Постанова

від 07.11.2022 по справі 463/6236/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/6236/21 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/171/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2022 року м.Львів

Справа № 463/6236/21

Провадження № 22з/811/171/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Личаківськогорайонного судум.Львова,ухвалене у м.Львові19листопада 2021року ускладісудді Стрепка Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

3 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з цим позовом.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2021 року скасовано і прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Ухвалено визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача складу (ЗІЗ, канцтовари) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ» 6 травня 2021 року та поновлено позивача на посаді завідувача складу (ЗІЗ, канцтовари) з 7 травня 2021 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ» в користь ОСОБА_1 177544, 44 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В решті позову відмовлено.

Після розгляду справи апеляційним судом, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат. Просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 4782 грн.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 35постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За своїм змістом додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу складається з гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката; визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 48 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано уЦПК України.

Витрати на правничу допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Встановлено, що 7 травня 2021 року ОСОБА_1 з адвокатом Блонським М.А. уклав договір №07/05/1 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1.1 договору адвокат зобов`язується надати замовникові юридичні послуги, а замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги й оплатити їх.

Згідно п.2.1.1 договору адвокат надає замовнику правову допомогу зокрема в судових органах України першої та апеляційної інстанції, з питань трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ».

Згідно квитанції №7 від 2 червня 2021 року ОСОБА_1 сплатив гонорар адвокату у розмірі 4900 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Є встановленим, що за подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 908 грн. та 1362 грн. - за подання апеляційної скарги.

Враховуючи, що апеляційну скаргу та позов ОСОБА_1 задоволено частково (з трьох позовних вимог задоволено дві), з ТзОВ «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВ УКРАЇНА ЛЬВІВ» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 4780 грн. (908+1362+4900 = 7170/3*2) понесених судових витрат в суді першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 270, 273, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЖІКУРА АУТОМОТІВУКРАЇНА ЛЬВІВ» (вул. Й. Сліпого, 13, м.Львів, 79017, ЄДРПОУ 38964781) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) грн. судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено і підписано 7 листопада 2022 року.

Головуючий

---

Т. І. Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р. В. Савуляк