Ухвала

від 07.11.2022 по справі 908/3334/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 908/3334/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022

у складі колегії суддів: Чередка А. Є. (головуючого), Коваль Л. А., Мороза В. Ф.

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021

у складі судді Ніколаєнка Р. А.

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , затверджено план реструктуризації боргів боржника, уточнений станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Не погодившись із зазначеною ухвалою Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 у справі № 908/3334/21 скасувати.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 залишено без змін.

07.09.2022 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021 у справі № 908/3334/21.

Одночасно, у касаційній скарзі скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення дії оскарженої постанови.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3334/21 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 визнано неповажними підстави, наведені Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку, зокрема доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суд апеляційної інстанції.

Водночас, як встановлено Верховним Судом відповідно до наданої інформації Центральним апеляційним господарським судом у відповідь на запит Верховного Суду, повний текст оскарженої постанови на адресу скаржника не надсилався з огляду на тимчасове припинення відправлення поштової кореспонденції.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 22б/5014/2595/2012 (12/83б), згідно яких зазначено, що статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тобто, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

З матеріалів касаційної скарги (з урахуванням інформації Центрального апеляційного господарського суду, наданої на запит Верховного Суду), виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (частина друга цієї статті).

Згідно з частиною третьою статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду.

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржником зазначено про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає про наявність обставин визначених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду.

Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 908/3334/21 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021.

Виходячи з положень частини четвертої статті 294 ГПК України, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним надати учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 21.11.2022.

З огляду на подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції та задля забезпечення повноти її розгляду Верховний Суд витребовує з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3334/21.

Щодо клопотання скаржника про зупинення дії оскарженої постанови

Порушуючи вказане питання у прохальній частині касаційної скарги, скаржником не наведено жодного обґрунтування наявності підстав для зупинення дії оскарженого судового рішення.

Розглянувши зазначене клопотання, судом приймається до уваги таке.

За приписами частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди.

При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Так, клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Водночас, сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.

Разом з тим, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. mutatis mutandis рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine) від 20.07.2004, N 60750/00, § 43)).

Оскільки, порушуючи питання про зупинення дії оскарженого судового рішення, скаржником не наведено жодних доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у його задоволенні необхідно відмовити.

Ураховуючи наведене й керуючись статтями 234, 235, 290, 294, 295, 301, 332, 326 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Публічному акціонерному товариству акціонерний банк "Укргазбанк" пропущений строк на подання касаційної скарги.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 908/3334/21 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2021.

4. Призначити розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на 24 листопада 2022 року о 12:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.11.2022.

6. Витребувати з Господарського суду Запорізької області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3334/21.

7. Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2022 у справі № 908/3334/21.

8. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

9. Звернути увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

10. Роз`яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

11. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), в тому числі заяву в порядку статті 197 ГПК України, на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

12. Інформацію по справі № 908/3334/21, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. І. Картере

В. Г. Пєсков

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ !

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до інших учасників справи та до суду, у зв`язку з чим:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- про намір участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду , або про розгляд справи без участі представників сторін, завчасно повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою або в електронному вигляді на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) із застосуванням електронного цифрового підпису, або з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".