Рішення

від 26.09.2022 по справі 280/710/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року Справа № 280/710/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Сліпченка В.І.

представник відповідача - Коваленко М.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд.№ 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання наказів протиправними, поновлення на службі, зобов`язання виплатити заробітну плату, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати рішення начальника ГУНП в Запорізькій області М. Лушпієнка оформлене наказом №704 о/с По особовому складу від 17.12.2021 яким капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію - протиправним;

поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області. Застосувати негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді;

визнати протиправним рішення начальника ГУНП в Запорізькій області М. Лушпієнка оформлене наказом № 2158 від 16.12.2021 Про застосування дисциплінарного стягнення, яким до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції - та скасувати його;

зобов`язати відповідача виплатити заробітну плату капітану поліції ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилається на те, що проведене відносно позивача службове розслідування є неповним та однобічним, оскільки не було опитано ОСОБА_2 , який був відповідальній від керівництва 20.11.2021; не витребувано копії документів - рапортів, які підтверджують доведення до відповідального від керівництва 20.11.2021 (шляхом написання рапортів) про факт застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів «кайданок» до громадянина ОСОБА_3 ; не враховано наявність орієнтування від 26.06.2021 за повідомленням служби 102 «за фактом незаконного заволодіння автомобіля ВАЗ-2102, білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , 1974 року випуску, заявник ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 »; не враховано, що автомобіль на якому пересувався ОСОБА_3 ВАЗ-2102, білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , 1974 року випуску позивач не зупиняв, а підійшов до нього після повної зупинки, однак у висновку службового розслідування позивачу ставиться у провину саме «незаконне зупинення транспортного засобу». Стверджує, що зміст службового розслідування не відповідає положенням законодавства України в частині, які дозволяють кожному працівнику поліції: запрошувати будь-яких громадян (зокрема і 20.11.2021 гр. ОСОБА_3 ) до приміщення поліції та застосовувати заходи фізичного впливу та спеціальні засоби «кайданки» до особи у порядку передбаченому п.1 та п.2 ч.1ст.42, ст.44 та п. г) ч.3 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, зазначає, що згідно положень ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві від 18.02.2022 вх. № 12052 посилається на те, що дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що 20.11.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відносно громадянина ОСОБА_3 було незаконно застосовано поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, а саме: зупинення транспортного засобу, обмеження пересування особи, фізичний вплив (сила) та спеціальні засоби, оскільки транспортний засіб, яким 20.11.2021 керував ОСОБА_3 у розшуку не перебував, вказаними поліцейськими не було задокументовано жодного факту скоєння ОСОБА_3 адміністративного або кримінального правопорушення, протокол про адміністративне затримання або затримання у порядку ст. 208 КПК України відносно останнього не складався, процесуальні дії за участю ОСОБА_3 не проводились. Також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у письмовій формі свого керівника про застосування 20.11.2021 до ОСОБА_3 спеціального засобу кайданок не повідомили, а навпаки намагались у ході службового розслідування приховати факт застосування до останнього заходів фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів. Крім того, прийнявши 20.11.2021 у ОСОБА_3 заяву щодо встановлення ним місцезнаходження автомобіля ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до сектору документального забезпечення Запорізького РУП для відповідної реєстрації та подальшій доповіді керівництву Запорізького РУП її не надали. Тобто своїми діями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушили вимоги п. 1, п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 29, ч. 2 ст. 30, ст. 35, ч. 1 ст. 37, ст. 44, ч. 1, п. 1 ч. 3, ч. 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», а також свої посадові інструкції. Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинили дії, які підривають авторитет поліції, оскільки вони, як поліцейські повинні безумовно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», вживати заходів па підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, в особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати ігнорування вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Отже, поведінку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 неможна вважати гідною посади поліцейського та такою, що сприяє посиленню довіри громадян до Національної поліції України. Обставини, які б обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , передбачені частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VІП, відсутні. Пом`якшуючою обставиною, передбаченою частиною 4 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VІП, є те, що на час проведення службового розслідування у вказаних поліцейські відсутні діючі дисциплінарні стягнення. На підставі викладеного, просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Ухвалою судді від 24.01.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 21.02.2022.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 відкладено підготовче засідання до 14.03.2022.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні в Україні оголошено воєнний стан строком па 30 днів, починаючи з 24.02.2022.

28.02.2022 тимчасово виконуючим обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв`язку з загрозою життю, здоров`ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ № 11 Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану, яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 01.03.2022 по 04.03.2022.

Наказами тимчасово виконуючого обов`язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 № 12, від 11.03.2022 № 13, від 18.03.2022 № 14, від 25.03.2022 № 15, від 01.04.2022 № 16, від 08.04.2022 № 17, від 15.04.2022 № 18, від 22.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22 строк дії наказу від 28.02.2022 № 11 Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану продовжений до 06.05.2022 включно.

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкладено підготовче засідання на 23.06.2022.

Протокольною ухвалою суду від 23.06.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.07.2022.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.08.2022.

Протокольною ухвалою суду від 08.08.2022 відкладено судове засідання до 17.08.2022.

Ухвалою суду від 17.08.2022 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи на 29.09.2022.

Протокольною ухвалою суду від 29.08.2022 оголошена перерва у судовому розгляді до 19.09.2022.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.2022 оголошена перерва у судовому розгляді до 26.09.2022.

Позивач та його представник у судових засіданнях підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача просив у задоволенні позовної заяви відмовити, з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 26.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Наказом від 16.12.2021 №2158 про застосування дисциплінарних стягнень на підставі висновку службового розслідування визначено, п.2 за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог пункту 1, пункту 2, пункту 3 частини 1 ст. 18, частини 2 статті 29, частини 2 статті 30, статті 35, частини 1 статті 37, статті 44, частини 1, пункту 1 частини 3, частини 6 ст. 45 Закону України Про Національну поліцію, Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України Про Національну поліцію, пункту 1, пункту 3 та пункту 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, та Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 20.05.2016 № 414, а також своєї посадової інструкції (витяг від 03.12.2021 № 871/40-2021 дск), що виразилось у незаконному застосуванні 20.11.2021 поліцейських превентивних заходів та заходів примусу відносно громадянина ОСОБА_3 , а саме: незаконному зупиненні транспортного засобу під керуванням останнього, незаконному доставленні ОСОБА_3 до приміщення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, незаконному застосуванні відносно ОСОБА_3 фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів (кайданок), ненаданні 20.11.2021 заяви ОСОБА_3 до сектору документального забезпечення Запорізького РУП для відповідної реєстрації та подальшої доповіді керівництву Запорізького РУП, тобто вчиненні дій, які підривають авторитет поліції і довіру до неї з боку населення та призвели до суспільного резонансу, до старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом від 17.12.2021 №704 о/с "По особовому складу" відповідно до Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляд звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (0090558), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції, з 17 грудня 2021 року. Підстава: наказ ГУНП від 16.12.2021 №2158; подання начальника Запорізького РУП підполковника поліції Мателеги В.В. від 17.12.2021; довідка УЛМТЗ ГУНП від 14.12.2021 №286.

Не погодившись із наказом № 704 о/с від 17.12.2021 «По особовому складу» та наказом № 2158 від 16.12.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та з вимогою поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаютьсяДисциплінарним статутом Національної поліції України,що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.

Однак, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Судом встановлено, що 24.11.2021 ГУНП в Запорізькій області виданий наказ №1523 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії. Підставою стала доповідна записка начальника відділу комунікацій ГУНП про те, що під час моніторингу мережі інтернет на особистій сторінці головного редактора видання Гвозді Богдана Василенка виявлено матеріал та відеосюжет, у якому зазначено, зі слів громадянина, 20 листопада без якихось причин його силоміць доставили до ЗРУП та почали бити й душити ще на вході до будівлі. В кабінеті продовжували бити, погрожували зґвалтуванням, принижували честь і гідність та вимагали повернути 15 тисяч гривень.

Отже, призначення службового розслідування відбулося з передбачених законом підстав.

Так, у висновку службового розслідування зафіксовано, що 20.11.2021 у період часу приблизно з 11:00 до 11:22 старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУП капітаном поліції ОСОБА_4 , старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУП капітаном поліції Кайдашем Олександром Володимировичем та оперуповноваженим сектору агентурно-оперативної роботи ВКП Запорізького РУП старшим лейтенантом поліції Галушко Олександром Сергійовичем до приміщення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 191, доставлено громадянина ОСОБА_3 , який цього дня керував своїм автомобілем ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 . Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , останні 20.11.2021 у м. Запоріжжя виявили автомобіль ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , та згадали, що він раніше проходив по орієнтуванню як викрадений. Після цього ними було прийнято рішення щодо його перевірки. На підставі викладеного вони зупинили автомобіль ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , у районі вул. Мурманської у м. Запоріжжі та запропонували ОСОБА_3 проїхати з ними до Запорізького РУП для перевірки вказаного факту. Інших підстав щодо запрошення ОСОБА_3 до приміщення Запорізького РУП вказаними поліцейськими не зазначено. 20.11.2021 та у подальшому до ІПНП України та до сектору документального забезпечення Запорізького РУП інформація щодо обставин доставлення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 громадянина ОСОБА_3 20.11.2021 до приміщення Запорізького РУП, а також щодо обставин та причин перебування останнього 20.11.2021 у вказаному підрозділі поліції не надходила та не зареєстрована.

Переглядом відеозапису з камери відеоспостереження, яка розташована над входом до приміщення Запорізького РУП (відеозапис надано УІАП ГУНП в Запорізькій області на запит дисциплінарної комісії від 02.12.2021 № 510/35/01-2021) встановлено наступне (файл «ІРкамера10_ГУНП_ГУНП_20211120105959_2021 1 120130000 656960»): - 11:20:42 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагаються завести ОСОБА_3 через вхідні двері до адмінібудівлі Запорізького РУП при цьому руками тримають останнього за куртку. Куртка ОСОБА_3 спущена; - 11:20:46 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжують заводити ОСОБА_3 через вхідні двері до адмінібудівлі Запорізького РУП, однак останній чинить опір; - 11:20:49 ОСОБА_4 бере руками шию ОСОБА_3 «в замок», ОСОБА_1 руками тримає праву руку ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 біжить у бік проспекту Соборного; - 11:21:16 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 намагаються тримати ОСОБА_3 , але останній скоює опір та вони втрьох переміщаються у лівий бік від вхідних дверей (що там відбувається відеозаписом не зафіксовано); - 11:21:23 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підбігає ОСОБА_5 , який у руках тримає кайданки; - 11:21:50 ОСОБА_3 перебуває у кайданках напроти входу до Запорізького РУП, руки позаду, при цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тримають його за руки та намагаються із застосування сили затягнути до центрального входу адміністративної будівлі Запорізького РУП, при цьому об 11:21:50 ОСОБА_5 рукою хватає ОСОБА_3 за шию та натискає на неї, намагаючись зігнути ОСОБА_3 у тулубі. Від цих дій ОСОБА_3 згибає тулуб і в такому положенні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заводять його до приміщення Запорізького РУП. За ними заходить ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 20.11.2021 приблизно об 11:00 він перебував за місцем своєї роботи ( АДРЕСА_2 ). У цей час йому на мобільний телефон подзвонив невідомий, який не представився та попрохав з ним зустрітись, щоб він ( ОСОБА_3 ) допоміг налагодити навіс на його приватному будинку. Вони домовились через 15 хвилин зустрітись на АДРЕСА_3 . Далі він ( ОСОБА_3 ) на своєму автомобілі ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , у робочому одязі приїхав за вказаною вище адресою, де за ним під`їхав автомобіль білого кольору (інші дані не пам`ятає), з якого вийшли троє раніше не відомих йому чоловіків ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ) у цивільному одязі, які обступили автомобіль, відчинили передні двері (водійську та пасажирську), після чого всі почали руками бити його в область голови та тулуба, спричинивши йому фізичний біль та тілесні ушкодження. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 йому ( ОСОБА_3 ) нічого не казали та не представлялись. Після цього вони намагалися за одяг витягнути його ( ОСОБА_3 ) з автомобіля, але він пручався та почав кричати, що у нього хвороба - двосторонній отосклероз (хвороба вух), однак вони продовжили бити його у зв`язку з цим. Під час його побиття він ( ОСОБА_3 ) дізнався, що вони є поліцейськими та вони розшукували його автомобіль, який нібито перебуває у розшуку. Він ( ОСОБА_3 ) попросив поліцейських надати свої службові посвідчення, однак тільки один з них швидко показав нагрудний знак поліцейського (спеціальний жетон) та заховав його. Після цього він ( ОСОБА_3 ) домовився з ними проїхати до Запорізького РУП з метою з`ясування обставин його побиття та затримання, на що поліцейські погодились. Далі він ( ОСОБА_3 ) на своєму автомобілі разом з ОСОБА_1 поїхав до Запорізького РУП, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на своєму автомобілі прослідкували за ними. Під час поїздки він ( ОСОБА_3 ) розповів ОСОБА_1 про незаконне заволодіння своїм автомобілем. Приїхавши до Запорізького РУП він ( ОСОБА_3 ) припаркував свій автомобіль по пр. Соборному з боку вул. Портової біля управління поліції (з правої сторони по ходу свого руху). Він ( ОСОБА_3 ) і ОСОБА_1 вийшли з автомобіля та до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_4 або ОСОБА_5 вихопив у нього рук ключі від його автомобіля та почав натискати на пульт сигналізації, знімаючи та ставлячи його автомобіль на сигналізацію. Його ( ОСОБА_3 ) це обурило та він намагався вихопити свої ключі, однак поліцейський ( ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ) сильно їх тримав, у зв`язку з чим кільце, яке їх тримало, розірвалося та ключі впали на землю. Далі він разом з ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 , ОСОБА_1 почали збирати ключі, після чого вони взяли його ( ОСОБА_3 ) під руки та намагалися силою завести до приміщення поліції, однак він їм повідомив, що насильно заходити до управління поліції не буде. Він ( ОСОБА_3 ) почав пручатись та відмовлявся йти до поліції. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 почали застосовувати до нього силу, а один з поліцейських ( ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ) схопив його рукою за горло та почав душити, а двоє інших почали бити його ногами та руками, однак, хто скільки ударів наніс, йому складно сказати, оскільки при удушенні його обличчя силоміць було повернуто до землі. Він ( ОСОБА_3 ) кричав, щоб його відпустили та просив когось допомогти, однак після того як голова запаморочилась та в очах потемніло, він замовк. У ході сутички ОСОБА_1 руками стиснув екран його мобільного телефону, роздавивши його (наявні значні механічні пошкодження). На нього ( ОСОБА_3 ) одягнули кайданки та завели до приміщення поліції. В холі управління поліції він ( ОСОБА_3 ) почав кричати про те, що його незаконно затримали через те, що він є заявником у справі по якій його незаконно затримали. Це чули цивільні особи, які знаходились у холі приміщення поліції, та дівчина-поліцейський, яка перебувала на перепускному пункті. Далі його ( ОСОБА_3 ) записали до журналу відвідувачів, доставлених та запрошених до Запорізького РУП, зняли з нього кайданки та він поставив свій підпис у зазначеному журналі. Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 завели його до службового кабінету, який знаходився на 2-му поверсі (точно не пам`ятає) адміністративної будівлі підрозділу поліції. У кабінеті поліцейський ( ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ) декілька раз рукою наніс йому удари в область голови, після чого на нього почали кричати, висловлюватись у його бік нецензурною лайкою, повідомивши, що йому необхідно повернути гроші в сумі 15000 гривень, які поліцейські йому давали за його викрадений автомобіль, через те, що він його хоч і самостійно, але знайшов. Через деякий час до вказаного кабінету зайшов начальник, з яким він 26.06.2021 спілкувався, який також йому ( ОСОБА_3 ) сказав, що він повинен повернути гроші, які вони йому давали, оскільки він їх нібито «кинув на гроші». Він ( ОСОБА_3 ) сказав, що не має можливості повернути гроші, оскільки він їх віддав своєму знайомому. Після цього поліцейський ( ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ) сказав йому щоб він телефонував своїм знайомим та повертав всі гроші, при цьому поліцейські його принижували та погрожували фізичною розправою якщо він не поверне гроші.

Таким чином відеозапис із камери відеоспостреження, яка розташована над входом до приміщення Запорізького РУП підтверджує слова ОСОБА_3 щодо неправомірних дій поліцейських щодо нього та неправдивість пояснень позивача наданих під час службового розслідування.

Отже, під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія встановила, що 20.11.2021 старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_4 , старшим оперуповноваженим ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженим сектору агентурно-оперативної роботи ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Галушко О.С. відносно громадянина ОСОБА_3 було незаконно застосовано поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, а саме: зупинення транспортного засобу, обмеження пересування особи, фізичний вплив (сила) та спеціальні засоби, оскільки транспортний засіб, яким 20.11.2021 керував ОСОБА_3 у розшуку не перебував, вказаними поліцейськими не було задокументовано жодного факту скоєння ОСОБА_3 адміністративного або кримінального правопорушення, протокол про адміністративне затримання або затримання у порядку ст. 208 КПК України відносно останнього не складався, процесуальні дії за участю ОСОБА_3 не проводились.

Також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у письмовій формі свого керівника про застосування 20.11.2021 до ОСОБА_3 спеціального засобу кайданок не повідомили, а навпаки намагались у ході службового розслідування приховати факт застосування до останнього заходів фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів.

Крім того, прийнявши 20.11.2021 у ОСОБА_3 заяву щодо встановлення ним місцезнаходження автомобіля ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до сектору документального забезпечення Запорізького РУП для відповідної реєстрації та подальшій доповіді керівництву Запорізького РУП її не надали.

Своїми діями старший оперуповноважений ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_4 , старший оперуповноважений ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_1 та оперуповноважений сектору агентурно- оперативної роботи ВКП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 порушили вимоги пункту 1, пункту 2, пункту 3 частини 1 ст. 18, частини 2 статті 29, частини 2 статті 30, статті 35, частини 1 статті 37, статті 44, частини 1, пункту 1 частини 3, частини 6 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, пункту 3 та пункту 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УШ, Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, та Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 20.05.2016 № 414, а також свої посадові інструкції ( ОСОБА_1 - витяг від 03.12.2021 № 872/40-2021 дек, ОСОБА_5 - витяг від 03.12.2021 № 870/40-2021дск, ОСОБА_4 - витяг від 03.12.2021 № 871/40-2021дск).

Оцінюючи доводи відповідача про порушення позивачем вимог частини 2 статті 29, частини 2 статті 30, статті 35 Закону України Про Національну поліцію, а саме незаконного зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

У висновку службового розслідування дисциплінарна комісія робить висновок про те, що позивачем, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було незаконно зупинено автомобіль ОСОБА_3 .

В той самий час, висновок службового розслідування містить пояснення як самого ОСОБА_3 , так і позивача у справі, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які стверджують про те, що автомобіль ОСОБА_3 у русі не перебував, а ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшли до нього тоді, коли він був припаркований.

Вказані обставини підтвердили також допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вказана обставина не заперечувалась представником відповідача у судовому засіданні.

Тобто, висновок дисциплінарної комісії суперечить зібраним доказам під час службового розслідування, а тому суд вважає його необгрунтованим.

Щодо обмеження пересування гр. ОСОБА_3 та незаконному доставленні ОСОБА_3 до приміщення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області.

Статтею 32 Закону № 580-VIII передбачено, поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Судом з матеріалів службового розслідування та з пояснень позивача і свідків встановлено, що останні 20.11.2021 у м. Запоріжжя виявили автомобіль ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , та згадали, що він раніше проходив по орієнтуванню як викрадений. Після цього ними було прийнято рішення щодо його перевірки.

На вимогу поліцейських пред`явити документи реєстрації транспортного засобу ОСОБА_3 відмовився.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 33 Закону № 580-VIII поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 580-VIII поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

У службовому розслідувані вказано, що «…Він ( ОСОБА_3 ) попросив поліцейських надати свої службові посвідчення, однак тільки один з них швидко показав нагрудний знак поліцейського (спеціальний жетон) та заховав його. Після цього він ( ОСОБА_3 ) домовився з ними проїхати до Запорізького РУП з метою з`ясування обставин його побиття та затримання, на що поліцейські погодились. Далі він ( ОСОБА_3 ) на своєму автомобілі разом з ОСОБА_1 поїхав до Запорізького РУП, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на своєму автомобілі прослідкували за ними…».

Однак, дисциплінарною комісією зроблений висновок саме про затримання особи ОСОБА_3 , без врахування пояснень позивача та самого ОСОБА_3 про добровільну згоду прослідувати до поліцейського приміщення.

Таким чином, під час судового розгляду не встановлено та не підтверджено відповідними доказами використання позивачем та свідками у справі процедури затримання чи обмеження пересування гр. ОСОБА_3 .

Твердження представника відповідача про те, що позивач та свідки у справі могли встановити відомості про транспортний засіб на місці, але 20.11.2021 інформація з ITC Інформаційний портал НПУ, стосовно ОСОБА_3 та транспортного засобу ВАЗ-2102, н.з. НОМЕР_2 , не запитувалась, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Судом встановлено та не заперечувалось, що безпосередньо у позивача відсутній доступ до інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України". Тому, з`ясувати обставини перебування транспортного засобу в угоні на місці події, не уявлялось за можливе.

Враховуючи наведене, суд вважає необгрунтованим висновок дисциплінарної комісії щодо порушення позивачем частини 1 статті 37 Закону № 580-VIII.

Щодо незаконного застосування відносно ОСОБА_3 фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів (кайданок).

Статтею 44 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов`язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов`язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 580-VIII поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

Загальні правила застосування спеціальних засобів:

1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі. (п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 580-VIII)

В ході судового розгляду досліджений відеозапис з камери відеоспостереження над входом в управління від 20.11.2021, на якому зафіксовано застосування сили до ОСОБА_3 та кайданків.

З пояснень та рапорту позивача встановлено, що ОСОБА_3 перед входом до будівлі управління почав вести себе агресивно, погрожувати, відмовлявся заходити, вів себе зухвало. Для забезпечення безпеки себе та оточуючих працівниками поліції прийняте рішення про застосування сили та кайданків.

Дисциплінарною комісією зроблений висновок, що оскільки ОСОБА_3 у розшуку не перебував, вказаними поліцейськими не було задокументовано жодного факту скоєння даною особою адміністративного або кримінального правопорушення, то засоби фізичного впливу (сили) та спеціальні засоби (кайданки) застосовані незаконно.

Однак, не було надано оцінку поясненням позивача та зазначених вище працівників поліції щодо наявності підстав за пунктом г) статті 45 Закону № 580-VIII кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим.

Досліджений судом відеозапис з камери відеоспостереження не свідчить про відсутність підстав для застосування фізичної сили та/або спеціальних засобів працівниками поліції.

Після входу до будівлі управління, ОСОБА_3 записався до журналу, кайданки з нього були зняті, в кабінеті був опитаний, надав документи, що посвідчують особу та документи на транспортний засіб. Повідомив, що транспортний засіб знайшов, подав зустрічну заяву про це. ОСОБА_5 записані надані ОСОБА_3 пояснення, також ОСОБА_3 написана власноручно заява, у якій просить органи поліції та прокуратури перевірок не проводити, зазначає про відсутність претензій, збитків, потерпілим себе не вважає, автомобіль знайшов самостійно. Після цього, ОСОБА_3 вийшов з будівлі управління.

У журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, міститься запис №5 від 20.11.2021 - 11:02 год., про запрошення ОСОБА_3 , час залишення органу поліції 11:52 год. та відмітка у графі наявність чи відсутність претензій до працівників поліції - нет з підписом ОСОБА_3 .

Слід зазначити, щоматеріали службового розслідування не містять доказів щодо залякування ОСОБА_3 з боку поліцейських, позбавлення його волі за незаконне заволодіння автомобілем, погроз фізичною розправою з боку кримінальних елементів (бандитів), висловлювань у його бік нецензурною лайкою, побиття, погроз зґвалтуванням, принижень честі і гідності та вимагання повернути 15 тисяч гривень. Під час судового розгляду справи вказані відомості також залишились не підтвердженими.

Також, .у висновку службового розслідування вказано, що позивачем не надана 20.11.2021 заява ОСОБА_3 до сектору документального забезпечення Запорізького РУП для відповідної реєстрації та подальшої доповіді керівництву Запорізького РУП, що є порушенням частини 6 ст. 45 Закону № 580-VIII, Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, та Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 20.05.2016 № 414, а також своєї посадової інструкції.

Відповідно до Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, діловодство за зверненнями громадян ведеться структурним підрозділом органів (підрозділів) поліції, на який покладено ці обов`язки, або посадовими особами, відповідальними за організацію роботи зі зверненнями громадян (далі - служба діловодства), окремо від інших видів діловодства. (п. 10 розділу І).

Звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв`язку, мережі Інтернет, електронного зв`язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи Урядовий контактний центр та телефонну гарячу лінію Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп`ютерами. (п. 1 розділу ІІ).

Інструкцією з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженою наказом НПУ від 20.05.2016 № 4142 встановлено, при надходженні до органу чи підрозділу поліції документ першочергово реєструється підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції та не пізніше наступного дня після реєстрації (а стосовно документа термінового характеру - негайно) подається до керівництва відповідного органу чи підрозділу, яке визначає виконавців, встановлює строки виконання документа та необхідність здійснення контролю. Резолюція на документі складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата. (п. 2 розділу ІІІ)

Відповідно до наведених норм реєстрація звернень громадян здійснюється службою діловодства органу (підрозділу) поліції / підрозділом документального забезпечення відповідного органу чи підрозділу поліції.

Частиною 6 ст. 45 Закону № 580-VIII передбачено, поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

До матеріалів справи надана копія рапорту позивача від 20.11.2021 на якому міститься резолюція Білоусова, дата 20.11.2021, про застосування спеціальних засобів кайданок (а.с. 175, Том І).

Позивачем надані суду пояснення, що ОСОБА_2 поставив свою резолюцію як начальник сектору Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, який був відповідальний від керівництва 20.11.2021. Після проставлення резолюції матеріали були передані до чергової частини ЗРУП, оскільки сектор документального забезпечення у вихідний день (20.11.2021) не працює.

Також, судом встановлено, що 20.11.2021 відповідальним від керівництва Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області на добове чергування заступив начальник сектору РЗПО ВКП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції Білоусов М.С.; графік роботи сектору документального забезпечення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 год., обідня перерва з 13:00 до 14:00 год. (20.11.2021 неробочий день).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем виконані всі дії щодо надання матеріалів на реєстрацію та повідомлення керівника про застосування до гр. ОСОБА_3 спеціального засобу.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу, що висновок та наказ від 16.12.2021 №2158 «Про застосування дисциплінарних стягнень» містять лише вказівку на порушення позивачем Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, та Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом НПУ від 20.05.2016 № 414, а також своєї посадової інструкції (витяг від 03.12.2021 № 872/40-2021 дск), однак не конкретизовано, які саме норми встановлені зазначеними актами порушені позивачем.

Щодо звільнення позивача під час тимчасової непрацездатності.

Частиною 3 статті 40 КЗпП України встановлено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Трудовим законодавством встановлені юридичні гарантії забезпечення прав працівника від незаконного звільнення, однією з яких є передбачена частиною третьою статті 40 КЗпП України заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.

Отже, звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про порушення зазначених гарантій, застосовуваних під час реалізації процедури звільнення працівника, та вимагає поновлення порушених прав працівника.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі №3-425/2018 (6960/18) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення,що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована в законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, поширення такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на всі трудові правовідносини.

Судом встановлено, що позивач з 17.12.2021 по 24.12.2021 перебував на лікарняному, що підтверджується долученою до справи копією інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я (а.с.192, Том І).

Отже, винесення відповідачем наказу №704 о/с По особовому складу від 17.12.2021 порушує вимоги ст. 40 КЗпП України.

Враховуючи вищенаведене, наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №2158 від 16.12.2021 Про застосування дисциплінарних стягнень в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.2) та наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №704 о/с По особовому складу від 17.12.2021 суд визнає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 804/958/16 зазначено, що з аналізу ст. 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення незаконного звільненнясуд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.

Відтак, з огляду на протиправність наказу про звільнення, наявні правові підстави для поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції з 18.12.2021.

В постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи (пункт 32 Пленуму).

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що при обчисленні належної до виплати суми застосовуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100).

Так, згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку №100).

В матеріалах справи міститься Довідка від 08.02.2022 №332/12/03-2022 (а.с.45, Том ІІ), відповідно до якої розмір середньоденної заробітної плати позивача склав 425,36 грн., середньомісячна заробітна плата 12973,56 грн.

За таких обставин, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2021 по 26.09.2022 (283 дні) складає 120 376,88 грн. (425,36 грн. х 283 ).

Враховуючи наведене, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 120376,88 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.2, 3 ч.1ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 973,56 грн. підлягає негайному виконанню.

Відповідно дост. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Статтею 132 КАС Українивстановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат в порядкуст. 139 КАС Українине здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд.№ 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання наказів протиправними, поновлення на службі, зобов`язання виплатити заробітну плату, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 2158 від 16.12.2021 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.2).

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №704 о/с По особовому складу від 17.12.2021.

Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Запорізького районного управління поліції з 18.12.2021.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.12.2021 по 26.09.2022 у розмірі 120 376,88 грн.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 973,56 грн. звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 04.11.2022

Суддя Л.Я.Максименко