Рішення

від 26.10.2022 по справі 922/186/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/186/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу (вх.№11460 від 07.10.2022) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" (м. Харків, вул.Матросова,1А, код ЄДРПОУ 39902478) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ" (Харківська область, Сахновщинський район, с.Сугарівське, код ЄДРПОУ 43690203) про стягнення коштів за участю представників:

позивача Гаврильченко Ю.О., адвокат, ордер серія АХ №1087149;

відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

20.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ", в якій просить суд: стягнути з відповідача основний борг - 1 580 449,00 грн., проценти за користування чужими коштами - 100 672,44 грн., пеню - 70 275,86 грн., штраф - 474 134,70 грн., інфляційні втрати - 43 036,61 грн. та 3% річних - 12 080,70 грн. за Договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.10.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ" про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" основний борг за Договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020 у розмірі 1 580 449,00 грн., проценти за користування чужими коштами у розмірі 100 672,44 грн., пеню у розмірі 70 275,86 грн., штраф у розмірі 474 134,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 43 036,61 грн. та 3% річних у розмірі 12 080,70 грн., а також суму судового збору у розмірі 34 209,74 грн.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 26 жовтня 2022 року. Сторонам надано строк протягом 5 днів для надання суду доказів понесених судових витрат.

07.10.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№11460 від 07.10.2022) про надання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу у справі №922/186/22.

25.10.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№12447 від 25.10.2022) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №922/186/22.

В той же день, через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло заперечення (вх.№12527 від 25.10.2022) на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №922/186/22.

Присутній в судовому засіданні 26.10.2022 представник позивача просив суд заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 26.10.2022 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу (вх.№11460 від 07.10.2022), суд приходить до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує, що в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просив суд розподілити судові витрати та надав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 220 000,00 грн.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та адвокатським Гаврильченко Юрієм Олексійовичем, на момент розгляду справи Господарським судом Харківської області підтверджуються договором про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022, додатковою угодою б/н від 05.10.2022 до договору про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022 та ордером Серії АХ №1087149 від 13.01.2022.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представник позивача надав суду детальний опис виконаних та наданих адвокатом послуг при наданні правової допомоги у справі №922/186/22 від 06.10.2022 на загальну суму наданих послуг 200 000,00 грн., копію акту надання послуг б/н від 05.10.2022 на загальну суму 200 000,00 грн., копію рахунку-фактури №06/10 від 05.10.2022 на оплату послуг правової допомоги на суму 200 000,00 грн., копію платіжного доручення №7270 від 06.10.2022 з оплати гонорару за надання послуг правової допомоги на суму 200 000,00 грн., копію банківської виписки від 06.10.2021 по рахунку адвоката Гаврильченка Ю.О. щодо надходження оплати гонорару по справі №922/186/22 за договором про надання правової допомоги №13/01 від 13.01.2022.

Суд зазначає, що надані представником позивача документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вищевказані докази підтверджують фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 200 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., "Гімадуліна та інші проти Україїш" від 10.12.2009р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004 p., "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ", не погоджуючись з розміром витрат на оплату послуг адвоката позивача, надало заперечення на заяву позивача, в яких просить суд про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок виконаних робіт є очевидно завищеним та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, в зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат в частині стягнення з відповідача 180 500,00 гри. судових витрат.

На переконання відповідача дана справа не вимагала додаткового вивчення юридичної природи спірних правовідносин чи виконання значного обсягу юридичної і технічної роботи, доказів протилежного не надано та з матеріалів справи не вбачається; розгляд справи було здійснено судом першої інстанції в чотири засідання, також не може свідчити про її складність, як того вимагає частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи (як приклад - складання такого процесуального документу як заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що займає 1 сторінку аркушу, займала 2 години часу, або участь в судових засіданнях, які за твердженням позивача тривали всі виключно по три години, що суперечить дійсності та протоколам судових засідань).

Відповідач також зазначив, що Радою адвокатів Харківської області у Рішенні №13/1/7 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару від 21 липня 2021 року було оновлено рекомендовані ставки адвокатського гонорару, зокрема, розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати; складання позовної заяви - від 1 мінімальної заробітної плати, участь у судовому розгляді справи - від 1 мінімальної заробітної плати, ведення справи - від 3 мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень. А отже, на думку відповідача, розумним та обґрунтованим розміром витрат на оплату послуг адвоката в даній справі буде розмір 3 мінімальних заробітних плати (3 * 6500= 19 500 грн.) за ведення справи в суді першої інстанції.

В свою чергу представник позивача в запереченнях зазначив, що рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару в порядку інформаційного характеру рекомендована виключно мінімальна ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, плюс 1 мінімальна заробітна плата за судодень (участь в судовому засіданні), що всупереч змісту цього ж рішення не відображена в наведеному відповідачем розрахунку розміру витрат на оплату послуг адвоката в даній справі на суму 19 500,00 грн. Відтак, рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення №13/17 від 21.07.2021 рекомендована до врахування адвокатами лише найнижча ставка адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі від 3 (трьох) мінімальних заробітних плат + 1 мінімальна заробітна плата за судодень і в жодному випадку не обмежує граничних розмірів ставок адвокатського гонорару, що визначається за погодженням клієнта та адвоката. На переконання представника позивача, заявлене відповідачем клопотання про зменшення судом розміру витрат на професійну правову допомогу взагалі не містить будь-яких належних та допустимих обґрунтувань в підтвердження тих обставин, що заявлений позивачем до стягнення розмір правової допомоги адвоката Гаврильченка Ю.О. має відповідати саме найнижчому розміру ставки адвокатського гонорару за ведення господарської справи в першій інстанції в розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат, рекомендованому рішенням Ради адвокатів Харківської області рішення № 13/17 від 21.07.2021.

Як стверджує представник позивача, передбачена ним трьох годинна тривалість участі в судових засіданнях є такою, що визначена виключно з урахуванням висновків постанови ВС/КЦС у справі № 641/7612/16-ц від 01.12.2021 та фактичних і дійсних реальних обставин тривалості підготовки адвоката до засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання з адреси місцезнаходження робочого місця адвоката та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

На думку представника позивача, заявлені до стягнення і понесені позивачем судові витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 200 000,00 грн. є цілком співмірними, зокрема, через складність справи та обсяги наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також ціною позову в 2 280 649,31 та значенням справи для позивача, оскільки наданий позивачу об`єм послуг з правової допомоги в першу чергу був зумовлений виключно з умисними та протиправними діями відповідача з цілковитого ігнорування власного обов`язку зі здійснення розрахунку за господарським договором поставки сільськогосподарських машин №1085 від 09.09.2020, зловживаннями процесуальними правами шляхом подачі неналежних та необґрунтованих заперечень проти позову, навмисного затягування тривалості судового розгляду шляхом систематичного ігнорування обов`язку зі взяття участі в призначених судових засідань, тощо.

Проаналізувавши подані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та заперечення відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись приписами ст.129 ГПК України, позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази виконання робіт та оплати позивачем наданих послуг, прийнятих згідно з актом виконаних робіт за договором та факт понесених позивачем витрат у розмірі 200 000,00 грн.

Водночас, суд частково погоджується з позицією відповідача та зазначає, що даний спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його часткової оплати, судова практика є сталою.

Великої кількості документів, які б потребували значного часу для дослідження позовна заява не містить.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Також, як вбачається з детального опису, представником позивача було витрачено 2 години часу на складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, що займає 1 сторінку аркушу. Проте, на переконання суду вказане не відповідає критеріям співмірності.

Разом з цим, суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01 серпня 2019 року по справі №915/237/18, відповідно до якої розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Також суд враховує обсяг виконаних адвокатом робіт з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом, зокрема і участь у судових засіданнях.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 641/7612/16-ц від 01 грудня 2021 року дійшов висновку, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта, відтак, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі етапи представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Разом з цим, суд враховує ціну позову, яка складає 2 280 649,31 грн. та є співмірною заявленому розміру витрат на правову допомогу адвоката позивача та, відповідно, значення цієї справи для позивача, що згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України є вагомим критерієм при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

З огляду на зазначене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, а також враховуючи ціну позову та обсяг виконаних адвокатом робіт з огляду на тривалість судового розгляду та численність вчинених процесуальних дій адвокатом позивача, суд вважає за доцільне заяву представника позивача щодо вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнити частково, а саме у розмір 150 000,00 грн.

Керуючись статтями 123,126,129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРФАРМІНГ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу (вх.№11460 від 07.10.2022) задовольнити частково.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "САХНОВЩИНСЬКЕ" (Харківська область, Сахновщинський район, с.Сугарівське, код ЄДРПОУ 43690203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"УКРФАРМІНГ" (м. Харків, вул.Матросова,1А, код ЄДРПОУ 39902478) витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 04.11.2022.

Суддя Т.О. Пономаренко