Рішення

від 01.11.2022 по справі 918/786/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2022 р. м. Рівне Справа № 918/786/19(555/1697/21)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 )

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

в межах справи № 918/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_3

у судове засідання сторони не з`явилися

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року на адресу Березнівського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про визнання Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8043/2018/1084613 від 31.08.2018 недійсним.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 06.09.2021 цивільну справу № 555/1697/21 передано до Господарського суду Рівненської області.

11 листопада 2021 року на адресу Господарського суду Рівненської області супровідним листом №4226/21-Вих/2/555/429/21 від 08.11.2021 надійшли матеріали справи для розгляду за підсудністю.

Ухвалою від 12.11.2021, зокрема, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним залишено без руху. ОСОБА_2 надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, надавши суду: докази сплати судового збору в сумі 1 362 грн; докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

22 листопада 2021 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 адвоката Гончарук А.С. надійшла заява б/н від 17.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 918/786/19 про неплатоспроможність ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.10.2022 у справі № 918/786/19(555/1697/21) у задоволенні позову відмовлено.

19 жовтня 2022 року на офіційну електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н про ухвалення додаткового рішення. У вказаній заяві ОСОБА_1 просить суд стягнути з позивача витрати, понесені останнім на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.

Ухвалою від 20.10.2022 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №918/786/19(555/1697/21) прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.11.2022, запропоновано позивачу подати, у разі наявності, заперечення щодо стягнення заявленої суми судових витрат на професійну правничу допомогу до 28.10.2022 (включно). Зобов`язано відповідача-2 надати суду протягом двох днів з дня отримання даної ухвали докази надіслання позивачу заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

25 жовтня 2022 року від відповідача-2 на виконання вимог ухвали від 20.10.2022 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на електронну адресу позивача заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

25 жовтня 2022 року від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 01.11.2022 в режимі відеоконференцзв`язку з використанням системи Easycon.

Ухвалою від 26.10.2022 заяву ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні 01.11.2022 в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції з ОСОБА_2 з використанням онлайн сервісу відеозв`язку, пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.

Окрім того, суд звернув увагу заявника, що з 01.10.2022 вхід (авторизація) до підсистеми відеоконференцзв`язку можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду.

27 жовтня 2022 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло заперечення щодо стягнення заявленої відповідачем-2 суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а 31.10.2022 - докази надіслання таких заперечень на поштову адресу відповідача-2.

01 листопада 2022 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

01 листопада 2022 року у судовому засіданні судом встановлено, що позивач, відповідачі-1 та -2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів не з`явилися та не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на їх офіційні електронні адреси ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.10.2022.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Явка позивача, відповідачів-1 та -2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів та їх представників у судове засідання 01.11.2022 року обов`язковою не визнавалася.

Позивач з невідомих причин не вийшов із судом на зв`язок в режимі відеоконференцзв`язку з електронної адреси, яку вказував у клопотанні про проведення судового засідання 01.11.2022 в режимі відеоконференцзв`язку, а саме - "info@zubrev.com.ua".

Відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку, тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відтак суд вважає неявку позивача у судове засідання неповажною та вважає за можливе проведення судового засідання по розгляду заяви представника відповідача-2 про стягнення витрат понесених по оплаті професійної правничої допомоги у справі без участі ОСОБА_2 .

Господарський суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідач-2 просить суд відкласти розгляд заяви у зв`язку з тим, що адвокат Бондар Юрій Миколайович, з яким у ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги, мобілізований та перебуває у лавах Збройних силах України, - а відтак не має можливості представляти інтереси відповідача-2 у даній справі.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 56 ГПК України. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Таким чином, у разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні, відповідач-2 мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Зважаючи на відсутність обмежень щодо кількості представників, які можуть представляти особу в суді, а також обмеженість процесуального строку розгляду заяви про стягнення витрат понесених стороною по оплаті професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку про відмову у відкладенні судового засідання.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про проведення судового засідання по розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №918/786/19(555/1697/21) без участі позивача, відповідачів-1 та -2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Судом встановлено, що 19.10.2022 відділом канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області проведено реєстрацію у системі "Комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2021 від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_1 .

Ухвалою від 25.01.2022 заяву ОСОБА_2 про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості співвідповідача задоволено. Залучено ОСОБА_1 до участі у справі в якості відповідача 2.

18 лютого 2022 року від представника відповідача-2 ОСОБА_1 надійшов відзив із запереченнями проти задоволення позовних вимог.

У даному відзиві адвокат Бондар Юрій Миколайович повідомив суд, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу, які очікує понести відповідач ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить 15 000 грн 00 коп.

04 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що докази судових витрат, будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення у даній справі.

Оскільки законодавець передбачив подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, позивач мав подати такі докази у відповідні строки у строк до 18.10.2022 включно (п`ятиденний строк після ухвалення рішення від 13.10.2022).

Отже, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, та надання цією стороною необхідних доказів або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом лише у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 927/26/18, від 09.07.2019 у справі №922/4366/16).

Судом встановлено, що відповідач-2 до ухвалення рішення у справі виявив намір про подання у майбутньому доказів понесених судових витрат, а саме протягом 5 днів після ухвалення рішення у даній справі у порядку передбаченому абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

У запереченнях щодо стягнення заявленої відповідачем-2 суми судових витрат на професійну правничу допомогу позивач просить суд, серед іншого, залишити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду, оскільки відповідачем-2 не були дотримані строки надання доказів щодо понесених витрат на правничу допомогу, застосовуються правила зазначені у абз. 3 п. 8 ст. 141 ГПК України, де передбачено, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд відзначає, що позивач помилково посилається на норми ст.141 ГПК України, яка регулює питання зустрічного забезпечення, а не розподілу судових витрат у справі.

Натомість, суд зауважує, що 19.10.2022 відділом канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області проведено реєстрацію у системі "Комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду" заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.

При цьому, як вбачається із протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, від ОСОБА_1 18.10.2022 о 16:53 год на офіційну електронну пошту господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Дана заява підписана електронним цифровим підписом відповідача-2, який накладено 18.10.2022 о 16:51:57 год.

Як вбачається із протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, старший інспектор відділу КтДЗ господарського суду Рівненської області Єфімішина А.Н. 19.10.2022 о 09:53:29 год. здійснила реєстрацію заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі у системі Комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду".

Згідно з абз. 1, 4 п. 1 розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. У разі неможливості з об`єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.

Таким чином, на заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі проставлено відмітку, що така заява зареєстрована 19.10.2022, при цьому як встановлено судом, заява відповідача-2 надійшла до господарського суду засобами електронного зв`язку 18.10.2022, тобто в межах процесуального строку, встановленого законом.

Відтак суд відхиляє вимогу позивача про залишення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду та констатує, що стороною відповідача-2 дотримано порядок, встановлений абз. 2 ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи зазначені норми права, суд розглядає заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі після ухвалення рішення у даній справі.

Господарський суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 14 000 грн 00 коп. витрат понесених відповідачем-2 по оплаті професійної правничої допомоги, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Отже, у положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Із відзиву вбачається, що відповідач-2 повідомляв про орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000 грн 00 коп.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.02.2022 між адвокатським об`єднанням "Істина" в особі старшого партнера Бондаря Юрія Миколайовича та Ковальцем Ігорем Кузьмичем укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

На умовах цього договору адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів клієнта у справі № 918/786/19(555/1697/21).

Судом встановлено, що відповідно до умов Договору, відповідачем-2 підлягають сплаті надані професійні послуги за представництво в суді першої інстанції по справі №918/786/19 (555/1697/21) та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, у фіксованому розмірі визначеному у додатковій угоді.

Відповідно до додаткової угоди від 14.02.2022 розмір гонорару який, підлягає сплаті відповідачем-2 за надані професійні послуги представництва в суді першої інстанції по справі №918/786/19 (555/1697/21) та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, становить 14 000 грн 00 коп.

Судом встановлено, що сторони обумовили між собою права і обов`язки клієнта та адвоката, ціну договору та порядок розрахунку, строк дії договору, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини та заключні положення.

Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами, але не більше до 31.12.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний сторонами, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, надання послуг підтверджується Актом прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2022, загальна вартість витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом відповідної судової справи становить 14 000 грн. 00 коп.

З даного акту вбачається, що сторони узгодили між собою, що визначений договором гонорар в сумі 14 000 грн 00 коп. оплачується клієнтом адвокатському об`єднанню протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Крім того, як встановлено судом, на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в матеріалах справи міститься копія ордеру адвоката Бондаря Юрія Миколайовича серія ВК № 1039698 від 15.02.2022, який виданий адвокатським об`єднання "Істина" на підставі договору про надання правничої допомоги від 14.02.2022 № б/н та копія свідоцтва адвоката Бондаря Юрія Миколайовича про право на заняття адвокатською діяльністю № 698 від 30.11.2009.

З матеріалів справи судом встановлено, що за підписом адвоката Бондаря Юрія Миколайовича було подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відзив на позовну заяву.

Окрім того, адвокат відповідача-2 ознайомився з матеріалами справи 15.02.2022, про що свідчить особиста відмітка Бондаря Юрія Миколайовича на відповідному клопотанні від 15.02.2022.

Отже, матеріалами справи стверджено, що для Ковальця Ігоря Кузьмича були надані правові послуги адвокатом Бондарем Юрієм Миколайовичем, також представник відповідача-2 був присутній у судовому засіданні 22.02.2022.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи наявні заперечення позивача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 14 000 грн 00 коп.

В обґрунтування своїх заперечень позивач, зокрема, вказує, що у Акті прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2022 вказано, що визначений договором гонорар у сумі 14 000 грн 00 коп. оплачується клієнтом адвокатському об`єднанню протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду в даній справі. При цьому, під час розгляду заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, судове рішення не набрало законної сили. Крім цього, позивач не погоджується з прийнятим рішенням в суді першої інстанції та має намір оскаржувати його в суді апеляційної інстанції у встановлені процесуальні строки. Відтак враховуючи умови договору про надання правничої допомоги та умови, зазначені у Акті прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг), в якому оплата за адвокатські послуги прив`язана до моменту вступу рішення в законну силу, право на компенсацію вказаних витрат, відповидач-2 не має. Тобто витрати на правничу допомогу, зазначені у заяві, не можна вважати фактичними і неминучими.

Суд відхиляє вказані аргументи позивача, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК)

Також позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення у справі та вказує, що відповідач-2 повинен був надати докази, які підтверджують розмір витрат на надання правничої допомоги згідно із вимогами п. 8 ст. 141 ГПК України, а саме: розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вбачається із наданих документів, а саме: Договір про надання правничої допомоги від 14.02.2022, додаткова угода до договору про надання правничої допомоги від 14.02.2022 та Акт прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2022, то вони не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Саме відсутність у відповідача-2 документального підтвердження витрат на правничу допомогу у вигляді розрахунку наданих послуг, детального опису виконаних доручень клієнта, платіжних доручень, квитанцій або рахунків, підтверджує правову позицію позивача про те, що у випадку відсутності документів на підтвердження витрат щодо наданої правничої допомоги, у суду існують всі підстави відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю наявності таких витрат.

Господарський суд критично ставиться до даних заперечень позивача позаяк згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд зауважує, що при погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Відтак оскільки як вбачається із Додаткової угоди до Договору від 14.02.2022 між відповідачем-2 та його адвокатом узгоджено фіксований розмір гонорару, що становить 14 000 грн 00 коп., а відтак означене вказує на те, що дана сума не потребує надання детального опису робіт.

Також позивач зазначає, що на його переконання, відповідачем-2 не доведено, що витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн 00 коп. були фактичними і неминучими та їх розмір є обґрунтованим.

Позивач стверджує, що відповідно до змісту всіх протоколів судових засідань, а також ухвал та рішення по вказаній справі можна зробити висновок, що адвокат відповідача-2 жодного разу не приймав участі в засіданнях суду по даній справі, як під час підготовчого провадження, так й під час розгляду справи по суті. Це дає підстави зробити висновок, що представництво в суді відповідача-2 його адвокатом не здійснювалось. Відповідач-2 також не брав участі в засіданнях суду. Тобто представництво у суді відповідача-2, як вид правничої допомоги, не надавався. Відповідно витрати на представництво у суді відповідача-2 не можуть бути фактичними та обґрунтованими.

Щодо вказаних аргументів позивача суд вважає їх помилковими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а саме: Ковальця Ігоря Кузьмича залучено до участі у справі в якості відповідача-2 згідно з ухвалою від 25.01.2022. Представник ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні у даній справі 22.02.2022, що підтверджується протоколом судового засідання від 22.02.2022 та ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.02.2022 у справі № 918/786/19(555/1697/21)

Представництво у суді відповідача-2, як вид правничої допомоги, надавався адвокатом Бондарем Юрієм Миколайовичем, про що свідчить Договір про надання правничої допомоги № б/н від 14.02.2022, Додаткова угода до Договору від 14.02.2022, Акт прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.10.2022, ордер адвоката Бондаря Юрія Миколайовича серія ВК № 1039698 від 15.02.2022, свідоцтва адвоката Бондаря Юрія Миколайовича про право на заняття адвокатською діяльністю № 698 від 30.11.2009. Окрім того, судом встановлено, що від імені відповідача-2 його адвокатом підписано відзив із запереченнями по суті спору та заява про ознайомлення з матеріалами справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Ла-вентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа 918/786/19(555/1697/21) не має публічного інтересу, розглядалася за правилами загального позовного провадження, під час її розгляду адвокат відповідача - 2 був присутній на одному судовому засіданні, від адвоката відповідача-2 надійшла одна заява по суті спору.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, погодили між собою розмір та вартість такої допомоги у сумі 14 000 грн 00 коп.

Суд враховує, що клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-2 не збільшив суму витрат, яку вказував як орієнтовний розрахунок та заявив до стягнення з позивача судові витрати на професійну (правничу) допомогу адвоката у розмірі 14 000 грн 00 коп.

Вказана сума понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу адвоката відповідача-2 підтверджена належними та допустимими доказами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Господарський суд дійшов висновку, що заявлена вимога у розмірі 14 000 грн 00 коп. не відповідає критеріям розумності, а заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

При цьому суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат 14 000 грн 00 коп. завищеним.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19, від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19, від 01.09.2021 року у справі № 910/13034/20.

При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату адвокатських послуг суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України) (наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020 року у справі № 911/735/19).

Судом встановлено, що вирішення спору не потребувало експертиз, справа не є складною та не потребувала додаткового дослідження судової практики.

Відповідачем-2 подано одну заяву по суті спору - відзив, у якому відображено заперечення проти задоволення позовних вимог, які схожі із запереченнями, викладеними у відзиві відповідача-1 ОСОБА_3 від 13.12.2021.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн від попередньо заявленої суми (14 000 грн 00 коп.), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. На думку суду заявлені витрати на послуги адвоката у розмірі 14 000 грн 00 коп. є надмірно високими та становитимуть значний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить відповідач-2 відшкодувати за рахунок позивача, не є співмірними із складністю справи.

При цьому суд враховує, що водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд або за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 , 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. (Аналогічна позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 916/2870/20, від 25.01.2022 у справі № 910/1515/21, від 01.02.2022 у справі від 902/1209/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 у справі № 910/20883/20).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення із позивача на користь відповідача-2 10 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн 00 коп. суд відмовляє.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 202, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

3. У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн 00 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано "07" листопада 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич