужено незавершене будівництво житлового будинку Міністерства оборони України.

Крім того, громадянин України з установчими даними ОСОБА_2 - не існує, а є громадянин ОСОБА_6 з відповідним ідентифікаційним номером.

Також встановлено, що рішення, копія якого міститься в матеріалах інвентарної справи судом ніколи не приймалося і справа така не розглядалася, а за № 2-2435/2009 в Шевченківському районному суді м. Львова зареєстрована цивільна справа за позовом про розірвання шлюбу.

Встановлений та допитаний у рамках кримінального провадження ОСОБА_6 повідомив, що право власності на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 він ніколи не набував, а відповідно і не продавав ОСОБА_1 .

Факт наявності на вказаній земельній ділянці недобудованого житлового будинку Міністерства оборони України та їх незаконного знесення підтверджені аудиторським звітом за результатами проведення аудиту ефективності діяльності Західного управління капітального будівництва МО України за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2015 року.

Вважають, що таким чином, невстановленими особами було підроблено судові рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , що стало підставою для знищення майна Міністерства оборони України вартістю 358. тис. грн. та заволодіння земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. Будь-яких рішень (погоджень) Міністерства оборони України або інших уповноважених органів щодо вилучення майна та земельної ділянки не приймалось. Будь-яких коштів чи компенсацій за незаконно вилучене майно держава в особі Міністерства оборони України не отримала.

Позивач просить позові вимоги задовольнити.

Ухвалою від 12.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.12.2020 залучено до участі ТзОВ «Ацилут» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

04.01.2021 представник третьої особи ТзОВ «Ацилут» подав письмові пояснення щодо позовної заяви, просять відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування письмових пояснень зазначає ОСОБА_1 передала нежитлове приміщення майстерні загальною площею 185,6 кв.м. по АДРЕСА_1 в статутний капітал ТзОВ «Ацилут». ТзОВ «Ацилут» на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 423-нж-ш від 15 березня 2010 року зареєструвало в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» право власності на вищевказані нежитлові приміщення площею 185,6 кв.м. В подальшому ТзОВ «Ацилут» розробило технічну документацію на земельну ділянку по АДРЕСА_4 . 27.02.2015 року та уклало договір оренди землі з ЛМР терміном на 10 років до 18.12.2024 року. На підставі ухвали Львівської міської №4191 від 18.12.2014, 27.02.2015 між Львівською міською радою та ТзОВ «Ацитул» укладено договір оренди землі №Ш-3320 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_4 . Нежитлові приміщення будівлі майстерні знесені, а 14.12.2015 Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради ТзОВ «Ацитул» видано містобудівні умови на обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_4 .

28.12.2015 року ТзОВ «Ацилут» отримало декларацію на початок виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_4 . Вказує на те, що ухвали Львівської міської ради №3776 від 31.07.2014 та №4191 від 18.12.2014 є чинними та не скасовані, просить відмовити у задоволенні позову.

21.01.2021 заступник військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко подав письмові пояснення на письмові пояснення представника третьої особи ТзОВ «Ацилут».

Ухвалою від 27.01.2021 залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

22.02.2021 представник третьої особи ТзОВ «Ацилут» подав письмові заперечення на письмові пояснення прокурора від 21.01.2021.

05.03.2021 представником третьої особи Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України подано письмові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою від 19.05.2021 суд закрив підготовче провадження у справі за позовною заявою заступника військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко в інтересах позивача Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацилут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання незаконною та скасування державної реєстрації та призначив справу до судового розгляду.

Ухвалою від 15.03.2022 суд зупинив провадження у справі за клопотанням начальника Західного територіального юридичного відділу Міністерства оборони України В.Гудими.

Ухвалою від 29.08.2022 суд поновив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор Львівського гарнізону Бучко Р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник Міністерства оборони України Лесик-Гошко О. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не прибула, причин неприбуття суду не повідомила.

Представник третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацилут» в судове засідання 23.09.2022 не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, у письмових поясненнях на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, письмових пояснень на позовну заяву ними подано не було.

Вислухавши прокурора, представників позивача, представника третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно- правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами цивільного процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Після припинення процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Разом із тим, цивільно-процесуальні правовідносини виникають, змінюються та припиняються на підставі норм цивільного процесуального права.

Суд встановив такі обставини справи.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 349 від 20.08.1981 року надано дозвіл КЕУ ПрикВО на проектування і комплексну забудову житлового мікрорайону АДРЕСА_2 у відповідності до проекту детального планування північного житлового району.

Згідно акту інвентаризації земель МО України від 1993 року на території м.Львова в користуванні Львівського КЕЧ, а саме військового містечка № НОМЕР_1 знаходиться 2,30 га земель, що охоплюється вул.Студинського, 4, 6, 12.

У 1987 році в межах земельних ділянок загальною площею 2,30 га, а саме поруч з будинком АДРЕСА_3 розпочалось будівництво багатоквартирного житлового будинку шифр 49/87, площа земельної ділянки 1387 кв.м. Замовником будівництва виступало Управління (квартирно-експлуатаційне) Західного оперативного командування. За відсутності фінансування будівництво було зупинене.

Під час зведення фундаменту, з метою повноцінного будівництва цього житлового будинку, виникла необхідність залучення додаткової площі, а тому КЕУ надало гр. ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 дві квартири в будинку АДРЕСА_5 , який межував з ділянкою проведення будівельних робіт.

16.07.2004 Квартирно-експлуатаційне управління Західного оперативного командування в особі ОСОБА_5 передало об`єкт незавершеного будівництва 76 квартирного житлового будинку шифр 49/87 новому замовнику - Західному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України.

Факт наявності фундаменту МОУ на вказаній земельній ділянці підтверджено також викопіюванням з Плану м. Львова датованим 23 червня 2005 року.

09.09.2009 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», реєстраційний номер 28011256 проведено реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_2 на індивідуальний житловий будинок площею 33,5 кв.м. в цілому, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою реєстрації зазначено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03.08.2009 року (том 1 арк.спр.112).

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу будинку №2442 від 01.10.2009 право власності на індивідуальний житловий будинок площею 33,5кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом №24052873 від 06.10.2009 (том 1 арк.спр.114, 115).

30.09.2009 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», реєстраційний номер 28405194 проведено реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_2 на нежитлові приміщення майстерні та сараю загальною площею 185,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою реєстрації зазначено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16.08.2009 року (том 1 арк.спр.117).

01 жовтня 2009 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі - продажу № 2446, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Тишківською Р.І. продав приміщення майстерні, розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (том 1 арк.спр.123, 124). В подальшому ОСОБА_1 передала нежитлове приміщення майстерні загальною площею 185,6 кв.м. що на АДРЕСА_1 в статутний капітал ТзОВ «Ацилут».

У відповідності до наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики ЛМР №423-нж-ш від 15 березня 2010 року ТзОВ «Ацилут» зареєструвало в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» право власності на вищевказані нежитлові приміщення площею 185,6 кв.м. та розробило технічну документацію на земельну ділянку що на АДРЕСА_4 .

Ухвалою Львівської міської ради № 4191 від 18.12.2014 року «Про затвердження ТзОВ «Ацилут» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_4 » ТзОВ «Ацилут» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку загальною площею 0,1462 га (кадастровий номер 4610137500:09:002:0084) на АДРЕСА_4 в оренду терміном на 10 років для будівництва і обслуговування житлового будинку. На підставі ухвали, 27.02.2015 між Львівською міською радою та ТзОВ «Ацитул» укладено договір оренди землі №Ш-3320 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_4 терміном на 10 років до 18.12.2024 року, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 16.03.2015 (том 1 арк.спр.179).

Також відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.08.2014 земельна ділянка площею 0,1462 га та кадастровим номером 4610137500:09:002:0084 на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 належить до земель житлової та громадської забудови.

Ухвали Львівської міської ради №3776 від 31.07.2014 та № 4191 від 18.12.2014 є чинними та ніким не скасовані, доказів протилежного суду не надано.

14.12.2015 Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради ТзОВ «Ацитул» видано містобудівні умови на обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_4 .

28.12.2015 року ТзОВ «Ацилут» отримало декларацію на початок виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_4 .

Як вбачається з довідки Приватного підприємства «БТІ Експрес-сервіс» № 34 від 15.05.2015 року, що нежитлові приміщення будівлі майстерні на АДРЕСА_4 знесено, а на місці знесених нежитлових приміщень на підставі повідомлення про початок будівельних робіт ЛВ №010150860086 від 26.03.2015 ведуться будівельні роботи (а.с.199- 267 том. 1, а. с. 22-46 том. 3)

Із врахуванням того, що відомості про право власності ТзОВ «Ацилут» на нежитлові приміщення майстерні на АДРЕСА_4 є чинними, ніким не скасовані, то будь-які доводи прокурора щодо ймовірного неіснування в натурі майна, яке було предметом спірного договору, є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач покликається на те, що майно, яке є предметом договору не існує та не існувало в натурі, а під виглядом вказаного майна незаконно відчужено незавершене будівництво житлового будинку Міністерства оборони України.

Крім того, громадянин України з установчими даними ОСОБА_2 - не існує, а є громадянин ОСОБА_6 з відповідним ідентифікаційним номером.

Також позивач зазначає, встановлено факт, який підтверджує, що рішення, копія якого міститься в матеріалах інвентарної справи судом ніколи не приймалося і справа така не розглядалася, а за № 2-2435/2009 в Шевченківському районному суді м.Львова зареєстрована цивільна справа за позовом про розірвання шлюбу.

Встановлений та допитаний у рамках кримінального провадження ОСОБА_6 повідомив, що право власності на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 він ніколи не набував, а відповідно і не продавав ОСОБА_1 .

Факт наявності на вказаній земельній ділянці недобудованого житлового будинку Міністерства оборони України вартістю 358 тис. грн. та незаконного знесення підтверджені аудиторським звітом за результатами проведення аудиту ефективності діяльності Західного управління капітального будівництва МО України за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2015 року.

Щодо покликання позивача на підроблені судові рішення про визнання права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , що стало підставою для знищення майна Міністерства оборони України вартістю 358. тис.грн. та заволодіння земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване, то судом зазначається, що прокурором не подано суду доказів притягнення винних осіб за підроблення документів (правова позиція Верховного Суду України, постанова від 26.06.2018 року, справа № 808/2360/17).

Окрім цього, рішенням Шевченківського районного суду м.Львова 25 травня 2020 року в задоволенні позову Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , третя особа: ТзОВ "Ацилут", третя особа: приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Тишківська Р.І. про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду від 08 липня 2021 року прийнято відмову заяву Військової прокуратури Львівського гарнізову, яка діє в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, яку підтримав представник Міністрства оборони України про відмову від позову задоволено, провадження у справі закрито.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року, у цій справі визнати нечинним.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При цьому суд акцентує, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнати незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», не призведе до поновлення його порушених прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 зазначила, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що, установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Ухвалення судом рішення про визнання незаконним і скасувати рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, закон не передбачає такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Належним способом захисту є скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Проте в даному випадку позивачем не наведено підстав для скасування рішення державного реєстратора, в зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову заступника військового прокурора Львівського гарнізону Р.Бучко в інтересах позивача Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ацилут», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання незаконною та скасування державної реєстрації - відмовити.

Військова прокуратура Львівського рарнізону, місцезнаходження: м.Львів, вул.Клепарівська,20

Позивач: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: м.Київ, пр. Повітрофлотський, 6;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає та зареєстрована за адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа: ТзОВ "Ацилут", код ЄДРПОУ 36873062, місцезнаходження: м. Львів, вул. Багалія, 5.

Третя особа: Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, кож ЄДРПОУ 24980173, місцезнаходження: м.Львів, вул.Івана Франка, 61.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 03.10.2022.

Суддя П. С. Невойт